СТАН РЕПРОДУКТИВНОЇ СИСТЕМИ У ЖІНОК ПІЗНЬОГО РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ ІЗ ВТОРИННИМ НЕПЛІДДЯМ ПІСЛЯ ГІСТЕРОСКОПІЧНОЇ МЕТРОПЛАСТИКИ

І. В. Оренчук; О. Г. Бойчук

doi:10.11603/24116-4944.2021.2.12762

Автор(и)

І. В. Оренчук ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет» https://orcid.org/0000-0002-3693-5671
О. Г. Бойчук ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет» https://orcid.org/0000-0003-4439-3099

DOI:

https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.2.12762

Ключові слова:

перегородка матки, гістероскопічна метропластика, викидень, повторна втрата вагітності, вторинне безпліддя

Анотація

Мета дослідження – зʼясувати ризик виникнення вторинного безпліддя після гістероскопічної метропластики внаслідок перегородки матки.

Матеріали та методи. Ретроспективно проаналізовано 102 медичні картки пацієнток із матковою перегородкою, які перенесли гістероскопічну метропластику протягом 2018–2021 рр. Ретроспективне одноцентрове когортне дослідження включало жінок з анамнезом принаймні двох викиднів, які були повʼязані з перегородкою матки до гістероскопічної метропластики. Базові дані пацієнток порівнювали з даними пацієнток, які завагітніли, і тих, хто залишився безплідним через 1 рік після проведення гістероскопічної метропластики. Дані аналізували за допомогою U-критерію Манна–Уїтні. За допомогою ліцензованої програми SPSS v.21 проведено статистичну обробку даних, вписаних в електронні таблиці Excel-2010. Паралельно за пошуковими системами Pubmed, Google Scholar, Sciencedirect, Webcardio проведено аналіз літературних джерел із даної тематики за останні 5 років.

Результати дослідження та їх обговорення. Частота вагітностей, що настали після хірургічної корекції, становила 83,9 % (26/31), загальна кількість живонароджуваності на одне оперативне втручання склала 80,6 % (25/31), а загальна живонароджуваність на вагітність становила 96,2 % (25/26). Порівняння вагітних (26) і безплідних (пʼять) жінок після гістероскопічної метропластики не виявило істотної різниці в кількості попередніх викиднів, особливостях лікування безпліддя в минулому, в анатомічному розташуванні внутрішньоматкової перегородки або наявності залишкової післяопераційної перегородки. Отже, у жінок пізнього репродуктивного віку із внутрішньоматковою перегородкою наслідком гістерорезектоскопії є настання вагітності у 83,9 % та народження живої дитини у 80,6 %.

Висновки. Не можна чітко стверджувати негативний вплив хірургічного лікування перегородки матки у жінок пізнього репродуктивного віку, оскільки зберігається висока живонародженість. Дані дослідження вказують на те, що застосування гістероскопічної метропластики не корелює з розвитком вторинного непліддя. Саме пізній репродуктивний вік може сприяти розвитку таких змін. Отже, забезпечення раннього хірургічного втручання та проведення достатнього обʼєму допоможуть досягти бажаних результатів для фертильності.

Біографії авторів

І. В. Оренчук, ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»

аспірант кафедри акушерства і гінекології ПО Івано-Франківського медичного університету

О. Г. Бойчук, ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»

доктор медичних наук, професор кафедри акушерства і гінекології Івано-Франківського медичного університету

Посилання

Dankovich, N.A., & Vorobey-Vikhovskaya, V.N. (2013). Prichiny i formy besplodiya. Sovremennyye vozmozhnosti diagnostiki i lecheniya [Causes and forms of infertility. Modern possibilities of diagnosis and treatment]. Zdorovye zhenshchiny– Womenʼs Health, 3, 192-197 [in Russian].

Yuzko, O.M., Yuzko, T.A., & Rudenko, N.H. (2013). Stan ta perspektyvy vykorystannia dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii pry likuvanni bezpliddia v Ukraini [Status and pros-pects of using assisted reproductive technologies in the treat-ment of infertility in Ukraine]. Zdorovye zhenshchiny – Womenʼs Health, 8, 26-30 [in Ukrainian].

Avramenko, N.V. (2014). Vspomogatelnyye reproduktivnyye tekhnologii [Assisted reproductive technologies]. Zaporozhskiy meditsinskiy zhurnal – Zaporozhye Medical Journal, 3 (84), 95-100 [in Russian].

