ЕНДОМЕТРІОМИ ЯЄЧНИКІВ І ОВАРІАЛЬНИЙ РЕЗЕРВ
(ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2020.1.11491Ключові слова:
ендометріома, антимюллерів гормон, АМГ, підрахунок антральних фолікулів, ПАФ, лапароскопія, склеротерапія, PRP-терапія, оваріальний резервАнотація
Мета роботи – збір та аналіз даних світової літератури щодо проблеми впливу ендометріоїдних кіст на оваріальний резерв у жінок фертильного віку і вибір оптимальних методів оцінки оваріального резерву, а також вибір хірургічних технологій для лікування ендометріом із можливістю збереження оваріального резерву для здійснення репродуктивної функції у жінок.
Ендометріоз є однією з проблем сучасної репродуктивної медицини, оскільки він може бути причиною безпліддя у 50 % випадків. Ендометріоми яєчників складають 35 % всіх доброякісних кіст яєчників і зустрічаються у 17–44 % жінок з ендометріозом. В 1/3 випадків ендометріоми представлені двосторонньою локалізацією, що в рази погіршує прогноз репродуктивних планів. Походження ендометріоми та її негативний вплив на оваріальний резерв пояснюється складним і неоднозначним патогенезом. Вибір діагностичних методів для оцінки стану оваріального резерву в жінок з ендометріомою, які планують вагітність, є важливим, оскільки за їх допомогою можна прогнозувати ризики до і після хірургічного пошкодження оваріального резерву, що дає можливість гінекологу вибрати хірургічний метод лікування, а також планувати ДРТ. Лапароскопічний стрипінг капсули едометріоїдної кісти є золотим стандартом лікування цих кіст. Однак цей метод може призвести до необоротного пошкодження оваріального резерву, що ставить під загрозу репродуктивні плани жінки. Цей негативний вплив хірургічного втручання можна мінімізувати за допомогою PRP-терапії з аутологічної крові. Плазма, збагачена тромбоцитами (platelet rich plasma – PRP), являє собою концентроване джерело тромбоцитів, отримане з венозної крові після її центрифугування. PRP як унікальна система, що містить в собі більше 800 біологічно активних речовин, може сприяти розвитку примордіальних і первинних фолікулів до преантральної стадії. Ще одним перспективним методом лікування ендометріом з мінімізованим впливом на тканину яєчника, отже, і на оваріальний резерв є склеротерапія з етанолом, яку можна застосовувати як при первинних, так і рецидивних ендометріомах.
Посилання
Macer, M. L., & Taylor, H. S. (2012). Endometriosis and infertility: A review of the pathogenesis and treatment of endometriosis-associated infertility. Obstet. Gynecol. Clin. North. Am., 39 (4), 535-549. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ogc.2012.10.002
DiVasta, A.D., Vitonis, A.F., Laufer, M.R., & Missmer, S.A. (2018). Spectrum of symptoms in women diagnosed with endometriosis during adolescence vs adulthood. Am. J. Obstet. Gynecol., 218 (3), 324.e1-324.e11. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2017.12.007
Seo, J.W., Lee, D.Y., Yoon, B.K., & Choi, D. (2017). The efficacy of postoperative cyclic oral contraceptives after gonadotropin-releasing hormone agonist therapy to prevent endometrioma recurrence in adolescents. J. Pediatr. Adolesc. Gynecol., 30 (2), 223-227. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpag.2016.10.004
Gordts, S., Koninckx, P., & Brosens, I. (2017). Pathogenesis of deep endometriosis. Fertil. Steril., 108 (6), 872-885.e1. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2017.08.036
Chapron, C., Vercellini, P., Barakat, H., Vieira, M., & Dubuisson, J.B. (2002). Management of ovarian endometriomas. Hum. Reprod. Update., 8 (6), 591-597. DOI: https://doi.org/10.1093/humupd/8.6.591
Practice Committee of the American Society for Reproductive Medicine (2014). Treatment of pelvic pain associated with endometriosis: a committee opinion. Fertil. Steril., 101 (4), 927-935. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2014.02.012
Guo, S.W., Wang, Y., Liu, X., & Olive, D.L. (2008). Laterality and asymmetry of endometriotic lesions. Fertil. Steril., 89 (1), 33-41. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2007.02.043
Maggiore, U.L.R., Gupta, J.K., & Ferrero, S. (2017). Treatment of endometrioma for improving fertility. Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol., 209, 81-85. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2016.02.035
Brosens, I.A., Puttemans, P.J., & Deprest, J. (1994). The endoscopic localization of endometrial implants in the ovarian chocolate cyst. Fertil. Steril., 61 (6), 1034-1038. DOI: https://doi.org/10.1016/S0015-0282(16)56752-1
Donnez, J., Nisolle, M., Gillet, N., Smets, M., Bassil, S., & Casanas-Roux, F. (1996). Large ovarian endometriomas. Hum. Reprod., 11 (3), 641-646. DOI: https://doi.org/10.1093/HUMREP/11.3.641
Nezhat, F., Nezhat, C., Allan, C.J., Metzger, D.A., & Sears, D.L. (1992). Clinical and histologic classification of endometriomas. Implications for a mechanism of pathogenesis. J. Reprod. Med., 37 (9), 771-776.
