МОТИВАЦІЙНІ АСПЕКТИ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ЖІНОК ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ. АНАЛІЗ ХАРАКТЕРИСТИК ГЕСТАЦІЙНОЇ ДОМІНАНТИ У КОНТЕКСТІ ТРИВОЖНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2017.1.7373Ключові слова:
вагітність, психоемоційний стан, психологічний компонент гестаційної домінанти, тривожність.Анотація
Мета дослідження: на підставі оцінки психоемоційного стану вагітних, провести аналіз характеристик гестаційної домінанти у контексті тривожності.
Контингент обстежених і методи дослідження. Обстежено 336 вагітних у ІІ та ІІІ триместрах (26,29 ± 0,55 тижні). Індивідуально-психологічні особливості вагітних та їх психоемоційний стан досліджували з використанням комплексу психодіагностичних методів: особистісний опитувальник Бехтерєвського інституту, шкала Спілбергера – Ханіна, тест відносин вагітної І.В. Добрякова. Варіаційно-статистична обробка результатів здійснювалась з використанням програм аналізу “STATISTICA6.0”.
Результати досліджень та їх обговорення. Результати оцінки особистісної тривожності (ОТ) дозволили встановити, що у 330 (98,21 %) вагітних її рівень виходить за межі низьких показників. Такі результати характерні і для ситуативної тривожності (СТ), де середні та високі показники встановлені у 256 вагітних, що склало 76,19 %. Оптимальний варіант психологічного компоненту гестаційної домінанти (ПКГД) встановлений лише у 41 (12,20 %) вагітної, а ейфорійний – у 3 (0,89 %). У 292 вагітних, що склало 86,91 %, не встановлено переважання балів на користь конкретного типу ПКГД (тип, який відхилдяється від оптимального). Аналіз характеристик гестаційної домінанти в контексті тривожності показав, що показник балів, який характеризує оптимальний тип та оцінений з урахуванням рівня СТ, був статистично достовірно (р < 0,05) нижчим у вагітних з високим рівнем СТ (4,10 ± 0,60 бали) у порівнянні з відповідним показником вагітних, як з середнім (4,68 ± 0,22 бали), так і низьким її рівнем (4,94 ± 0,36 бали).
Висновки. На підставі оцінки психологічного компоненту гестаційної домінанти встановлено, що його оптимальний варіант мав місце лише у 12,20 % вагітних. У більшості вагітних (86,91 %) не встановлено переважання балів на користь конкретного типу. Аналіз характеристик гестаційної домінанти в контексті тривожності показав, що показник балів, який характеризує оптимальний тип та оцінений з урахуванням рівня СТ, був статистично достовірно (р < 0,05) нижчим у вагітних з високим рівнем СТ у порівнянні з відповідним показником вагітних, як з середнім, так і низьким її рівнем.
Посилання
Bogolepova, N.N., & Fokina, V.F. (2004). Funktsionalnaya mezhpolusharnaya asimmetriya. Khrestomatiia [Functional interhemispheric asymmetry]. Moscow: Nauchnyi mir [in Russian].
Dobriakov, I.V. & Maliarovskaya, M.M. (2008). Kak rodit schastlivogo rebenka? [How to give birth to a happy child?]. St. Petersburg: Rech [in Russian].
Dobriakov, I.V. (2009). Perinatalnaya psikhologiya [Perinatal psychology]. St. Petersburg: Peter [in Russian].
Dobriakov, I.V. (2015). Perinatalnaya psikhologiya [Perinatal psychology]. St. Petersburg: Peter [in Russian].
Shchukina, E.G. (2011). Sravnenie osobennostey psikhologicheskogo komponenta gestatsyonnoy dominanty u beremennykh i materey [Comparison of the psychological component of the gestational dominant in pregnant women and mothers]. Psikhologiya effektivnogo roditelstva: Materialy mezhdunarodnoy nauchno-prakticheskoy konferentsii – Materials of International Scientific and Practical Conference. Kursk: KGMU [in Russian].
Dobriakov, I.V. (2011). Semeinye faktory, vliyayushchie na formirovanie razlichnykh tipov psikhologicheskogo komponenta gestatsyonnoy dominanty [Family factors affecting the formation of various types of psychological component of the gestational dominant]. Rossiyskiy psikhiatricheskiy zhurnal – Russian Journal of Psychiaty, 2, 35-40 [in Russian].
Dobriakov, V.I. (2014). Retrospektivnoe opredelenie osobennostei psikhologicheskogo komponenta gestatsyonnoy dominanty [Retrospective identification of features of the psychological component of the gestational dominant]. Voprosy psikhicheskogo zdorovya detey i podrostkov – Mental Health of Children and Adolescent, 2, 71-75 [in Russian].
Mendelevich, V.D. (2008). Klinicheskaya i meditsinskaya psikhologiya [Clinical and medical psychology]. Moscow: MEDpress-inform [in Russian].
Astakhov, V.M., Batsyleva, O.V. & Puz, I.V. (2016). Psikhodiagnostika v reproduktivnoy meditsyne [Psychodiagnostics in reproductive medicine]. Vinnitsa: OOO «Nilan-LTD» [in Russian].
Rabovaliuk, L.N. (2012). Vydelenie podtipov PKGD na osnove testa otnosheniy beremennoy I.V. Dobriakova [Identification of PKHD subtypes on the basis of the pregnancy test I. V. Dobryakova] Sotsialnye nauki i obshchestvennoe zdorovie: teoreticheskie podkhody, empiricheskie issledovaniya, prakticheskie resheniya: materialy II mezhdunarodnoy nauchno-prakticheskoy konferentsii – Social sciences and public health: theoretical approaches, empirical studies, practical solutions: materials of the II International Scientific and Practical Conference. (pp.124-136). Penza – Moscow – Vitebsk: «Sotsiosfera» [in Russian].
Batuev A.S. (2003). Psikhofiziologicheskie osnovy dominanty materinstva [Psychophysiological foundations of the maternal dominant]. Perinatalnaya psikhologiya i meditsyna. Sbornik materialov konferentsii po perinatalnoy psikhologii – Perinatal Psychology and Medicine. Proceedings of the conference on perinatal psychology. (pp.145). St. Petersburg [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).