ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ВІТАМІНУ D У КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ БЕЗПЛІДДЯ У ЖІНОК ІЗ СИНДРОМОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2019.2.10912Ключові слова:
вітамін D, синдром полікістозних яєчників, безпліддя, метаболічні порушення, допоміжні репродуктивні технологіїАнотація
Проблема безплідного шлюбу залишається актуальною в сучасному акушерстві, гінекології та репродуктології. Синдром полікістозних яєчників є однією з найчастіших причин ановуляторного безпліддя, що являє собою найпоширенішу ендокринну патологію у жінок репродуктивного віку, асоційовану з безпліддям, що характеризується гіперандрогенією, морфологічно кістознозміненими яєчниками та порушенням менструального циклу. У статті коротко представлено сучасні погляди на діагностику та лікування даної ендокринопатії. Висвітлено численні дані сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури щодо ефективності використання вітаміну D у комплексному лікуванні та прегравідарній підготовці жінок із синдромом полікістозних яєчників. Доведено його зв’язок із фертильністю, важливу роль у патогенезі синдрому полікістозних яєчників, взаємозв’язок з метаболічними та репродуктивними порушеннями, роль у нормальному перебігу вагітності.
Посилання
Yuzko, O.M., & Yuzko, T.A. (2009). Podolannia bezpliddia za dopomohoiu reproduktyvnykh tekhnolohii [Overcoming infertility through reproductive technologies]. Medychni aspekty zdorovia zhinky – Medical aspects of womans health, 3 (20) [in Ukrainian].
Kapustin, E.V., & Herevych, H.I. (2016). Mistse ta rol dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii (DRT) u likuvanni nepliddia ta zberezhenni fertylnosti [Place and role of assisted reproductive technologies (ART) in the treatment of infertility and fertility preservation]. Akusherstvo. Hinekolohiia. Henetyka – Obstetrics, gynecology, genetics, 2 (2), 30-33 [in Ukrainian].
Zaliska, O.M., & Huz, V.S. (2011). Dopomizhni reproduktyvni tekhnolohii u sviti y Ukraini ta yikhni farmako-ekonomichni aspekty [Assistive reproductive technologies in the world and Ukraine and their pharmacoeconomic aspects]. Ratsionalna farmakoterapiia – Rational pharmacotherapy, 4 (21), 35-37 [in Ukrainian].
Yuzko, T.A., Yuzko, O.M., Zhebchuk, A.B., Zakharenko, L.V., Savchuk, L.T., Chemorkina, I.V., & Vladychenko, K.A. (2014). Istoriia vprovadzhennia dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii pry likuvanni bezliddia na Bukovyni [History of introduction of assisted reproductive technologies in the treatment of infertility in Bukovina]. Bukovynskyi medychnyi visnyk – Bukovyna Medical Bulletin, 1 (69), 229-231 [in Ukrainian].
Tyurina, N.A., & Sayfetdinova, Yu.F. (2014). Prichiny zhenskogo bezplodiya [Causes of female infertility]. Ogarev-online. Klinicheskaya meditsina – Ogarev-online. Clinical medicine, 12 [in Russian].
Manusharova, R.A. (2014). Beslodnyy brak [Infertile marriage]. Effektivnaya farmakoterapiya, Endokrinologiya – Effective pharmacology, endocrinology, 1 (9) [in Russian].
Guriyev, T.D. (2010). Sindrom polikistoznykh yaichnikov [Polycystic ovary syndrome]. Ausherstvo. Ginekologiya I reproduktsiya – Obstetrics, gynecology and reproduction, 4 (2), 10-15 [in Russian].
Nazarenko, T.A. (2008). Sindrom polikistoznykh yaichnikov. Sovremennyye podkhody k diagnostike I lecheniyu besplodiya [Polycystic ovary syndrome. Modern approaches to the diagnosis and treatment of infertility]. Moscow: MEDpress-inform. [in Russian].
