ВПЛИВ СТРЕСУ НА ВАГІТНІСТЬ І ПОЛОГИ В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.2.13458Ключові слова:
стрес, ускладнення вагітності та пологів, діти війниАнотація
Мета дослідження – дослідити вплив пренатального стресу на особливості психоемоційного стану вагітної, перебіг вагітності, пологів у час війни.
Матеріали та методи. З метою досягнення поставленої мети, шляхом попереднього тестування за рівнем стресу (за Ю. В. Щербатих) на початку вагітності було обрано 60 вагітних, які були на обліку з приводу вагітності та народжували в КНП “ТМКЛ № 2”. Вагітних за рівнем стресостійкості було розділено на 3 групи: І група (20 жінок) – з відсутністю стресу, ІІ група (20 жінок) з помірним компенсованим стресом та ІІІ група (20 жінок) з симптомами сильного стресу. У досліджуваних групах проаналізовано результати анкетування на визначення рівня стресу на початку вагітності та перед пологами і дані медичної документації історій вагітності та пологів (форма № 096.о) з врахуванням особливостей їх перебігу, стану новонароджених і вирахуванням середньостатистичних показників із застосуванням стандартних систем обробки інформації Statistica.
Результати дослідження та їх обговорення. Порівняльний аналіз рівня стресостійкості та динаміки його показників (інтелектуальних, поведінкових, емоційних та фізіологічних) у досліджуваних групах вагітних встановлив зростання рівня стресу у досліджуваних груп за рахунок зростання частки фізіологічних ознак. Частка інтелектуальних та поведінкових симптомів в загальній оцінці стресу в жінок трьох груп за період вагітності зменшувалася. Аналіз особливостей перебігу вагітності у жінок даних груп виявив розвиток зростання таких ускладнень, як загроза передчасних пологів, дисфункція плаценти, гестоз у жінок з вищим рівнем стресу. Так, загрозу передчасних пологів діагностували у 15 % жінок І групи, у 25 % у жінок ІІ групи, у 30 % у жінок ІІІ групи. Дисфункцію плаценти діагностували у 25 % у жінок І групи, 35% у ІІ групи та 40 % ІІІ групи, розвиток гестозу в 20 % жінок І групи, 30 % жінок ІІ групи та 45 % ІІІ групи. Також зменшувалася тривалість вагітності у жінок із вищим рівнем стресу: у І групі тривалість склала 39 тижнів 2 дні +7 днів, у ІІ групі 38 тижнів 5 дні + 6 днів і у ІІІ групі 38 тижнів і 1 день + 6 днів. Зростала частота використання знеболення при родорозрішенні жінок при зростанні рівня стресу, так знеболення використовували у 35 % жінок І групи, у 40 % жінок ІІ групи та 55 % ІІІ групи. Частота родорозрішення кесаревим розтином зросла у жінок з вищим рівнем стресу: у 20 % жінок І групи, 25 % жінок ІІ групи та у 35 % жінок ІІІ групи.
Висновки. Встановлено зростання рівня стресу до пологів, що пов’язано наростанням фізіологічних симптомів вагітності. Тоді як частка інтелектуальних та поведінкових симптомів в загальній оцінці стресу у жінок трьох груп за час вагітності зменшувалася. У результаті проведеного аналізу перебігу вагітності та пологів у жінок досліджуваних груп встановлено, що підвищений рівень стресу під час вагітності збільшує кількість таких ускладнень, як загроза передчасних пологів, дисфункція плаценти, гестоз. У жінок з підвищеним рівнем стресу зменшується тривалість вагітності та маса тіла новонародженого порівняно з жінками з низьким рівнем стресу. Особливістю перебігу пологів є достовірне збільшення частоти використання знеболення в пологах і частоти операційного родорозрішення у жінок з вищим рівнем стресу. Такі особливості впливу пренатального стресу доводять необхідність встановлення психоемоційного стану вагітної на початку вагітності. Подальше удосконалення тактики ведення вагітних із підвищеним рівнем стресу спрямоване на зростання певних методик психоемоційної підтримки та залучення психологічного консультування з метою профілактики можливих ускладнень.
Посилання
Zhuk, S.I., Shchurevska, O.D., & Viter, V.P. (2015). Perenatalnyy stres ta yoho naslidky [Prenatal stress and its consequences]. Zdorovia zhinky – Female Health, 1(97), 41-44 [in Ukrainian].
Loomans, E.M., Van Dijk, Aimйe, E., Vrijkotte, Tanja G.M., Van Eijsden, Manon, Stronks, K., Gemke, Reinoud J.B.J., & Van Den Bergh, Bea R.H. (2013). Psychosocial stress during pregnancy is related to adverse birth outcomes: results from a large multiethnic community based birth cohort. European Journal of Public Health, 23(3), 485.
Maccari, S., Darnaudery, M., Morley Fletcher, S., Zuena, A.R., Cinque, C., & Van Reeth O. (2003). Prenatal stress and longterm consequences: implications of gluco corticoid hormones. Neuroscience and Biobehavioral Reviews, 27, 119-127.
