НЕРВОВО-СУДИННА АДАПТАЦІЯ ЖІНОК ІЗ ДОБРОЯКІСНИМИ ПУХЛИНАМИ ЯЄЧНИКІВ І АКУШЕРСЬКИМИ ТА ПЕРИНАТАЛЬНИМИ УСКЛАДНЕННЯМИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.2.12608Ключові слова:
вегето-судинна дисфункція, вагітність із доброякісними новоутвореннями яєчниківАнотація
Мета дослідження – проведення аналізу психоемоційного стану жінок із доброякісними пухлинами яєчників на тлі акушерських та перинатальних ускладнень.
Матеріали та методи. Ми комплексно обстежили 67 вагітних із доброякісними пухлинами та пухлиноподібними утвореннями яєчників, які було виявлено до вагітності або у І триместрі гестації (основна група), та 50 вагітних без новоутворень яєчників та іншої тяжкої гінекологічної чи соматичної патології, які склали контрольну групу. Визначали вегето-судинні характеристики, особливості психоемоційного стану, особистісної та реактивної тривожності, наявність ознак депресії та якість життя у вагітних. За допомогою ліцензованої програми SPSS v.21 проведено статистичну обробку даних, вписаних в електронні таблиці Excel-2010. Паралельно зa пошуковими системами Pubmed, Google Scholar, Sciencedirect, Webcardio проведено аналіз літературних джерел із даної тематики за останні 5 років.
Результати дослідження та їх обговорення. Депресивні стани часто виникають як реакція на хвороби, постійні стреси, а з іншого боку, самі можуть бути причиною соматичних проявів та різних ускладнень. За нашими даними, згідно зі шкалою Е. Бека, прояви депресії практично не відмічаються у здорових жінок із фізіологічним перебігом вагітності (90,0 %), тоді як серед пацієнток із доброякісними новоутвореннями яєчників ознаки депресії різної тяжкості вже відмічають більше третини жінок (37,3 %, р<0,05), а серед пацієнток із гестаційними ускладненнями таких переважна більшість: 72,1 % проти 24,5 % у підгрупі 2 (р<0,05). Ще більший відсоток жінок основної групи показав високий рівень ситуативної тривожності, яка відповідає рівню стресу і реакції на нього у даний момент: 40,3 % пацієнток основної групи проти 22,0 % жінок контрольної групи (р<0,05).
Висновки. Отже, нами встановлено у вагітних із доброякісними новоутвореннями яєчників та гестаційними порушеннями високу частоту виражених проявів синдрому вегето-судинної дисфункції.
Посилання
Blokh, M.E., & Dobriakov, Y.V. (2013). Psikhologicheskaya pomoshch v kompleksnom podkhode k resheniyu problem reproduktivnogo zdorovya [Psychological assistance in an integrated approach to solving reproductive health problems]. Zhurnal akusherstva i zhenskikh bolezney – Journal of Obstetrics and Women's Diseases, 62, 3, 16-19 [in Russian].
Boichuk, O.H., Kolomiichenko, T.V., & Nsan Ekom Nsed, E. (2020). Psykhoemotsiinyi stan zhinok z vnutrishnopechinkovym kholestazom vahitnykh pislia zastosuvannia dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii [Psycho-emotional state of women with intrahepatic cholestasis of pregnant women after the use of assisted reproductive technologies]. Zdorovia zhinky – Women's Health, 4 (150), 31-35. DOI: 10.15574/HW.2020.150.31.
Kamynskyi, V.V., Ventskovskaia, Y.B., Zhdanovych, A.Y., Vorobei, L.Y., & Kolomyichenko, T.V. (2020). Osobennosti psikhoemotsionalnogo sostoyaniya beremennykh s perinatalnymi poteryami v anamneze [Peculiarities of psychoemotional status of pregnant women with perinatal losses in the history]. «Psikhiatriya, psikhoterapiya i klinicheskaya psikhologiya – Psychiatry, Psychotherapy and Clinical Psychology, 11 (1), 66-74. DOI: https://doi.org/10.34883/PI.2020.11.1.006.
Kaminskyi, A.V. (2018). Psykholohichna adaptatsiia ta osoblyvosti syntezu melatoninu u zhinok z bezpdiddiam riznoho henezu [Psychological adaptation and peculiarities of melatonin synthesis in women with infertility of various genesis]. Zaporozhskiy meditsinskiy zhurnal – Zaporozhye Medical Journal, 20, 6 (111), 800-805. DOI: 10.14739/2310-1210.2018.6.146703.
Kaminskyi, V.V., Zhdanovych, O.I., Vorobei, L.I., Kolomiichenko, T.V., & Rohava, I.V. (2019). Perynatalni vtraty v anamnezi yak faktor porushennia adaptatsii ploda [Perinatal losses in anamnesis as a factor of fetus adaptation damage]. Reproduktyvna endokrynolohiia – Reproductive Endocrinology, 3 (47), 48-52. DOI: https://doi.org/10.18370/2309-4117.2019.47.48-52 [in Ukrainian].
