ЛОКАЛЬНЕ НЕПРОГРЕСУЮЧЕ ВІДШАРУВАННЯ ХОРІОНА ТА ПЛАЦЕНТИ У ЖІНОК З МАРКЕРАМИ НЕДИФЕРЕНЦІЙОВАНОЇ ДИСПЛАЗІЇ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ.

Анотація

Питання ролі недиференційованої дисплазії сполучної тканини в розвитку локального непрогресуючого відшарування хоріона та плаценти, а також її впливу на частоту матково-плацентарної' апоплексії' та доцільності цільової' медикаментозної' корекції' під час гестації у жінок з диспластичними змінами сполучної'тканини на даний час є закономірним та актуальним. Було обстежено 150 пацієнток, серед яких 120 пацієнток - жінки з клінічними та інструментальними ознаками локального непрогресуючого відшарування хоріона та плаценти. Контрольну групу склали 30 вагітних жінок без акушерської' та соматичної' патології. Оцінювали наявність ознак недиференційованої' дисплазії' сполучної' тканини згідно з фенотипічною картою ОІевїЬу з визначенням клінічної' значимості сукупності фенотипічних ознак у рамках легкого, середнього та тяжкого ступенів дисплазії' за формалізованою методикою Л. Н. Фоміної. Ретроспективний аналіз поширеності недиференційованої' дисплазії' сполучної' тканини дозволив виділити стабільно високу питому вагу жінок з клінічно значимим диспластичним фенотипом - 82,39 %. Обтяжений соматичний анамнез мав місце у 57.5 % вагітних жінок основної' групи. Сумуючи виявлені маркери, що мають відношення до патології' сполучної' тканини, а також стигми дизембріогенезу, слабо виражений ступінь недиференційованої' дисплазії' сполучної' тканини мали 22,5 % обстежених, помірно виражений - 23,33 %, в групі контролю 10 % та 6,6 % відповідно. Вагітні з маркерами недиференційованої' дисплазії' сполучної' тканини (високорослість, пролапс мітрального клапана, нефроптоз, трахеобронхіальна дисфункція, варикозна хвороба, міопія тощо) складають групу ризику щодо розвитку локального непрогресуючого відшарування хоріона та плаценти й потребують ретельного динамічного моніторингу та УЗД-контролю. У жінок з фенотипічними ознаками недиференційованої' дисплазії' сполучної тканини й локальним відшаруванням плаценти та хоріона найбільш частими ускладненнями гестаційного процесу були ранній токсикоз, загроза мимовільного викидня, прееклампсія різного ступеня тяжкості, патологія плацентації з ознаками дистресу плода при вагітності, передчасний розрив плідних оболонок та передчасні пологи, народження маловагових дітей. В пологах достовірно часто відмічено слабкість пологової' діяльності, патологічну крововтрату та травматизм м'яких тканин родових шляхів. Висока частота акушерських ускладнень, у тому числі акушерського травматизму та патологічної' крововтрати, вимагає ретельного обережного дослідження в пологах, бережної' акушерської' допомоги при народженні, ретельного огляду пологових шляхів і профілактики кровотечі в пологах та післяпологовому періоді.