КЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ COVID-19 У ДІТЕЙ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.2.12889Ключові слова:
COVID-19, клінічні особливості, дітиАнотація
Мета дослідження – проаналізувати клініко-лабораторні особливості COVID-19 у дітей різного віку.
Матеріали та методи. Ретроспективно оцінено особливості клінічного перебігу COVID-19 у 175 дітей віком від 1 місяця до 18 років. Для оцінки клінічного перебігу захворювання пацієнти були поділені на групи залежно від віку, при цьому оцінювали супутню коморбідну патологію, клінічні та лабораторні особливості захворювання, тривалість стаціонарного лікування. При статистичному аналізі розраховували 95 % довірчий інтервал (95 % ДІ) для середніх значень та критерій Пірсона для порівняльного аналізу таблиць частот.
Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що найчисленнішою групою дітей, хворих на COVID-19, були діти від 1 до 5 років. Найпоширенішими симптомами у всіх дітей були гарячка ≥38,5°С, кашель, закладеність та виділення з носа, біль у горлі; у немовлят до 1 року частими проявами були порушення ШКТ, а у дітей ≥10 років – астенічний синдром. На основі клінічних, лабораторно-інструментальних даних у 139 дітей (79,4 %) діагностовано легкий перебіг захворювання, у 24 дітей (13,7 %) – середньотяжкий, а у 12 дітей (6,9 %) – тяжкий перебіг.
Висновки. Діти всіх вікових груп можуть хворіти на COVID-19 з провідними cимптомами респіраторної вірусної інфекції, при чому у немовлят <1 року переважав легкий ступінь тяжкості захворювання, а середньотяжкий та тяжкий – у дітей старше 15 років.
Посилання
Panchenko, O.A., & Zavarzina, A.R. (2020). Diahnostyka koronavirusnoi infektsii yak aktualna problema derzhavnoho rivnia [Diagnosis of coronavirus infection as an urgent problem at the state level]. Ukrainskyi zhurnal medytsyny, biolohii ta sportu – Ukrainian Journal of Medicine, Biology and Sports, 5, 278-284 [in Ukrainian].
Ponti, G., Maccaferri, M., Ruini, C., Tomasi, A., & Ozben, T. (2020). Biomarkers associated with COVID–19 disease progression. Critical Reviews in Clinical Laboratory Science, 57 (6), 389-399.
Blanchard–Rohner, G., Didierlaurent, A., Tilmanne, A., Smeesters, P., & Marchant, A. (2021). Pediatric COVID–19: Immunopathogenesis, Transmission and Prevention. Vaccines, 9, 1002.
Zhonghua, Er Ke Za Zhi. (2020). Recommendations for the diagnosis, prevention and control of the 2019 novel coronavirus infection in children (first interim edition). Chinese Journal of Pediatrics, 58, 169-174.
Wu, Z., & Googan, J.M. (2020). Characteristics of and Important Lessons From the Coronavirus Disease 2019 (COVID–19) Outbreak in China. JAMA, 323, 1239-1242.
Livingston, Е., & Bucher, K. (2020). Coronavirus Disease 2019 (COVID–19) in Italy. JAMA, 323, 236-249.
CDC COVID–19 Response Team. (2020). Coronavirus disease 2019 in children of United States. Morb. Mortal Wkly. Rep., 69, 422-426.
Castagnoli, R., Votto, M., & Licari, A. (2020). Severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 (SARS–CoV–2) infection in children and adolescents: a systematic review. JAMA Pediatr., 174, 882-889.
Midulla, F., Cristiani, L., & Mancino, F. Will children reveal their secret? The coronavirus dilemma. Eur. Respir. J., 55, 2000749.
Cao, Q., & Chen, Yi–C. SARS–CoV–2 infection in children: Transmission dynamics and clinical characteristics. Journal of the Formosan Medical Association, 119 (3), 670-673.
Dong, Y., Mo, Xi., Hu, Y., Qi, X., Jiang, F., Jiang, Z., et al. (2020). Epidemiology of COVID–19 Among Children in China. Pediatrics, 145 (6), e20200702.
Lu, X., Zhang, L., Du, H., Zhang, J., Li, Y., Qu, J. et al. (2020). SARS–CoV–2 Infection in Children. N. Engl. J. Med., 382, 1663-1665.
