ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ КОНТРОЛЬОВАНОЇ ОВАРІАЛЬНОЇ СТИМУЛЯЦІЇ ЗА ДОВГИМ ПРОТОКОЛОМ У ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ НА ФОНІ СИНДРОМУ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2019.2.10934Ключові слова:
безпліддя, контрольована оваріальна стимуляція, СГЯ, СПКЯ, довгий протокол стимуляціїАнотація
Мета дослідження – проаналізувати ефективність контрольованої оваріальної стимуляції за довгим протоколом у жінок із безпліддям на фоні синдрому полікістозних яєчників.
Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були 130 пацієнток, з яких 100 жінок із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) та 30 – із трубним фактором безпліддя. Хворі були поділені на три групи: першу склали 22 пацієнтки, яким проводили ембріотрансфер у порожнину матки на 5–6 добу після пункції; другу групу – 78 пацієнток, яким проводили перенос ембріонів у кріоциклах; третю контрольну групу – 30 пацієнток із трубно-перитонеальним фактором безпліддя. Розподіл жінок у перші дві групи здійснювали на основі ступеня ризику розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників (СГЯ). Контрольовану оваріальну стимуляцію (КОС) здійснювали за довгим протоколом з 19–22 дня попереднього менструального циклу. Оцінку ефективності якості контрольованої оваріальної стимуляції за довгим протоколом проводили за показниками, які детально описані в розділі «Результати дослідження».
Результати дослідження та їх обговорення. При оцінці результатів індукції суперовуляції встановлено, що тривалість стимуляції у пацієнток із безпліддям на тлі СПКЯ була вища, ніж у пацієнток із трубним фактором безпліддя, – 11,92 і 10,63 дня відповідно. Сумарна доза гонадотропінів у жінок з СПКЯ становила 1050,5 (725; 1250) ОД і була вірогідно вищою стосовно контрольної групи – 845,0 (700; 900) ОД. У жінок із безпліддям на фоні СПКЯ у результаті КОС за довгим протоколом середнє число фолікулів перевищувало у 2,7 раза показники контрольної групи. При аспірації отримували достовірно вищу кількість ооцитів (у 2,4 раза) стосовно контрольної групи, а кількість зрілих яйцеклітин у жінок із СПКЯ, які отримували довгий протокол з а-ГнРГ, отримали достовірно більше (у 2,1 раза), ніж у пацієнток контрольної групи. Вихід бластоцист у жінок із СПКЯ у 1,7 раза перевищував даний показник у контролі. Встановлено, що у пацієнток із безпліддям на тлі СПКЯ, у яких розвинувся СГЯ 1 ступеня, кількість фолікулів й ооцитів була найнижча. У жінок із СПКЯ, в яких діагностовано СГЯ 3 ступеня, кількість фолікулів була вірогідно вища від аналогічних даних в осіб з 1 ступенем СГЯ (на 19,5 %), відповідно, кількість ооцитів була вища на 22,2 %. Встановлено, що кількість досягнутих клінічних індукованих вагітностей у жінок із безпліддям на фоні СПКЯ, яким проводили свіжий перенос ембріона, становила 40,9 %.
Висновки. Проведення контрольованої оваріальної стимуляції за довгим протоколом з використанням агоніст-ГнРГ у жінок із безпліддям на тлі синдрому полікістозних яєчників супроводжується у 92,0 % розвитком синдрому гіперстимуляції яєчників (з них у 49,0 % – середнього і тяжкого ступенів), що обмежує використання цієї схеми стимуляції.
Посилання
Alper, M.M., & Fauser, B.C. (2017). Ovarian stimulation protocols for IVF: is more better than less? Reproductive BioMedicine, 34, 4, 345-353.
Fatemi, H.M., Blockeel, C., & Devroey, P. (2012). Ovarian stimulation: today and tomorrow. Curr. Pharm. Biotechnol, 13, 392-397. DOI: https://doi.org/10.2174/138920112799362007
Khmil, M.S., Khmil, S.V., Chudiyovych, N.Ya., & Khmil-Doswald, A.S. (2018). Porivnialna kharakterystyka protokoliv stymuliatsii ovuliatsii z vykorystanniam ahonistiv ta antahonistiv honadotropin-rylizynh-hormoniv u prohramakh dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii (ohliad literatury) [Comparative characteristics of protocols of ovulation stimulation with using of agonists and antagonists of gonadotropin-releasing hormone in the programs of assisted reproductive technologies (literature review)]. Visnyk sotsialnoi hihiieny ta orhanizatsii okhorony zdorovia Ukrainy – Bulletin of Social Hygiene and Health Care Organization of Ukraine, 4 (78), 90-96 [in Ukrainian].
