ОПТИМІЗАЦІЯ МЕТОДІВ ПРЕНАТАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ РЕЗУС-КОНФЛІКТУ.
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2014.2.5866Ключові слова:
вагітність, гемолітична хвороба, резус-сенсибілізація, амніоцентез, резус-фактор.Анотація
Вивчення нових підходів до ведення вагітності у жінок з імунними конфліктами залишаються актуальною проблемою. Найбільші труднощі викликає пренатальна діагностика гемолітичної'хвороби. Вона передбачає як встановлення факту та рівня сенсибілізації'еритроцитарними антигенами, так і визначення ступеня ураження внутріутробного плоду антитілами матері. Високий титр антитіл свідчить лише про вірогідність пошкодження плоду і розвитку гемолітичноїхвороби новонародженого. Серед 120 вагітних з ізосенсибілізацією для встановлення резус-фактора плоду, пренатальна діагностика була проведена у 31 жінки в терміни від 16 до 37 тижнів вагітності. Першим 5 вагітним з резус-від'ємним типом крові резус-фактор плоду визначався при проведенні трансабдомінального амніоцентезу з метою каріотипування плоду. Наступних 26 амнтоцентезів було проведено у вагітних з резус-сенсибілізацією, у яких неодноразово визначалися в крові антирезусні антитіла в титрі від 1:2 до 1:512, але заданими ультразвукової діагностики без ознак резус конфлікту.У 21 обстежених вагітних встановлено, що плід був резус-позитивний, а у 5 (23,8%) вагітних із сенсибілізацією та високими титрами антитіл від 1:64 до 1:512 - був встановлений резус-від'ємний тип крові у плода. Це дало можливість запобігти у них достроковому родорозрішенню та скоротити час перебування у стаціонарі. Вагітні з ізосенсибілізацією за резус-фактором, у яких плід був резус-позитивний, продовжили перебування в стаціонарі під ретельним спостереженням акушер-гінекологів, в динаміці проводилося визначення титру антирезусних антитіл в крові, проведення ультразвукового дослідження. Отримані результати були верифікованні після народження дітей.
Посилання
Kvashenko V. Yzoymunyzatsyya po rezus-faktoru. Sovremennyy vz•hlyad na problemu / V. P. Kvashenko, B. A. Yotenko, K. V. Chayka // Med.-sots. probl. semʹy. - 2011. - T . 16, №3. - S . 97-102.
Klymov V. Rezus - konflykt y beremennostʹ / V. A. Klymov, Y. V. Chybysova, L. Y. Shkola – Metodycheskye rekomendatsyy, Luhansk. - 2007. - 62s.
MarkelovaA. Novyy podkhod k vedenyyu beremennykh zhenshchyn s rezus-otrytsatelʹnoy krovʹyu s rannykh srokov beremennosty / A . N. Markelova, O. V. Tyumyna, A. N. Toropovskyy // Fundamentalʹnye yssledovanyya. — 2011. -№ 11. - S. 330-332.
Sydelʹnykova V. Antenatalʹnaya dyahnostyka, lechenye hemolytycheskoy bolezny ploda pry rezus-sensybylyzatsyy y mery ee profylaktyky / V. M. Sydelʹnykova // Akusherstvo y hynekolohyya - 2005. - № 5. - S. 56-60.
Konoplyanykov A. Hemolytycheskaya boleznʹ ploda pry rezus-sensybylyzatsyy: sovremennye aspekty dyahnostyky, lechenyya y profylaktyky / A. H. Konoplyanykov //Akusherstvo y hynekolohyya -2005. - № 6. - S. 63-68.
Fedorova T. A. Plazmaferez y ymmunohlobynoterapyya v kompleksnom lechenyy rezus-sensybylyzatsyy / T. A. Fedorova, Y. V. Mytrya //Akusherstvo y hynekolohyya. -2010. - № 1. - S. 38-42.
Daniels G. Blood group antibodies in haemolytic disease of the fetus and newborn Hadley A., Soothill P. //Alloimmune disorders of pregnancy. - University Press. - 2002. - R. 21- 40.
Kuvshynova L. A. Hemolytycheskaya boleznʹ ploda y novorozhdennoho. Klynyko- praktycheskye aspekty / L. A. Kuvshynova, O. O. Shemyakyna, YU. V. Petrenko //Det•skaya medytsyna Severo-Zapada. — 2010. - T. 1, № 11. -S. 34-40.
Mytrya Y. V. Optymyzatsyya metodov profylaktyky, dyahnostyky y lechenyya rezus-sensybylyzatsyy / Y. V. Mytrya //Avtoref. dys. ... kand. med. nauk. - M., 2010. - 21 s.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