Aubuchon, M, & Legro, R.S. (2011). Polycystic ovary syndrome: Current infertility management. Clin Obstet Gynecol, 54 (4), 675-684. DOI: https://doi.org/10.1097/GRF.0b013e3182353c98
Amato, P., & Simpson, J.L. (2005). The genetics of polycystic ovary syndrome. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol, 18, 707-718. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2004.05.002
Givens, J.R. (1988). Familial polycystic ovarian disease. Endocrinol Metab Clin N Am, 17, 771-783. DOI: https://doi.org/10.1016/S0889-8529(18)30409-2
Diamanti-Kandarakis, E., Kandarakis, H., & Legro, R.S. (2006). The role of genes and environment in the etiology of PCOS. Endocrine, 30, 19-26. DOI: https://doi.org/10.1385/ENDO:30:1:19
Shannon, M., & Wang, Y. (2012). Polycystic ovary syndrome: A common but often unrecognized condition. J Midwifery Womens Health, 57, 221-230. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1542-2011.2012.00161.x
McCartney, C.R., & Marshall, J.C. (2016). Polycystic ovary syndrome. N Engl J Med, 375 (1), 54-64. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMcp1514916
Robert, L.R., & David, A.E. (2016). The Pathogenesis of Polycystic Ovary Syndrome (PCOS): The Hypothesis of PCOS as Functional Ovarian Hyperandrogenism Revisited. Endocr rev, 37 (5), 467-520.
Qin, K.N., & Rosenfield, R.L. (1998). Role of cytochrome P450c17 in polycystic ovary syndrome. Mollecular and Cellular Enocr, 145 (1-2), 111-121. DOI: https://doi.org/10.1016/S0303-7207(98)00177-4
Panda, P.K., Rane, R., Ravichandran, R., Singh, S., & Panchal, H. (2016). Genetics of PCOS: A systematic bioinformatics approach to unveil the proteins responsible for PCOS. Genomics Data, 8, 52-60. DOI: https://doi.org/10.1016/j.gdata.2016.03.008
Maggofin, D.A. (2006). Ovarian enzyme activities in women with polycystic ovary syndrome. Fertil and Steril, 86 (1), 9-11. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2006.03.015
Deswal, R.., Yadav, A., & Dang, A.S. (2018).. Sex hormone binding globulin - an important biomarker for predicting PCOS risk: A systematic review and meta-analysis. Syst Biol Reprod Med, 64 (1), 12-24. DOI: https://doi.org/10.1080/19396368.2017.1410591
Mehrabian, F., & Afghahi, M. (2013). Can Sex-hormone Binding Globulin Considered as a Predictor of Response to Pharmacological Treatment in Women with Polycystic Ovary Syndrome? Int J PrevMed, 4 (10), 1169-1174.
Chen, C., Smothers, J.C., Lange, A., Nestler, J.E., Strauss, J.F., Wickham, E.P. (2010). Sex Hormone-Binding Globulin Genetic Variation: Associations with Type 2 Diabetes Mellitus and Polycystic Ovary Syndrome. Minerva Endocrinol, 35 (4), 271-280.
Jayagopal, V., Kilpatrick, E.S., Jennings, P.E., Hepburn, D.A., & Atkin, S.L. (2003). The Biological Variation of Testosterone and Sex Hormone-Binding Globulin (SHBG) in Polycystic Ovarian Syndrome: Implications for SHBG as a Surrogate Marker of Insulin Resistance. JCEM, 88 (4), 1528-1533. DOI: https://doi.org/10.1210/jc.2002-020557
Reshetnikov, I.B., Nesterenko, Z.A., Matsneva, I.A., Mosolova, M.Yu., Muravyeva, P.A., & Grabuzdov, A.M. (2016). Sindrom polikistoznykh yaichnikov: osobennosti diagnostiki [Polycystic ovary syndrome: diagnostic features]. Molodoy uchenyy – Young scientist, 26 (2), 38-41 [in Russian].