Bałkowiec, M., Maksym, R.B., & Włodarski, P.K. (2018). The bimodal role of matrix metalloproteinases and their inhibitors in etiology and pathogenesis of endometriosis (Review). Mol. Med. Rep., 18 (3), 3123-3136. DOI: https://doi.org/10.3892/mmr.2018.9303
Igarashi, S., Igarashi, T., Abe, Y., Liang, S.-G., Minegishi, T., & Igarashi, M. (2013). Important initiative roles of CD44 and tenascin in Sampson's theory of the pathogenesis and development of endometriosis. J. Endometr. Pelvic. Pain. Disord., 5, 100-104. DOI: https://doi.org/10.5301/je.5000158
Wright, K.N., & Laufer, M.R. (2010). Endometriomas in adolescents. Fertil. Steril., 94 (4), 1529.e7-1529.e1.529E19. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2010.02.018
Florio, P., Reis, F.M., Torres, P.B., Calonaci, F., Abrao, M.S., Nascimento, L.L., ..., & Petraglia, F. (2009). High serum follistatin levels in women with ovarian endometriosis. Hum. Reprod., 24 (10), 2600-2606. DOI: https://doi.org/10.1093/humrep/dep195
Baker, T.G. (1963). A quantitative and cytological study of germ cells in human ovaries. Proc. R. Soc. Lond. B. Biol. Sci., 158, 417-433. DOI: https://doi.org/10.1098/rspb.1963.0055
Block E. (1952). Quantitative morphological investigations of the follicular system in women / E. Block // Cells Tissues Organs, 14 (1-2), 108-123. DOI: https://doi.org/10.1159/000140595
Faddy, M.J., Gosden, R.G., Gougeon, A., Richardson, S.J., & Nelson, J.F. (1992). Accelerated disappearance of ovarian follicles in mid-life: implications for forecasting menopause. Hum. Reprod., 7 (10), 1342-1346. DOI: https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.humrep.a137570
Sanchez, A.M., Viganò, P., Somigliana, E., Panina-Bordignon, P., Vercellini, P., & Candiani, M. (2014). The distinguishing cellular and molecular features of the endometriotic ovarian cyst: from pathophysiology to the potential endometrioma-mediated damage to the ovary. Hum. Reprod. Update., 20 (2), 217-230. DOI: https://doi.org/10.1093/humupd/dmt053
Gordts, S., Puttemans, P., Gordts, S., & Brosens, I. (2015). Ovarian endometrioma in the adolescent: a plea for early-stage diagnosis and full surgical treatment. Gynecol. Surg., 12 (1), 21-30. DOI: https://doi.org/10.1007/s10397-014-0877-x
The effect of surgery for endometriomas on fertility (2018). BJOG, 125 (6), e19-e28. DOI: https://doi.org/10.1111/1471-0528.14834
Motta, P.M., Nottola, S.A., Familiari, G., Makabe, S., Stallone, T., & Macchiarelli, G. (2003). Morphodynamics of the follicular-luteal complex during early ovarian development and reproductive life. Int. Rev. Cytol., 223, 177-288. DOI: https://doi.org/10.1016/S0074-7696(05)23004-8
