НОВІ ПІДХОДИ ДО ПРОФІЛАКТИКИ НЕСПРИЯТЛИВИХ ПЕРИНАТАЛЬНИХ НАСЛІДКІВ У ЖІНОК ІЗ НЕВИНОШУВАННЯМ ВАГІТНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2019.1.10205Ключові слова:
істміко-цервікальна недостатність, дисплазія сполучної тканини, гіалуронова кислотаАнотація
Цель исследования – повышение эффективности профилактики неблагоприятных перинатальных исходов у женщин с привычным невынашиванием беременности путем оптимизации тактики предгравидарной подготовки на основании разработки новых консервативных методов лечения ИЦН.
Материалы и методы. Изучено течение беременности и родов у 56 женщин при одноплодной беременности с ИЦН. применено клинико-лабораторные и инструментальные методы обследования, изучено состояние метаболизма соединительной ткани, проведено иммунологические исследования, исследования микроциркуляции в сосудистом русле шейки матки, статистическую обработку полученных данных.
Результаты исследования и их обсуждение. Анализ полученных данных определяет направление развития мероприятий по лечению невынашивания беременности и профилактике перинатальных потерь путем включения филлеров на основе ГК в систему предгравидарной подготовки у женщин с ИЦН для восстановления физиологических процессов соединительной ткани шейки матки во время следующей беременности.
Выводы. Выраженные клинико-анамнестические признаки дисплазии соединительной ткани, как и биохимические признаки патологии обмена коллагена и глюкозаминогликанов, иммунологическая дисфункция и локальные микроциркуляторные нарушения, являются важными прогностическими признаками развития ИЦН и невынашивания беременности. Предгравидарная коррекция ИЦН с применением филлеров на основе ГК имеет значительные преимущества по сравнению с традиционными методами лечения ИЦН и является важным направлением профилактики неблагоприятных перинатальных исходов у женщин с невынашиванием беременности.
Посилання
Strizhakov, A.N., Davydov, A.I., Ignatko, I.V., & Belotserkovtseva, L.D. (Eds.). (2011). Nevynashyvaniye beremennosti: patogenez, diagnostika, lecheniye. Klinicheskoye rukovodstvo [Miscarriage of pregnancy: pathogenesis, diagnosis, treatment. Clinical Guideline]. Moscow [in Russian].
Sadler, L., & Saftlas, A. (2007). Cervical surgery and preterm birth J. Perinat. Med., 35 (1), 5-9. DOI: https://doi.org/10.1515/JPM.2007.001
(2015). World Health Organization. Global Strategy for Women's and Children's Health, 2016-2030. Geneva. Retrieved from: http://www.who.int/pmnch/activities/jointactionplan/20100910_gswch_russian.pdf?ua=1.
Markin, L.B., & Prokip, U.Ye. (2014). Funktsionalna istmiko-tservikalna nedostatnist yak proiav nedyferentsioiovanoi DST [Functional cervical insufficiently manifestation of undifferentiated connective tissue dysplasia]. Collection of articles of Assosiation of Obstetricians-gynaecologists of Ukraine, Kyiv: Polіhraf plius [in Ukrainian].
Powrie, F., & Coffman, R. (2013). Cytokine regulation of T-cell function: potential for therapeutic intervention. Immunology Today, 14, 270-275. DOI: https://doi.org/10.1016/0167-5699(93)90044-L
Tucker, M., Hees, A., & Hoffman, K. (1995). Precision of laser Doppler scanning in clinical use. Clinic. Exp. Dermat., 20, 371-376. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-2230.1995.tb01352.x
Zhabchenko, I.A., Oleshko, V.F. (2015). The algorithm of obstetric actions in case of cervical insufficiency. Health of Women, 6 (102), 76-78.
Mongat, G.D., & Koleman, K.M. (2006). Fillers based on hyaluronic acid. Journal of Dermatology, 19, 141-150.
Petersen, L.K., Uldbjerg, N. (2013). Cervical collagen in non-pregnant women with previous cervical incompetence. Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol., 67 (1), 41-45.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
