РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ КЛІНІЧНОЇ КАРТИНИ ПАЦІЄНТОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ НА ТЛІ ЕНДОМЕТРІОЗУ ПРИ ДОВГОМУ ТА КОРОТКОМУ ПРОТОКОЛАХ СТИМУЛЯЦІЇ ОВУЛЯЦІЇ В ПРОГРАМАХ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.2.13461Ключові слова:
ендометріоз, безпліддя, контрольована оваріальна стимуляції, допоміжні репродуктивні технології, поліпи ендометрію, гіперплазія ендометрія, хронічний ендометрит, фіброміома матки, диспареунія, альгоменорея, кесарів розтин, індекс маси тіла, запальні захворювання жіночих статевих органів, яєчник, ендометрійАнотація
Мета дослідження – проаналізувати клініко-анамнестичну картину пацієнток із ендометріоз-асоційованим безпліддям для порівняння ефективності протоколів стимуляції овуляції.
Матеріали та методи. Відповідно до мети ретроспективно проаналізовано загальноклінічні дані у 116 жінок із безпліддям на тлі ендометріозу при довгому та короткому протоколах стимуляції овуляції та групи контролю в програмах допоміжних репродуктивних технологій. Пацієнтки були поділені на три групи. Першу групу склали 44 жінки з ендометріоз-асоційованим безпліддям, яким контрольовану оваріальну стимуляцію здійснювали за довгим протоколом з а-ГнРГ. Другу групу склали 42 пацієнтки з ендометріоз-асоційованим безпліддям, яким контрольовану оваріальну стимуляцію проводили за коротким протоколом з ант-ГнРГ. Третю групу порівняння (контроль) склали 30 жінок із безпліддям, пов’язаним із трубним фактором.
Результати дослідження та їх обговорення. Проведено ретроспективний аналіз медичних карт, анамнестичних даних та загальноклінічних показників жінок з ендометріоз-асоційованим безпліддям, яким проводили стимуляцію овуляції за довгим та коротким протоколами, та пацієнток групи контролю із безпліддям, пов’язаним із трубним фактором.
Висновки. Результати вказують на характерні клініко-анамнестичні відмінності в пацієнток з ендометріоз-асоційованим безпліддям та трубним фактором. До факторів ризику виникнення безпліддя на тлі ендометріозу відносять наявність в анамнезі оперативних втручань, штучних переривань вагітності, патологічних пологів, запальних захворювань жіночих статевих органів, гормональний дисбаланс, зміни в імунній системі, екологічні чинники та спадковий фактор.
Посилання
Orlova, Yu. A., & Martynenko, V.B. (2020). Endometrioz yak hlobalna bahatorivneva problema, retrospektyvna kharakterystyka khvorykh [Endometrios as a global multilevel problem, retrospective characteristics of patients]. Aktualni problemy suchasnoyi medytsyny: Visnyk ukrayinskoyi medychnoyi stomatolohichnoyi akademiyi – Actual problems of modern medicine: Bulletin of the Ukrainian Medical Stomatological Academy, 2(70).
Malvezzi, H., Marengo, E.B., & Podgaec, S. (2020). Endometriosis: current challenges in modeling a multifactorial disease of unknown etiology. J. Transl. Med., 18, 311 DOI: 10.1186/s12967-020-02471-0.
Kiesel, L, & Sourouni, M. (2019). Diagnosis of endometriosis in the 21st century. Climacteric., 22(3), 296-302. DOI: 10.1080/13697137.2019.1578743. Epub 2019 Mar 25. PMID: 30905186.
Hansen, K.A., & Eyster, K.M. (2010). Genetics and Genomics of Endometriosis. Clin. Obstet. Gynecol., 53(2), 403-412.
Buck Louis, G.M., Hediger, M.L., Peterson, C.M., Croughan, M., Sundaram, R., Stanford, J., Chen, Zh., … Giudice, L.C. (2011). Incidence of endometriosis by study population and diagnostic method: the ENDO Study. Fertil. Steril., 96(2), 360-365.
Kimber-Trojnar, Z., Pilszyk, A., Niebrzydowska, M., Pilszyk, Z., Ruszała, M., & Leszczyn ́ska-Gorzelak, B. (2021). The Potential of Non-Invasive Biomarkers for Early Diagnosis of Asymptomatic Patients with Endometriosis. J. Clin. Med., 10, 2762. DOI: 10.3390/ jcm10132762.
Armour, M., Parry, K., & Manohar, N. (2019). The Prevalence and Academic Impact of Dysmenorrhea in 21.573 Young Women: A Systematic Review and Meta-Analysis. Journal of Women’s Health (2002), 28(8), 1161-1171.
Kor, E., Mostafavi, S.R.S., & Mazhin, Z.A. (2020). Relationship between the severity of endometriosis symptoms (dyspareunia, dysmenorrhea and chronic pelvic pain) and the spread of the disease on ultrasound. BMC Res. Notes, 13, 546 DOI: 10.1186/s13104-020-05388-5.
Haas, D., Chvatal, R., & Reichert, B. (2012). Endometriosis: a premenopausal disease? Age pattern in 42.079 patients with endometriosis. Arch. Gynecol. Obstet. 286, 667-670. DOI: 10.1007/s00404-012-2361-z.
Macer, M.L., & Taylor, H.S. (2012). Endometriosis and infertility: a review of the pathogenesis and treatment of endometriosis-associated infertility. Obstet. Gynecol. Clin. North Am., 39(4), 535-549. DOI: 10.1016/j.ogc.2012.10.002. PMID: 23182559; PMCID: PMC3538128.
Zhabitska, L., & Zhabitska, L. (2021). Endometriosis impact on the course of pregnancy and obstetric outcomes. Reproductive Endocrinology, 60, 31-33. DOI: 10.18370/2309-4117.2021.60.31-33.
Smolarz, B., Szyłło, K., & Romanowicz, H. (2021). Endometriosis: Epidemiology, Classification, Pathogenesis, Treatment and Genetics (Review of Literature). Int. J. Mol. Sci., 22(19), 10554. DOI: 10.3390/ijms221910554.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