Oktem, O., & Urman, B. (2010). Understanding follicle growth in vivo. Hum. Reprod., 25 (12), 2944-2954. DOI: https://doi.org/10.1093/humrep/deq275
Yamaguchi, K., Mandai, M., Toyokuni, S., Hamanishi, J., Higuchi, T., Takakura, K., & Fujii, S. (2008). Contents of endometriotic cysts, especially the high concentration of free iron, are a possible cause of carcinogenesis in the cysts through the iron-induced persistent oxidative stress. Clin. Cancer Res., 14 (1), 32-40. DOI: https://doi.org/10.1158/1078-0432.CCR-07-1614
Sanchez, A.M., Papaleo, E., Corti, L., Santambrogio, P., Levi, S., Viganò, P., ..., & Panina-Bordignon, P. (2014). Iron availability is increased in individual human ovarian follicles in close proximity to an endometrioma compared with distal ones. Hum. Reprod., 29 (3), 577-583. DOI: https://doi.org/10.1093/humrep/det466
Gorban, N.Y., Zadorozhna, T.D., Vovk, I.B., & Zhulkevych, I.V. (2019). Morphological features of uterine polyps in females of reproductive age. Visnyk naukovykh doslidzhen – Bull. Sci. Res., 2, 47-52.
Matsuzaki, S., & Schubert, B. (2010). Oxidative stress status in normal ovarian cortex surrounding ovarian endometriosis. Fertil. Steril., 93 (7), 2431-2432. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2009.08.068
Kitajima, M., Defrère, S., Dolmans, M.M., Colette, S., Squifflet, J., Van Langendonckt, A., & Donnez, J. (2011). Endometriomas as a possible cause of reduced ovarian reserve in women with endometriosis. Fertil. Steril., 96 (3), 685-691. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2011.06.064
Kitajima, M., Dolmans, M.M., Donnez, O., Masuzaki, H., Soares, M., & Donnez, J. (2014). Enhanced follicular recruitment and atresia in cortex derived from ovaries with endometriomas. Fertil. Steril., 101 (4), 1031-1037. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2013.12.049
Schubert, B., Canis, M., Darcha, C., Artonne, C., Pouly, J. L., Déchelotte, P., ..., & Grizard, G. (2005). Human ovarian tissue from cortex surrounding benign cysts: a model to study ovarian tissue cryopreservation. Hum. Reprod., 20 (7), 1786-1792. DOI: https://doi.org/10.1093/humrep/dei002
Horban, N.Y., Vovk, I.B., Lysiana, T.O., Ponomariova, I.H., & Zhulkevych, I.V. (2019). Peculiarities of uterine cavity biocenosis in patients with different types of endometrial hyperproliferative pathology. J. Med. Life, 12 (3), 266-270.
