ТРАНСПЛАНТАЦІЯ ПЕЧІНКИ У ДИТИНИ ВНАСЛІДОК АТРЕЗІЇ ЖОВЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ: КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2025.2.15824Ключові слова:
атрезія жовчовивідних шляхів, операція Касаї, трансплантація печінки, діти, клінічний випадокАнотація
Атрезія жовчовивідних шляхів – рідкісна, але загрозлива для життя уроджена вада розвитку гепатобіліарної системи, що характеризується прогресуючим облітераційним процесом жовчних проток із розвитком холестазу, біліарного цирозу та печінкової недостатності. У статті наведено клінічний випадок 14-річного хлопчика з атрезією жовчовивідних шляхів, якому у віці 2 місяців виконано операцію за методом Касаї – Танакі, а в 1 рік 3 місяці – ортотопічну трансплантацію печінки від трупного донора у зв’язку з прогресуванням печінкової недостатності. Післяопераційний період був ускладнений численними релапаротоміями, рецидивним перитонітом, сепсисом і тривалою респіраторною терапією. Згодом стан пацієнта стабілізувався. Випадок підкреслює значення ранньої діагностики, своєчасного хірургічного втручання, мультидисциплінарного ведення та індивідуалізованої імуносупресивної терапії для довготривалого виживання дітей після трансплантації печінки.
Посилання
Antala, S., & Taylor, S. A. (2022). Biliary atresia in children: Update on disease mechanism, therapies, and patient outcomes. Clinics in Liver Disease, 26(3), 341-354. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cld.2022.03.001
Asma, I., & Ahmad, T. (2023). Biliary atresia. In StatPearls [Internet]. StatPearls Publishing.
Baruah, R.R., Bhatnagar, V., Agarwala, S., & Gupta, S.D. (2015). Correlation of pre- and post-operative liver function, duct diameter at porta hepatis, and portal fibrosis with surgical outcomes in biliary atresia. Journal of Indian Association of Pediatric Surgeons, 20(4), 184-188. DOI: https://doi.org/10.4103/0971-9261.161040
Bezerra, J.A., Spino, C., Magee, J.C., Shneider, B.L., Rosenthal, P., Wang, K.S., Erlichman, J., Haber, B.,
Hertel, P.M., Karpen, S.J., Kerkar, N., Loomes, K.M., Molleston, J.P., Murray, K.F., Romero, R., Schwarz, K.B., Shepherd, R., Suchy, F.J., Turmelle, Y.P., Whitington, P.F., ... Sokol, R.J. (2014). Use of corticosteroids after hepatoportoenterostomy for bile drainage in infants with biliary atresia: The START randomized clinical trial. JAMA, 311(17), 1750-1759. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2014.2623
Bezerra, J.A., Wells, R.G., Mack, C.L., Karpen, S.J., Hoofnagle, J.H., Doo, E., & Sokol, R.J. (2018). Biliary atresia: Clinical and research challenges for the twenty-first century. Hepatology, 68(3), 1163-1173. DOI: https://doi.org/10.1002/hep.29905
Brahee, D.D., & Lampl, B.S. (2022). Neonatal diagnosis of biliary atresia: A practical review and update. Pediatric Radiology, 52(4), 685-692. DOI: https://doi.org/10.1007/s00247-021-05148-y
Cosme, M. (2022, April 22). Liver transplantation. Medscape.
Davenport, M. (2017). Adjuvant therapy in biliary atresia: Hopelessly optimistic or potential for change? Pediatric Surgery International, 33(12), 1263-1273. DOI: https://doi.org/10.1007/s00383-017-4157-5
Hartley, J.L., Davenport, M., & Kelly, D.A. (2009). Biliary atresia. The Lancet, 374(9702), 1704-1713. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(09)60946-6
Hoshino, E., Hayashi, K., Suzuki, M., Obatake, M., Urayama, K.Y., Nakano, S., Taura, Y., Nio, M., & Takahashi, O. (2017). An iPhone application using a novel stool color detection algorithm for biliary atresia screening. Pediatric Surgery International, 33(10), 1115-1121. DOI: https://doi.org/10.1007/s00383-017-4146-8
Lakshminarayanan, B., & Davenport, M. (2016). Biliary atresia: A comprehensive review. Journal of Autoimmunity, 73, 1-9. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jaut.2016.06.005
LeeVan, E., Matsuoka, L., Cao, S., Groshen, S., & Alexopoulos, S. (2019). Biliary-enteric drainage vs primary liver transplant as initial treatment for children with biliary atresia. JAMA Surgery, 154(1), 26-32. DOI: https://doi.org/10.1001/jamasurg.2018.3180
Nio, M., Wada, M., Sasaki, H., Tanaka, H., & Watanabe, T. (2015). Long-term outcomes of biliary atresia with splenic malformation. Journal of Pediatric Surgery, 50(12), 2124-2127. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2015.08.040
Robie, D.K., Overfelt, S.R., Xie, L. (2014). Differentiating biliary atresia from other causes of cholestatic jaundice. Am Surg, 80(9), 827-831. DOI: https://doi.org/10.1177/000313481408000908
Schwarz, S. M. (2024, July 19). Pediatric biliary atresia. Medscape.
Tam, P. K. H., Wells, R. G., Tang, C. S. M., Lui, V. C. H., Hukkinen, M., Luque, C. D., ... & Bezerra, J. A. (2024). Biliary atresia. Nature Reviews Disease Primers, 10(1), 47. DOI: https://doi.org/10.1038/s41572-024-00533-x
Wang, L., Yang, Y., Chen, Y., & Zhan, J. (2018, April). Early differential diagnosis methods of biliary atresia: A meta-analysis. Pediatric Surgery International, 34(4), 363-380. DOI: https://doi.org/10.1007/s00383-018-4229-1
Kurylo, H.V. (2025). Transplantatsiya pechinky v ditey: taktyka dotransplantatsiynoyi pidhotovky [Liver transplantation in children: tactics of pretransplantation]. Khirurhiya dytyachoho viku (Ukrayina) [Surgery of the pediatric age (Ukraine)], 1(86), 40-44. [in Ukrianian]. DOI: 10.15574/PS.2025.1(86).4044. DOI: https://doi.org/10.15574/PS.2025.1(86).4044
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Л. В. Беш, О. І. Мацюра, З. Л. Слюзар, Д. С. Лялюк
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
