РЕТРОСПЕКТИВНА ОЦІНКА ФАКТОРІВ РИЗИКУ ПЕРЕНОШЕНОЇ ВАГІТНОСТІ.
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2014.2.6496Ключові слова:
фактори ризику, переношена вагітність, пологи.Анотація
Проблема переношеної вагітності (ПВ)та запізнілих пологів у сучасному акушерстві розглядається якскладний біологічний процес, тісно пов'язаний з такими факторами, як хронологічна тривалість вагітності, механізм початку та тривалості пологів, внутрішньоутробній стан плода та фетоплацентарного комплексу. Актуальність цієїпроблеми обумовлена значними змінами у фізіології складної біологічної системи мати-плацента-плід, які призводять до численних ускладнень у перебігу запізнілих пологів, а також до високої
неонатальноїзахворюваності та перинатальноїсмертності переношенихдітей. Частота ПВ коливається в межахЗ,5-13,5 % від загальної кількості пологів, складаючи в середньому 8-10 %. Як свідчать дані опрацьованих літературних джерел, переношуванню вагітності сприяють перенесені дитячі інфекційні захворювання, запальні процеси органів малого тазу, інфекції,
що передаються статевим шляхом, ендокринні порушення, вік понад 30 років. Перебіг вагітності при цьому нерідко ускладнюється
раннім гестозом, загрозою викидня, прееклампсією, плацентарною дисфункцією, маловоддям. У пологах при ПВ зростає
частота таких ускладнень, якдопологове вилиття вод, слабкість пологової діяльності, кровотечі, оперативне розродження, дистрес плода. Проведення комплексного дослідження етіопатогенетичних чинників переношування/пролонгування вагітності є актуальним і перспективним. Визначення групи ризику вагітних щодо розвитку переношування вагітності допоможе нам у
подальшому розробити алгоритм ведення таких жінок як під час гестації, так і в пологах.
Посилання
Benyuk V.O. Patolohichne akusherstvo / V.O.Benyuk, V.YA.Holota, I.B.Ventskivsʹkyy // - Kyyiv: «Profesional». - 2009. - S. 51-54.
Chernukha E.A. Perenoshennaya y prolonhyrovannaya beremennostʹ / E.A.Chernukha // Moskva, 2007.-S. 17-19.
Pro zatverdzhennya klinichnoho protokolu z akushersʹkoyi dopomohy «Perenoshena vahitnistʹ». Nakaz № 901 vid 27.12.1006.
Énkyn M. Rukovodstvo po éffektyvnoy pomoshchy pry beremennosty y rozhdenyy rebenka / M. Énkyn, M. Keyrs, D. Neylson // - SPb.: Petropolys, 2003,-482 s.
Shcherbyna A.M. Osoblyvosti vplyvu perenoshuvannya vahitnosti na formuvannya perynatalʹno! patolohiyi nervovoyi systemy ploda/A.M. Shcherbyna, O.V. Morhulyan //Tavrycheskyy medyko-byol. vestnyk. - 2012. - T. 15, №2, CH.2(58). - S.223-225.
Reznichenko H.I. Perenoshena vahitnistʹ i zapiznili polohy / H.I. Reznichenko // Zaporizhzhya: «Parytet». - 1998. -
S. 180-181.
Stryzhakov A.N Perenoshennaya beremennostʹ / A.N. Stryzhakov, Y.V. Yhnatko // - M.: Yzdatelʹskyy dom «Dynastyya». - 2006. - 145 s.
Chernukha E.A. Perenoshennaya y prolonhyrovannaya be remennostʹ (klynyko-fyzyol. yssledov.): dys dokt. med. nauk. - M., 1977.
Reznychenko H.Y. Dyfferentsyrovannaya dyahnostyka, taktyka vedenyya y prohnozyrovanye yskhoda rodov pry perenoshennoy y prolonhyrovannoy beremennosty: avtoref. dys. kand. med. nauk. - Kyev, 1991. - 21 s.
Lavrinenko V.P. Profilaktyka perenoshuvannya vahitnosti u zhinok z khronichnym piyelonefrytom: avtoref. ...kand.. med. nauk. - Kyyiv. - 2004. - 15 s
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