Var, T., Batioglu, S., Tonguc, E., & Kahyaoglu, I. (2011). The effect of laparoscopic ovarian cystectomy versus coagulation in bilateral endometriomas on ovarian reserve as determined by antral follicle count and ovarian volume: a prospective randomized study. Fertil. Steril., 95 (7), 2247-2250. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2011.03.078
Broekmans, F.J., de Ziegler, D., Howles, C.M., Gougeon, A., Trew, G., & Olivennes, F. (2010). The antral follicle count: practical recommendations for better standardization. Fertil. Steril., 94 (3), 1044-1051. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2009.04.040
Iliodromiti, S., Anderson, R.A., & Nelson, S.M. (2015). Technical and performance characteristics of anti-Müllerian hormone and antral follicle count as biomarkers of ovarian response. Hum. Reprod. Update, 21 (6), 698-710. DOI: https://doi.org/10.1093/humupd/dmu062
Seifer, D.B., & Merhi, Z. (2014). Is AMH a regulator of follicular atresia? J. Assist. Reprod. Genet., 31 (11), 1403-1407. DOI: https://doi.org/10.1007/s10815-014-0328-7
Ercan, C.M., Duru, N.K., Karasahin, K.E., Coksuer, H., Dede, M., & Baser, I. (2011). Ultrasonographic evaluation and anti-mullerian hormone levels after laparoscopic stripping of unilateral endometriomas. Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol., 158 (2), 280-284. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2011.04.043
Pepinsky, R.B., Sinclair, L.K., Chow, E.P., Mattaliano, R.J., Manganaro, T.F., Donahoe, P.K., & Cate, R.L. (1988). Proteolytic processing of mullerian inhibiting substance produces a transforming growth factor-beta-like fragment. J. Biol. Chem., 263 (35), 18961-18964. DOI: https://doi.org/10.1016/S0021-9258(18)37375-7
Visser, J.A., & Themmen, A.P. (2005). Anti-Müllerian hormone and folliculogenesis. Mol. Cell. Endocrinol., 234 (1-2), 81-86. DOI: https://doi.org/10.1016/j.mce.2004.09.008
Rajpert-De Meyts, E., Jørgensen, N., Graem, N., Müller, J., Cate, R.L., & Skakkebaek, N.E. (1999). Expression of anti-Müllerian hormone during normal and pathological gonadal development: association with differentiation of Sertoli and granulosa cells. J. Clin. Endocrinol. Metab., 84 (10), 3836-3844. DOI: https://doi.org/10.1210/jc.84.10.3836
Durlinger, A.L., Gruijters, M.J., Kramer, P., Karels, B., Kumar, T.R., Matzuk, M. M., …, & Themmen, A.P. (2001). Anti-Müllerian hormone attenuates the effects of FSH on follicle development in the mouse ovary. Endocrinology, 142 (11), 4891-4899. DOI: https://doi.org/10.1210/endo.142.11.8486
Garcia-Velasco, J.A., Moreno, L., Pacheco, A., Guillén, A., Duque, L., Requena, A., & Pellicer, A. (2005). The aromatase inhibitor letrozole increases the concentration of intraovarian androgens and improves in vitro fertilization outcome in low responder patients: a pilot study. Fertil. Steril., 84 (1), 82-87. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2005.01.117
Jeppesen, J.V., Anderson, R.A., Kelsey, T.W., Christian-sen, S.L., Kristensen, S.G., Jayaprakasan, K., ..., & Yding Andersen, C. (2013). Which follicles make the most anti-Mullerian hormone in humans? Evidence for an abrupt decline in AMH production at the time of follicle selection. Mol. Hum. Reprod., 19 (8), 519-527. DOI: https://doi.org/10.1093/molehr/gat024
La Marca, A., Grisendi, V., & Griesinger, G. (2013). How much does AMH really vary in normal women? Int. J. Endocrinol., 2013, 1-8.
La Marca, A., Spada, E., Grisendi, V., Argento, C., Papaleo, E., Milani, S., & Volpe, A. (2012). Normal serum anti-Müllerian hormone levels in the general female population and the relationship with reproductive history. Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol., 163 (2), 180-184. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2012.04.013
