ОРГАНОЗБЕРІГАЛЬНА МЕТОДИКА ЕМБОЛІЗАЦІЇ МАТКОВИХ АРТЕРІЙ ЯК АЛЬТЕРНАТИВА МІОМЕКТОМІЇ В ПИТАННЯХ ФЕРТИЛЬНОСТІ ЖІНОК
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2023.1.13943Ключові слова:
міома матки, гістеректомія, емболізація маткових артерійАнотація
Мета дослідження – ознайомити з використанням білатеральної емболізації маткових артерій як альтернативного методу лікування лейоміоми матки для збереження фертильної функції.
Матеріали та методи. Описано клінічний випадок використання емболізації маткових артерій як альтернативи міомектомії у жінки віком 22 роки з міомою матки відповідно до розмірів 20 тижнів вагітності.
Результати дослідження та їх обговорення. У післяопераційному обстеженні спостерігали позитивну динаміку і покращення загального стану, клінічно відзначається зменшення матки відповідно до розмірів 13 тижнів вагітності та об’єму міоми матки.
Висновки. Використання емболізації маткових артерій у пацієнтки дало змогу запобігти гістеректомії та мати можливість у майбутньому реалізувати фертильну функцію.
Посилання
Aleksandrov, M.S. (1958). Hirurgicheskoe lechenie fibromiom matki [Surgical treatment of uterine fibroma]. Moskva: Medgiz [in Russian].
Zalizniak, V.O., & Barkovsky, D.E. (2010). Suchasni pohliady na likuvannya miomy matky [Modern views on the treatment of uterine fibroids]. Zaporizhzhіa [in Ukrainian].
(2023). Nakaz MOZ Ukrainy Pro zatverdzhennia Standartiv medichnoi dopomohy “Leomioma matki” № 147 vid 25.01.2023 [Order of the Ministry of Health of Ukraine About approval of the standards of medical care “Leiomyoma of the uterus” No. 147 dated 25.01.2023] [in Ukrainian].
(2022). Elektronniy document “Klinichna nastanova, zasnovana na dokazah “Leyomioma matki” [Electronic Document "Clinical Guideline based on the Evidence"Leiomyoma of the uterus"] [in Ukrainian].
Ravina, J.H., Herbreteau, D., & Ciraru-Vigneron, N. (1995). Arterial embolisation to treat uterine myomata. Lancet, 346(8976), 671-672. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(95)92282-2
João M. Pisco (2017). Spontaneous Pregnancy with a Live Birth after Conventional and Partial Uterine Fibroid Embolization. Radiology, 285(1), 302-310. DOI: https://doi.org/10.1148/radiol.2017161495
(2013). Uterine Artery Embolisation in the Management of Fibroids. Clinical recommendations on the use of uterine artery embolisation (UAE) in the management of fibroids. RCOG.
Litvinenko, O.V. (2017). Profilaktika rannih ta piznih uskladnen pislia embolizatsii matkovyh arteriy u zhinok z hemorahichnym syndromom pry dobroyakisnykh pukhlynah matky [Prevention of early and late complications after embolization of uterine arteries in women with hemorrhagic syndrome in benign uterine tumors] Doctor’s thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
Tregub, V.V., Altman, I.V., & Kondratyuk, V.A. (2019). Ostanovka massivnih akusherskih krovotecheniy embolizaciey matochnih arteriy (obzor literatury i sobstvennie dannie) [Stopping massive obstetric bleeding by embolization of the uterine arteries (Review of literature and own data)]. Akusherstvo. Ginekologia. Genetika – Obstetrics. Ginecology. Genetics. Kyiv, 5(3-4), 14-24 [in Russian].
Krohmal, M.S., Tarasiuk, O.K., & Tregub, V.V. (2019). Organozberigalne likuvannya submukoznoi miomy matky metodom embolizatsiyi matkovykh arteriy [Organo-saving treatment of submucosal uterine myoma by uterine artery embolization]. Aktualni pytannya pediatriyi, akusherstva ta hinekolohiyi – Current Issues of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, 1, 94-100 [in Ukrainian].
Tregub, V.V., Tarasyuk, V.I., & Tarasyuk, E.K. (2015). Primeneniye EMA v kachestve endovaskulyarnogo sposoba otdeleniya chasti prirashchennoy platsenty v poslerodovom periode (klinicheskiy sluchay) [The use of UAE as an endovascular method for separation of part of the accreta placenta in the postpartum period (clinical case)]. Meditsinskiye aspekty zdorovya zhenshchiny – Medical Aspects of Women's Health, 9(95), 13-18 [in Russian].
Kitao, K., Makihara, N., & Morita, H. (2009). The development of placenta increta following pelvic transcatheter artery embolization for postpartum hemorrhage. Clin. Exp. Obstet. Gynecol, 36(1), 53-54.
Timmermans, S. (Sarah), van Hof, A.C. (Arjanneke), & Duvekot, J.J. (Hans). (2007). Conservative management of abnormally invasive placentation. Obstetrical & Gynecological Survey, 62, 8, 529-539. DOI: https://doi.org/10.1097/01.ogx.0000271133.27011.05
Parashchuk, Yu.S., Kalinovskaya, O.I., & Safonov, R.A. (2014). Kombinirovannoye endovaskulyarnoye i khimioterapevticheskoye lecheniye patsiyentki s istinnym prirashcheniyem platsenty (opisaniye klinicheskogo sluchaya) [Combined endovascular and chemotherapy treatment of a patient with true placental accreta (case report)]. Zhinochyy likar – Female Doctor, 2(52), 52-55 [in Russian].
Savitsky, G.A., & Savitsky A.G. (2003). Mioma matki: problemy patogeneza i patogeneticheskoy terapii [Uterine fibroids: problems of pathogenesis and pathogenetic therapy]. St-Peterburg: ELBI-SPb [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).