РОЛЬ ІНФЕКЦІЙ У ГЕНЕЗІ ЗАХВОРЮВАНЬ ВУЛЬВИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.1.13218Ключові слова:
хронічний вульвіт, генітальний кандидоз, вульвоскопіяАнотація
Мета дослідження – вивчення особливостей захворювань вульви та їх взаємозвʼязку зі статевими інфекціями.
Матеріали та методи. Пацієнтів із захворюваннями вульви необхідно обстежувати за допомогою вульвоскопії, досліджувати на наявність різних інфекцій, визначати місцевий імунологічний статус і регулярно проводити біопсію, коли під час вульвоскопії є спірна картина або нетипові ознаки. Медикаментозне лікування повинно включати причинно-наслідкове лікування відповідно до чутливості до протигрибкових, протимікробних та противірусних препаратів, а також має активувати процес відновлення слизової оболонки вульви.
Результати дослідження та їх обговогення. Дистрофічні зміни слизової оболонки вульви формують клінічний діагноз – хронічний вульвіт або дисплазія вульви. Основний збудник захворювання в досліджуваному матеріалі Candida albicans становив 81,6 %. 160 жінок мали кандидозну інфекцію або 95,9 % характеризувалися хронічною та тривалою.
Висновки. З огляду на хронічний характер запального захворювання з різними змінами слизової оболонки вульви, медикаментозне лікування повинне тривати протягом періоду від 1 до 6 місяців, поки мікроорганізми повністю не елімінують та атрофія слизової оболонки вульви не відновиться.
Посилання
Burka, O.A., Tutchenko, T.M., & Pedachenko, N.Y. (2020). Modern approaches to the choice of antimicrobial agents for pelvic inflammatory diseases: the role of innovative microbiological methods. Reproductive Endocrinology, 1 (51), 25-31. DOI: 10.18370/2309-4117.2020.51.25-31
Borgdorff, H., Armstrong, S.D., & Tytgat, H.L. (2016). Unique insights in the cervicovaginal Lactobacillus iners and L. crispatus Proteomes and their associations with microbiota dysbiosis. PLoS ONE, 11, e0150767. DOI: 10.1371/ journal.pone.0150767
Borovikov, I.O., Kutsenko, I.I., & Rubinina, E.R. (2019). Preconceptional preparation of patients with mixed vaginal dysbiosis. RMJ. Mother and Child, 2 (2), DOI: 10.32364/2618-8430-2019-2-2-113-119
Demkin, V.V. (2018). Species diversity of lactobacilli of the vaginal microbiome: how to look. Molekulyarnaya genetika, mikrobiologiya i virusologiya – Molecular Genetics, Microbiology and Virusology, 36 (3), 3-12. DOI: 10.17116/ molgen2018360313
Curry, A., Williams, T., & Penny, M.L. (2019). Pelvic inflammatory disease: Diagnosis, management, and prevention. Am. Fam. Physician, 100, 357-364.
Dikke, G.B. (2019). Pelvic floor muscle insufficiency and violation of the vaginal microbiocenosis: results of complex treatment. Obstetrics and Gynecology, 4. DOI: 10.18565/aig.2019.4
Haggerty, C.L., Totten, P.A., & Tang, G. (2016). Identification of novel microbes associated with pelvic inflammatory disease and infertility. Sex Transm. Infect., 92, 441-446
Origoni, M. (2014). Cervical intraepithelial neoplasia (CIN) in pregnancy: the state of the art. European Review for Medical and Pharmacological Sciences, 18, 851-860.
Dunaevskaya, V.V., Tatarchuk, T.F., Zakharenko, N.F., Tserkovsky, & D.A., Solsky, V.S. (2020). Photodynamic therapy in the treatment of patients with precancerous diseases of the vulva. The first experience of applying the method in Ukraine. Reproductive Endocrinology, 54, 22-26.
Тatarchuk, T.F., Kalugina, L.V., Petrova, G.A., Radchenko, V.V., Shaverska, V.V., Sorokina, A.M., & Smirnova, O.V. (2020). Syndrome of vaginal discharge. The problem with many unknowns. Reproductive Endocrinology, 53, 94-100.
Sherrard, J., Wilson, J., & Donders, G. (2018). European (IUSTI/WHO) International Union against sexually transmitted infections (IUSTI) World Health Organisation (WHO) guideline on the management of vaginal discharge. International Journal of STD & AIDS, 29(13), 1258-1272.
Kalugina, L.V., Tatarchuk, T.F., & Shakalo, I.N. (2016). Nonspecific vulvovaginitis of mixed etiology: local treatment – the treatment of choice. Reproductive Endocrinology, 1 (27), 94-100. DOI: /10.18370/2309-4117.2016.27.94-100
Stewart, L.M., Stewart, C.J.R., & Spilsbury, K., et al. (2020). Association between pelvic inflammatory disease, infertility, ectopic pregnancy and the development of ovarian serous borderline tumor, mucinous borderline tumor and low-grade serous carcinoma. Gynecol Oncol. DOI:10.1016/j. ygyno.2020.01.027
Workowski, K.A., & Bolan, G.A. (2015). Sexually Transmitted Diseases Treatment Guidelines. MMWR Recomm. Rep., 64 (RR 03), 1–137.
Kuznetsova, I.V. (2019). Diagnosis and therapy of mixed and recurrent vulvovaginal infections. Medical Alphabet, 25 (3), 23-29.
Gusak, Y.K., Rischuk, S.V., & Tarasov, V.N. (2019). Infectious diseases of the vagina. Finding the best solution in their therapy. Defense or attack? Bulletin of new medical technologies. Electronic Resource, 4, 22-40.
Mason, M.J., & Winter, A.J. (2017). How to diagnose and treatbaerobic and desquamative inflammatory vaginitis. Sex Transm. Infect., 93, 8-10.
Neut, C., Verrière, F., Nelis, H.J., & Coenye, T. (2015). Topical treatment of infectious vaginitis: Effects of antibiotic, antifungal and antiseptic drugs on the growth of normal vaginal Lactobacillus strains. Open Journal of Obstetrics and Gynecology, 5, 173-180. DOI: 10.4236/ ojog.2015.53024
Iungin, O.S. (2018). Antifungal agents in the context of acquired resistance in fungi of the genus Candida. Bulletin of Biology and Medicine Problems, 2 (144), 83-86.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