Depmann M., van Disseldorp J., Broer, S.L, Eijkemans, M.J., Laven, J.S., Visser, J.A., ..., & Broekmans, F.J. (2016). Fluctuations in anti-Müllerian hormone levels throughout the menstrual cycle parallel fluctuations in the antral follicle count: a cohort study. Acta Obstet. Gynecol. Scand., 95 (7), 820-828. DOI: https://doi.org/10.1111/aogs.12886
Fleming, R., Seifer, D.B., Frattarelli, J.L., & Ruman, J. (2015). Assessing ovarian response: antral follicle count versus anti-Müllerian hormone. Reprod. BioMed. Online., 31 (4), 486-496. DOI: https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2015.06.015
Jayaprakasan, K., Deb, S., Batcha, M., Hopkisson, J., Johnson, I., Campbell, B., & Raine-Fenning, N. (2010). The cohort of antral follicles measuring 2-6 mm reflects the quantitative status of ovarian reserve as assessed by serum levels of anti-Müllerian hormone and response to controlled ovarian stimulation. Fertil. Steril., 94 (5), 1775-1781. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2009.10.022
Baerwald, A.R., Adams, G.P., & Pierson, R.A. (2012). Ovarian antral folliculogenesis during the human menstrual cycle: a review. Hum. Reprod. Update., 18 (1), 73-91. DOI: https://doi.org/10.1093/humupd/dmr039
Deb, S., Campbell, B.K., Clewes, J.S., Pincott-Allen, C., & Raine-Fenning, N.J. (2013). Intracycle variation in number of antral follicles stratified by size and in endocrine markers of ovarian reserve in women with normal ovulatory menstrual cycles. Ultrasound Obstet. Gynecol., 41 (2), 216-222. DOI: https://doi.org/10.1002/uog.11226
Vandekerckhove, F., Bracke, V., & De Sutter, P. (2014). The value of automated follicle volume measurements in IVF/ICSI. Front. Surg., 1, 18. https://doi.org/10.3389/fsurg.2014.00018 DOI: https://doi.org/10.3389/fsurg.2014.00018
Arce, J.C., Klein, B.M., & La Marca, A. (2014). The rate of high ovarian response in women identified at risk by a high serum AMH level is influenced by the type of gonadotropin. Gynecol. Endocrinol., 30 (6), 444-450. DOI: https://doi.org/10.3109/09513590.2014.892066
Fleming, R., Broekmans, F., Calhaz-Jorge, C., Dracea, L., Alexander, H., Nyboe Andersen, A., …, & de Ziegler, D. (2013). Can anti-Müllerian hormone concentrations be used to determine gonadotrophin dose and treatment protocol for ovarian stimulation? Reprod. Biomed. Online, 26 (5), 431-439.
Lukaszuk, K., Kunicki, M., Liss, J., Lukaszuk, M., & Jakiel, G. (2013). Use of ovarian reserve parameters for predicting live births in women undergoing in vitro fertilization. Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol., 168 (2), 173-177. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2013.01.013
Polyzos, N.P., Tournaye, H., Guzman, L., Camus, M., & Nelson, S.M. (2013). Predictors of ovarian response in women treated with corifollitropin alfa for in vitro fertilization/intracytoplasmic sperm injection. Fertil. Steril., 100 (2), 430-437. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2013.04.029
Grisendi, V., Mastellari, E., & La Marca, A. (2019). Ovarian reserve markers to identify poor responders in the context of poseidon classification. Front. Endocrinol. (Lausanne)., 10, 281.
Johnny, S., Younis, N.S., Fleming, R., Ben-Shlomo, I., & Izhaki, I. (2019). Impact of unilateral versus bilateral ovarian endometriotic cystectomy on ovarian reserve: a systematic review and meta-analysis, Hum. Reprod. Update, 25 (3), 375-391.
Hart, R.J., Hickey, M., Maouris, P., & Buckett, W. (2008). Excisional surgery versus ablative surgery for ovarian endometriomata. Cochrane Database Syst. Rev., (2), CD004992. Retreived from: https://doi.org/10.1002/14651858.CD004992.pub3 DOI: https://doi.org/10.1002/14651858.CD004992.pub3
Dunselman, G.A., Vermeulen, N., Becker, C., Calhaz-Jorge, C., D'Hooghe, T., De Bie, …, & Nelen, W. (2014). ESHRE guideline: management of women with endometriosis. Human reproduction (Oxford, England), 29 (3), 400-412. Retreived from: https://doi.org/10.1093/humrep/det457. DOI: https://doi.org/10.1093/humrep/det457
