ОЦІНКА ПРИЧИН РАННІХ ВТРАТ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ, ВКЛЮЧЕНИХ У ПРОГРАМУ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2017.1.7371Ключові слова:
безплідність, невиношування вагітності, ретрохоріальна гематома, допоміжні репродуктивні технології, фактори ризику.Анотація
Мета дослідження – стала оцінка перебігу першого триместру вагітності у пацієнток із лікованим безпліддям, включених у програму допоміжних репродуктивних технологій та визначення провідних етіологічних чинників, що обумовлюють розвиток локального непрогресуючого відшарування хоріона та ранні репродуктивні втрати.
Матеріали та методи дослідження. Проведено ретроспективний аналіз 1864 карт стаціонарних хворих із загрозою переривання вагітності та діагностованим початковим мимовільним викиднем, які перебували на лікуванні у відділеннях невиношування, гінекологічному відділенні міського пологового будинку м. Івано-Франківськ, а також у гінекологічному відділенні Прикарпатського центру репродукції людини за період 2011–2016 років. У контрольну групу увійшли 100 здорових вагітних. У 698 випадках пацієнтки були включені у програму допоміжних репродуктивних технологій. У 542 випадках (37,44 %) було діагностовано ретрохоріальні гематоми, з них у 196 пацієнток (36,16 %) (основна група) – із заплідненням in vitro, у 346 випадках (група порівняння) – при вагітності, яка настала у фізіологічному циклі.
Результати дослідження та їх обговорення. Отримані нами дані щодо віку пацієнток досліджуваних груп дозолили припустити ризик виникнення ретрохоріальної гематоми частіше у юних пацієнток та жінок віком старше 30 років, вагомим чинником також був і паритет вагітностей. Результати проведеного клініко-анамнестичного аналізу продемонстрували переважання гестаційних втрат у терміни 5–7 тижнів вагітності (63,41 %). У структурі причин ранніх викиднів анатомічні фактори складали 18,08 %, гормональні порушення – 36,53 %, вроджені та набуті тромбофілічні стани, включаючи аутоімунні і генетичні, відмічено у 27,30 %, особливості каріотипу подружжя – у 10,33 % спостережень, інфекційно-запальний фактор – у 63,83 % пацієнток. Доведено значиму роль інфекційного фактора в генезі репродуктивних втрат: при гістологічному дослідженні виявлено морфологічні ознаки хронічного ендометриту (62,19 %), висхідного інфекційного ураження плідного яйця (54,87 %), гравідарної гіпоплазії ендометрія (20,91 %). Одним із важливих факторів розвитку ретрохоріальних гематом у жінок із лікованим безпліддям може слугувати ендокринний дисбаланс, встановлений у даної категорії пацієнток, який проявляється зростанням частки оперативних втручань на органах малого таза, високим відсотком нейроендокринних розладів у вигляді порушень менструального циклу, оваріальної дисфункції, недостатності лютеїнової фази та гіпоестрогенного гормонального фону у жінок даної категорії.
Висновки. Невиношування вагітності у першому триместрі у жінок із лікованим безпліддям є достатньо серйозною патологією, вагомість якої набуває особливого значення у випадку лікованого непліддя та використання допоміжних репродуктивних технологій, що вимагає поглибленого обстеження пацієнток для вияснення імовірних причин ранніх репродуктивних втрат та відкриває перспективи подальших досліджень.
Посилання
Bashmakova, N.V., Vynokurova, E.A., & Kraeva, O.A. (2012). Prognozirovanie prezhdevremennyh rodov u zhenshhin s pervichnym i vtorichnym privychnym nevynashivaniem beremennosti v anamneze [Prediction of preterm birth in women with primary and secondary recurrent miscarriage history]. Akusherstvo i ginekologiya – Obstetrics and Gynecology, 5, 29-33 [in Russian].
Voropaeva, E.E. (2011). Samoproizvolnyi abort v aspekte ucheniya o patomorfoze [Spontaneous abortion in the aspect of the doctrine of pathomorphosis]. Ural. med. zhurn. – Ural. med. Journal, 1 (79), 95-100 [in Russian].
