ОРГАНОЗБЕРІГАЛЬНЕ ЛІКУВАННЯ СУБМУКОЗНОЇ МІОМИ МАТКИ МЕТОДОМ ЕМБОЛІЗАЦІЇ МАТКОВИХ АРТЕРІЙ

  • M. S. Krokhmal Медичний центр «Людмила» ПМП «Відар», Вінниця
  • O. K. Tarasiuk Медичний центр «Людмила» ПМП «Відар», Вінниця
  • V. V. Tregub Медичний центр «Людмила» ПМП «Відар», Вінниця
  • Zh. M. Bibliak Медичний центр «Людмила» ПМП «Відар», Вінниця
Ключові слова: субмукозна міома матки, емболізація маткових артерій, експульсія вузла

Анотація

Мета дослідження – дослідити органозберігальне лікування субмукозної міоми матки шляхом емболізації маткових артерій та запропонувати методику ведення пацієнтів з «народженням» субмукозних вузлів на основі наших спостережень.

Матеріали та методи. Наразі найчастішим методом лікування міоми матки є хірургічний. У репродуктивному віці перевага має віддаватися консервативному лікуванню, а оперативні втручання за можливості повинні мати малоінвазивний і органозберігальний характер. У випадку субмукозної міоми показане хірургічне лікування – гістероскопічна міомектомія, але при розмірах вузла більше 5 см внаслідок високого ризику оперативних ускладнень (кровотечі) методом вибору є емболізація маткових артерій (ЕМА). Даний метод характеризується низьким відсотком післяопераційних ускладнень, практично відсутньою летальністю, збереженням фертильності жінок, швидким відновленням працездатності. Може бути повною альтернативою лікування міоми матки хірургічними методами лікування. Згідно з нашими спостереженнями, відбувається швидке зменшення об’єму міоматозних вузлів і матки протягом першого року після операції до 70 % від первинного об’єму. У жінки припиняються симптоми – веностискальні (до 95 % випадків), тиснення на сечовий міхур, геморой, варикоз, попереково-крижові болі, припиняються кровотечі. Відновлюється архітектоніка порожнини матки і трубних кутів.

Результати дослідження та їх обговорення. Міоми субмукозної локалізації – найскладніші у лікуванні даної патології. ЕМА, на відміну від гістерорезектоскопії, виконується під місцевою анестезією. Субмукозні вузли після ЕМА незалежно від розміру (1 см і більше) і локалізації підлягають регресивним змінам – зменшуються, можуть залишитися у стінці матки або відділяються і відторгаються маткою (залежно від типу) та через статеві шляхи відбувається їх експульсія цілком чи частинами. Міомектомія після ЕМА має вагомі переваги: вузли позбавлені кровотоку, немає загрози кровотечі, відбувається їх зменшення перед експульсією.

Висновки. ЕМА у лікуванні субмукозної міоми є методом вибору як органозберігальна методика. Експульсія вузлів після ЕМА є наслідком, а не ускладненням. Запропонована нами методика ведення таких жінок дозволяє уникнути гістеректомії і зберегти фертильність та життя жінки.

Посилання

Vdovychenko, Yu.P., Holianovskyi, O.V., & Lopushan, I.V.

(2012). Leiomioma matky: etiopatohenez, profilaktyka, diahnostyka ta likuvannia [Leiomyoma of the uterus: etiopathogenesis, prophylaxis, diagnosis and treatment]. Zdorovye zhenshchiny – Health of a Woman, 3, 52-61 [in Ukrainian].

Tykhomyrov, A.L. (2006). Mioma matki [Myoma of the uterus]. Moscow: Meditsynskoe informatsyonnoe agenstvo [in Russian].

Zalizniak, V.O., & Barkovskyi, D.Ye. (2010). Suchasni pohliady na likuvannia miomy matky: navch. posib. [Modern views on the treatment of uterine fibroids: teach. manual]. Zaporizhzhia [in Russian].

Bobrov, B.Yu., Kapranov, S.A., Breusenko, V.G., & Dobrokhotova, Yu.E. (2007). Embolizatsiya matochnykh arteriy: sovremennyy vzglyad na problemu (chast 2: metodicheskiye aspekty) [Uterine artery embolization: a modern view of the problem (part 2: methodological aspects)]. Diagnosticheskaya i interventsionnaya radiologiya – Diagnostic and Interventional Radiology, 1, 2, 56-70 [in Russian].

Zaporozhchenko, M.B. (2015). Leiomioma matky – alhorytmy likuvannia zhinok reproduktyvnoho viku [Leiomyoma of the uterus – algorithms for the treatment of women of reproductive age]. Zdorovye zhenshchiny – Health of a Woman, 5, 55-58 [in Ukrainian].

Oliinyk, N.S. (2016). Dyferentsiiovanyi pidkhid do vykorystannia innovatsiinykh tekhnolohii v likuvannia miomy matky [Differentiated approach to the use of innovative technologies in the treatment of uterine fibroids]. Candidate’s thesis. Zaporizhzhia [in Ukrainian].

Markin, L.B., Zimenkovskyi, A.B., Shatylovych, K.L., & Kunynets, H.Ya. (2016). Profilaktychno-terapevtychni zakhody pry dobroiakisnykh pukhlynakh matky u vahitnykh [Prophylactic-therapeutic measures in benign tumors of the uterus in pregnant women]. Zdorovye zhenshchiny – Health of a Woman, 2 (108), 75-78 [in Ukrainian].

Tikhomirov, A.L., & Lubnin, A.M. (2007). Novyy printsip lecheniya miomy matki [The new principle of treatment of uterine fibroids]. Moscow [in Russian].

Serdiuk, V.M., & Chekhanov, Yu.O. (2012). Rezultaty orhanozberihalnoho operatyvnoho likuvannia submukoznoi miomy matky pry ratsionalnomu vybori diahnostychnykh kryteriiv [Results of organ-safe surgical treatment of submucous uterine fibroids with rational choice of diagnostic criteria]. Medytsyna transportu Ukrainy – Transport Medicine of Ukraine, 2, 41 [in Ukrainian].

Опубліковано
2019-05-24
Як цитувати
Krokhmal, M. S., Tarasiuk, O. K., Tregub, V. V., & Bibliak, Z. M. (2019). ОРГАНОЗБЕРІГАЛЬНЕ ЛІКУВАННЯ СУБМУКОЗНОЇ МІОМИ МАТКИ МЕТОДОМ ЕМБОЛІЗАЦІЇ МАТКОВИХ АРТЕРІЙ. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, (1), 94-100. https://doi.org/10.11603/24116-4944.2019.1.9896
Номер
Розділ
Акушерство та гінекологія