Benaglia, L., Somigliana, E., Vighi, V., Ragni, G., Vercellini, P., & Fedele, L. (2010). Rate of severe ovarian damage following surgery for endometriomas. Hum. Reprod., 25 (3), 678-682. DOI: https://doi.org/10.1093/humrep/dep464
Raffi, F., Metwally, M., & Amer, S. (2012). The impact of excision of ovarian endometrioma on ovarian reserve: a systematic review and meta-analysis. J. Clin. Endocrinol. Metab., 97 (9), 3146-3154. DOI: https://doi.org/10.1210/jc.2012-1558
Yazbeck, C., Madelenat, P., Ayel, J.P., Jacquesson, L., Bontoux, L.M., Solal, P., & Hazout, A. (2009). Ethanol sclerotherapy: a treatment option for ovarian endometriomas before ovarian stimulation. Reprod. Biomed. Online., 19 (1), 121-125. DOI: https://doi.org/10.1016/S1472-6483(10)60055-7
Exacoustos, C., Zupi, E., Amadio, A., Szabolcs, B., De Vivo, B., Marconi, D., …, & Arduini, D. (2004). Laparoscopic removal of endometriomas: sonographic evaluation of residual functioning ovarian tissue. Am. J. Obstet. Gynecol., 191 (1), 68-72. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2004.01.010
Ferrero, S., Venturini, P.L., Gillott, D.J., Remorgida, V., & Maggiore, U.L.R., (2012). Hemostasis by bipolar coagulation versus suture after surgical stripping of bilateral ovarian endometriomas: a randomized controlled trial. J. Minim. Invasive Gynecol., 19 (6), 722-730. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jmig.2012.08.001
Takashima, A. Takeshita, N. Otaka, K., & Kinoshita, T. (2013). Effects of bipolar electrocoagulation versus suture after laparoscopic excision of ovarian endometrioma on the ovarian reserve and outcome of in vitro fertilization. J. Obstet. Gynaecol. Res., 39 (7), 1246-1252. DOI: https://doi.org/10.1111/jog.12056
Zaitoun, M.M., Zaitoun, M.M., & El Behery, M.M. (2013). Comparing long term impact on ovarian reserve between laparoscopic ovarian cystectomy and open laprotomy for ovarian endometrioma. J. Ovarian Res., 6 (1), 76. DOI: https://doi.org/10.1186/1757-2215-6-76
Muzii, L., Di Tucci, C., Di Feliciantonio, M., Galati, G., Di Donato, V., Musella, A., ..., & Panici, P.B. (2018). Antimüllerian hormone is reduced in the presence of ovarian endometriomas: a systematic review and meta-analysis. Fertil. Steril., 110 (5), 932-940.e1. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2018.06.025
Muzii, L., Di Tucci, C., Di Feliciantonio, M., Marchetti, C., Perniola, G., & Panici, P.B. (2014). The effect of surgery for endometrioma on ovarian reserve evaluated by antral follicle count: a systematic review and meta-analysis. Hum. Reprod., 29 (10), 2190-2198. DOI: https://doi.org/10.1093/humrep/deu199
Muzii, L., Achilli, C., Lecce, F., Bianchi, A., Franceschetti, S., Marchetti, C., ..., & Panici, P.B. (2015). Second surgery for recurrent endometriomas is more harmful to healthy ovarian tissue and ovarian reserve than first surgery. Fertil. Steril., 103 (3), 738-743. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2014.12.101
Ruiz-Flores, F.J., & Garcia-Velasco, J.A. (2012). Is there a benefit for surgery in endometrioma-associated infertility? Curr. Opin. Obstet. Gynecol., 24 (3), 136-140. DOI: https://doi.org/10.1097/GCO.0b013e32835175d9
Lee, S.Y., Kim, M.L., Seong, S.J., Bae, J.W., & Cho, Y.J. (2017). Recurrence of ovarian endometrioma in adolescents after conservative, laparoscopic cyst enucleation. J. Pediatr. Adoles. Gynecol., 30 (2), 228-233. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpag.2015.11.001
Brun, J.L., Fritel, X., Aubard, Y., Borghese, B., Bourdel, N., Chabbert-Buffet, N., ..., & Levêque, J. (2014). Management of presumed benign ovarian tumors: updated french guidelines. Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol., 183, 52-58. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2014.10.012
