ІНСТРУМЕНТИ ОЦІНКИ ХРОНІЧНОГО ТАЗОВОГО БОЛЮ У ЖІНОК
(ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2023.1.13942Ключові слова:
хронічний тазовий біль, ендометріоз, візуалізація, тазова веноконгестія, діагностика тазового болюАнотація
Хронічний тазовий біль – це стан, що визначається болем у тазовому відділі протягом більше шести місяців, який є досить сильним, щоб викликати функціональну інвалідність або потребувати лікування. Тазовий біль у жінок є складною медичною проблемою. Через безліч причин він створює складні фізичні та психічні проблеми зі здоровʼям для мільйонів жінок. Побічний вплив на сім’ю та суспільство є величезним, оскільки цим жінкам складно підтримувати якість життя, одночасно справляючись із своїм станом. Внаслідок цього на індивідуальному рівні хронічний тазовий біль часто призводить до років непрацездатності та страждань, із втратою роботи, сімейними розбіжностям у шлюбі та розлученням. Менеджмент хронічного тазового болю є серйозною проблемою як для лікарів, так і для пацієнтів. Коли біль стає хронічним станом, його складніше оцінити та лікувати. Пацієнти з хронічним тазовим болем часто мають кілька факторів, що сприяють їхньому болю. Тому пацієнтів слід обстежити як на гінекологічні, так і на негінекологічні захворювання, і може бути виявлено більше одного джерела болю. Ця складність жіночого тазового болю затримує та ускладнює діагностику. Затримки та неправильні діагнози призводять до значного розчарування пацієнтів та недовіри до лікарів. На жаль, це також призводить до значного прогресування стану тазового болю. Тут ми розглядаємо підхід до оцінки хронічного тазового болю у жінок. Важливо встановити довірчі відносини між пацієнтом і лікарем. При обстеженні пацієнтки з хронічним тазовим болем поглиблений анамнез і цілеспрямований фізикальний огляд можуть локалізувати причини болю. Незважаючи на обмеження, візуалізаційні та лабораторні дослідження можуть допомогти в диференціальній діагностиці та наступних кроках для інвазивної діагностики та лікування.
Посилання
Mathias, S.D., Kuppermann, M., Liberman, R.F., Lipschutz, R.C., & Steege, J.F. (1996). Chronic pelvic pain: prevalence, health-related quality of life, and economic correlates. Obstetrics & Gynecology, 87(3), 321-327. DOI: https://doi.org/10.1016/0029-7844(95)00458-0
Schmitt, C.M., Marfurt-Russenberger, K., Amsler, F., & Gantenbein, A.R. (2004). Prevalence and associated factors of chronic pelvic pain in women: a population-based survey. Swiss Medical Weekly, 134(39-40), 547-551.
Latthe, P., Latthe, M., Say, L., Gulmezoglu, M., & Khan, K.S. (2006). WHO systematic review of prevalence of chronic pelvic pain: a neglected reproductive health morbidity. BMC Public Health, 6, 177. DOI: https://doi.org/10.1186/1471-2458-6-177
Howard, F.M. (2003). Chronic pelvic pain. Obstetrics & Gynecology, 101(3), 594-611. DOI: https://doi.org/10.1016/S0029-7844(02)02723-0
Williams, R.E., Hartmann, K.E., & Steege, J.F. (2004). Documenting the current definitions of chronic pelvic pain: implications for research. Obstetrics & Gynecology, 103(4), 686-691. DOI: https://doi.org/10.1097/01.AOG.0000115513.92318.b7
Lamvu, G. (2011). Role of hysterectomy in the treatment of chronic pelvic pain. Obstetrics & Gynecology, 117(5), 1175-1178. DOI: https://doi.org/10.1097/AOG.0b013e31821646e1
Gerlinger, C., Geraedts, K., & Kempfert, C. (2017). Hysterectomy and chronic pelvic pain: a systematic review. Journal of Pain Research, 10, 601-611. DOI: https://doi.org/10.2147/JPR.S130501
Lamvu, G., Feranec, J., & Blanton, E. (2008). Long-term outcome after hysterectomy. Obstetrics & Gynecology, 111(4), 871-877.