Jain, P., Jain, M., Haldar, C., Singh, T.B., & Jain, S. (2013). Melatonin and its correlation with testosterone in polycystic ovarian syndrome. J Human Reprod Sci, 6 (4), 253-258. DOI: https://doi.org/10.4103/0974-1208.126295
Arentz, S., Abbott, J.A., Smith, C.A., & Bensoussan, A. (2014). Herbal medicine for the management of polycystic ovary syndrome (PCOS) and associated oligo/amenorrhoea and hyperandrogenism; a review of the laboratory evidence for effects with corroborative clinical findings. BMC Complement Altern Med, 14, 511. doi: 10.1186/1472-6882-14-511. DOI: https://doi.org/10.1186/1472-6882-14-511
Rosenfield, R.L. (2015). The polycystic ovary morphology-polycystic ovary syndrome spectrum. J Pediatr Adolesc Gynecol, 28 (6), 412-419. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpag.2014.07.016
Yang, X., Quan, X., Lan, Y., Wei, Q., Ye, J., Yin, X., …, & Yang Y. (2018). Serum chemerin level in women with PCOS and its relation with the risk of spontaneous abortion. Gynecol Endocrinol, 34 (10), 864-867. DOI: https://doi.org/10.1080/09513590.2018.1462316
Yang, H.L., Zhou, W.J., Gu, C.J., Meng, Y.H., Shao, J., Li, D.J., & Li, M.Q. (2018). Pleiotropic roles of melatonin in endometriosis, recurrent spontaneous abortion, and polycystic ovary syndrome.Am J Reprod Immunol, 80 (1), e12839. doi: 10.1111/aji.12839. DOI: https://doi.org/10.1111/aji.12839
Grigoryan, O.R., & Andreyeva, E.N. (2015). Sindrom polikistoznykh yaichnikov-oddalennyye riski [Polycystic Ovary Syndrome is a ousted risk]. Effektivnaya farmakoterapiya. Akusherstvo I ginekologyya – Effective pharmacotherapy. Obstetrics and gynecology, 1 (5) [in Russian].
Urbanovych, A.M. (2018). Syndrom polikistoznykh yaiechnykiv u shchodennii praktytsi [Polycystic ovary syndrome in daily practice]. Mezhdunarodnyy zhurnal endokrinologii – International journal of endocrinology, 14 (1), 40-45 [in Ukrainian].
Bagos, P.G. (2009). MTHFR C677T polymorphisms in PCOS: a meta-analysis. Mol. Hum. Reprod, 15 (1), 19-26. DOI: https://doi.org/10.1093/molehr/gan072
Arkhypkina, T.L. (2015). Osoblyvosti homotsysteinemii u molodykh zhinok khvorykh na syndrome polikistoznykh yaiechnykiv [Peculiarities of homocysteine in young women suffer from polycystic ovarian syndrome]. Svit medytsyny ta biolohii –The world of medicine and biology, 1 (48), 9-13 [in Ukrainian].
Kapshuk, I.M. (2015). Osoblyvosti terapii syndromu polikistoznykh yaiechnykiv na foni nadlyshkovoi masy tila [Special treatment of the syndrome of polycystic eggs on the background of the masses.]. Reproduktyvna endokrynolohiia – Reproductive endocrinology, 5 (25), 21-26 [in Ukrainian].
Sidorova, I., Unanyan, A., Vlasov, R., Evtina, I., & Karpov, D. (2011). Giperplasticheskiye protsessy endometriya: osobennosti kliniki I terapii [Endometrial hyperplastic processes: clinical features and therapy]. Vrach – Doctor, 6, 58-60 [in Russian].
Mutter, G., Zaino, R., & Baak, J. (2007). Benign Endometrial Hyperplasia Sequence and Endometrial Intraepithelial Neoplasia. Int. J. Gynecolog. Patholog, 26 (2), 103-114. DOI: https://doi.org/10.1097/PGP.0b013e31802e4696
Strizhakov, A.N., & Davydov, A.I. (2011). Dobrokachestvennyye zabolevaniya matki [Benign deseases of the uterus]. Moscow: GEOTAR-Media.
The Rotterdam ESHRE/ASRM-Sponsored PCOS consensus workshop group. Revised 2003 consensus on diagnostic criteria and long-term health risks related to polycystic ovary syndrome (PCOS). (2004). Hum Reprod.,19 (1), 41-47. DOI: https://doi.org/10.1093/humrep/deh098
Voulgaris, N., Papanastasiou, L., Piaditis, G., Angelousi, A., Kaltsas, G., Mastorakos, G., & Kassi E. (2017). Vitamin D and aspects of female fertility. Hormone (Athens), 16 (1), 5-21.
Irani, M., & Merhi, Z. (2014). Role of vitamin D in ovarian physiology and its implication in reproduction: a systematic review. Fertil Steril., 102 (2), 460-468. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2014.04.046
Michelle, M.P., Chelsea, N.F., Shvetha, M.Z., Sunni, L.M., James, H., & Segars, J. (2015). Vitamin D and assisted reproduction: should vitamin D be routinely screened and repleted prior to ART? A systematic review. Assist Reprod Genet., 32 (3), 323-335.