Asgari, Z., Rouholamin, S., Hosseini, R., Sepidarkish, M., Hafizi, L., & Javaheri, A. (2016). Comparing ovarian reserve after laparoscopic excision of endometriotic cysts and hemostasis achieved either by bipolar coagulation or suturing: a randomized clinical trial. Arch. Gynecol. Obstet., 293 (5), 1015-1022. DOI: https://doi.org/10.1007/s00404-015-3918-4
Baracat, C., Abdalla-Ribeiro, H., Araujo, R., Bernando, W.M., & Ribeiro, P.A. (2019). The impact on ovarian reserve of different hemostasis methods in laparoscopic cystectomy: A systematic review and meta-analysis. Rev. Bras. Ginecol. Obstet., 41 (6), 400-408. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0039-1692697
Pietrzak, W.S., & Eppley, B.L. (2005). Platelet rich plasma: biology and new technology. J. Craniofac. Surg., 16 (6), 1043-1054. DOI: https://doi.org/10.1097/01.scs.0000186454.07097.bf
Dhurat, R., & Sukesh, M. (2014). Principles and methods of preparation of platelet-rich plasma: A review and author's perspective. J. Cutan. Aesthet. Surg., 7 (4), 189-197. DOI: https://doi.org/10.4103/0974-2077.150734
Sundman, E.A., Cole, B.J., Karas, V., Della Valle, C., Tetreault, M.W., Mohammed, H.O., & Fortier, L.A. (2014). The anti-inflammatory and matrix restorative mechanisms of platelet-rich plasma in osteoarthritis. Am. J. Sports Med., 42 (1), 35-41. DOI: https://doi.org/10.1177/0363546513507766
Choi, B.H., Zhu, S.J., Kim, B.Y., Huh, J.Y., Lee, S.H., & Jung, J.H. (2005). Effect of platelet-rich plasma (PRP) concentration on the viability and proliferation of alveolar bone cells: an in vitro study. Int. J. Oral Maxillofac. Surg., 34 (4), 420-424. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijom.2004.10.018
Hosseini, L., Shirazi, A., Naderi, M.M., Shams-Esfandabadi, N., Borjian Boroujeni, S., Sarvari, A., ..., & Akhondi, M.M. (2017). Platelet-rich plasma promotes the development of isolated human primordial and primary follicles to the preantral stage. Reprod. BioMed. Online., 35 (4), 343-350. DOI: https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2017.04.007
Castellarnau, V.M., Ponce, S.J., Carreras, C.R., Cayue-la, F.E., & Garcia, T.A., (2015). Preliminary results: ethanol sclerotherapy after ultrasound-guided fine needle aspiration without anesthesia in the management of simple ovarian cysts. J. Minim. Invasive Gynecol., 22 (3), 475-482. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jmig.2014.12.158
Albanese, G., & Kondo, K.L. (2010). Pharmacology of sclerotherapy. Semin. Interven. Radiol., 27 (4), 391-399. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0030-1267848
Okagaki, R., Osuga, Y., Momoeda, M., Tsutsumi, O., & Taketani, Y. (1999). Laparoscopic findings after ultrasound-guided transvaginal ethanol sclerotherapy for ovarian endometrial cyst. Hum. Reprod., 14 (1), 270. DOI: https://doi.org/10.1093/humrep/14.1.270
Hsieh, C.L., Shiau, C.S., Lo, L.M., Hsieh, T.T., & Chang, M.Y. (2009). Effectiveness of ultrasound-guided aspiration and sclerotherapy with 95 % ethanol for treatment of recurrent ovarian endometriomas. Fertil. Steril., 91 (6), 2709-2713. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2008.03.056
Lee, K.H., Kim, C.H., Lee, Y.J., Kim, S.H., Chae, H.D., & Kang, B.M. (2014). Surgical resection or aspiration with ethanol sclerotherapy of endometrioma before in vitro fertilization in infertilie women with endometrioma. Obstet. Gynecol. Sci., 57 (4), 297-303. DOI: https://doi.org/10.5468/ogs.2014.57.4.297
Cohen, A., Almog, B., & Tulandi, T. (2017). Sclerotherapy in the management of ovarian endometrioma: systematic review and meta-analysis. Fertil. Steril., 108 (1), 117-124.e5. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2017.05.015
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
