ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ PRP-ТЕРАПІЇ У ЖІНОК ІЗ НЕПЛІДДЯМ ПІЗНЬОГО РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.2.12605Ключові слова:
оваріальний резерв, непліддя, пізній репродуктивний вікАнотація
Мета дослідження – підвищити якість та кількість отримуваних ооцитів у лікувальних циклах допоміжних репродуктивних технологій у жінок старшого репродуктивного віку шляхом введення аутологічної плазми, збагаченої тромбоцитами, у яєчники.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 63 жінки репродуктивного віку (43 пацієнтки з безпліддям, підготовлених до проведення ДРТ, і 20 здорових жінок). Загальноклінічні методи дослідження включали в себе аналіз даних анамнезу, субʼєктивних скарг, обʼєктивне дослідження органів репродуктивної системи. Стан гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи вивчали за даними рівнів гонадотропних та стероїдних гормонів у плазмі крові методом ІФА. Визначення зазначених показників проводили із застосуванням стандартних методик.
Результати дослідження та їх обговорення. Оваріальний резерв ми визначили як важливу складову репродуктивного потенціалу жінки, яка характеризує функціональний стан репродуктивної системи та оцінюється за допомогою біохімічних та ультразвукових параметрів. У жінок, старших 35 років, відбувається редукція фолікулярного апарату зі зменшенням числа та розмірів примордіальних та дозріваючих фолікулів, фіброзом кіркового шару, асоційованим із фіброзом стінок судин, кістозна атрезія дозріваючих форм. На основі патоморфологічного дослідження пацієнток із безпліддям ми вивчили патоморфогенез оваріальної дисфункції, в якому провідну роль відіграє дистрофічно-атрофічна перебудова фолікулярного апарату, асоційована з розвитком фіброзу органа, що має пряму кореляцію з віком пацієнток. Застосування аутологічної плазми за рекомендованою методикою дозволило достовірно збільшити число ооцитів та покращити результативність ДРТ.
Висновки. Отримані дані свідчать, що якість оваріальної відповіді стимуляції у жінок, старших 35 років, визначається станом оваріального резерву пацієнток. Саме стан оваріального резерву повністю відображає прогноз ефективності ДРТ та отримання бажаної вагітності. Висока ефективність та безпека застосовуваної методики дозволяють рекомендувати її до широкого використання у лікуванні безпліддя у жінок.
Посилання
Henyk, N.I., & Yakymchuk, N.V. (2018). Modyfikatsiia prohramy prekontseptsiinoi pidhotovky na etapi planuvannia vahitnosti iz vrakhuvanniam psykhoemotsiinoho stanu zhinok [Modification of the pre-conceptional treatment program at the stage of pregnancy planning regarding the psychoemotional state of women]. Simeina medytsyna – Family Medicine, 5 (79), 128-131 [in Ukrainian].
Henyk, N.I., Yakymchuk, N.V., & Nesterak, R.V. (2012). Vyvchennia psykholohichnoi hotovnosti do materynstva v systemi psykhoprofilaktychnoi roboty po pidhotovtsi vahitnoi zhinky do polohiv [Study of psychological readiness for motherhood in the system of psychoprophylactic work to prepare a pregnant woman for childbirth]. Proceeding of Regional Scientific Practical Conference: «Psykhosomatychna medytsyna – shliakhy rozvytku» – "Psychosomatic Medicine – Ways of Development". Ivano-Frankivsk [in Ukrainian].
Dobryakov, I.V. (2014). Retrospektivnoye opredeleniye osobennostey psikhologicheskogo komponenta gestatsionnoy dominanty [Retrospective determination of the features of the psychological component of gestational dominance]. Voprosy psikhicheskogo zdorovya detey i podrostkov – Mental Health Issues in Children and Adolescents, 2, 71-75 [in Russian].
Znamenskaya, S.I., Kiselev, A.G., Shapovalova, Ye.A., & Maksimova, I.M. (2012). Osobennosti izmeneniy struktury psikhoemotsionalnoy sfery u zhenshchin po trimestram beremennosti [The peculiarities of changes in the structure of psychoemotional sphere in women during the gestation flavors of pregnanc]. Zhurnal akusherstva i zhenskikh bolezney – J. Obstet. Womenʼs Dis., LXI, 6, 30-35 [in Russian].
Kaminskiy, V.V., Genyk, N.I., Tkachuk, R.R., Herych, P.R., & Strimbitskiy, V.V. (2018). Vehetatyvni ta psykhosomatychni rozlady u zhinok pid chas vahitnosti [Autonomic and psychosomatic disorders in women during pregnancy]. Simeina medytsyna – Family Medicine, 3 (77), 129-137 [in Ukrainian].
Lytvynenko, N.V., Purdenko, T.Y., & Ostrovskaya, L.Y. (2015). Vehetatyvnyi ta psykhoemotsiinyi status zhinok u dynamitsi vahitnosti [Vegetative and psycho-emotional status of women in the course of pregnancy]. Simeina medytsyna – Family Medicine, 3 (59), 51-53 [in Ukrainian].