Nestler J.E., Reilly, E.R., Cheang, K.I., Bachmann, L.M., Downs, R.W. (2012). A Pilot Study: Effects of Decreasing Serum Insulin with Diazoxide on Vitamin D Levels in Obese Women with Polycystic Ovary Syndrome. Jr Trans Am Clin Climatol Assoc., 123, 209-220.
Hammami, M., & Yusuf, A. (2017). Differential effects of vitamin D2 and D3 supplements on 25-hydroxyvitamin D level are dose, sex, and time dependent: a randomized controlled trial. BMC Endocr Disord, 17. DOI: https://doi.org/10.1186/s12902-017-0163-9
Shieh, A., Chun, F., Ma, C., Witzel, S. Meyer, B., Rafison, B., …, & Adams, J. (2016). Effects of High-Dose Vitamin D2 Versus D3 on Total and Free 25-Hydroxyvitamin D and Markers of Calcium Balance. J Clin Endocrinol Metab, 101 (8), 3070-3078. DOI: https://doi.org/10.1210/jc.2016-1871
Garg, D., Grazi, R., Lambert-Messerlian, G., & Merhi, Z. (2017). Correlation between follicular fluid levels of sRAGE and vitamin D in women with PCOS. J Assist Reprod Genet., 34 (11), 1507-1513. DOI: https://doi.org/10.1007/s10815-017-1011-6
Luk, J., Torrealday, S., Perry, G.N., & Pal L. (2012). Relevance of vitamin D in reproduction. Hum Reprod, 27 (10), 3015-3027. DOI: https://doi.org/10.1093/humrep/des248
Yahya, A.A., Abdulridha, M.K., & Al-Rubuya, B.J. (2018). The Effect of Vitamin D3 and Co-enzyme Q10 Supplementation on Metabolic Biomarkers in Women with Clomiphene Citrate Resistant Polycystic Ovary Syndrome. AJPS, 18 (2), 142-150. DOI: https://doi.org/10.32947/ajps.v18i2.488
Mogili, K.D., Karuppusami, R., Thomas, S., Chandy, A., Kamath, M., & Aleyamma, T.K. (2018). Prevalence of vitamin D deficiency in infertile women with polycystic ovarian syndrome and its association with metabolic syndrome – A prospective observational study. EJOG, 229, 15-19. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2018.08.001
Haussler, M.R., Jurutka, P.W., Mizwicki, M., & Norman, A.W. (2011). Vitamin D receptor (VDR)-mediated actions of 1α,25(OH)2vitamin D3: genomic and non-genomic mechanisms. Best Pract Res Clin Endocrinol Metab. – 2011. Vol. 25 (4). – P. 543-559. doi: 10.1016/j.beem.2011.05.010. DOI: https://doi.org/10.1016/j.beem.2011.05.010
Rosen, C.J., Adams, J.S., & Bikle, D.D. (2012). The nonskeletal effects of vitamin D: an Endocrine Society scientific statement. Endocr Rev, 33, 456-492. DOI: https://doi.org/10.1210/er.2012-1000
Al-Daghri, N.M., Mohammed, A.K., Al-Attas, O.S., Ansari, M.G., Wani, K., Hussain, S.D., …, & Alokail, M.S. (2017). Vitami D receptor gene polymorphism modify cardiometabolic response to vitamin D supplementation in T2DM patients. Scientific Reports, 7 (1), 8280.