Frantsve, L.M., & Kerns, R.D. (2007). Patient-provider interactions in the management of chronic pain: current findings within the context of shared medical decision making. Pain Medicine, 8(1), 25-35. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1526-4637.2007.00250.x
Gordon, D.B., Polomano, R.C., & Pellino, T.A. (2010). Patient-provider interactions in the management of acute pain: a narrative review. Pain Medicine, 11(10), 1531-1546. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpain.2010.02.012
Townsend, C.O., Kerkvliet, J.L., & Bruce, B.K. (2004). A longitudinal study of the efficacy of a comprehensive pain management program in the treatment of chronic pain. Pain, 109(1-2), 127-133.
Stewart, M.A. (1995). Effective physician-patient communication and health outcomes: a review. Canadian Medical Association Journal, 152(9), 1423-1433.
Powell, R.A., Downing, J., Ddungu, H., & Mwangi-Powell, F.N. (2010). Pain history and pain assessment. In A. Kopf & N. B. Patel (Eds.). Guide to Pain Management in Low-Resource Settings. Seattle: WA: International Association for the Study of Pain.
Turk, D.C., & Okifuji, A. (1999). Assessment of patients’ pain: a practical guide to measurement in clinical practice. The Lancet, 353(9168), 1784-1788. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(99)01309-4
The International Pelvic Pain Society. Research Committee. (n.d.). Pelvic Pain Assessment Form. Retrieved from https://www.pelvicpain.org/IPPS/Professional/Documents-Forms/IPPS/Content/Professional-Patients/Documents_and_Forms.aspx?hkey=2597ab99-df83-40ee-89cd-7bd384efed19
World Health Organization. (2016). WHO guidelines for the treatment of genital herpes simplex virus. Retrieved from http://who.int/reproductivehealth/publications/rtis/genital-HSV-treat-ment-guidelines/en/
O’Connell, C.M., & Ferone, M.E. (2013). Genital herpes: Approaches to diagnosis and management. Clinical Obstetrics and Gynecology, 56(3), 621-628.
Steege, J.F., & Siedhoff, M.T. (2014). Chronic pelvic pain. Obstetrics and Gynecology, 124(3), 616-629. DOI: https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000000417
Lim, Y.K., Lee, S.H., & Yoon, B.S. (2009). Ovarian remnant syndrome after laparoscopic oophorectomy in a patient with endometrioma. Journal of Minimally Invasive Gynecology, 16(3), 380-382.
Boyraz, G., Basaran, A., & Salman, M.C. (2012). Bilateral ovarian remnant syndrome after salpingo-oophorectomy. Journal of Obstetrics and Gynaecology Research, 38(4), 727-729.
Walker, E.A., Katon, W.J., Harrop-Griffiths, J., Holm, L., Russo, J., & Hickok, L.R. (1988). Relationship of chronic pelvic pain to psychiatric diagnoses and childhood sexual abuse. American Journal of Psychiatry, 145(1), 75-80. DOI: 10.1176/ajp.145.1.75. DOI: https://doi.org/10.1176/ajp.145.1.75
Li, W., Liang, C., Zhang, X., Yang, X., Cui, M., & Chen, X. (2020). Association of anxiety and depression with pelvic pain in women with endometriosis: A systematic review and meta-analysis. JAMA Network Open, 3(5), e205202. DOI: 10.1001/jamanetworkopen.2020.5202. DOI: https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2020.5202
As-Sanie, S., Clevenger, L.A., Geisser, M.E., Williams, D.A., & Roth, R.S. (2014). History of abuse and its relationship to pain experience and depression in women with chronic pelvic pain. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 210(4), 317.e1-317.e8. DOI: 10.1016/j.ajog.2013.11.027. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2013.12.048
Walling, M.K., Reiter, R.C., O’Hara, M.W., Milburn, A.K., Lilly, G., & Vincent, S.D. (1994). Abuse history and chronic pain in women. I. Prevalences of sexual abuse and physical abuse. Obstetrics and Gynecology, 84(2), 193-200. DOI: 10.1097/00006250-199408000-00004.
Poleshuck, E.L., & Green, C.R. (2008). Social context and sexual functioning in women with chronic pelvic pain: A preliminary examination. Pain Medicine, 9(6), 760-768. DOI: 10.1111/j.1526-4637.2007.00398.x. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1526-4637.2007.00398.x
Fritz, J., Fritsch, J., Leroi, A.M., Storment, J., & Aschkenazi, S. (1996). Prevalence of sexual abuse among women seeking chronic pelvic pain therapy. Journal of Reproductive Medicine, 41(8), 567-572.
