ОСОБЛИВОСТІ СПОСОБУ ЖИТТЯ ТА СІМЕЙНОГО АНАМНЕЗУ В ЖІНОК ІЗ ТЯЖКОЮ ФОРМОЮ МОРБІДНОГО ОЖИРІННЯ

Автор(и)

  • М. І. Гламадза Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України» https://orcid.org/0000-0002-3653-4659
  • С. І. Регеда Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України», Державна наукова установа «Центр інноваційних медичних технологій НАН України» https://orcid.org/0000-0002-4960-7175
  • І. М. Шакало Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України» https://orcid.org/0000-0002-6340-5668
  • Т. І. Кваша Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України» https://orcid.org/0000-0001-7936-2538

DOI:

https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.2.12764

Ключові слова:

морбідне ожиріння, метаболічний синдром, репродуктивне здоров’я, сімейна схильність, порушення харчової поведінки, стрес, пубертат

Анотація

Мета дослідження – вивчення особливостей способу життя та сімейного анамнезу в жінок репродуктивного віку з тяжкою формою морбідного ожиріння (МО).

Матеріали та методи. Проведено аналіз за спеціально розробленою анкетою 180 пацієнток віком від 23 до 45 років із МО, які звернулися у відділення ендокринної гінекології. Основну групу становили 130 жінок із МО. До контрольної групи увійшли 60 здорових жінок того ж віку. Вивчаючи характер зайнятості та рівень освіченості досліджуваних жінок, ми не виявили відмінностей за рівнем освіти, однак звертає на себе увагу вища частка жінок, які відмічали високий рівень відповідальності та стресу на роботі (саме в групі жінок із МО), порівняно з групою контролю. Пацієнтки з МО частіше відмічали наявність стресових ситуацій у сім’ї, психотравмувальних чинників протягом всього життя, починаючи з періоду пубертату. Тобто, дані жінки в період становлення репродуктивної функції вступали вже з порушеною нейроендокринною регуляцією.

Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз самооцінки груп спостереження показав, що незадоволеними собою були кожна друга жінка з МО незалежно від віку – 78 (60,0 %) та лише 11 жінок (18,3 %) із групи контролю. Аналіз способу життя пацієнток досліджуваних груп показав, що кожна друга жінка з МО, незалежно від віку, мала низький рівень фізичної активності в поєднанні з переважанням в харчуванні простих вуглеводів порівняно з жінками контрольної групи. Порушення харчової поведінки було виявлено майже у кожної жінки з МО. Більшість пацієнток із МО частіше скаржилась на нестачу сну внаслідок його порушень, в тому числі через апное. Порушення сну відмічали 67 (51,53 %) пацієнток основної групи та 10 жінок із групи контролю (16,66 %). Аналіз показників щодо рівня фізичної активності показав, що більшість жінок із МО вела малорухливий спосіб життя, на відміну від пацієнток групи контролю. Також у пацієнток із МО під час опитування було виявлено суттєве переважання частоти перинатальних факторів, що створюють умови для розвитку метаболічного синдрому (МС) у подальшому житті.

Висновки. Результати нашого дослідження свідчать про те, що наявність у пацієнток МС і ожиріння як основної його складової зменшує відчуття задоволеності собою, можливості самореалізації та спотворює психоемоційний статус. Крім того, пацієнтки з МО частіше відмічають низький рівень фізичної активності в поєднанні з переважанням у харчуванні простих вуглеводів та вживанням більше двох порцій алкоголю, а також активне куріння. Аналіз анамнестичних даних щодо факторів ризику розвитку МО в обстежених жінок показав спадкову схильність до ожиріння. Вивчення клініко-соціальних особливостей жінок із МО показало набагато більшу насиченість їх існування стресогенними факторами, умовами життя, що потребують постійного напруження механізмів психічної та фізичної адаптації.

Біографії авторів

М. І. Гламадза, Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України»

аспірантка ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології імені акад. О. М. Лук’янової НАМН України»

С. І. Регеда, Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України», Державна наукова установа «Центр інноваційних медичних технологій НАН України»

кандидат медичних наук, старший науковий співробітник відділення ендокринної гінекології Державної установи «Інституту педіатрії, акушерства та гінекології ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України»

І. М. Шакало, Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України»

кандидат біологічних наук, науковий співробітник відділення ендокринної гінекології Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України»

Т. І. Кваша, Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України»

кандидат медичних наук, науковий співробітник відділення ендокринної гінекології Державної установи «Інституту педіатрії, акушерства та гінекології ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України»

Посилання

World Health Organization. Fact sheet 311. Obesity and overweight. Retrieved from: http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs311/en/index.html(2011).

Crujeiras, A.B., & Casanueva, F.F. (2015). Obesity and the reproductive system disorders: epigenetics as a potential bridge. Hum. Reprod. Update., 21 (2), 249-261. DOI: 10.1093/humupd/dmu060.

Swinburn, B.A., Kraak, V.I., Allender, S., Atkins, V.J., Baker, P.I., Bogard, J.R., …, & Dietz, W.H. (2019). The global syndemic of obesity, undernutrition, and climate change: the lancet commission report. Lancet, 393 (10173), 791-846. DOI: 10.1016/S0140-6736(18)32822-8.

Aricha-Tamir, B., Weintraub, A.Y., Levi, I., & Sheiner, E. (2012). Downsizing pregnancy complications: a study of paired pregnancy outcomes before and after bariatric surgery. Surg. Obes. Relat. Dis., 8 (4), 434-439. DOI: 10.1016/j.soard.2011.12.009.