Triantos, C., Aggeletopoulou, I., Kalafateli, M., Spantidea, P.I., Vourli, G., Diamantopoulou, G., …, & Thomopoulos, K. (2018). Prognostic significance of vitamin D receptor (VDR) gene polymorphism in liver cirrhosis. Sci Rep. – 2018. – Vol. 8 (1). – P. 14065. doi: 10.1038/s41598-018-32482-3. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-018-32482-3
Bakke, D., Chatterjee, I., Agrwal, A., Dai Ya., & Sun, J. (2018). Regulation of microbiota by vitamin D receptor: a nuclear weapon in metabolic diseases. Nucl Receptor Res. – 2018. – Vol. 5. – P. 101377. DOI: https://doi.org/10.11131/2018/101377
Strange, R.C., Shipman, K.E., & Ramachandran, S. (2015). Metabolic syndrome: a review of the role of vitamin D in mediating susceptibility and outcome. World J Diabetes, 6 (7), 896-911. DOI: https://doi.org/10.4239/wjd.v6.i7.896
Boucher, B.J. (2012). Is vitamin D status relevant to metabolic syndromе? Dermatoendocrinol, 4 (2), 212-224. DOI: https://doi.org/10.4161/derm.20012
Pittas, A.G., Lau, J., Hu, F.B., & Dawson-Hughes, B. (2007). The role of vitamin D and calcium in type 2 diabetes. A systematic review and meta-analysis. J Clin Endocrinol Metab, 92, 2017-2029. DOI: https://doi.org/10.1210/jc.2007-0298
Mangin, M., Sinha, R., & Fincher, K. (2014). Inflammation and vitamin D: the infection connection. Inflamm Res, 63 (10), 803-809. DOI: https://doi.org/10.1007/s00011-014-0755-z
Vanlint, S. (2013). Vitamin D and obesity. Nutrients, 5 (3), 949-956. DOI: https://doi.org/10.3390/nu5030949
Khorsavi, Z.S., Kafeshani, M., Tavasoli, P., Zadeh, A.H., & Entezari, M.H. (2018). Effect of Vitamin D Supplementation on Weight Loss, Glycemic Indices, and Lipid Profile in Obese and Overweight Women: A Clinical Trial Study. Int J Prev Med, 9, 63.
Martins J. S., Palhares M., Teixeira O., Ramos M. (2017). Vitamin D Status and Its Association with Parathyroid Hormone Concentration in Brazilians. J Nutr Metab, 2017, 9056470. DOI: https://doi.org/10.1155/2017/9056470
Mozhinskaya, Yu.V., Belik, S.N., Podgornyy, I.V., & Evdokimova, E.G. (2016). Vozmozhnosti ispolzovaniya vitamina D3 v lechenii besplodiya. Obuslovlennogo sindromom polikistoznykh yaichnikov [The possibility of using vitamin D3 in the treatment of infertility. caused by polycystic ovary syndrome]. Molodoy uchenyy – Young scientist, 18 (1), 58-60 [in Russian].
Gafarovam, E.A. (2016). Kliniko-laboratornyye proyavleniya SPKYa v zavisimosti ot fenotipicheskikh osobennostey i urovnya vitamina D v organizme [Clinical and laboratory manifestations of PCOS, depending on the phenotypic characteristics and the level of vitamin D in the org anisme]. Prakticheskaya meditsina – Practical medicine, 1 (93), 80-84 [in Russian].
Lagowska, K. (2018). The relationship between vitamin D status and the menstrual cycle in young women: a preliminary study. Nutrients, 10 (11), pii: E1729. doi: 10.3390/nu10111729. DOI: https://doi.org/10.3390/nu10111729
Dovnik, A., & Mujezinovic, F. (2018). The association of vitamin D levels with common pregnancy complications. Nutrients. – 2018. Vol. 10 (7). – P. pii: E867. doi: 10.3390/nu10070867. DOI: https://doi.org/10.3390/nu10070867
Ozkan, S., Jindal, S., Greenseid, K., Shu, J., Zeitlian, G., & Hickmon, C. (2010). Replete vitamin D stores predict reproductive success following in vitro fertilization. Fertil Steril, 94, 1314-1319. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2009.05.019
Lerchbaum, E., & Rabe, T. (2014). Vitamin D and female fertility. Curr Opin Obstet Gynecol., 26 (3), 145-150. DOI: https://doi.org/10.1097/GCO.0000000000000065
Pagliardini, L., Paola, V., Molgora, M., Persico P., Salonia A., Vailati S., …, & Candiani, M. (2015). High prevalence of vitamin D deficiency in infertile women referring for assisted reproduction. Nutrients, 7 (12), 9972-9984. DOI: https://doi.org/10.3390/nu7125516
Zhao, J., Liu, S., Wang, Y., Wang, P., Qu, D., Liu, M., …, & Liu, Y. (2019). Vitamin D improves the outcome of in vitro fertilization (IVF) in infertile women with polycystiv ovary syndrome and insulin resistance. Minerva Med., 110 (3), 199-208. doi: 10.23736/S0026-4806.18.05946-3. DOI: https://doi.org/10.23736/S0026-4806.18.05946-3
Alzaidi, M.M., Almir, H., Khormi, A., Alltaleb, Ya., Muwais, Z., & Alsaleh, R. (2017). Polycystic ovary syndrome and vit D correlation with fertility: rewiev article. The Egypt J of Hosp Med, 69 (6). DOI: https://doi.org/10.12816/0042239
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