Menypenyna, T.A. (2012). Patogeneticheskie aspekty i prichiny nerazvivayushheysia beremennosti (obzor literatury) [Pathogenetic aspects and causes of not developing pregnancy (review)]. Ural. med. zhurn. – Ural. Med. Journal, 6 (98), 15-20 [in Russian].
Tetruashvili, N.K., & Agadzhanova, A.A. (2012). Gormonalnye prichiny privychnogo vykidysha, metody korrektsii (klinicheskaya lekciya) [Hormonal causes of habitual abortion, the correction methods (clinical lecture)]. Ginekologiya – Gynecology, 3 (14), 47-59 [in Russian].
Gerilovich, L.A., Egorova, A.T., & Bazina, M.I. (2015). Otsenka sostoyaniya zdorovya zhenshhin, ispolzujushchikh programmy vspomogatelnyh reproduktivnyh tehnologiy [Evaluation of the health status of women using assisted reproductive technology programs]. Meditsinskiy almanakh – Medical Almanac, 4, 76-79 [in Russian].
Kapustin, E.V., & Herevych, H.Y. (2016). Mistse ta rol dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohiy (DRT) u likuvanni nepliddya ta zberezhenni fertylnosti [The place and role of assisted reproductive technology (ART) in the treatment of infertility and fertility preservation]. Akusherstvo. Hinekolohiya. Henetyka. – Obstetrics. Gynecology. Genetics, 2(2),30-33[in Ukrainian].
Maslo D. M. (2016). Optymizatsiya taktyky vedennya vahitnosti ta polohiv u zhinok pislya zastosuvannya dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohiy [Optimization tactics of pregnancy and childbirth in women after use of assisted reproductive technology]. Zdorovye zhenshhiny – Women’s health, 5, 160-164 [in Ukrainian].
Tuuli, M.G., Norman, S.M., Odibo, A.O., Macones, G.A., Cahill, A.G. (2017). Perinatal outcomes in women with subchorionic hematoma: a systematic review and meta-analysis. Obstet. Gynecol.,117,1205–1212.
Bushtyreva, I.O., Kuznetsova, N.B., & Zamanskaya T.A. (2016). Prognosticheskie markery rannih reproduktivnyh poter u patsientok s retrohorialnoy gematomoy [Prognostic markers of early reproductive losses in patients with retrochorial hematoma]. Akusherstvo i ginekologiya – Obstetrics and Gynecology, 1, 28-32 [in Ukrainian].
Volkova, E.V., Gajdamakina, L.F., & Demidova A.I. (2016). Techenie beremennosti, oslozhnennoe retrohorialnoy gematomoy v pervom trimestre [The course of pregnancy, complicated retrochorial hematoma in the first trimester]. Farmateka – Farmateka, 12, 53-55 [in Russian].
Kiriushhenkov, P.A., Belousov, D.M., & Aleksandrita, O.S. (2010). Patogeneticheskoe obosnovanie taktiki vedeniya otsloyki khoriona i placenty na rannikh srokakh beremennosti [Pathogenetic substantiation of tactics and chorionic detachment of the placenta in early pregnancy]. Ginekologiya – Gynecology,1, 36-39 [in Russian].
Torchinov, A.M., Umahanova, M.M., & Doronin, G.L. (2014). Vliyanie retrohorialnoy gematomy na ishod beremennosti pri privychnom nevynashivanii [Influence of retrochorial hematoma on pregnancy outcome with habitual miscarriage]. Lechashchiy vrach – Attending Doctor, 12, 12-16 [in Russian].
Asato, K., Mekaru, K., Heshiki, C., Sugiyama, H., Kinjyo, T., Masamoto, H., et al. (2014). Subchorionic hematoma occurs more frequently in vitro fertilization pregnancy. Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol., 181, 41-4.
Bugerenko E. Yu. (2012). Pregravidarnaya podgotovka patsientok s otyagoshchennym akusherskim anamnezom [Preparation before pregnancy of patients with complicated obstetric history]. Vopr. ginekologii, akusherstva i perinatologii – Questions of Gynecology, Obstetrics and Perinatology, 3 (11), 18-24 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
