СЕРЕДОВИЩНІ ФАКТОРИ РИЗИКУ СТЕНОЗУЮЧОГО ЛАРИНГОТРАХЕЇТУ В ДІТЕЙ.
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2016.2.6847Ключові слова:
стенозуючий ларинготрахеїт, пасивне куріння, скупченість, вогкість, домашні тварини, психологічний кліматАнотація
Вивчено зв’язок між стенозуючим ларинготрахеїтом (СЛТ) у дітей і такими екзогенними факторами, як тютюновий дим, скупченість у житлових приміщеннях, вогкість у квартирі, наявність домашніх тварин, несприятливий психологічний клімат у сім’ї. Встановлено, що в дітей зі СЛТ значно частіше, ніж у контрольній групі, спостерігались випадки проживання в умовах скупченості в житлових приміщеннях і несприятливого психологічного клімату в сім’ї. Відсоток тих, хто проживав у сім’ях, де курять і, зокрема, де курить мати, серед дітей з 1–3 епізодами СЛТ був суттєво більшим, ніж серед дітей контрольної групи. Не виявлено значущої різниці між дітьми з рецидивним СЛТ (4 і більше епізодів захворювання) і дітьми контрольної групи щодо пасивного куріння. Дещо частіше, ніж у контрольній групі, серед дітей зі СЛТ траплялись випадки проживання у квартирах, де є вогкість (р<0,1). Не виявлено суттєвої різниці між дітьми зі СЛТ і дітьми контрольної групи стосовно наявності домашніх тварин.
Посилання
Shchorichna dopovidʹ pro stan zdorovʺya naselennya, sani- tarno-epidemichnu sytuatsiyu ta rezulʹtaty diyalʹnosti systemy okhorony zdorovʺya Ukrayiny. 2014 rik / za red. O. Kvitashvili ; MOZ Ukrayiny, DU «UISD MOZ Ukrayiny». – K., 2015. – 460 s.
Worrall G. Croup / G. Worrall //Can. Fam. Physician. – 2008. – Vol.54, No. 4. – P. 573–574.
Risk factors for croup in children with recurrent respiratory infections: a case-control study / H. Pruikkonen, T. Dunder, M. Renko [et al.] / Paediatr. Perinat. Epidemiol. – 2009. – Vol. 23, No. 2. – P.153–159.
Okhotnykova E. N. «Allerhycheskyy marsh»: svyazʹ pokole nyy y éskalatsyya allerhyy u detey / E. N. Okhotnykova // Klinichna imunolohiya. Alerholohiya. Infektolohiya. – 2008. № 4. – S. 7–15.
World Health Organization (2010). WHO guidelines for indoor air quality: selected pollutants. http://www.euro.who. int/__data/assets/pdf_file/0009/128169/e94535.pdf.
A comparative risk assessment of burden of disease and injury attributable to 67 risk factors and risk factor clusters in 21 regions, 1990–2010: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2010 / S. S Lim, T. Vos, A. D. Flaxman [et al.] // Lancet. – 2012. – Vol.380, No. 9859. – P. 2224–2260.
World Health Organization (2016). Household air pollution and health [Fact sheet No.292, Updated February 2016].
Marbury M. C. The indoor air and children's health study: methods and incidence rates / M. C. Marbury, G. Maldonado, L. Waller // Epidemiology. – 1996. – Vol.7, No. 2. – P. 166 174.
Zhytlovyy kodeks Ukrayiny, № 5464-X, stattya 47 vid 30 chervnya 1983 r. (ostannya redaktsiya 5 kvitnya 2015 r.).
Pro poryadok vedennya kvartyrnoho obliku i rozpodilu zhytla : postanova vykonkomu Vinnytsʹkoyi oblasnoyi rady narodnykh deputativ i prezydiumu oblasnoyi rady profesiynykh soyuziv vid 10.01.1985 r. № 21.
Influence of parental smoking on respiratory symptoms during the first decade of life: the Tucson Childrenʺs Respiratory Study / R. T. Stein, C. J. Holberg, D. Sherrill [et al.] // Am. J. Epidemiol. – 1999. – Vol.149. – P.1030–1037.
Self-reported home environmental risk factors for childhood asthma: a cross-sectional study of children in Buffalo, New York / S. Lin, M. I. Gomez, S. A. Hwang [et al.] // J. Asthma. – 2008. – Vol.45, No. 4. – P. 325–332.
Lodrup Carlsen K. C. The Environment and Childhood Asthma (ECA) Study in Oslo: ECA-1 and ECA-2 / K. C. Lodrup Carlsen // Pediatr. Allergy Immunol. – 2002. – Vol. 13, No. 15. – P.29–31.
