ПЛАЦЕНТАРНА НЕДОСТАТНІСТЬ, ПРОЗАПАЛЬНІ ЦИТОКІНИ ТА ВІРУС SARS-COV-2
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2024.1.14740Ключові слова:
цитокіни, вагітність, SARS-CoV-2Анотація
Мета дослідження – вивчити рівні прозапальних цитокінів у вагітних із плацентарною недостатністю та SARS-CoV-2 у вагітних.
Матеріали та методи. Обстежено 60 вагітних (основна група) із перенесеним SARS-CoV-2, підтвердженим методом ПЛР, протягом вагітності із плацентарною недостатністю та синдромом затримки внутрішньоутробного розвитку плода (СЗРП) ІІ–ІІІ ступенів (2 група – 20 жінок) та з плацентарною недостатністю без СЗРП (1 група – 40 жінок) у термін 32–34 тижні вагітності. Контрольну групу становили 25 жінок із неускладненим перебігом вагітності. Для вивчення концентрації прозапальних цитокінів у крові (фактор некрозу пухлин-α (TNF-α), інтерлейкін-1β (IL-1β), інтерлейкін-6 (IL-6)) використовували реактиви виробництва фірми «Вектор-Бест» (Україна). Статистичний аналіз проводили за допомогою програмного забезпечення Microsoft Exel та “Statistica-10”.
Результати дослідження та їх обговорення. У вагітних жінок із плацентарною недостатністю, що була реалізована у вигляді затримки внутрішньоутробного розвитку плода на тлі постковідного синдрому, спостерігали вірогідне (p<0,05) зростання рівня IL-1β порівняно з контролем. Рівні інших прозапальних цитокінів, а саме TNF-α та IL-6, також були підвищені в крові жінок дослідної групи (p<0,05) порівняно з нормою. Враховуючи це, можна припустити, що SARS-CoV-2 відіграє негативну роль у встановленні фізіологічних взаємозв’язків між імунною системою матері й вагітністю як на етапі імплантації, так і в більш пізні терміни гестації; потребує подальшого вивчення його роль у розвитку ускладненої вагітності.
Висновки. Можна вважати встановленим фактом те, що вірус SARS-CoV-2 у вагітних жінок вірогідно негативно діє на перебіг вагітності та сприяє розвитку плацентарної недостатності, яка реалізовується у вигляді затримки внутрішньоутробного розвитку плода та супроводжується активізацією прозапальної ланки імунітету, що проявляється у вигляді підвищення рівнів TNF-α, IL-1β та IL-6.
Посилання
Aabakke, A.J.M., Petersen, T.G., Wøjdemann, K., Ibsen, M.H., Jonsdottir, F., Rønneberg, Е., … Bliddal, M. (2023). Risk factors for and pregnancy outcomes after SARS-CoV-2 in pregnancy according to disease severity: A nationwide cohort study with validation of the SARS-CoV-2 diagnosis. Acta obstetricia et gynecologica Scandinavica, 102(3), 282–293. DOI: 10.1111/aogs.14512.
Castro, P., Matos, A.P., Werner, H., Lopes, F.P., Tonni, G., & Araujo Júnior, E. (2020). Covid-19 and Pregnancy: An Overview. Covid-19 e gravidez: Uma visão geral. Revista brasileira de ginecologia e obstetricia, 42(7), 420–426. DOI: 10.1055/s-0040-1713408.
Dashraath, P., Wong, J.L.J., Lim, M.X.K., Lim, L.M., Li, S., Biswas, A., Choolani, M., Mattar, C., & Su, L.L. (2020). Coronavirus disease 2019 (COVID-19) pandemic and pregnancy. American journal of obstetrics and gynecology, 222(6), 521–531. DOI: 10.1016/j.ajog.2020.03.021.
Di Toro, F., Gjoka, M., Di Lorenzo, G., De Santo, D., De Seta, F., Maso, G., … Ricci, G. (2021). Impact of COVID-19 on maternal and neonatal outcomes: a systematic review and meta-analysis. Clinical microbiology and infection, 27(1), 36–46. DOI: 10.1016/j.cmi.2020.10.007.
Einarsdóttir, K., Swift, E.M., & Zoega, H. (2021). Changes in obstetric interventions and preterm birth during COVID-19: A nationwide study from Iceland. Acta obstetricia et gynecologica Scandinavica, 100(10), 1924–1930. DOI: 10.1111/aogs.14231.
Peraçoli, J.C., Rudge, M.V., & Peraçoli, M.T. (2007). Tumor necrosis factor-alpha in gestation and puerperium of women with gestational hypertension and pre-eclampsia. American journal of reproductive immunology, 57(3), 177–185. DOI: 10.1111/j.1600-0897.2006.00455.x.
Alijotas-Reig, J., Esteve-Valverde, E., Ferrer-Oliveras, R., Llurba, E., & Gris, J.M. (2017). Tumor Necrosis Factor-Alpha and Pregnancy: Focus on Biologics. An Updated and Comprehensive Review. Clinical reviews in allergy & immunology, 53(1), 40–53. DOI: 10.1007/s12016-016-8596-x.
Forray, A., Mayes, L.C., Magriples, U., & Epperson, C.N. (2009). Prevalence of post-traumatic stress disorder in pregnant women with prior pregnancy complications. The journal of maternal-fetal & neonatal medicine, 22(6), 522–527. DOI: 10.1080/14767050902801686.
Fetisov V.S. (2018). Paket statystychnoho analizu danykh STATISTICA [A package of statistical data analysis STATISTICA]. Nizhyn: NDU im. M. Hoholia, [in Ukrainian].
Burton, G.J., & Jauniaux, E. (2018). Pathophysiology of placental-derived fetal growth restriction. American journal of obstetrics and gynecology, 218(2S), S745–S761. DOI: 10.1016/j.ajog.2017.11.577.
Aplin, J.D., Myers, J.E., Timms, K., & Westwood, M. (2020). Tracking placental development in health and disease. Nature reviews. Endocrinology, 16(9), 479–494. DOI: 10.1038/s41574-020-0372-6.
Brosens, I., Puttemans, P., & Benagiano, G. (2019). Placental bed research: I. The placental bed: from spiral arteries remodeling to the great obstetrical syndromes. American journal of obstetrics and gynecology, 221(5), 437–456. DOI: 10.1016/j.ajog.2019.05.044.
Nardozza, L.M., Caetano, A.C., Zamarian, A.C., Mazzola, J.B., Silva, C.P., Marçal, V.M., … Araujo Júnior, E. (2017). Fetal growth restriction: current knowledge. Archives of gynecology and obstetrics, 295(5), 1061–1077. DOI: 10.1007/s00404-017-4341-9.
Qu, H., & Khalil, R.A. (2020). Vascular mechanisms and molecular targets in hypertensive pregnancy and preeclampsia. American journal of physiology. Heart and circulatory physiology, 319(3), H661–H681. DOI: 10.1152/ajpheart.00202.2020.
Zou, Z., Forbes, K., Harris, L.K., & Heazell, A.E.P. (2021). The potential role of the E SRRG pathway in placental dysfunction. Reproduction, 161(3), R45–R60. DOI: 10.1530/REP-20-0272.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).