ГАЛІТОЗ ЯК ДОДАТКОВИЙ КЛІНІЧНИЙ МАРКЕР СТРЕПТОКОКОВОГО ТОНЗИЛІТУ В ДІТЕЙ: АМБУЛАТОРНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2025.2.15820Ключові слова:
галітоз, стрептококовий тонзиліт, педіатрична діагностика, β-гемолітичний стрептокок групи А (ГБСА), неприємний запах із рота, хронічний тонзиліт, експрес-тест на антиген, бактеріальний фарингіт, амбулаторна педіатрія, діагностичні маркериАнотація
Мета дослідження – оцінити клінічну значущість галітозу як додаткового маркера стрептококового тонзиліту в дітей віком від 3 до 18 років, зокрема його кореляцію з підтвердженою інфекцією, викликаною β-гемолітичним стрептококом групи А (ГБСА).
Матеріали та методи. У період із січня до травня 2025 р. було обстежено 279 дітей із симптомами гострого або хронічного тонзилофарингіту. Клінічне обстеження включало оцінку галітозу та експрес-тест на антиген ГБСА. Пацієнтів із нестрептококовими або не пов’язаними захворюваннями було виключено.
Результати дослідження та їх обговорення. Із 190 дітей із підтвердженою стрептококовою інфекцією галітоз спостерігали у 128 (67,4 %). Симптом був найбільш поширений при фолікулярному (89,3 %) та лакунарному (78,5 %) тонзиліті, а також під час загострення хронічного тонзиліту (81 %). Найвищу поширеність спостерігали у дітей віком 7–10 років (73,2 %).
Інтенсивність галітозу була помірною у 50,8 % та вираженою у 27,3 % випадків. Встановлено сильну кореляцію між галітозом та позитивними результатами експрес-тесту на стрептокок (87,5 % випадків галітозу були ГБСА-позитивними) порівняно з 36 % серед вірусних випадків.
Висновки. Галітоз може бути цінним, легко виявлюваним маркером стрептококового фаринготонзиліту в дітей, особливо в умовах обмежених діагностичних ресурсів. Його інтеграція в клінічні алгоритми може покращити раннє виявлення бактеріальних інфекцій і сприяти раціональному призначенню антибіотиків, підтримуючи зусилля щодо зниження антибіотикорезистентності.
Посилання
Yoo, H.J., Jwa, S.K., Kim, D.H., & Ji, Y.J. (2020). Inhibitory effect of Streptococcus salivarius K12 and M18 on halitosis in vitro. Clinical and experimental dental research, 6(2), 207–214. https://doi.org/10.1002/cre2.269. DOI: https://doi.org/10.1002/cre2.269
Sikorska-Żuk, M., & Bochnia, M. (2018). Halitosis in children with adenoid hypertrophy. Journal of breath research, 12(2), 026011. https://doi.org/10.1088/1752-7163/aa9b3a. DOI: https://doi.org/10.1088/1752-7163/aa9b3a
Bawazir, O.A. (2021). Risk Factors, Diagnosis, and Management of Halitosis in Children: A Comprehensive Review. The journal of contemporary dental practice, 22(8), 959–963. DOI: https://doi.org/10.5005/jp-journals-10024-3139
Smith, K.L., Hughes, R., & Myrex, P. (2023). Tonsillitis and Tonsilloliths: Diagnosis and Management. American family physician, 107(1), 35–41.
Brant Pinheiro, S.V., de Freitas, V.B., de Castro, G.V., Rufino Madeiro, B.C., de Araújo, S.A., Silva Ribeiro, T.F., & Simões E Silva, A.C. (2022). Acute Post-Streptococcal Glomerulonephritis in Children: A Comprehensive Review. Current medicinal chemistry, 29(34), 5543–5559. https://doi.org/10.2174/0929867329666220613103316. DOI: https://doi.org/10.2174/0929867329666220613103316
Sika-Paotonu, D., Beaton, A., Raghu, A., ... & Fischetti, V.A. Acute Rheumatic Fever and Rheumatic Heart Disease. 2017 Mar 10 [Updated 2017 Apr 3]. In: Ferretti J.J., Stevens D.L., Fischetti V.A., editors. Streptococcus pyogenes: Basic Biology to Clinical Manifestations [Internet]. Oklahoma City (OK): University of Oklahoma Health Sciences Center; 2016. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK425394/.
Gokdogan, O., Catli, T., & Ileri, F. (2015). Halitosis in otorhinolaryngology practice. Iranian journal of otorhinolaryngology, 27(79), 145–153.
