«ТЕРАПЕВТИЧНЕ ВІКНО» ПРИ МЕДИКАМЕНТОЗНОМУ ЛІКУВАННІ ГЕНІТОУРИНАРНОГО МЕНОПАУЗАЛЬНОГО СИНДРОМУ В ЖІНОК

Автор(и)

  • O. M. Pavlovska Одеський національний медичний університет
  • K. M. Pavlovska Одеський національний медичний університет
  • Zh. O. Krasnova Одеський національний медичний університет

DOI:

https://doi.org/10.11603/24116-4944.2018.1.8796

Ключові слова:

генітоуринарний менопаузальний синдром, генітоуринарна дисфункція, індекс вагінального здоров’я, нетримання сечі.

Анотація

Мета дослідження – вивчити ефективність медикаментозного лікування генітоуринарного менопаузального синдрому в жінок залежно від тривалості його перебігу.

Матеріали та методи. Було обстежено 78 жінок віком 48–74 роки з менопаузальними генітоуринарними порушеннями. Пацієнток було розділено на три групи залежно від тривалості менопаузального генітоуринарного синдрому: до 3 років – I група, 3–5 років – II група, більше 5 років – III група. Усім пацієнткам призначали однакову медикаментозну терапію протягом 6 місяців, яка включала естрогенвмісний препарат, фітоуросептик та анксіолітик. Також обов’язково рекомендували дотримуватись певних правил харчування та щоденне виконання прав Кегеля. Усім пацієнткам проводили рутинне клініко-лабораторне обстеження. Ступінь виразності генітоуринарної дисфункції визначали за допомогою індексу вагінального здоров’я за G. Bachmann та шкали D. Barlow. Для визначення стадії стресового нетримання сечі використовували добовий Pad-тест за стандартами ICS.

Результати дослідження та їх обговорення. У пацієнток, які страждали від проявів генітоуринарної дисфункції не більше 5 років (I та II групи), виразні атрофічні зміни в піхві були відсутні, проте серед жінок III групи цей показник складав 20,8 %. Середній бал індексу вагінального здоров’я перед лікуванням у I групі був у межах 3,65±0,49, II групі – 3,39±0,49, III групі – 2,88±0,54. Середній бал суб’єктивної виразності симптомів менопаузальної генітоуринарної дисфункції перед початком лікування у пацієнток I групи становив (1,92±0,56) бала, II групи – (2,36±0,62) бала, III групи – (3,08±0,65) бала. Результати досліджень після завершення лікування продемонстрували значну позитивну клінічну динаміку в жінок I групи, у яких тривалість менопаузальних порушень тривала не більше 3 років.

Висновки. Одним із вирішальних факторів ефективності лікування менопаузальних генітоуринарних порушень є фактор часу. Результативність заходів корекції зазначеної патології найкраща, якщо тривалість порушень не більше 3 років. При більших термінах перебігу ефективність лікування зменшується та стає доволі малоефективною.

Біографії авторів

O. M. Pavlovska, Одеський національний медичний університет

 

к.мед.н., доцент кафедри «Акушерства та гінекології № 1» Одеського Національного медичного університету; 050-549-88-59, e-mail oksanaodmed@i.ua

K. M. Pavlovska, Одеський національний медичний університет

к.мед.н., доцент кафедри «Внутрішньої медицини № 1 з курсом серцево-судинної патології» Одеського Національного медичного університету, kateodmed@mail.ru

Zh. O. Krasnova, Одеський національний медичний університет

к.мед.н., асистент кафедри «Акушерства та гінекології № 1» Одеського Національного медичного університету; 096-730-66-95, e-mail obstetrics@ukr.net

Посилання

(2014). American College of Obstetricians and Gynecologists. ACOG Practice Bulletin No. 141: management of menopausal symptoms. Obstet. Gynecol., 123 (1), 202-216.

Bień, A., Rzońca, E., Iwanowicz-Palus, G., Pańczyk-Szeptuch, M. (2015). The influence of climacteric symptoms on women's lives and activities. Int. J. Environ. Res. Public Health., 3; 12 (4), 3835-3846.

Ortmann, O. (2012). The treatment of climacteric symptoms. Dtsch. Arztebl. Int., 109 (17), 316-323.

Dalal, P.K., & Agarwal, M. (2015). Postmenopausal syndrome. Indian J. Psychiatry, 57 (Suppl. 2), 222-232.

Zhou, B., Sun, X., Zhang, M., Deng, Y., & Hu, J. (2012). The symptomatology of climacteric syndrome: whether associated with the physical factors or psychological disorder in perimenopausal/postmenopausal patients with anxiety-depression disorder. Arch. Gynecol. Obstet., 285 (5), 1345-1352.

Monteleone, P., Mascagni, G., Giannini, A., Genazzani, A.R., Simoncini, T. (2018). Symptoms of menopause – global prevalence, physiology and implications. Nat. Rev. Endocrinol.

Bachmann, G.A., Notelovitz, M., & Kell,y S.J. (1992). Long-term non-hormonal treatment of vaginal dryness. Clin. Pract. Sex, 8 (12).

Barlow, D.H., Cardozo, L.D., Francis, R.M., Griffin, M., Hart, D.M., Stephens, E., & Sturdee D.W. (1997). Urogenitale ageing and its effect on sexual health in older British women. Br. J. Odstet. Gynaec., 104, 87-91.

Abrams, P., Andersson, K.E., & Birder, L. (2010). Fourth international consultation on incontinence recommendations of the international scientific committee: Evaluation and treatment of urinary incontinence, pelvic organ prolapse, and fecal incontinence. Neurourol. Urodyn., 29 (1), 213-240.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-05-03

Як цитувати

Pavlovska, O. M., Pavlovska, K. M., & Krasnova, Z. O. (2018). «ТЕРАПЕВТИЧНЕ ВІКНО» ПРИ МЕДИКАМЕНТОЗНОМУ ЛІКУВАННІ ГЕНІТОУРИНАРНОГО МЕНОПАУЗАЛЬНОГО СИНДРОМУ В ЖІНОК. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, (1). https://doi.org/10.11603/24116-4944.2018.1.8796

Номер

Розділ

Акушерство та гінекологія