ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ІІ ТРИМЕСТРУ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК З АНТЕНАТАЛЬНОЮ ЗАГИБЕЛЛЮ ПЛОДА В АНАМНЕЗІ НА ТЛІ ЗАПРОПОНОВАНОГО КОМПЛЕКСУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2025.2.15361Ключові слова:
вагітність, антенатальна загибель плода, перинатальні наслідки, ендотеліальна дисфункція, доплерометрія, естрадіол, прогестерон, пролактинАнотація
Мета дослідження – встановити особливості перебігу ІІ триместру вагітності у жінок з антенатальною загибеллю плода (АЗП) в анамнезі на тлі комплексної індивідуалізованої терапії, спрямованої на зниження ризику ускладнень та оптимізацію акушерських наслідків. Зважаючи на поліетіологічну природу АЗП, дослідження також передбачає оцінку ефективності профілактичних заходів, диференційованих відповідно до ймовірної причини попередніх втрат.
Матеріали та методи. У проспективне дослідження включено 146 жінок, які перебували під наглядом жіночої консультації у період 2021–2024 рр. Основну групу становили 84 пацієнтки з анамнезом АЗП, поділені на три клінічні підгрупи: А – з коагуляційними порушеннями, В – з інфекційним анамнезом, С – із невстановленою етіологією попередніх втрат. Контрольну групу (n=30) склали здорові жінки без ускладненого акушерського анамнезу. Усім учасницям було призначено індивідуалізований лікувально-профілактичний комплекс, що включав: гормональну підтримку прогестероном, вітамінну терапію, корекцію ендокринних та імунних показників, у підгрупі А – антикоагулянти (гепарини, ацетилсаліцилова кислота), у підгрупі В – етіотропну протимікробну терапію, у підгрупі С – фітотерапевтичні засоби. Проводили оцінку рівня статевих та плацентарних гормонів (естрiол, прогестерон, плацентарний лактоген), глюкозотолерантний тест, ультразвукова доплерометрія маткових артерій та вимірювання довжини шийки матки у ІІ триместрі.
Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що призначене лікування дозволяє досягти зниження частоти патологічного перебігу ІІ триместру. У жінок підгрупи А, незважаючи на наявні гемостазіологічні порушення, переважали помірні відхилення – анемія, тромбоцитопенія, порушення плацентації. Частота загрозливого невиношування у ІІ триместрі суттєво зменшилась (з 38,7 до 9,7 %, p<0,05). У підгрупі В клінічну картину переважно визначали інфекційно-запальні ускладнення (бактеріальний вагіноз, безсимптомна бактеріурія, ГРВІ), що зумовлювало зростання частоти передчасних пологів. Підгрупа С демонструвала поєднання гормональних, інфекційних та імунологічних дисфункцій. Усі підгрупи основної групи демонстрували тенденцію до підвищення прогестерону – на 39,1 % (А), 43,9 % (В) та 49,5 % (С), що підтверджує ефективність гормональної підтримки. Разом із тим рівень плацентарного лактогену та естріолу залишався достовірно нижчим, ніж у контролі. Низький естріол є прогностичним маркером ризику передчасних пологів, а плацентарний лактоген – показником функціональної повноцінності плаценти. Доплерометричні дослідження виявили підвищення систоло-діастолічного індексу (S/D) у маткових артеріях, особливо у підгрупі С. У той же час індекс резистентності залишався в межах фізіологічних коливань. Це дозволяє говорити про адаптацію судинного русла на фоні терапії. У підгрупі С виявлено достовірне скорочення довжини шийки матки ((35,4±0,7) мм), що потребувало пролонгації прогестеронової підтримки у ІІІ триместрі. Глюкозотолерантний тест виявив гестаційний діабет у 34,1 % пацієнток підгрупи С, що суттєво перевищувало показники інших груп (16,1 % у підгрупі А; 3,3 % у контролі). Це дозволяє розглядати порушення вуглеводного обміну як один із ключових факторів ризику ускладнень у жінок із АЗП невиясненої етіології.
Висновки. Застосований індивідуалізований комплекс заходів дозволив досягти покращення гормонального фону, стабілізації матково-плацентарного кровотоку, зменшення частоти патологічних станів у ІІ триместрі вагітності. Найбільшу клінічну ефективність показано у підгрупі А. Водночас, у пацієнток із багатофакторною етіологією (підгрупа С) необхідне розширене динамічне спостереження із залученням мультидисциплінарної команди. Дослідження підтверджує доцільність персоналізованого підходу до ведення вагітності в групі високого ризику.
Посилання
World Health Organization. Maternal and perinatal health profile: global and regional estimates. Geneva: WHO; 2022. 45 p.
Benyuk, V.O., Chebotariova, A.S., & Hichka, N.M. (2021). Osoblyvosti porushen i metody korektsii systemy hemostazu u zhinok z antenatalnoiu zahybelliu ploda [Features of hemostasis disorders and their correction in women with antenatal fetal death]. Reproduktyvne zdorovia zhinky, 3, 47-51. [in Ukrainian].