Nauert, R. (2014). Stress During Pregnancy May Predispose Schizophrenia. Psych. Central.
Nonacs, R., Wisborg, K., Barklin, A., Hedegaard, M., & Henriksen, T.B. (2008). Psychological stress during pregnancy and stillbirth: prospective study. BJOG, 115(7), 882-885.
Sausenthaler, S., Rzehak, P., Chen, C.M., Arck, P., & Bockelbrink, A. (2009). Stress Related Maternal Factors During Pregnancy in Relation to Childhood Eczema: Results From the LISA Study. J. Investig. Allergol. Clin. Immunol., 19(6), 481-487.
Zhabchenko, I.A., Terlychna–Telyuk S.V., Korniyets, N.H., & Kovalenko T.M. (2019). Perynatalni aspekty zberezhennya vahitnosti na tli khronichnoho stresu [Perinatal aspects of maintaining pregnancy against the background of chronic stress]. Reproduktyvna Endokrynolohiya – Reproductive Endocrinology, 1(45), 29-32 [in Ukrainian].
Zhuk, S.I. (2017). Stres-prohramuvannya ploda [Stress-programming of the fetus]. Zdorovia zhinky – Female Health, 1(117), 116-119 [in Ukrainian].
Graf, A.V., Dunayeva, T.Yu., & Maklakovaidr, A.S. (2012). Transgeneratsionnyie effekty antenatalnogo stressa raznoy etiologii [Transgenerational effects of antenatal stress of various etiologies]. Fiziologiya cheloveka i zhivotnykh – Physiology of Man and Animals, 5, 529-530 [in Russian].
Semenko, I.V., & Barkovskyy, D.Ye. (2021). Vplyv perenesenoho prenatalnoho stresu na maybutnye reproduktyvnoho zdorovya zhinok [The impact of prenatal stress on the future reproductive health of women]. Ukrayinskyy zhurnal medytsyny, biolohiyi ta sportu – Ukrainian Journal of Medicine, Biology and Sports, 6, 1(29), 18-24.
Selye, H. (2011). The stress of life. NY: McCrawHillBook.
Selye, H. (2012). The story of the adaptation syndrome. Montreal: ActaInc, Medical Publishers.
Bush, N.R., Savitz, J., Coccia, M., Jones-Mason, K., Adler, N., & Boyce, W.T. (2021). Maternal stress during pregnancy predicts infant infectious and noninfectious illness. J. Pediatr., 228, 117-125.e2. DOI: 10.1016/j. jpeds.2020.08.041.
Dagher, R.K., Bruckheim, H.E., Colpe, L.J., Edwards, E., & White, D.B. (2021). Perinatal depression: Challenges and opportunities. J. Womens Health., 30(2), 154-159. DOI: 10.1089/jwh.2020.8862.
De Weerth, C. (2018). Prenatal stress and the development of psychopathology: Lifestyle behaviors as a fundamental part of the puzzle. Dev. Psychopathol., 30(3), 1129-1144. DOI: 10.1017/S0954579418000494.
DeSocio, J.E. (2019). Reprint of “Epigenetics, maternal prenatal psychosocial stress, and infant mental health”. Arch. Psychiatr. Nurs., 33(3), 232-237. DOI: 10.1016/j.apnu.2019.05.001.
Plana-Ripoll, O., Li, J., Kesmodel, U.S., Olsen, J., Parner, E., & Basso, O. (2016). Maternal stress before and during pregnancy and subsequent infertility in daughters: a nationwide population-based cohort study. Hum. Reprod., 31(2), 454-462. DOI: 10.1093/humrep/dev309.
Hamada, H., & Matthews, S.G. (2019). Prenatal programming of stress responsiveness and behaviours: Progress and perspectives. J. Neuroendocrinol., 31, e12674. DOI: 10.1111/jne.12674.
Glover, V., O’Donnell, K., O’Connor, T., & Fisher, J. (2018). Prenatal maternal stress, fetal programming, and mechanisms underlying later psychopathology – a global perspective. Dev. Psychopathol., 30(3), 843-854. DOI: 10.1017/S095457941800038X.
Moyer, S.W., & Kinser, P.A. (2021). A comprehensive conceptual framework to guide clinical practice and research about mental health during the perinatal period. J. Perinat. Neonatal. Nurs., 35(1), 46-56. DOI: 10.1097/ JPN.0000000000000535.
Vieten, C., & Astin, J. (2008). Еffects of a mindfulness-based intervention during pregnancy on prenatal stress and mood: results of a pilot study. Arch. Womens Ment. Health, 11(1), 67-74. DOI: 10.1007/s00737-008-0214-3.
Lennart, L. (2014). Biorhythms and stress in the physiopathology of reproduction. New York, Washington, Philadelphia, London: Hemisphere publishing Corporation. Biological and Social Rhythms, Stress, and Human Reproduction, 21-30.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
