КЛІНІЧНІ ЕФЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ІМУНОГЛОБУЛІНУ ЛЮДИНИ У ЖІНОК З РЕЗУС-СЕНСИБІЛІЗАЦІЄЮ НА ПРЕГРАВІДАРНОМУ ЕТАПІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2019.2.10913Ключові слова:
вагітність, резус-сенсибілізація, імуноглобулін людини для внутрішньовенного введенняАнотація
Мета дослідження: оцінити зміни клітинного імунітету у резус-сенсибілізованих жінок у відповідь на введення ВВІГ і прогностичну ефективність методу для профілактики ізоімунізації при наступній вагітності.
Матеріали та методи. Дослідження проводили на базі КІ «Міський пологовий будинок № 7» (Одеса) у 2014–2019 роках. 37 жінок, чутливих до резусу, було випадковим чином поділено на дві клінічні групи: основну клінічну групу (n=19), де вихованці отримували імуноглобулін людини для внутрішньовенного введення (ВВІГ), контрольну групу (n=18), де пацієнти не отримували ВВІГ.
Результати досліджень та їх обговорення. Стан клітинного імунітету у резус-сенсибілізованих жінок характеризується помірним зниженням абсолютних і відносних показників Т-лімфоцитів при одночасному збільшенні числа В-лімфоцитів. Популяція NK-клітин не відрізняється від показників контрольної групи. При аналізі субпопуляцій Т-лімфоцитів можна зробити висновок про збільшення числа Т-хелперів і пропорційне зниження числа Т-супресорів. Дані зміни пояснюють збільшення кількості В-лімфоцитів внаслідок зростаючого антигенного навантаження на рецептори клітин. У групі жінок, які отримали терапію ВВІГ, відношення шансів нормалізації показників клітинного імунітету склало: по рівню Т-лімфоцитів – 18,41 (95 %, ДІ 2,62–166,74), Т-хелперів – 14,93 (95 %, ДІ 2,45 – 107,8), Т-супресорів – 14,57 (95 %, ДІ 2,13 – 127,57) і В-лімфоцитів – 31,87 (95 %, ДІ 4,1 – 333,41. За даними RОС-аналізу, якість статистичної моделі застосування ВВІГ відповідає AUC=0,843 (95 %, ДІ 0,689 – 0,941). За даними RОС-аналізу рівня В-лімфоцитів у порівнюваних групах AUC=0,58 (95 %, ДІ 0,405 – 0,742).
Посилання
Latysheva, T.V. (2005). Printsipy zamestitelnoy terapii vnutrivennymi immunoglobulinami [Principles of replacement therapy with intravenous immunoglobulins]. Tsitokiny i vospaleniye – Cytokines and Inflammation, 4, 3, 58-62 [in Russian].
Nakaz MOZ Ukrainy № 676 vid 31.12.2004 “Pro zatverdzhennia klinichnykh protokoliv z akusherskoi ta hinekolohichnoi dopomohy – vedennia vahitnosti u zhinok z imunnymy konfliktamy“ [Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 676 of December 31, 2004 “On Approval of Clinical Protocols on Obstetric and Gynecological Assistance – Pregnancy in Women with Immune Conflicts”]. Retrieved from: https://z-l.com.ua/ru/new319/ [in Ukrainian].
Nakaz MOZ Ukrainy № 417 vid 15.07.2011 “Pro orhanizatsiiu ambulatornoi akushersko-hinekolohichnoi dopomohy v Ukraini” [Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 417 of 15.07.2011 “On the organization of outpatient obstetric and gynecological care in Ukraine”]. Retrieved from: https://z-l.com.ua/upload//moz %20docs/417.pdf [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.5664/JCSM.1216
Chaigne, B., & Mouthon, L. (2017). Mechanisms of action of intravenous immunoglobulin. Transfus Apher. Sci., 56 (1), 45-49. DOI: https://doi.org/10.1016/j.transci.2016.12.017
Introduction to Flow Cytometry: A Learning Guide. Retrieved from: https://www.bu.edu/flow-cytometry/files/2010/10/BD-Flow-Cytom-Learning-Guide.pdf
Reproductive Immunology: Basic Concepts: Immune Cells and Reproduction by Gil G. Mor MD PhD Academic Press; 1 edition (April 16, 2019).
Sperling, J.D., Dahlke, J.D., Sutton, D., Gonzalez, J.M., & Chauhan, S.P. (2018). Prevention of RhD Alloimmunization: A Comparison of Four National Guidelines. Am J Perinatol., 35 (2), 110-119. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0037-1606609
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).