КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ ПРИЧИНИ РОЗВИТКУ УСКЛАДНЕНЬ ПРИ БАГАТОПЛІДНІЙ ВАГІТНОСТІ

Автор(и)

  • A. V. Boychuk Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • I. M. Nikitina Сумський державний університет http://orcid.org/0000-0001-6595-2502
  • N. D. Koblosh ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної академії медичних наук України»

DOI:

https://doi.org/10.11603/24116-4944.2019.2.10805

Ключові слова:

багатоплідна вагітність, невиношування вагітності, передчасні пологи, фетоплацентарна дисфункція, фактор росту плаценти, прееклампсія

Анотація

Мета дослідження – вивчити вплив факторів росту плаценти на перебіг гестаційного процесу при багатоплідній вагітності.

Матеріали та методи. Проведено проспективне дослідження перебігу вагітності та пологів у 320 жінок із багатоплідною вагітністю, котрі склали основну групу обстежуваних, та у 40 здорових жінок з одноплідною вагітністю. Рівень PlGF в сироватці крові визначали методом твердофазного імуноферментного аналізу з використанням наборів моноклональних антитіл у першому триместрі вагітності. Показники системи гемостазу (судинно-тромбоцитарна та коагуляційна ланка) оцінювали за загальноприйнятими методиками. Доплерометрію плацентарного та плодового кровотоку проводили у маткових артеріях, артерії і вені пуповини, середній мозковій артерії плода.

Результати дослідження та їх обговорення. Жінки з багатоплідною вагітністю входять до групи ризику розвитку гестаційних ускладнень: передчасних пологів у 67,8 % (р<0,01), фетоплацентарної дисфункції, прееклампсії – у 17,5 % (р<0,05) випадків. Виявлені порушення з боку судинно-тромбоцитарного та коагуляційного гомеостазу у І триместрі вагітності є основними факторами ризику дострокового переривання вагітності. Доведено, що низький рівень фактора росту плаценти в сироватці крові вагітних при багатоплідді у випадку розвитку передчасних пологів, фетоплацентарної дисфункції та прееклампсії – (111,23±8,4), (203,24±6,4) та (305,86±7,4) пг/мл порівняно з відповідними показниками при одноплідній вагітності – (418,2±10,4) пг/мл є прогностичним маркером розвитку даних гестаційних ускладнень.

Висновки. Своєчасне проведення медикаментозної корекції гестаційних ускладнень при багатоплідній вагітності з використанням мікронізованого прогестерону, низькомолекулярних гепаринів, ангіопротекторів дозволило пролонгувати вагітність при монохоріальному типі плацентації на 3,2 тижня (до (34,2±2,4) тижнів), а у випадку з дихоріальною двійнею – до терміну доношеної вагітності.

Посилання

Baranov, Y.Y., Tokova, Z.Z., & Tadevosian, A.A. (2012). Perynatalnye iskhody pry mnogoplodnykh rodakh [Perinatal outcomes in multiple births]. Akusherstvo i ginekologiya – Obstetrics and Gynecology, 1, 98-102 [in Russian].

Vdovychenko, Yu.P. (2011). Bahatoplidna vahitnist: navchalnyi posibnyk (dlia vykladacha) [Multiple pregnancy: A manual. Part II (for the enclave)]. Kyiv [in Ukrainian].

Krasnopolskyi, V.Yu., Novikova, S.V., Kapustina, M.V., Titchenko, L.Y., Aksenov, A.N., & Zharova, A.A. (2009). Sovremennye problemy mnogoplodnoy beremennosti [Modern problems of multiple pregnancies]. Rossiyskiy vestnyk akushera-ginekologa – Russian Bulletin of the Obstetrician-Gynecologist, 2, 79-81 [in Russian].

Botting, B.J., MacDonald-Davies, I., & MacFarland, A.J. (2011). Recent trends in the incidence of multiple birth and associated mortality. Arch. Dis. Child., 62, 941-948. DOI: https://doi.org/10.1136/adc.62.9.941

Nikitina, I., Boychuk, A., Babar, Т., & Dunaeva, М. (2016). Prediction of threats to multiple pregnancy interruption depending on the cause of its occurrence. Research Journal of Pharmaceutical, Biological and Chemical Sciences, 7, 764-771.

Nikitina, I., Boychuk, A., Kalashnik, N., Pabot, E., Kolesnikova, M., & Prasol, D. (2016). Immunomorphological features of the placenta in multiple pregnancies. Georgian Medical News, 6, 12-17.

Almonte, L., Davis, M., Ward, C., Brown, D., & Craparo, F. (2012). Spontaneous and non - spontaneous twins: a comparasion study of preterm labor, preterm premature rupture of membranes, gestational age at delivery, maternal age, and len th of hospital stay. Twin Research and Human Genetics, 15, 2, 170.

Hassan, S.S., Romero, R., Vidyadhari, D., Fusey, S., Baxter, J.K., Khandelwal, M., …, & Creasy, G.W. (2011). Vaginal progesterone reduces the rate of preterm birth in women with a sonographic short cervix: a multicenter, randomized, doubleblind, placebocontrolled trial. Ultrasound in Obstetrics & Gynecology, 1, 18-31. DOI: https://doi.org/10.1002/uog.9017

(2012). American College of Obstetricians and Gynecologists. Management of preterm labor. Practice Bulletin No. 127. Obstet. Gynecol., 119, 1308-1313. DOI: https://doi.org/10.1097/AOG.0b013e31825af2f0

Romero, R., Nicolaides, K., Conde-Agudelo, A., Tabor, A., O'Brien, J.M., Cetingoz, E, …, & Hassan, S.S. (2012). Vaginal progesterone in women with an asymptomatic sonographic short cervix in the midtrimester decreases preterm delivery and neonatal morbidity: a systematic review and metaanalysis of individual patient data. Am. J. Obstet. Gynecol., 206 (2), 124.e1-19. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2011.12.003

Salazar, E.L., & Calzada, L. (2007). The role of progesterone in endometrial estradiol and progesterone-receptor synthesis in women with menstrual disorders and nabitual abortion. Gynecol. Endocrinol., 23 (4), 222-225. DOI: https://doi.org/10.1080/09513590701254030

Maruo, T. (1995). Insulin like growth factor 1 as a local regulator of proliferation and differentiated function of the human trophoblast in early pregnancy. Early Pregnancy, 1, 1, 54-161.

Shore, V.N., Wang, T.N., & Wang, T.L. (1997). Vascular endothelial growth factor, placenta growth factor and their receptors in isolated human trophoblast. Placenta, 18, 657-669. DOI: https://doi.org/10.1016/S0143-4004(97)90007-2

Boiko, V.I., Nikitina, I.M., Babar, T.V., & Boiko, A.V. (2018). The problem of miscarriage in multiple pregnancy. Wiadomości Lekarskie, LXXI, 7, 1195-1199.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-03-04

Як цитувати

Boychuk, A. V., Nikitina, I. M., & Koblosh, N. D. (2020). КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ ПРИЧИНИ РОЗВИТКУ УСКЛАДНЕНЬ ПРИ БАГАТОПЛІДНІЙ ВАГІТНОСТІ. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, (2), 138–142. https://doi.org/10.11603/24116-4944.2019.2.10805

Номер

Розділ

Акушерство та гінекологія