Sighinolfi, G., Sunkara, S.K., & La Marca, A. (2018). New strategies of ovarian stimulation based on the concept of ovarian follicular waves: From conventional to random and double stimulation. Reproductive BioMedicine, 37, 4, 489-497. DOI: https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2018.07.006
Body Mass Index: Considerations for Practitioners. Retrieved from: https://www.cdc.gov/obesity/downloads/bmiforpactitioners.pdf
(2011). The Istanbul consensus workshop on embryo assessment: proceedings of an expert meeting. Human Reproduction, 26, 6, 1270-1283. DOI: https://doi.org/10.1093/humrep/der037
Dokras, A., Sargent, I.L., & Barlow, D.H. (1993). Human blastocyst grading: an indicator of developmental potential? Hum. Reprod., 8 (12), 2119-2127.
Gardner, D.K., Schoolcraft, W.B., Wagley, L., Schlenker, T., Stevens, J., & Hesla, J. (1998). A prospective randomized trial of blastocyst culture and transfer in in-vitro fertilization. Hum. Reprod., 13 (12), 3434-3440. DOI: https://doi.org/10.1093/humrep/13.12.3434
Veeck, L.L., & Zaninovic, N. (2003). An Atlas of Human Blastocysts. Encyclopedia of visual medicine series. Taylor & Francis, 286 p. DOI: https://doi.org/10.3109/9780203008935
Dagan, G.F., & Balaban, M.O. (2006). Pasteurization of Beer by a Continuous Dense‐phase CO2 System. J. of Food Sci., 71, 3, E164-E169. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-2621.2006.tb15630.x
Dankovich, M.D., Vorobei-Vykchovsky, V.N. (2013). Prichiny i formy besplodiya. Sovremennyye vozmozhnosti diagnostiki i lecheniya [The course and forms of infertility. The opportunity of diagnostic and treatment today]. Zdorovye zhenshchiny − Women's Health, 3, 192-197 [in Russian].
Ke, H., Chen, X., Liu, Y.D., Ye, D.S., He, Y.X., & Chen, S.L. (2013). Cumulative live birth rate after three ovarian stimulation IVF cycles for poor ovarian responders according to the bologna criteria. J. Huazhong Univ. Sci. Technolog. Med. Sci., 33 (3), 418-422. doi: 10.1007/s11596-013-1134-7. DOI: https://doi.org/10.1007/s11596-013-1134-7
Shcherbyna, M.O., & Antonian, M.I. (2013). Optymizatsiia vedennia vahitnosti pislia zastosuvannia ekstrakorporalnoho zaplidnennia [Optimization of pregnancies conduction after assisted in vitro fe]. Tavricheskiy mediko-biologicheskiy vestnik – Tauride Medical and Biological Bulletin, 16, 2, ch. 1 (62), 258-260 [in Ukrainian].
Smith, V., Osianlis, T., & Vollenhoven, B. (2015). Prevention of ovarian hyperstimulation syndrome: A review. Obstet. Gynecol. Int., 2015, Article ID: 514159.
Wei, J., Wu, Q.-J., Zhang, T.-N., Shen, Z.-Q., Liu, H., Zheng, D.-M., …, & Liu, C.-X. (2016). Complications in multiple gestation pregnancy: A cross-sectional study of ten maternal-fetal medicine centers in China. Oncotarget, 7, 21, 30797-30803. doi: 10.18632/oncotarget.9000 DOI: https://doi.org/10.18632/oncotarget.9000
Humm, K.C., Dodge, L.E., Wu, L.H., Penzias, A.S., Malizia, B.A., Sakkas, D., & Hacker, M.R. (2015). In vitro fertilization in women under 35: counseling should differ by age. J. Assist. Reprod.. Genet., 32, 10, 1449-1457. DOI: https://doi.org/10.1007/s10815-015-0570-7
Vityuk, A.D., & Korop, Z.A. (2014). Vplyv ozhyrinnia ta hiperandrohenii na chastotu nastannia vahitnosti u zhinok z anovuliatornym bezpliddiam [Influence of obesity and hyperandrogenia on the frequency of pregnancy in women with anovulatory infertility]. Zbirnyk naukovykh prats spivrobitnykiv NMAPO imeni P.L. Shupyka – P.L. Shupyk NMAPE Collection of Scientific orks, 23, 5 (ch. 2), 172-177 [in Ukrainian].
Auerbach, A.B., Norinsky, R., Ho, W., Losos, K., Guo, Q., Chatterjee, S., & Joyner, A.L. (2003). Strain-dependent differences in the efficiency of transgenic mouse production. Transgenic Res., 12, 1, 59-69. DOI: https://doi.org/10.1023/A:1022166921766
Alper, M.M., & Fauser, B.C. (2017). Ovarian stimulation protocols for IVF: is more better than less? Reproductive BioMedicine Online, 34, 4, 345-353. DOI: https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2017.01.010. DOI: https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2017.01.010
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
