РОЗЛАДИ СНУ ТА ЗМІНИ КОНЦЕНТРАЦІЙ МЕЛАТОНІНУ В СЛИНІ У ВАГІТНИХ ІЗ ПЛАЦЕНТАРНОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ, РЕАЛІЗОВАНОЮ У ВИГЛЯДІ ЗАТРИМКИ ВНУТРІШНЬОУТРОБНОГО РОСТУ ПЛОДА

Автор(и)

  • A. M. Berbets Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», Чернівці

DOI:

https://doi.org/10.11603/24116-4944.2019.1.10182

Ключові слова:

розлади сну, плацента, мелатонін, затримка внутрішньоутробного росту плода

Анотація

Мета дослідження – вивчити причини виникнення, термін появи та характер розладів сну, а також зміни добових концентрацій мелатоніну в слині у вагітних із затримкою внутрішньоутробного росту плода.

Матеріали та методи. Проведено анкетування 80 жінок із плацентарною недостатністю (ПН), реалізованою у вигляді затримки внутрішньоутробного росту (ЗВУР) плода ІІ-ІІІ ступеня в терміні вагітності 30–36 тижнів (дослідна група), і 30 жінок без ознак затримки внутрішньоутробного росту плода або плацентарної недостатності (контрольна група). Вагітним ставилися питання про термін, у якому з’являлися скарги на порушення сну, характер розладів сну, частоту епізодів порушень сну (скільки разів на тиждень відзначали подібний стан). Також ми проводили кількісне визначення рівнів мелатоніну в слині у 22 жінок із групи вагітних із плацентарною недостатністю. Контрольною групою виступили 10 вагітних із групи з неускладненим перебігом вагітності. Окрім того, ми проводили дослідження рівнів мелатоніну в слині у 14 здорових невагітних жінок. Рівні мелатоніну слини визначали о 3:00 та о 6:00 з використанням діагностичного набору Melatonin ELISA виробництва фірми IBL (Німеччина). Статистичну обробку результатів було проведено за допомогою критерію Mann-Whitney для малих вибірок із використанням програмного пакета MedCalc.

Результати дослідження та їх обговорення. Анкетування показало, що вагітні з плацентарною недостатністю у 86 % випадків починають відмічати погіршення сну в терміні вагітності 12–22 тижні (здорові вагітні – переважно після 30 тижнів, 57 % випадків), а також частіше прокидаються 2 і більше разів за ніч (71 % позитивних відповідей, в контролі – 23 %) та 3 і більше разів на тиждень (78 % позитивних відповідей, в контролі – 17 %). У вагітних жінок із плацентарною недостатністю, реалізованою у вигляді затримки внутрішньоутробного росту плода ІІ-ІІІ ступеня, концентрація мелатоніну в слині була вірогідно нижчою, ніж у здорових вагітних. Це справедливо як для забору слини о 3:00 (у групі з ПН 1,75 нг/мл, 95 % довірчий інтервал для медіани 1,30–2,50 нг/мл, у групі здорових вагітних 7,55 нг/мл, 95 % довірчий інтервал для медіани 2,35–
8,91 нг/мл), так і для забору слини о 6:00 (в групі з ПН 1,50 нг/мл, 95 % довірчий інтервал для медіани 1,20–2,51 нг/мл, у групі здорових вагітних 4,35 нг/мл, 95 % довірчий інтервал для медіани 1,49–7,66 нг/мл). У вагітних з неускладненим перебігом гестації о 3 год ночі спостерігалася найвища концентрація мелатоніну слини серед трьох порівнюваних груп, зокрема вона була вірогідно вищою, ніж у здорових невагітних (у групі здорових вагітних 7,55 нг/мл, 95 % довірчий інтервал для медіани 2,35–8,91 нг/мл, у здорових невагітних 2,50 нг/мл, 95 % довірчий інтервал для медіани 1,39–2,81 нг/мл).

Висновки. 1. Розлади сну у вагітних із затримкою внутрішньоутробного росту плода настають раніше і мають більш виражений характер порівняно з жінками з нормальними темпами росту плода. 2. Поява скарг на безсоння в другому триместрі вагітності, на нашу думку, може слугувати ранньою діагностичною ознакою формування плацентарної недостатності, що пізніше реалізується у вигляді затримки внутрішньоутробного росту плода. 3. У вагітних жінок із плацентарною недостатністю, реалізованою у вигляді затримки внутрішньоутробного росту плода ІІ-ІІІ ступеня, концентрація мелатоніну в слині о 3 год ночі та о 6 год ранку є вірогідно нижчою, ніж у здорових вагітних.

Посилання

Grishchenko, V.I. (1979). Rol epifiza v fiziologii i patologii zhenskoy polovoy sistemy [Role of a pineal gland in physiolo­gy and pathology of woman’s reproductive system]. Kharkiv: Vyshcha shkola [in Russian].