Okaro, E., Condous, G., Khalid, A., Timmerman, D., & Bourne, T. (2006). The use of ultrasound-based "soft markers" for the prediction of pelvic pathology in women with chronic pelvic pain-can we reduce the need for laparoscopy? BJOG: An International Journal of Obstetrics and Gynaecology, 113(3), 251-256. DOI: 10.1111/j.1471-0528.2006.00788.x. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1471-0528.2006.00849.x
Wong, V., Davy, C., Zakhour, M., & Papadopoulos, A.J. (2020). Diagnostic accuracy of ultrasound markers for endometriosis: systematic review and meta-analysis. Ultrasound in Obstetrics & Gynecology, 56(3), 342-351. DOI: 10.1002/uog.21955. DOI: https://doi.org/10.1002/uog.21955
Sayasneh, A., Tsivos, D., & Crawford, R. (2014). The role of ultrasound in the diagnosis of chronic pelvic pain. Best Practice & Research Clinical Obstetrics & Gynaecology, 28(5), 657-668. DOI: 10.1016/j.bpobgyn.2014.03.004. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2014.03.004
Reid, S., Lu, C., & Harris, A. (2019). Diagnostic accuracy of transvaginal ultrasound for the diagnosis of adenomyosis: systematic review and meta-analysis. Ultrasound Obstet. Gynecol., 54(5), 647-658. DOI: 10.1002/uog.20264. DOI: https://doi.org/10.1002/uog.20264
Champaneria, R., Abedin, P., Daniels, J., Balogun, M., & Khan, K.S. (2010). Ultrasound scan and magnetic resonance imaging for the diagnosis of adenomyosis: systematic review comparing test accuracy. Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica, 89(11), 1374-1384. DOI: 10.3109/00016349.2010.514616. DOI: https://doi.org/10.3109/00016349.2010.512061
Dueholm, M. (2007). Transvaginal ultrasound for diagnosis of adenomyosis: a review. Best Practice & Research Clinical Obstetrics & Gynaecology, 21(2), 341-355. DOI: 10.1016/j.bpobgyn.2006.12.004. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2006.12.004
Pelage, J.P., Le Dref, O., & Soyer, P. (2016). Fibroids and infertility: a systematic review of the literature. Fertility and Sterility, 105(1), 25-30. DOI: 10.1016/j.fertnstert.2015.09.035. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2015.09.035
Gupta, N., Goldberg, J.M., Aziz, N., Goldberg, E., Krajcir, N., & Agarwal, A. (2020). Pathophysiology of uterine fibroids: an overview. Annals of the New York Academy of Sciences, 1462(1), 18-25. DOI: 10.1111/nyas.14229. DOI: https://doi.org/10.1111/nyas.14229
Yildirim, G., Genc, M., Kilinc, M., & Yilmaz, R. (2012). Comparison of transvaginal ultrasound and magnetic resonance imaging for the diagnosis of endometriomas. Journal of Obstetrics and Gynaecology Research, 38(6), 919-925. DOI: 10.1111/j.1447-0756.2011.01820.x. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1447-0756.2011.01820.x
Sayasneh, A., Tsivos, D., & Crawford, R. (2014). Endometriomas: Ultrasound-based diagnosis and classification. Ultrasound in Obstetrics & Gynecology, 43(4), 415-424.
Donnez, O., & Roman, H. (2018). Choosing between laparoscopy and imaging to diagnose endometriomas. Fertility and Sterility, 109(3), 424-425. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2018.01.035
Ramin, S., Saeedi, H., & Rafiei, F. (2019). Magnetic resonance imaging and ultrasonography in diagnosis of chronic pelvic pain. Journal of Research in Medical Sciences, 24, 50.
Rofaiel, G., Guirguis, N., & Gul, A. (2019). Role of Magnetic Resonance Imaging (MRI) in Chronic Pelvic Pain. Cureus, 11(4), e4378.
Lu, M., Zhu, L., & He, J. (2017). Magnetic resonance imaging assessment of the pelvic floor in women with chronic pelvic pain. International Journal of Gynaecology and Obstetrics, 139(3), 322-327.
