СТАН СТОМАТОЛОГІЧНОЇ ЗАХВОРЮВАНОСТІ В ДІТЕЙ ІЗ РОЗЛАДОМ АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРА
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2019.1.10174Ключові слова:
стоматологічна захворюваність, діти, розлад аутистичного спектраАнотація
Мета дослідження – вивчити поширеність та інтенсивність карієсу тимчасових і постійних зубів, захворювань тканин пародонта у дітей із розладом аутистичного спектра.
Матеріали та методи. Дослідження проводили на базі Благодійної організації «Дім милосердя» (м. Чортків), що опікується дітьми з особливими потребами, зокрема з розладом аутистичного спектра. Було обстежено 81 дитину з розладом аутистичного спектра віком від 2 до 18 років. В опитувальному листі для батьків зазначали обсяг санітарно-просвітницької роботи. Стан гігієни порожнини рота визначали за індексом Федорова – Володкіної, стан твердих тканин зубів у дітей – на підставі показників інтенсивності карієсу кп, кпп, КПВ+кп, КПпВ+кпп за методикою ВООЗ. Рівень стоматологічної допомоги оцінювали за П. А. Леусом.
Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз опитувальних листів показав недостатній обсяг санітарно-просвітницької роботи серед цього контингенту дітей, тому проведено санітарно-гігієнічне навчання – інформаційно-просвітницьку театралізовану виставу. За результатами опитування батьків дітей із розладом аутистичного спектра щодо особливостей харчування, в 41,97 % дітей була нормальна харчова поведінка, 16,05 % обстежених тривалий час тримали їжу за щокою, а 53,08 % дітей віддавали перевагу м’яким продуктам та кулінарно обробленій їжі. Середнє значення індексу Федорова – Володкіної становило 2,97 бала, що свідчило про поганий рівень гігієни порожнини рота. Рівень стоматологічної допомоги виявився недостатнім (16,7 %). Розповсюдженість карієсу тимчасових та постійних зубів становила 84,81 % при інтенсивності ураження 9,74+0,17. У структурі захворювань тканин пародонта переважав хронічний катаральний гінгівіт (87,65 %), поширеність локалізованого та генералізованого пародонтиту – 17,28 %. Зубощелепні аномалії визначались у 86,04 % дітей. Самотравмування було виявлено в 48,01 % дітей.
Висновок. Висока поширеність та інтенсивність карієсу зубів, захворювань тканин пародонта в дітей із розладом аутистичного спектра є підставою для обґрунтування і запровадження ефективних методів первинної профілактики.
Посилання
Vinogradova, T.F. (2010). Atlas po stomatologicheskim zabolevaniyam u detey [Atlas of dental diseases in children]. 2nd ed. Mockow: MED-press-inform [in Russian].
Leus, P.A. (1988). Primeneniye kriteriyev zdorovya dlya opredeleniya perspektivnykh zadach profilaktiki i otsenki yeyo effektivnosti [Application of health criteria for determining the future tasks of prevention and evaluating its effectiveness]. Stomatologiya – Dentistry, 5, 72-75 [in Russian].
Hevkaliuk, N.O., Pudiak, V.Ye., & Pynda, M.Ya. (2018). Suchasni uiavlennia pro porushennia stanu orhaniv ta tkanyn porozhnyny rota u ditei i faktory, shcho yikh vyznachaiut. “Suchasni zdoroviazberezhuvalni tekhnolohii”: monohrafiia [Contemporary notions of the violation of the state of organs and tissues of the oral cavity in children and their determinants. “Modern health-preserving technology”: monograph]. Boichuk, Yu.D. (Ed.). Kharkiv: KHNPU im. H.S. Skovorody [in Ukrainian].
Savchuk, Yu.P., Yakubova, I.I., & Buchynska, T.O. (2015). Vyvchennia patolohii prykusu ta postavy u ditei iz rozladamy autystychnoho spektra [Studying the pathology of bite and posture in children with autistic spectrum disorders]. Novyny stomatolohii – Dentistry News, 3 (84), 76-80 [in Ukrainian].
Tsypan, S.B. (2015). Osoblyvosti profilaktyky osnovnykh stomatolohichnykh zakhvoriuvan u ditei iz autyzmom [Features of prevention of major dental diseases in children with autism]. Candidates thesis, Kyiv [in Ukrainian].
Du, R.Y., Yiu, C.K., King, N.M., Wong, V.C., & McGrath, C.P. (2015). Oral health among preschool children with autism spectrum disorders: A case-control study. Autism, 19 (6), 746-751. DOI: https://doi.org/10.1177/1362361314553439
Klein, U. & Nowak, A. (1999). Characteristics of patients with autistic disorder (AD) presenting for dental treatment: a survey and chart review. Spec. Care Dentist., 19, 5, 200-207. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1754-4505.1999.tb01386.x
Vishnu Rekha, C., Arangannal, P., & Shahed, H. (2012). Oral health status of children with autistic disorder in Chennai. Eur. Arch. Paediatr. Dent., 13 (3), 126-131. DOI: https://doi.org/10.1007/BF03262858
Deregibus, A., Debernardi, C.L., Persin, L., Tugarin, V., & Markova, M. (2014). Effectiveness of a fixed anterior bite plane in class II deep-bite patients. Int. J. Orthod. Milwaukee, 25 (1), 15-20.
Luppanapornlarp, S., Leelataweewud, P., Putongkam, P., & Ketanont, S. (2010). Periodontal status and orthodontic treatment need of autistic children. World J. Orthod., 11 (3), 256-261.
Memari, A.H., Ghanouni, P., Shayestehfar, M., & Ghaheri, B. (2014). Postural control impairments in individuals with autism spectrum disorder: a critical review of current literature. Asian. J. Sports Med., 5 (3). DOI: https://doi.org/10.5812/asjsm.22963
Šidlauskienė, M., Smailienė, D., Lopatienė, K., Čekanauskas, E., Pribuišienė, R., & Šidlauskas, M. (2015). Relationships between malocclusion, body posture, and nasopharyngeal pathology in pre-orthodontic children. Med. Sci Monit., 18 (21), 1765-1773.
Belousova, M.V., Prusakov, V.F., & Utkuzova, M.A. (2009). Rasstroystva autisticheskogo spektra v praktike detskogo vracha [Autism spectrum disorders in the practice of a pediatric physician]. Prakticheskaya meditsina – Practical Medicine, 6 (38), 36-40 [in Russian].
Armstrong, D., & Matt, M. (1999). Autoextraction in an autistic dental patient: a case report. Spec. Care Dentist., 19, 2, 72-74. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1754-4505.1999.tb01371.x
Altun, C., Guven, G., Yorbik, O., & Acikel, C. (2010). Dental injuries in autistic patients. Pediatr. Dent., 32 (4), 343-346.
De Moor, R. & Martens, L. (1997). Dental care in autism. Med. Dent., 52, 2, 44-55.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