Forouhari, S., & Ghaemi, S.Z. (2013). A survey of psychosexual disorders in infertile women referred to the Zeinabiee Infertility Center of Shiraz University of Medical Sciences. Res. J. Biol. Sci., 8 (4), 99-103. DOI: 10.36478/rjbsci.2013.99.103.

Monga, M., Alexandrescu, B., Katz, S.E., Stein, M., & Ganiats, T. (2004). Impact of infertility on quality of life, marital adjustment, and sexual function. Urology, 63 (1), 126-130. DOI: 10.1016/j.urology.2003.09.015.

Jun Chi, H., Park, I.H., Sun, H.G., Kim, J.W., & Lee, K.H. (2016). Psychological distress and fertility quality of life (FertiQoL) in infertile Korean women: The first validation study of Korean FertiQoL. Clin. Exp. Reprod. Med., 43 (3), 174-180. DOI: 10.5653/cerm.2016.43.3.174.

Keramat, A., Masoomi, S.Z., Mousavi, S.A., Poorolajal, J., Shobeiri, F., & Hazavhei, S.M. (2014). Quality of life and its re-lated factors in infertile couples. J. Res. Health Sci., 14 (1), 57-63.

Ramezanzadeh, F., Aghssa, M.M., Abedinia, N., Zayeri, F., Khanafshar, N., Shariat, M., & Jafarabadi, M. (2004). A survey of relationship between anxiety, depression and duration of infertility. BMC Womens Health, 4 (1), 9. DOI: 10.1186/1472-6874-4-9.

Ware, J.E., Snow, K.K., Kosinski, M., & Gandek, B. (1993). SF-36 Health Survey. Manual and interpretation guide. The Health Institute, New England Medical Center. Boston, Mass.

Boivin, J., Takefman, J., & Braverman, A. (2011). The fertility quality of life (FertiQoL) tool: development and general psychometric properties. Hum. Reprod., 26 (8), 2084-2091. DOI: 10.1093/humrep/der171.

Dakhno, F.V., & Kaminskyi, V.V. (Eds.). (2011). Dopomizhni reproduktyvni tekhnolohii likuvannia bezpliddia: navchalnyi posibnyk dlia likariv slukhachiv zaklfdiv pisliadyplomnoi osvity [Assisted reproductive infertility treatment technologies: A manual for doctors-listeners postgraduate education courses]. Kyiv [in Ukrainian].

Lee, A., Sator, M., Kratochwil, A., Deutinger, J., Vytiska-Binsdorfer, E., & Bernaschek, G. (1997). Endometrial volume change during spontaneous menstrual cycles: volumetry by transvaginal three-dimensional ultrasound. Fertil. Steril., 68, 831-835. DOI: 10.1016/s0015-0282(97)00362-2.

Raine-Fenning, N.J., Campbell, B.K., Clewes, J.S., Ken-dall, N.R., & Johnson, I.R. (2004). Defining endometrial growth during the menstrual cycle with three-dimensional ultrasound. BJOG, 111 (9), 944-949. DOI: 10.1111/j.1471-0528.2004.00214.x.

Palyga, I.E. (2013). Klinicheskiy analiz neudachnykh popy-tok ispolzovaniya vspomagatelnykh reproduktivnykh tekhnologiy [Clinical analysis of failed attempts to use assisted reproductive technologies]. Zdorovye zhenshchiny – Womanʼs Health, 8 (84), 164-166 [in Russian].

Baskakov, V.P. (2005). Sostoyanie reproduktivnoy sistemy zhenshchiny pri endometrioze [Condition of the reproductive system of a woman with endometriosis]. Problemy reproduktsii – Problems of Reproduction, 2, 15-18 [in Russian].

Babenko, I.V. (2013). Vykorystannia modyfikovanoho pryrodnoho tsyklu v dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolo-hiiakh u patsientok z neplidnistiu i znyzhenym yaiechnykovym rezervom [Use of the modified natural cycle in assisted reproduc-tive technologies in patients with infertility and reduced ovarian reserve]. Zbirnyk naukovykh prats Asotsiatsii akusheriv-hinekolohiv Ukrainy – Collection of Scientific Works of the Association of Obstetricians-Gynecologists of Ukraine. (pp. 18-19). Kyiv: “Polihraf plius” [in Ukrainian].