CURRENT OPPORTUNITIES FOR DETERMINING OF PREDICTORS OF THREATENED PRETERM LABOR

Yu. Ya. Krut; A. A. Shevchenko; V. G. Syusyuka

doi:10.11603/24116-4944.2019.1.10206

Автор(и)

Yu. Ya. Krut Запорізький державний медичний університет
A. A. Shevchenko Запорізький державний медичний університет
V. G. Syusyuka Запорізький державний медичний університет

DOI:

https://doi.org/10.11603/24116-4944.2019.1.10206

Ключові слова:

загроза передчасних пологів, прогестерон, інсулін, кортизол, прогнозування

Анотація

Мета дослідження – встановити предиктори загрози передчасних пологів.

Матеріали та методи. У проспективному відкритому дослідженні взяли участь 63 пацієнтки у терміні вагітності 22–34 тижні. Вагітні були розподілені на дві групи. Так, до І групи увійшли 44 вагітні, які мали ЗПП, а до ІІ – 19 пацієнток із нормальним перебігом вагітності. У першу добу усім жінкам виконали визначення індексу маси тіла (ІМТ) і визначення прогестерону, інсуліну та кортизолу. Статистичне опрацювання матеріалів здійснювали із застосуванням пакетів програм «Statistica 6.0» (StatSoft, США) та MedCalc. 10.2.0.0. Для визначення предикторів виникнення ЗПП використали метод бінарного логістичного регресійного аналізу. Усі статистичні тести були двобічними, значущим вважали рівень р˂0,05.

Результати дослідження та їх обговорення. Проведено аналіз результатів спостереження за 63 вагітними. У 12 жінок вагітність завершилась передчасними пологами, що становило 19 % від загальної кількості. До залежних предикторів виникнення ЗПП потрапили такі показники: індекс маси тіла (ІМТ) ≤24 кг/м² достовірно збільшував відношення шансів (ВШ) ЗПП у 7,76 раза; рівень інсуліну <8,65 мкМО/мл вірогідно підвищував ВШ ЗПП у 5,14 раза; ВШ ЗПП зростало у 7,02 раза за умови, що рівень кортизолу був менший за 577,9 нг/мл; прогестерон <139,5 нг/мл збільшував відношення шансів ЗПП у 4,39 раза. Зваживши дані уніваріантного регресійного аналізу, були створені мультиваріантні моделі незалежних предикторів ЗПП. Відповідно до першої моделі (р=0,0001), до незалежних факторів ризику невиношування вагітності належать: вік вагітної понад 25 років, рівень інсуліну понад 8,7 мкМО/мл, рівень кортизолу, менший за 577,9 нг/мл. Згідно з другою моделлю (р<0,0001), незалежними факторами ризику підвищення ризику виникнення ЗПП є: ІМТ, менший за 24 кг/м²,
рівень інсуліну понад 8,7 мкМО/мл, рівень кортизолу, менший за 577,9 нг/мл. Проте найбільш цікавою є третя модель (р<0,0001) незалежних факторів ризику ЗПП. До неї увійшли чотири показники: рівень прогестерону, менший за 139,5 нг/мл,
рівень кортизолу, менший за 577,9 нг/мл, ІМТ, менший за 24 кг/м², та вік вагітної понад 25 років.

Висновки. Було встановлено, що серед вагітних із загрозою передчасних пологів найбільш інформативними є вік та ІМТ, а в комплексі з гормональним обстеженням жінок мають першочергове значення. Включення до стандартного обстеження вагітних із загрозою передчасних пологів комплексного визначення рівня прогестерону, інсуліну та кортизолу дасть можливість своєчасно виявити групу ризику і запропонувати профілактичні заходи.

Посилання

Shchorichna dopovid pro stan zdorovia naselennia, sanitarno-epidemichnu sytuatsiiu ta rezultaty diialnosti systemy okhorony zdorovia Ukrainy. 2017 rik [Annual report on the state of health of the population, the sanitary-epidemic situation and the results of the health care system of Ukraine. 2017]. Ministry of Health of Ukraine. Kyiv: IEC "Medinform" [in Ukrainian].

Blencowe, H. (2012). National, regional, and worldwide estimates of preterm birth rates in the year 2010 with time trends since 1990 for selected countries: a systematic analysis and implications. Lancet, 379, 2162-2172. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(12)60820-4

Dodd, J.M. (2009). The role of progesterone in prevention of preterm birth. Int. J. Womens Health, 1, 73-84. DOI: https://doi.org/10.2147/IJWH.S4730

Mohangoo, A.D. (2011). Gestational age patterns of fetal and neonatal mortality in Europe: Results from the EuroPeristat Project. PLoS One, 6 (11), e24727. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0024727

Anishchenko, A.V., & Levchenko, L.A. (2011). Analysis of morbidity and mortality of preterm infants with respiratory distress in a large industrial region. Medico-social Problems of the Family, 16 (2), 29-36.

Nitichko, K.O. (2012). Analysis of morbidity of preterm infants depending on the duration of the anhydrous interval. Taurian Medical and Biological Messenger, 15 (2), 1,

-232.

Spiridonova, N.V., & Melkadze, E.V. (2013). Sostoyaniye novorozhdenykh u zhenshchin pri prezhdevremennykh rodakh v zavisimosti ot nalichiya ugrozy prerivaniya beremennosti v I, II, III trimestrakh gestatsii [Condition of newborns in women with preterm labor depending on the presence of the threat of interrupting pregnancy in I, II, III trimesters of gestation]. Materials of the XIV All-Russia. scientific Forum "Mother and Child". Moscow (pp. 461-462) [in Russian].

Radzinsky, V.E. (2013). Prezhdevremennye rody i perspektivy primeneniya progesterone dlya ikh profilaktiki [Preterm labor and prospects for the use of progesterone for their prevention]. Zdorovia Ukrainy – Health of Ukraine, 1, 96-98 [in Russian].

García-Blanco, A., Diago, V., Serrano-De La Cruz, V. (2017). Can stress biomarkers predict preterm birth in women with threatened preterm labor? Psychoneuroendocrinology, 83, 216-217. DOI: https://doi.org/10.1016/j.psyneuen.2017.07.490

Pearson, J., Tarabulsy, G.M., & Bussières, E.L. (2015). Fetal programming and cortisol secretion in early childhood: A meta-analysis of different programming variables. Infant. Behav. Dev., 40, 204-215. DOI: https://doi.org/10.1016/j.infbeh.2015.04.004