Impaired airway function and wheezing in infancy: the influence of maternal smoking and a genetic predisposition to asthma / C. Dezateux, J. Stocks, I. Dundas [et al.] // Am. J. Respir. Crit. Care Med. – 1999. – Vol. 159, No. 2. – P. 403 410.
Orlova S. N. O nekotorykh mekhanyzmakh retsydyvyru yushcheho techenyya stenozyruyushchykh larynhotrakheytov u detey / S. N. Orlova, A. Y. Ryvkyn, N. S. Pobedynskaya // Vestnyk otorynolarynholohyy. – 2007. – № 2. – S. 16–19.
Sokurova M. S. Klynyko-ymmunolohycheskaya kharak terystyka ostroho y retsydyvyruyushcheho stenozyruyushcheho larynhotrakheyta u detey / M. S. Sokurova, F. P. Romanyuk, A. S. Symbyrtsev // Vestnyk Sankt-Peterburhskoy medytsyn- skoy akademyy posledyplomnoho obrazovanyya. – 2011. – № 2. – S. 59–66.
Utility of bronchoscopy for recurrent croup / R. Chun, D. A. Preciado, G. H. Zalzal [et al.] // Ann. Otol. Rhinol. Laryngol. – 2009. – Vol.118, No. 7. – P.495–499.
Kwong K. Recurrent croup presentation, diagnosis, and management / K. Kwong, M. Hoa, J. M. Coticchia // Am. J. Otolaryngol. – 2007. – Vol.28, No. 6. – P.401–407.
Fungal levels in the home and lower respiratory tract illnesses in the first year of life / P. C. Stark, H. A. Burge, L. M. Ryan [et al.] // Am. J. Respir. Crit. Care Med. – 2003. Vol.168, No. 2. – P. 232–237.
Sade K. Sensitization to Dermatophagoides, Blomia tropicalis, and other mites in atopic patients / K. Sade, D. Roitman, S. Kivity // J. Asthma. – 2010. – Vol.47, No. 8. – P. 849–852.
Environmental risk factors in the first year of life and childhood asthma in the Central South of Chile / A. Boneberger, D. Haider, J. Baer [et al.] // J. Asthma. – 2011. – Vol.48, No. 5. – P. 464–469.
Airborne molds and bacteria, microbial volatile organic compounds (MVOC), plasticizers and formaldehyde in dwellings in three North European cities in relation to sick building syndrome (SBS) / B. Sahlberg, M. Gunnbjörnsdottir, A. Soon [et al.] // Sci. Total Environ. – 2013. – Vol. 444. – P. 433–440.
Cho S. J. Observational scores of dampness and mold associated with measurements of microbial agents and moisture in three public schools / S. J. Cho, J. M. Cox-Ganser, J. H. Park // Indoor Air. – 2016. – Vol. 26, No 2. – P.168–178
Respiratory viruses in laryngeal croup of young children / H. Rihkanen, E. Rönkkö, T. Nieminen [et al.] // J. Pediatr. 2008. – Vol.152, No5. – P. 661–665.
Indoor air quality and the risk of lower respiratory tract infections in young Canadian Inuit children / T. Kovesi, N. L. Gilbert, C. Stocco [et al.] // CMAJ. – 2007. – Vol.177, No. 2. P. 155–160.
Direct and indirect exposure to pets —risk of sensitization and asthma at 4 years in a birth cohort / C. Almqvist, A. C. Egmar, G. Hedlin [et al.] //Clin. Exp. Allergy. – 2003. – Vol.33. – P. 1190–1197.
Effects of pets on asthma development up to 8 years of age: the PIAMA study / M. Kerkhof, A. H. Wijga, B. Brunekreef [et al.] // Allergy. – 2009. – Vol.64, No. 8. – P. 1202–1208.
Parental stress as a predictor of wheezing in infancy: a prospective birth-cohort study / R. J. Wright, S. Cohen, V. Carey, [et al.] // Am. J. Respir. Crit. Care Med. – 2002. – Vol. 165. – P. 358–365.
Kohut T. A. Osobennosty semeynoho vospytanyya detey so stenozyruyushchymy larynhotrakheobronkhytamy / T. A. Kohut, L. Y. Mozzhukhyna // Yzvestyya Samarskoho nauchnoho tsentra Rossyyskoy akademyy nauk. – 2012. – T. 14, № 5. – S. 373–375.
Tausk F. Psychoneuroimmunology / F. Tausk, I. Elenkov, J. Moynihan // Dermatol. Ther. – 2008. – Vol. 21, No. 1. – P. 22–31.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).