Shimada, M., Seki, H., Samejima, M., Hayase, M., & Shirai, F. (2016). Salivary melatonin levels and sleep-wake rhythms in pregnant women with hypertensive and glucose metabolic disorders: A prospective analysis. BioSci. Trends, 10 (1), 34-41. DOI: 10.5582/bst.2015.01123 DOI: https://doi.org/10.5582/bst.2015.01123

Soliman, A., Lacasse, A., Lanoix, D., Sagrillo-Fagundes, L.,

Boulard, V., & Vaillancourt, C. (2015). Placental melatonin system is present throughout pregnancy and regulates villous trophoblast differentiation. J. Pineal Res., 59 (1), 38-46. DOI: 10.1111/jpi.12236 DOI: https://doi.org/10.1111/jpi.12236

Takayama, H., Nakamura, Y., & Tamura, H. (2003). Pineal gland (melatonin) affects the parturition time but not luteal function and fetal growth, in pregnant rats. Endocr. J., 50 (1), 37-43. DOI: 10.1507/endocrj.50.37 DOI: https://doi.org/10.1507/endocrj.50.37

Teixeira, A.A., Simoes, M.J., Wanderley Teixeira, V., & Soares, J.Jr. (2004). Evaluation of the implantation in pinealectomized and/or submitted to the constant illumination rats. Int. J. Morphol., 22 (3), 189-194.

Richter, H.G., Hansell, J.A., Raut, Sh., & Giussani, D.A. (2009). Melatonin improves placental efficiency and birth weight and increases the placental expression of antioxidant enzymes in undernourished pregnancy. J. Pineal Res., 46, 357-364. DOI: 10.1111/j.1600-079X.2009.00671.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1600-079X.2009.00671.x

Reiter, R.J., Dun Xian Tan, Korkmaz, A., & Rosales-Corral, S.A.

(2013). Melatonin and stable circadian rhythms optimize maternal, placental and fetal physiology. Hum. Reprod. Update, 20 (2), 293-307. DOI: 10.1093/humupd/dmt054 DOI: https://doi.org/10.1093/humupd/dmt054

Marseglia, L., D’Angelo, G., Manti, S., Reiter, R.J., & Gitto, E. (2016). Potential utility of melatonin in preeclampsia, intrauterine fetal growth retardation, and perinatal asphyxia. Reprod. Sci., 23 (8), 970-977. DOI: 10.1177/1933719115612132 DOI: https://doi.org/10.1177/1933719115612132

Esroy, O.F., Özkan, N., & Özsoy, Z. (2016). Effects of melatonin on cytokine release and healing of colonic anastomoses in an experimental sepsis model. Ulus Travma Acil. Cerrahi Derg., 22 (4), 315-321. DOI: 10.5505/tjtes.2015.49465 DOI: https://doi.org/10.5505/tjtes.2015.49465

Woo-Jin, Yi, & Tae Sung Kim (2017). Melatonin protects mice against stress-induced inflammation through enhancement of M2 macrophage polarization. Int. Immunopharmacol., 48, 146-158. DOI: 10.1016/j.intimp.2017.05.006 DOI: https://doi.org/10.1016/j.intimp.2017.05.006

Najafi, M., Shirazi, A., & Motevaseli, E. (2017). Melatonin as an anti-inflammatory agent in radiotherapy. Inflammopharmacol., 25 (4), 403-413. DOI: 10.1007/s10787-017-0332-5 DOI: https://doi.org/10.1007/s10787-017-0332-5

Peraçoli, J.C., Rudge, M.V.C., & Peraçoli, M.T. (2007). Tumor necrosis factor-alpha in gestation and puerperium of women with gestational hypertension and pre-eclampsia. Am. Journ. Reprod. Immunol., 57, 177-185. DOI: 10.1111/j.1600-0897.2006.00455.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1600-0897.2006.00455.x

Alijotas-Reig, J., Esteve-Valverde, E., Ferrer-Oliveras, R., Llurba, E., & Maria Gris, J. (2017). Tumor necrosis factor-alpha and pregnancy: focus on biologics. An updated and comprehensive review. Clinic Rev. Allerg. Immunol., 53 (1), 40-53. DOI: 10.1007/s12016-016-8596-x DOI: https://doi.org/10.1007/s12016-016-8596-x

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-06-12

Як цитувати

Berbets, A. M. (2019). РОЗЛАДИ СНУ ТА ЗМІНИ КОНЦЕНТРАЦІЙ МЕЛАТОНІНУ В СЛИНІ У ВАГІТНИХ ІЗ ПЛАЦЕНТАРНОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ, РЕАЛІЗОВАНОЮ У ВИГЛЯДІ ЗАТРИМКИ ВНУТРІШНЬОУТРОБНОГО РОСТУ ПЛОДА. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, (1), 60–66. https://doi.org/10.11603/24116-4944.2019.1.10182

Номер

Розділ

Акушерство та гінекологія