ФОРМУВАННЯ РУБЦЯ НА МАТЦІ ТА ЕКСПРЕСІЯ СПЕЦИФІЧНИХ БІЛКІВ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2020.1.11498Ключові слова:
рубець на матці, діагностика, прогнозування, патоморфологіяАнотація
Мета дослідження – оцінити роль експресії специфічних білків сполучної тканини у формуванні рубця на матці.
Матеріали та методи. Дослідження виконано на базі обласного перинатального центру та КУ ПБ № 5 впродовж 2017–2019 років. Обстежено 426 жінок з рубцем на матці, в тому числі 115 (27,0 %) – з двома та більше рубцями. Середній вік обстежених склав (33,4±1,1) року. Аналізували результати сонографічних досліджень. Для патоморфологічного дослідження представлено три випадки інтранатальних розривів стінки матки по «старому» рубцю після операції кесаревого розтину від жінок середнього віку зі строком гестації від 33 до 40 тижнів. Визначали експресію колагенів 1 і 3 типів та протеїну проміжних філаментів м’язової тканини десміну за допомогою напівкількісного методу з розрахунком H-score.
Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз даних УЗД показав, що середня оцінка ступеня неспроможності рубця на матці склала в обстежених жінок Х=(1,3±0,2) бала, високий рівень неспроможності був виявлений у 114 (26,8 %) вагітних. Водночас у 225 (52,8 %) вагітних ознак неспроможності рубця взагалі виявлено не було. У 87 (20,4 %) спостережено одну ознаку неспроможності рубця матки, у 76 (17,8 %) – дві ознаки, у 20 (4,7 %) – три ознаки, а у 18 (4,2 %) – чотири ознаки. У подальшому 44 (10,3 %) пацієнтки були розроджені оперативно, решта народжувала per via naturales. Локальний дефект міометрія після пологів на УЗД визначався у 25 з 182 (13,7 %) жінок, які народжували самостійно.
Висновки. Високий рівень неспроможності рубця виявлено у 26,8 % вагітних. Значення H-score для колагену 1 та 3 типів склали в середньому 212±24 та 188±22, для десміну – 193±17. Таким чином, репаративні процеси у місці попереднього оперативного втручання на стінці матки йдуть шляхом неповної регенерації (субституції) та компенсаторної гіперплазії структурних елементів тканин.
Посилання
Buyanova, S.N., & Puchkova, N.V. (2011). Unstable scar on the uterus after caesarean section: diagnosis, management tactics, reproductive prognosis. Russ. Gazette Obstet.-Gynecol., 11, 4, 36-38.
Vakalyuk, L.M. (2014). The scar on the uterus after caesarean section on clinical and morphofunctional analysis. Women's Health, 3, 91-93.
Goncharuk, N.P., & Kovid, N.R. (2016). Diagnosis of scar failure on the uterus after caesarean section (Literature review). Women's Health, 7, 171-173.
Barashyan, L.G., Lalayan, R.S., Kazmenkova, E.M., Bondarenko, N.Y., Cherednichenko, A.A., & Kibishev, Z.B. (2019). Morphological studies of the scar on the uterus at caesarean section. Ural Sci. Bull., 5, 3, 12-15.
Khalafyan, A.L. (2016). Probability theory, mathematical statistics and data analysis: Fundamentals of theory and practice on the computer. STATISTICA. EXCEL. More than 150 examples of problem solving. URSC.
Shlapak, I.M. (2013). Clinical-functional and immunohistochemical criteria of urinary scar on the uterus after cesarean section surgery. Woman's Health, 5 (81), 74-76.
Bancroft, J.D., & Gamble, M. (2008). Theory and practice of histological techniques. 6-ed. Elsevier.
