РІВЕНЬ ГОРМОНІВ СТРЕС-ЛІМІТУЮЧОЇ СИСТЕМИ  У ВАГІТНИХ З ПСИХОЕМОЦІЙНИМИ ПОРУШЕННЯМИ, ОБУМОВЛЕНИМИ ТРИВОЖНІСТЮ

V. H. Syusyuka; O. V. Komarova; O. V. Peycheva; Ye. G. Averchenko; I. M. Kochetova

doi:10.11603/24116-4944.2018.1.8624

Автор(и)

V. H. Syusyuka Запорізький державний медичний університет Пологовий будинок № 9, Запоріжжя
O. V. Komarova Запорізький державний медичний університет Пологовий будинок № 9, Запоріжжя
O. V. Peycheva Запорізький державний медичний університет Пологовий будинок № 9, Запоріжжя
Ye. G. Averchenko Запорізький державний медичний університет Пологовий будинок № 9, Запоріжжя
I. M. Kochetova Запорізький державний медичний університет Пологовий будинок № 9, Запоріжжя

DOI:

https://doi.org/10.11603/24116-4944.2018.1.8624

Ключові слова:

вагітність, психоемоційний стан, тривожність, гормони, пролактин, β-ендорфін, інсулін та кортизол.

Анотація

Мета дослідження – визначити рівень гормонів стрес-лімітуючої системи у вагітних з урахуванням їх психоемоційного стану.

Матеріали та методи. Обстежено 86 жінок у ІІ та на початку ІІІ триместру вагітності. До основної групи включені 60 вагітних із середнім та високим рівнями ситуативної тривожності, а також 26 вагітних із рівнем тривоги 30 балів і нижче, що свідчить про низький рівень СТ (група порівняння). Для оцінки ситуативної тривожності та особистісної тривожності використовували шкалу Ч. Д. Спілбергера, яка адаптована Ю. Л. Ханіним. Кількісну оцінку концентрації гормонів у плазмі крові визначали методом імуноферментного аналізу на апараті «SIRIO S». Для визначення рівня пролактину (Пр) використовували тест-систему Monobind INC (США), кортизолу (К) та інсуліну (Ін) – тест-системи DRG (Німеччина). Рівень ендогенних опіоїдних пептидів (β-ендорфіну) визначали з використанням тест-системи Peninsula Laboratories, LLC (США).

Результати дослідження та їх обговорення. Групи дослідження були розділені залежно від рівня СТ. Встановлено, що середній показник СТ у групі порівняння склав (26,3±1,2) бала та був статистично достовірно нижчим (p<0,05) за середній показник в основній групі ((37,9±1,4) бала). Досліджуючи концентрацію Пр, встановлено, що взаємовплив із тривожністю підтверджується наявністю позитивного кореляційного зв’язку між його рівнем та СТ (r=+0,690, p<0,05), а також менш значиму з ОТ (r=+0,254, p<0,05) відповідно. При оцінці рівня Пр було встановлено статистично достовірно вищий (p<0,05) серед вагітних із середньо-високим рівнем тривожності 136,2 (118,0; 151,6) нг/мл порівняно з жінками з низьким її рівнем 93,7 (67,4; 110,7) нг/мл. При порівнянні концентрації К у вагітних із середньо-високим рівнем СТ – 416,0 (368,2; 560,0) нг/мл встановлено статистично достовірне (p<0,05) його переважання порівняно з жінками, які мали низький її рівень – 343,2 (304,6; 370,5) нг/мл. Взаємозв’язок рівня СТ та К у вагітних із високим та середнім її рівнями підтверджується також наявністю позитивного кореляційного зв’язку (r=+0,704, p<0,05). У вагітних із низьким рівнем СТ таких зв’язків не встановлено. При оцінці рівня Ін встановлено, що він не мав зв'язку з тривожністю, а також із терміном гестації та віком вагітних. Так, рівень Ін серед вагітних із середньо-високим рівнем тривожності склав 11,5 (9,1; 16,8) мкл Од/мл, а в групі жінок із низьким її рівнем – 12,2 (9,8; 21,9) мкл Од/мл та був статистично не достовірним (p>0,05). Однак розрахунок К/Ін індексу, як маркера стресу, дозволив встановити його статистично достовірне (p<0,05) переважання в групі вагітних із середньо-високим рівнем 39,4 (23,2; 54,9) порівняно з жінками з низьким 24,6 (16,02; 34,1) її рівнем. При оцінці β-ендорфіну не було встановлено статистично достовірної різниці (p>0,05) між показниками у вагітних із середньо-високим – 1,2 (0,6; 3,6) нг/мл та низьким – 1,4 (0,7; 3,0) нг/мл рівнями СТ. Вірогідно, це свідчить про відсутність виразного впливу означеного нейропептиду на формування емоційного стану в жінок під час вагітності.