Hromova, A.V., Liakhovska, T.A., Siatina, Ye.Yu., & Mitiunina, N.V. (2019). Morphofunktsionalni osoblyvosti platsenty pry antenatalnii zahybeli ploda [Morphofunctional features of the placenta in antenatal fetal death]. Neonatol Khir Perinat Med., 9(3), 101-105. [in Ukrainian] DOI: https://doi.org/10.24061/2413-4260.IX.3.33.2019.6
Markin, L.B., & Fartushok, T.V. (2019). Profilaktyka porushen vaskuliaryzatsii platsenty u vahitnykh z vysokym ryzykom [Prevention of placental vascularization disorders in high-risk pregnancies]. Pediatriia, akusherstvo ta hinekolohiia, 2, 38-42. [in Ukrainian].
Chaiworapongsa, T., Romero, R., Erez, O. et al. (2017) The prediction of fetal death with a simple maternal blood test at 20–24 weeks: PlGF/sVEGFR-1 ratio. Am J Obstet Gynecol., 217(6). 682.e1–13. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2017.10.001
Mozgovaya, E.V., Khodzhaeva, Z.S., & Pak, L.A. (2024). Thrombodynamics in preeclampsia risk assessment. J Obstet Womens Dis., 73(1), 40-45.
Thrombosis in pregnancy: maternal and fetal issues (1999). Lancet, 353(9160), 1258-1265. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(98)10265-9
Fishel Bartal, M., & Sibai, B.M. (2022). Proteinuria during pregnancy: definition, pathophysiology, and clinical significance. Am J Obstet Gynecol., 226(2S), S960-S969. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2020.08.108
Feng, X., Zhang, L., Zhang, Y. et al. (2021). Endothelial dysfunction in gestational hypertension: role of oxidative stress and inflammation. Drug Discov Today, 26(6), 1420-1426. DOI: https://doi.org/10.1016/j.drudis.2021.03.001
Benyuk, V.O., Maidannyk, I.V., & Ropotan, A.H. (2016). Dopplerometriia matkovykh arteriĭ u zhinok z vysokym perynatalnym ryzykom [Uterine artery Doppler in women with high perinatal risk]. Perinatol i Pediatriia, 2(66), 86-88 [in Ukrainian].
Plotkin, D. et al. (2020). Systematic review of Doppler for detecting perinatal mortality in low- and middle-income countries. Int J Gynecol Obstet., 149, 105-112.
Neilson, J.P., Alfirevic, Z., Gates, S. et al. (2010). Umbilical artery Doppler studies in high-risk pregnancies. Cochrane Database Syst Rev., 1, CD000073. DOI: https://doi.org/10.1002/14651858.CD000073.pub2
Deinichenko, O.V., Smolska, O.I., & Yakymovych, T.I. (2020). Hormonanyi profіl i krovotok u vahitnykh iz preeklampsiieiu [Hormonal profile and blood flow in pregnant women with preeclampsia]. Reproduktyvne zdorovia zhinky, 6, 53-56 [in Ukrainian].
Lockwood, C.J., Krikun, G., Schatz, F., et al. (1991). Amniotic fluid contains tissue factor: a potential link between the procoagulant and cytokine response in preterm parturition and amniotic fluid embolism. Am J Obstet Gynecol., 165(5). 1331-1338. DOI: https://doi.org/10.1016/S0002-9378(12)90756-5
Shchurko, D.M., Grygorieva, N.V., & Serdiuk, S.O. (2022). Features of the hemostasis system and fetoplacental complex in women with congenital fetal malformations. Reproductive Endocrinology, 63, 64, 53-58. DOI: https://doi.org/10.18370/2309-4117.2022.63.53-58
Ministry of Health of Ukraine (2022). Standarty medychnoyi dopomohy «Normalʹna vahitnistʹ»: nakaz vid 9 serpnya 2022 roku № 1437 [“Standards of medical care: Normal pregnancy” Order No. 1437 dated August 9, 2022] [in Ukrainian].
Papageorghiou, A.T., Ohuma, E.O., Altman, D.G., Todros, T. (2014). International standards for fetal growth based on serial ultrasound measurements: the Fetal Growth Longitudinal Study of the INTERGROWTH-21st Project. Lancet, 384(9946), 869-879. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(14)61490-2
Tian Y., & Yang X. (2022). The role of uterine artery Doppler in pregnancy complications: current insights. Front Med., 9, 835642. DOI: https://doi.org/10.3389/fmed.2022.813343
Phoswa, W.N., & Khaliq, O.P. (2021). Oxidative stress and preeclampsia: pathophysiological and molecular mechanisms. Oxid Med Cell Longev, 2021, 5581570.
Jonard, M., Ducloy-Bouthors, A.S., & Fourrier, F. (2016). Comparison of DIC scores in pregnant ICU patients. PLoS One, 11(3), e0151571. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0166471
Babienko V.V., Mokienko A.V., Levkovska V.Yu. (2022). Biostatystyka [Biostatistics]. Teaching manual, 124-157 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 В. О. Бенюк, Н. М. Гичка, І. В. Майданник, О. О. Чорна, О. А. Диндар, Т. Р. Никонюк, С. В. Бенюк

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).