Brahmalakshmy, B.L, & Kushtagi, P. (2015). Variables influencing the integrity of lower uterine segment in post-cesarean pregnancy. Arch. Gynecol. Obstet., 291 (4), 755-762. DOI: https://doi.org/10.1007/s00404-014-3455-6
Chen, Y., Han, P., Wang, Y.J., & Li, Y.X. (2017). Risk factors for incomplete healing of the uterine incision after cesarean section. Arch. Gynecol. Obstet., 296 (2), 355-361. DOI: https://doi.org/10.1007/s00404-017-4417-6
Di Spiezio Sardo, A., Saccone, G., McCurdy, R., Bujold, E., Bifulco, G., & Berghella, V. (2017). Risk of Cesarean scar defect following single- vs double-layer uterine closure: systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Ultrasound Obstet. Gynecol., 50 (5), 578-583. DOI: https://doi.org/10.1002/uog.17401
Kumar, G.L., & Rudbeck, L. (2009). Immunohistochemical Staining Methods Education Guide. 5th ed. Dako. Retrieved from: https://www.agilent.com/cs/library/technicaloverviews/public/08002_ihc_staining_methods.pdf.
Naji, O., Daemen, A., Smith, A., Abdallah, Y., Saso, S., Stalder, C., …, & Bourne, T. (2013). Changes in Cesarean section scar dimensions during pregnancy: a prospective longitudinal study. Ultrasound Obstet. Gynecol., 41 (5), 556-562. DOI: https://doi.org/10.1002/uog.12334
Pomorski, M., Fuchs, T., Rosner-Tenerowicz, A., & Zimmer, M. (2017). Morphology of the cesarean section scar in the non-pregnant uterus after one elective cesarean section. Ginekol. Pol., 88 (4), 174-179. DOI: https://doi.org/10.5603/GP.a2017.0034
van der Voet, L.F., Jordans, I.P.M., Brölmann, H.A.M., Veersema, S., & Huirne, J.A.F. (2018). Changes in the uterine scar during the first year after a caesarean section: a prospective longitudinal study. Gynecol. Obstet. Invest., 83 (2), 164-170. DOI: https://doi.org/10.1159/000478046
Wu, C., Chen, X., Mei, Z., Zhou, J., Wu, L., Chiu, W.H., & Xiao, X. (2018). A preliminary study of uterine scar tissue following cesarean section. J. Perinat. Med., 46 (4), 379-386. DOI: https://doi.org/10.1515/jpm-2016-0347
Risager, J.K., Uldbjerg, N., & Glavind, J. (2020). Cesarean scar thickness in non-pregnant women as a risk factor for uterine rupture. J. Matern. Fetal. Neonatal. Med., 1-6. DOI:10.1080/14767058.2020.1719065. DOI: https://doi.org/10.1080/14767058.2020.1719065
Huang, L., Zhao, L., & Shi, H. (2020). Clinical efficacy of combined hysteroscopic and laparoscopic surgery and reversible ligation of the uterine artery for excision and repair of uterine scar in patients with type ii and iii cesarean scar pregnancy. Med. Sc.i Monit., 26, e924076. DOI:10.12659/MSM.924076. DOI: https://doi.org/10.12659/MSM.924076
Fox, N.S. (2020). Pregnancy outcomes in patients with prior uterine rupture or dehiscence: a 5-year update. Obstet. Gynecol., 135 (1), 211-212. DOI:10.1097/AOG.0000000000003622. DOI: https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000003622
He, Y., Zhong, J., Zhou, W., Zeng, S., Li, H., Yang, H., & Shan, N. (2020). Four surgical strategies for the treatment of cesarean scar defect: a systematic review and network meta-analysis. J. Minim. Invasive. Gynecol., 27 (3), 593-602. DOI:10.1016/j.jmig.2019.03.027. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jmig.2019.03.027
Donnez, O. (2020). Cesarean scar defects: management of an iatrogenic pathology whose prevalence has dramatically increased. Fertil. Steril., 113 (4), 704-716. DOI:10.1016/j.fertnstert.2020.01.037. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2020.01.037
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