Висновки. Оцінка рівня пролактину, як ендогенного анксіолітика, дозволила встановити статистично достовірне (р<0,05) його зростання у вагітних із середньо-високим рівнем СТ у порівнянні з групою жінок із низьким її рівнем. Зростання рівня пролактину у вагітних із низьким рівнем СТ залежить від терміну гестації (r=+0,665, p<0,05) та не має зв’язку як з рівнем СТ, так і ОТ. Серед вагітних із середнім та високим рівнями СТ мала місце протилежна картина – негативний зв’язок із терміном вагітності (r = -0,338, p>0,05) та позитивний – із рівнем СТ (r = +0,576, p<0,05). Порівняння рівня інсуліну та β-ендорфіну у вагітних з урахуванням рівня СТ не дозволило встановити статистично значимої різниці (p>0,05). Однак визначення К/Ін індексу, як маркера стресу, дозволило встановити його статистично достовірне (p<0,05) переважання в групі вагітних із середньо-високим рівнем, порівнюючи з вагітними, які мали низький рівень СТ.

Біографія автора

V. H. Syusyuka, Запорізький державний медичний університет Пологовий будинок № 9, Запоріжжя

Посилання

Akinloye, O., Obikoya, O.М., Jegede, A.I., Oparinde, D.P., & Arowojolu, A.O. (2013). Cortisol plays central role in biochemical changes during pregnancy. Int. J. Med. Biomed Res., 2 (1), 3-23.

Mulder, E.J., Robles de Medina, P.G., Huizink, A.C., Van den Bergh, B.R., Buitelaar, J.K., & Visser, G.H. (2002). Prenatal maternal stress: effects on pregnancy and the (unborn) child. Early Hum. Dev., 70 (1-2), 3-14.

Grattan, D.R., & Kokay, I.C. (2008). Prolactin: A pleiotropic neuroendocrine hormone. J. of Neuroendocrinology, 20 (6), 752-763.

Slattery, D.A., & Neumann, I.D. (2008). No stress please! Mechanisms of stress hyporesponsiveness of the maternal brain. J. Physiol., 586 (2), 377-385.

Panin, L.E. (1983). Biokhimicheskie mekhanizmy stressa: monografiya [Biochemical stress mechanisms: monograph]. Novosibirsk: Nauka [in Russian].

Sidorova, I.S., & Makarov, I.O. (2000). Fetoplatsentarnaya nedostatochnost. Kliniko-diagnostichiskie aspekty [Fetoplacental insufficiency. Clinical and diagnostic aspects]. Moscow: Znanie [in Russian].

Reznikov, A.G. (2008). Patogeneticheskiy basis profilaktiki sindroma prenatalnogo stressa [Pathogenetic basis for the prevention of prenatal stress syndrome]. Akt. Problem transportnoi medytsyny – Actual Problems of Transport Medicine, 1 (11), 16-21 [in Russian].

Radunovic, N., Lockwood, C.J., Alvarez, M., Nastic, D., & Berkowitz, R.L. (1992). β-Endorphin concentrations in fetal blood during the second half of pregnancy. Am. J. of Obstetrics and Gynecology, 167, 740-744.

Astahov, V.M., Bacyleva, O.V., & Puz, I.V. (2016). Psikhodiagnostika v reproduktivnoy meditsine [Psychodiagnostics in reproductive medicine]. Vinnytsia: OOO “Nilan-LTD” [in Russian].

Potapov, V.O., Chuhunov, V.V., Siusiuka, V.H., Huba, N.O., & Kotlova, Yu.V. (2017). Doslidzennia psykholohichnoho stanu vahitnykh z urakhuvanniam psykhosomatychnoho komponentu: navchalnyi posibnyk [Investigation of the psychological state of pregnant women taking into account the psychosomatic component: a manual]. Dnipro; Zaporizhzhia: TOV “Karat” [in Ukrainian].