Venger, O., Zhulkevych, I., & Mysula, Yu. (2021). Psychological and psychopathological features of patients with skin cancer. Georgian Medical News, 315 (6), 29-33.
Mukharovska, I.R., Markova, M.V., Krivonis, T.G., & Zhulkevych, I.V. (2020). Alhorytm otsinky simeinoho statusu rodyny z onkolohichnym patsiientom [Algorithm for assessment family status of families with cancer patient]. Visnyk sotsialnoi hihiieny ta orhanizatsii okhorony zdorovia Ukrainy – Bulletin of Social Hygiene and Health Protection Organization of Ukraine, 1, 18-23. DOI: https://doi.org/10.11603/1681-2786.2020.1.11200 [in Ukrainian].
Solopova, A.G., Idrisova, L.E., Makatsariya, A.D., & Chukanova, Ye.M. (2017). Psikhosomatika i psikhoterapiya kak klyuch k effektivnoy reabilitatsii onkoginekologicheskikh bolnykh [Psychosomatics and psychotherapy as a key to effective rehabilitation of oncogynecological patients]. Akusherstvo, ginekologiya i reproduktsiya – Obstetrics, Gynecology and Reproduction, 11 (1), 65-73. DOI: https://doi.org/10.17749/2313-7347.2017.11.1.065-073.
Sukhanova, A.A., & Egorov, M.Yu. (2018). Rol hepatoprotektornoho ta venotonizuiuchoho likuvannia u profilaktytsi retsydyviv dobroiakisnykh i pohranychnykh pukhlyn yaiechnykiv pislia vykonannia konservatyvnykh orhanozberihalnykh operatsii [The role of hepatoprotective and venotonic treatment in the prevention of recurrence of benign and borderline ovarian tumors after performing conservative organ-sparing operations]. Zdorove zhenshchyny – Women's Health, 7, 89-95. DOI: 10.15574/HW.2018.133.89 [in Ukrainian].
Traylor, C.S., Johnson, J.D., Kimmel, M.C., & Manuck, T.A. (2020). Effects of psychological stress on adverse pregnancy outcomes and nonpharmacologic approaches for reduction: an expert review. Am. J. Obstet. Gynecol. MFM., 2 (4), 100229. DOI: 10.1016/j.ajogmf.2020.100229.
Garg, S., Kaur, A., Mohi, J.K., Sibia, P.K., & Kaur, N. (2017). Evaluation of IOTA simple ultrasound rules to distinguish benign and malignant ovarian tumours. J. Clin. Diagn. Res., 11 (8), TC06-TC09. DOI: 10.7860/JCDR/2017/26790.10353.
Giuntoli, R., Vang, R., & Bristow, R. (2006). Evaluation and management of adnexal masses during pregnancy. Clin. Obstet. Gynecol., 49 (3), 492-505. DOI: 10.1097/00003081-200609000-00009.
Glanc, P., Benacerraf, B., Bourne, T., Brown, D., Coleman, B.G., Crum, C., …, & Goldstein, S.R. (2017). First international consensus report on adnexal masses: management recommendations. J. Ultrasound. Med., 36 (5), 849-863. DOI: 10.1002/jum.14197.
Kelleher, C.M., & Goldstein, A.M. (2015). Adnexal masses in children and adolescents. Clin. Obstet. Gynecol., 58 (1), 76-92. DOI: 10.1097/GRF.0000000000000084.
Le, T., & Giede, C. (2018). No. 230-Initial evaluation and referral guidelines for management of pelvic/ovarian masses. J. Obstet. Gynaecol. Can., 40 (3), e223-e229. DOI: 10.1016/j.jogc.2018.01.016.
Lecompte, V., Richard-Fortier, Z., & Rousseau, C. (2017). Adverse effect of high migration stress on mental health during pregnancy: a case report. Arch. Women’s Ment. Health., 20 (1), 233-235. DOI: 10.1007/s00737-016-0671-z.
Nezhat, F.R., Apostol, R., Nezhat, C., & Pejovic, T. (2015). New insights in the pathophysiology of ovarian cancer and implications for screening and prevention. Am. J. Obstet. Gynecol., 213 (3), 262-267. DOI: 10.1016/j.ajog.2015.03.044.
Nunes, N., Ambler, G., Foo, X., Naftalin, J., Widschwendter, M., & Jurkovic, D. (2014). Use of IOTA simple rules for diagnosis of ovarian cancer: meta-analysis. Ultrasound. Obstet. Gynecol., 44 (5), 503-514. DOI: 10.1002/uog.13437.
Okun, M.L., Buysse, D.J., & Hall, M.H. (2015). Identifying insomnia in early pregnancy: validation of the Insomnia Symptoms Questionnaire (ISQ) in pregnant women. J. Clin. Sleep. Med., 11 (6), 645-654. DOI: 10.5664/jcsm.4776.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