Hudelist, G., English, J., Thomas, A.E., Tinelli, A., Singer, C.F., & Keckstein, J. (2011). Diagnostic accuracy of transvaginal ultrasound for non-invasive diagnosis of bowel endometriosis: systematic review and meta-analysis. Ultrasound in Obstetrics & Gynecology, 37(3), 257-263. DOI: https://doi.org/10.1002/uog.8858
Ignacio, E.A., Dua, R., Sarin, S., & Harper, A.S. (2008). Pelvic congestion syndrome: diagnosis and treatment. Seminars in Interventional Radiology, 25(4), 361-368. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0028-1102998
Cakmak, Y.O., Ozcan, P., Sahin, N., & Yilmaz, E. (2014). Correlation of transvaginal ultrasonography with laparoscopy in the diagnosis of pelvic congestion syndrome. Acta Radiologica, 55(4), 437-444.
Ahmed, M., & Gipson, M. (2018). Pelvic congestion syndrome: a review of the diagnosis and management. International Journal of Women’s Health, 10, 683-694.
Kim, Y.H., Park, S.J., Huh, C.Y., & Kim, Y.H. (2016). Prevalence of pelvic venous insufficiency in women with varicose veins and chronic pelvic pain. Journal of Vascular Surgery: Venous and Lymphatic Disorders, 4(3), 303-308.
Rozenblit, A.M., Ricci, Z.J., Tuvia, J., & Amis Jr, E.S. (2001). Incompetent and dilated ovarian veins: a common CT finding in asymptomatic parous women. AJR. American Journal of Roentgenology, 176(1), 119-122. DOI: https://doi.org/10.2214/ajr.176.1.1760119
Steenbeek, M.P., van der Vleuten, C.J.M., Schultze Kool, L.J., & Nieboer, T.E. (2018). Noninvasive diagnostic tools for pelvic congestion syndrome: a systematic review. Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica, 97(7), 776-786. DOI: https://doi.org/10.1111/aogs.13311
Nie, Y., Wang, J., Guo, L., & Xie, B. (2019). Noninvasive evaluation of pelvic congestion syndrome using transabdominal and transvaginal color Doppler ultrasound. Journal of Ultrasound in Medicine, 38(3), 685-693.
Sapmaz, E., Turan, V., Yasa, C., & Karahanoglu, E. (2016). Can transvaginal Doppler ultrasound be used to diagnose pelvic congestion syndrome in women with chronic pelvic pain? Journal of Obstetrics and Gynaecology Research, 42(6), 706-712.
Harmanli, O.H., Cheng, G.C., & Nyirjesy, P. (2000). Ovarian remnant syndrome and elevated follicle-stimulating hormone levels after hysterectomy. Obstetrics & Gynecology, 96(5), 2, 844-846. DOI: 10.1016/s0029-7844(00)01027-8.
Wiskind, A.K., & Creinin, M.D. (1999). Elevated follicle-stimulating hormone levels after hysterectomy and ovarian conservation. Obstetrics & Gynecology, 93(5), 2, 817-819. DOI: 10.1016/s0029-7844(98)00536-7.
Mol, B.W., Bayram, N., & Lijmer, J.G. (1998). The performance of CA-125 measurement in the detection of endometriosis: a meta-analysis. Fertility and Sterility, 70(06), 1101-1108. DOI: 10.1016/s0015-0282(98)00368-5. DOI: https://doi.org/10.1016/S0015-0282(98)00355-0
Loh, J.J., Huang, S.Y., & Tan, T.C. (2015). CA125 as a diagnostic test in peritoneal endometriosis. Journal of Obstetrics and Gynaecology Research, 41(5), 778-782. DOI: 10.1111/jog.12638. DOI: https://doi.org/10.1111/jog.12638
Guzel, A.I., Polat, M., & Karahan, N. (2018). The performance of serum CA 125 in the detection of endometriosis. Journal of Obstetrics and Gynaecology, 38(8), 1065-1069. DOI: 10.1080/01443615.2018.1440058.
Fadhlaoui, A., Othmani, S., & Al-Inany, H.G. (2021). Can CA-125 predict the presence of endometriosis among infertile women? A systematic review and meta-analysis. European Journal of Obstetrics & Gynecology and Reproductive Biology, 263, 76-85. DOI: 10.1016/j.ejogrb.2021.08.013. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2021.08.013
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