Tungare, S., Zafar N., & Paranjpe, A.G. Halitosis. [Updated 2023 Aug 14]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2025 Jan-. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK534859/.
Aylıkcı, B.U., & Colak, H. (2013). Halitosis: From diagnosis to management. Journal of natural science, biology, and medicine, 4(1), 14–23. https://doi.org/10.4103/0976-9668.107255. DOI: https://doi.org/10.4103/0976-9668.107255
Bondarenko, Y., & Birjukova, M. (2025). Etiopathogenetic mechanisms of recurrent tonsillitis development in children in organized groups. Grail of Science, 49, 1109–1119. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.21.02.2025.158. DOI: https://doi.org/10.36074/grail-of-science.21.02.2025.158
Bondarenko, Y., Zhuravel, Y., & Ognev, V. (2025). Determinants of health in preschool and school-age children: challenges of recurrent tonsillitis. Grail of Science, 49, 1089–1100. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.21.02.2025.157. DOI: https://doi.org/10.36074/grail-of-science.21.02.2025.157
Yaegaki, K., & Sanada, K. (1992). Biochemical and clinical factors influencing oral malodor in periodontal patients. Journal of periodontology, 63(9), 783–789. https://doi.org/10.1902/jop.1992.63.9.783. DOI: https://doi.org/10.1902/jop.1992.63.9.783
Bondarenko, Y., & Biriukova, M. (2025). Clinical and Diagnostic Significance of the Color and Consistency of Discharge from the Upper and Lower Respiratory Tracts in Assessing the Bacterial or Viral Etiology of Disease. Young Scientist, 2(133), 25–31. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2025-2-133-33. DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2025-2-133-33
Guntinas-Lichius, O., Geißler, K., Mäkitie, A.A., Ronen, O., Bradley, P.J., Rinaldo, A., ... & Ferlito, A. (2023). Treatment of recurrent acute tonsillitis-a systematic review and clinical practice recommendations. Frontiers in surgery, 10, 1221932. https://doi.org/10.3389/fsurg.2023.1221932. DOI: https://doi.org/10.3389/fsurg.2023.1221932
Sharma, K., Das, S., & Goswami, A. (2022). A Study on Acute Membranous Tonsillitis, Its Different Etiologies and Its Clinical Presentation in a Tertiary Referral Centre. Indian journal of otolaryngology and head and neck surgery: official publication of the Association of Otolaryngologists of India, 74(Suppl 3), 4543–4548. https://doi.org/10.1007/s12070-021-02572-2. DOI: https://doi.org/10.1007/s12070-021-02572-2
Sidell, D., & Shapiro, N.L. (2012). Acute tonsillitis. Infectious disorders drug targets, 12(4), 271–276. https://doi.org/10.2174/187152612801319230. DOI: https://doi.org/10.2174/187152612801319230
Windfuhr, J.P., Toepfner, N., Steffen, G., Waldfahrer, F., & Berner, R. (2016). Clinical practice guideline: tonsillitis I. Diagnostics and nonsurgical management. European archives of oto-rhino-laryngology: official journal of the European Federation of Oto-Rhino-Laryngological Societies (EUFOS): affiliated with the German Society for Oto-Rhino-Laryngology – Head and Neck Surgery, 273(4), 973–987. https://doi.org/10.1007/s00405-015-3872-6. DOI: https://doi.org/10.1007/s00405-015-3872-6
Bird, J.H., Biggs, T.C., & King, E.V. (2014). Controversies in the management of acute tonsillitis: an evidence-based review. Clinical otolaryngology: official journal of ENT-UK; official journal of Netherlands Society for Oto-Rhino-Laryngology & Cervico-Facial Surgery, 39(6), 368–374. https://doi.org/10.1111/coa.12299. DOI: https://doi.org/10.1111/coa.12299
Abu Bakar, M., McKimm, J., Haque, S.Z., Majumder, M.A.A., & Haque, M. (2018). Chronic tonsillitis and biofilms: a brief overview of treatment modalities. Journal of inflammation research, 11, 329–337. https://doi.org/10.2147/JIR.S162486. DOI: https://doi.org/10.2147/JIR.S162486
Alrayah, M. (2023). The Prevalence and Management of Chronic Tonsillitis: Experience From Secondary Care Hospitals in Rabak City, Sudan. Cureus, 15(2), e34914. https://doi.org/10.7759/cureus.34914. DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.34914
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Я. Д. Бондаренко, Н. О. Шушляпіна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
