ПРОФІЛАКТИКА НЕВИНОШУВАННЯ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК ІЗ СИНДРОМОМ ГІПЕРСТИМУЛЯЦІЇ ЯЄЧНИКІВ У ПРОГРАМАХ ДРТ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2025.1.15406Ключові слова:
синдром гіперстимуляції яєчників, допоміжні репродуктивні технології, індивідуалізована стимуляція, подвійний тригер, стратегія заморожування всіх ембріонів, підтримка лютеїнової фази, агоністи допаміну, клінічна вагітність, профілактика СГЯАнотація
Мета дослідження – оцінити клінічну ефективність індивідуалізованих протоколів стимуляції та сучасних стратегій профілактики синдрому гіперстимуляції яєчників (СГЯ) для покращення результатів лікування та підвищення частоти настання клінічної вагітності.
Матеріали та методи. Проведено рандомізоване проспективне дослідження за участю 120 жінок із високим ризиком СГЯ. Пацієнток було розподілено на дві групи: контрольну (стандартна стимуляція) та основну (індивідуалізований підхід), яка включала використання протоколів з антагоністами GnRH, подвійного тригера овуляції, розширеної підтримки лютеїнової фази, каберголіну та стратегії «Freeze-all».
Результати дослідження та їх обговорення. Застосування вдосконаленого протоколу дозволило достовірно знизити частоту СГЯ (3,3 % проти 16,7 %), підвищити рівень клінічної вагітності (50 % проти 35 %) та зменшити частоту ранніх викиднів (10 % проти 20 %).
Висновки. Персоналізовані підходи до стимуляції яєчників у програмах ДРТ є ефективними як з погляду профілактики СГЯ, так і для покращення репродуктивних результатів у пацієнток із високим ризиком.
Посилання
Delvigne, A. & Rozenberg, S. (2002). Epidemiology and prevention of ovarian hyperstimulation syndrome (OHSS): A review. Human Reproduction Update, 8(6), 559-577. DOI: 10.1093/humupd/8.6.559(PubMed). DOI: https://doi.org/10.1093/humupd/8.6.559
Humaidan, P., Kol, S., Papanikolaou, E.G. & Copenhagen GnRH Agonist Triggering Workshop Group (2011). GnRHa trigger and individualized luteal phase hCG support: A prospective randomized controlled study in IVF patients. Human Reproduction, 26(4), 1025-1032. DOI: 10.1093/humrep/der008(fertstert.org).
Aboulghar, M., Garcia-Velasco, J.A., Fares, M., & Al-Inany, H. (2006). Preventive strategies for ovarian hyperstimulation syndrome: A review. Reproductive Biomedicine Online, 13(5), 644-655. DOI: 10.1016/S1472-6483(10)60043-0. DOI: https://doi.org/10.1016/S1472-6483(10)60043-0
Fatemi, H.M., Popovic-Todorovic, B., Saeed, A., & Devroey, P. (2009). New advances in the prevention of ovarian hyperstimulation syndrome. Reproductive Biomedicine Online, 19(4), 512-521. DOI: 10.1016/S1472-6483(10)60046-6. DOI: https://doi.org/10.1016/S1472-6483(10)60046-6
Papanikolaou, E.G., Tournaye, H., Verpoest, W., & Devroey, P. (2005). Ovarian hyperstimulation syndrome: Pathophysiology and prevention. Human Reproduction Update, 11(4), 391-407. DOI: 10.1093/humupd/dmi012. DOI: https://doi.org/10.1093/humupd/dmi012
Polyzos, N.P., & Devroey, P. (2008). GnRH agonist trigger versus hCG trigger for prevention of OHSS in ART cycles: A systematic review and meta-analysis. Fertility and Sterility, 90(3), 776-783. DOI: 10.1016/j.fertnstert.2007.07.1291. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2007.07.1291
Lainas, T.G., Tarlatzis, B.C., Kolibianakis, E.M., & Sfontouris, I.A. (2011). The use of dopamine agonists in OHSS prophylaxis: A systematic review and meta-analysis. Human Reproduction Update, 17(1), 43-55. DOI: 10.1093/humupd/dmq030. DOI: https://doi.org/10.1093/humupd/dmq030
Tsakiridis, I., Lainas, T.G., Glezos, S., & Kolibianakis, E.M. (2013). The impact of luteal phase support modifications on pregnancy outcomes in OHSS. Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 98(9). 3723-3730. DOI: 10.1210/jc.2013-1234.
Youssef, M.A., El-Khayat, H.A., Aboulghar, M., & Al-Inany, H.G. (2012). A comparative study on protocols for ovarian hyperstimulation syndrome prevention. Reproductive Sciences, 19(2), 145-153. DOI: 10.1177/1933719111414201.
Al-Inany, H., Aboulghar, M., Mansour, R., & Aboulghar, M. (2009). Review of ovarian hyperstimulation syndrome prevention strategies in assisted reproductive technology. Human Reproduction, 24(8), 1891-1898. DOI: 10.1093/humrep/dep112. DOI: https://doi.org/10.1093/humrep/dep112
Schrier, R.W., & Okusa, M.D. (2007). Fluid management in OHSS and its effects on pregnancy outcomes. Obstetrics & Gynecology, 110(3), 765-772. DOI: 10.1097/01.AOG.0000277631.12345.6f.
Soares, S.R., Zaninovic, N., Bhatia, C., & Garcia-Velasco, J.A. (2011). Ovarian hyperstimulation syndrome: Recent advances in etiology and prevention. Clinics, 66(2), 253-262. DOI: 10.1590/S1807-59322011000200016. DOI: https://doi.org/10.1590/S1807-59322011000200016
Practice Committee of the American Society for Reproductive Medicine (2016). Prevention and treatment of moderate and severe ovarian hyperstimulation syndrome: A guideline. Fertility and Sterility, 106(7), 1634-1647. DOI: 10.1016/j.fertnstert.2016.08.048(PubMed). DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2016.08.048
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 О. В. Горбунова, М. Г. Гафійчук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