Posfay–Barbe, K., Wagner, N., Gauthey, M., Moussaoui, D., Loevy, N., Diana, A., et al. (2020). COVID–19 in children and the dynamics of infection in families. Pediatrics, 146 (2), e20201576.
Duarte–Salles, T., Vizcaya, D., Pistillo, A., Casajust, P., Sena, A., Yin Hui Lai, L., et all. ( 2020). Baseline Characteristics, Management, and Outcomes of 55,270 Children and Adolescents Diagnosed with COVID–19 and 1,952,693 with Influenza in France, Germany, Spain, South Korea and the United States: An International Network Cohort Study. Medrxiv, 33140074.
Wong, B., Ramsay, M., & Ladhani, S. (2021). Should children be vaccinated against COVID–19 now? Arch Dis Child, 106 (12), 1147-1148.
Dong, Y., Mo, X., Hu, Y., Qi, X., Jiang, F., & Jiang, Z. Epidemiological characteristics of 2143 pediatric patients with 2019 coronavirus disease in China. Pediatrics, 58 (4), 712-713.
Vabret, A., Mourez, T., Gouarin, S., Petitjean, J., & Freymuth, F. (2003). An outbreak of coronavirus OC43 respiratory infection in Normandy, France. Clin. Infect. Dis., 36, 985-989.
S. Chiu, S., Chan, K.H., Chu, K.W., Kwan, S.W., Guan, Yi., Poon, L., et al. (2005). Human coronavirus NL63 infection and other coronavirus infections in children hospitalized with acute respiratory disease in Hong Kong. Clin. Infect. Dis., 40, 1721-1729.
Uddin, S., , Englund, J., Kuypers, J., Chu, H., Steinhoff, M., Khatry, S., et all. (2018). Burden and risk factors for coronavirus infections in infants in rural Nepal. Clin. Infect. Dis., 67, 1507-1514.
Viner, R., Ward, J., & Hudson, L. (2021). Systematic review of reviews of symptoms and signs of COVID–19 in children and adolescents. Arch. Dis. Child., 106, 802-807.
Zhonghua, E. (2020). Recommendations for the diagnosis, prevention and control of the 2019 novel coronavirus infection in children (first interim edition). Chinese Journal of Pediatrics, 58, 169-174.
Cheng, F., Ng, P., Chiu, W., Chu, W., Li, A., Lo, K., et al. (2005). A case–control study of SARS versus community acquired pneumonia. Arch. Dis. Child, 90, 747-749.
Hon, K., Leung, C., Cheng, W., Chan, P., Chu, W., Kwan, Y., et al. (2003). Clinical presentations and outcome of severe acute respiratory syndrome in children. Lancet, 361, 1701–1703.
Leung, C., Kwan, Y., Ko, P., S. Chiu, S., Loung, P., Fong, N., et al. (2003). Severe acute respiratory syndrome in children: experience in a regional hospital in Hong Kong. Pediatr Crit Care Med., 4, 279-283.
Bitnun, A., Allen, U., Heurter, H., M. King, S., Opavsky, M.A.L., Ford–Jones, E., et all. (2003). Children hospitalized with severe acute respiratory syndrome–related illness in Toronto . Pediatrics, 112, 261-268.
Chen, Z–M., Fu, J–F., Shu, Q., Chen, Y–H., Hua, C–Z., Li, F–B., et al. (2020). Diagnosis and treatment recommendations for pediatric respiratory infection caused by the 2019 novel coronavirus. World J. Pediatr., 16, 240-246.
Leung, C., Kwan, Y., Ko, P., Susan, S. Chiu., P, Loung., et al. (2004). Severe acute respiratory syndrome among children. Pediatrics, 113, 535-543.
Zimmermann, P., & Curtis, N. (2020). Coronavirus Infections in Children Including COVID–19. The Pediatric Infectious Disease Journal, 39 (5), 355-368.
Götzinger, F., Santiago–García, B., Noguera–Julián, A., Lanaspa, M., Lancella, L., Calò Carducci, F.I., et al. (2020). COVID–19 in children and adolescents in Europe: A Multinational, Multicentre Cohort Study. Lancet Child Adolesc. Health, 4, 653-661.
Cao, Q., & Chen, Y–C. (2020). SARS–CoV–2 infection in children: Transmission dynamics and clinical characteristics. J. Formos Med. Assoc., 119, 670-673.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