Nikolaev, E.V., Ubiennykh, N.V., Boyarintsev, N.I., Tashkinov, N.V., Ubiennykh, V.V., Suchkov, A.V., ..., & Bogush, A.V. (2010). Istoricheskiye aspekty razvitiya bariatricheskoy khirurgii [Historical aspects of bariatric surgery development]. Dalnevostochnyy meditsinskiy zhurnal – Far Eastern Medical Journal, 2, 125-128 [in Russian].

Purnell, J.Q. (2020). Definitions, classification, and epidemiology of obesity, MDText.com, Inc. Retrieved from: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/25905390.

Donato, J. Jr., Cravo, R.M., Frazão, R., & Elias, C.F. (2011). Hypothalamic sites of leptin action linking metabolism and reproduction. Neuroendocrinology, 93 (1), 9-18. DOI: 10.1159/000322472.

Silvestris, E., de Pergola, G., Rosania, R., Loverro, G. (2018). Obesity as disruptor of the female fertility. Reprod. Biol. Endocrinol., 16 (1), 22. DOI: 10.1186/s12958-018-0336-z.

Zhulkevych, I.V., & Kryvokulskyi, B.D. (2018). Personalizatsiia v onkolohii: indyvidualnyi pidkhid do profilaktyky tromboembolichnykh uskladnen pry panhisterektomii [Personalization in oncology: individual approach to the prevention of thromboembolic complications during hysterectomy]. Visnyk sotsialnoi hihiieny ta orhanizatsii okhorony zdorovia Ukrainy – Bulletin of Social Hygiene and Health Protection Organization of Ukraine, 4, 11-18. DOI: 10.11603/1681-2786.2018.4.9875 [in Ukrainian].

Scopinaro, N., Papadia, F., Camerini, G., Marinari, G., Civalleri, D., & Gian Franco, A. (2008). A comparison of a personal series of biliopancreatic diversion and literature data on gastric bypass help to explain the mechanisms of resolution of type 2 diabetes by the two operations. Obes. Surg., 18 (8), 1035-1038. DOI: 10.1007/s11695-008-9531-x.

Andriyets, O.A., Oleksyna, N.M., & Andriyets, A.V. (2013). Vzaiemozalezhnist ozhyrinnia ta rozladiv menstrualnoi funktsii u divchatok prepubertatnoho viku [Interdependence of obesity and menstrual disorders in prepubertal girls]. Pediatriia, akusherstvo ta hinekolohiia – Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, 4, 18-21 [in Ukrainian].

Lainez, N.M., & Coss, D. (2019). Obesity, neuroinflammation, and reproductive function. Endocrinology, 160 (11), 2719-2736. DOI: 10.1210/en.2019-00487.

Després, J.P., Nadeau, A., Tremblay, A., Ferland, M., Moorjani, S., Lupien, P.J., ..., & Bouchard, C. (2013). Role of deep abdominal fat in the association between regional adipose tissue distribution and glucose tolerance in obese women. Diabetes, 38 (3), 304-309. DOI: 10.2337/diab.38.3.304.

Appel, L.J., Clark, J.M., Yeh, H.C., Wang, N.Y., Coughlin, J.W., Daumit, G., …, & Brancati, F.L. (2011). Comparative effectiveness of weight-loss interventions in clinical practice. N. Engl. J. Med., 365 (21), 1959-1968. DOI: 10.1056/NEJMoa1108660.

Wadden, T.A., Volger, S., Sarwer, D.B., Vetter, M.L., Tsai, A.G., Berkowitz, R.I., …, & Moore, R.H. (2011). A two-year randomized trial of obesity treatment in primary care practice. N. Engl. J. Med., 365 (21), 1969-1979. DOI: 10.1056/NEJMoa1109220.

Jungheim, E.S., Travieso, J.L., Carson, K.R., & Moley, K.H. (2012). Obesity and reproductive function. Obstet. Gynecol. Clin. North Am., 39 (4), 479-493. DOI: 10.1016/j.ogc.2012.09.002.

Buchwald, H., & Oien, D.M. (2013). Metabolic/bariatric surgery worldwide 2011. Obes. Surg., 23 (4), 427-436. DOI: 10.1007/s11695-012-0864-0.

Norman, J.E. (2010). The adverse effects of obesity on reproduction. Reproduction, 140 (3), 343-345. DOI: 10.1530/REP-10-0297.

Tatarchuk, T.F., Kosey, N.V., Reheda, S.I., Tutchenko, T.M., & Hlamazda, M.I. (2019). Rol porushen reproduktyvnoho zdorovia v rozvytku metabolichnoho syndromu u zhinok [The role of reproductive health disorders in the development of metabolic syndrome in women]. Zhurnal Natsionalnoi akademii medychnykh nauk Ukrainy – Journal of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine, 25 (1), 77-87 [in Ukrainian].

Kondratiuk, V.K., Nikitina, I.M., Kondratyuk, K.O., & Dzyuba, H.A. (2016). Hiperproliferatyvnyi syndrom v hinekolohii ta ozhyrinnia [Hyperproliferative syndrome in gynecology and obesity]. Reproduktyvna endokrynolohiia – Reproductive Endocrinology, 6 (32), 59-61 [in Ukrainian].

Glants, S. (1998). Mediko-biologicheskaya statistika [Medico-biological statistics]. Transl. from English. Moscow: Praktika [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-03

Як цитувати

Гламадза, М. І. ., Регеда, С. І. ., Шакало, І. М., & Кваша, Т. І. (2022). ОСОБЛИВОСТІ СПОСОБУ ЖИТТЯ ТА СІМЕЙНОГО АНАМНЕЗУ В ЖІНОК ІЗ ТЯЖКОЮ ФОРМОЮ МОРБІДНОГО ОЖИРІННЯ. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, (2), 62–68. https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.2.12764

Номер

Розділ

Акушерство та гінекологія