Lokhina, Ye.V., & Kachalina, T.S. (2013). Vliyaniye mediko-psikhologicheskoy podgotovki k rodam po programme «Schastlivoye materinstvo» na psikhoemotsionalnoye sostoyaniye zhenshchin v period beremennosti [The influence of medical and psychological preparation for childbirth under the program "Happy Motherhood" on the psycho-emotional state of women during pregnancy]. Meditsinskiy almanakh – Medical Almanac, 2 (26), 199-202 [in Russian].
Nikiforova, T.V., Agarkova, L.A., & Schastnyy, Ye.D. (2015). Ispolzovaniye standartizirovannykh shkal pri otsenke effektivnosti kognitivnoy psikhoterapii vo vremya beremennosti u depressivnykh patsiyentov s poterey ploda v anamneze [The use of standardized scales when evaluating the effectiveness of cognitive psychotherapy during pregnancy, depressed patients with loss of the fetus in history]. Uspekhi sovremennogo yestestvoznaniya – Advances Curr. Nat. Sci., 1 (6), 932-936 [in Russian].
Syusyuka, V.G. (2017). Otsinka parametriv vehetatyvnoho balansu ta aktyvnosti rehuliatornykh system u vahitnykh z urakhuvanniam yikh psykhoemotsiinoho stanu [Parameters estimation of vegetative balance and activity of regulatory systems of pregnant women in view of their psychoemotional state]. Perinatolohiia i pediatriia – Perinatology and Pediatrics, 2 (70), 64-68. DOI: 10.15574/pp.2017.70.64 [in Russian].
Syusyuka, V.G. (2016). Otsinka vplyvu prohramy medyko-psykholohichnoi korektsii psykhoemotsinoi dezadaptatsii u vahitnykh na perynatalni naslidky yikh rozrodzhennia [Estimation of influence of introduced program of medical and psychological correction of psychoemotional disadaptation of pregnant women on perinatal consequences of their delivery]. Perinatolohiia i pediatriia – Perinatology and Pediatrics, 3 (67), 43-48. DOI: 10.15574/PP.2016.67.43 [in Ukrainian].
Torchinov, A.M., Umakhanova, M.M., Doronin, G.L., Dzhonboboyeva, G.N., & Ron, M.G. (2013). Problema poteri beremennosti – diagnostika, vedeniye beremennosti, lecheniye i prognozy na sovremennom etape razvitiya akusherstva (obzor literatury) [Problem of pregnancy loss: diagnostics, pregnancy observation, treatment and forecasting at the modern stage of development of midwifery (literature review)]. Lechashchiy vrach – Attending Physician, 9, 85-91 [in Russian].
Filinov, A.G. (2016). Kardioritmogramma v otsenke vegetativnoy nervnoy sistemy v razlichnyye sroki normalno protekayushchey beremennosti [Cardiorhythmogramme in evaluation of vegetative nervous system within different terms of normal course of pregnancy]. Meditsinskiy almanakh – Medical Almanac, 5 (45), 55-58 [in Russian].
Filippova, G.G. (2015). Prenatalnyy stress: usileniye riska pri sovremennykh tekhnologiyakh vedeniya beremennosti i lecheniya besplodiya [Prenatal stress: increased risk with modern technologies of pregnancy management and infertility treatment]. Proceedings of the International Scientific Conference: «Psikhologycheskiye problemy sovremennoy semi» – "Psychological Problems of the Modern Families”. Moscow – Zvenigorod (pp. 418-426) [in Russian].
Allaire, A.D. (2014). Placenta apoptosis in preeclampsia. Obstet. Gynecol., 96 (2), 271-276. DOI: 10.1016/s0029-7844(00)00895-4.
Ananth, C.V. (2014). Ischemic placental disease: a unifying concept forpreeclampsia, intrauterine growth restriction, and placental abruption. Semin. Perinatol., 38 (3), 131-132. DOI: 10.1053/j.semperi.2014.03.001.
Anderson, G., & Maes, M. (2013). Postpartum depression: psychoneuroimmunological underpinnings and treatment. Neuropsychiatr. Dis. Treat., 9, 277. DOI: 10.2147/NDT.S25320.
Bartsch, E., Medcalf, K.E., Park, A.L., & Ray, J.G. (2016). Clinical risk factors for preeclampsia determined in earlypregnancy: systematic review and meta-analysis of large cohort studies. BMJ, 353, i1753. DOI: 10.1136/bmj.i1753.
Blankley, G., Galbally, M., Snellen, M., Power, J., & Lewis, A.J. (2015). Borderlinepersonality disorder in the perinatal period: early infant and maternal outcomes. Australas Psychiatry., 23 (6), 688-692. DOI: 10.1177/1039856215590254.
Bogaerts, A.F., Devlieger, R., Nuyts, E., Witters, I., Gyselaers, W., Guelinckx, I., & Van den Bergh, B.R.H. (2013). Anxiety and depressed mood in obese pregnant women: a prospective controlledcohort study. Obes. Facts., 6 (2), 152-164. DOI: 10.1159/000346315.
Cuijpers, P., Vogelzangs, N., Twisk, J., Kleiboer, A., Li, J., &Penninx,B.W. (2013). Differential mortality rates in major and subthreshold depression: a meta-analysis ofstudies that measured both. Br. J. Psychiatry, 202 (1), 22-27. DOI: 10.1192/bjp.bp.112.112169.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
