ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ БАГАТОПЛІДНОЇ ВАГІТНОСТІ, ПОЛОГІВ І СТАНУ НОВОНАРОДЖЕНИХ У ЖІНОК З ДРТ І ВИКОРИСТАННЯМ АКУШЕРСЬКОГО РОЗВАНТАЖУВАЛЬНОГО ПЕСАРІЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.2.12604Ключові слова:
багатоплідна вагітність, розвантажувальний акушерський песарій, допоміжні репродуктивні технології, передчасні пологи, невиношування вагітностіАнотація
Мета дослідження – вивчити анамнестичні особливості, частоту акушерських та перинатальних ускладнень у жінок із багатоплідною вагітністю (БВ) після застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), оцінити результати перебігу гестації після встановлення акушерського розвантажувального песарію з метою попередження невиношування вагітності та передчасних пологів.
Матеріали та методи. Проведено аналіз 35 жінок із БВ із застосуванням ДРТ. Вивчали анамнестичні дані, перебіг вагітності та результати УЗД стану плодів і шийки матки. Пацієнткам було встановлено акушерський розвантажувальний песарій у термін вагітності 16–20 тижнів із профілактичною метою.
Результати дослідження та їх обговорення. За допомогою вивчення анамнестичних даних у жінок із БВ після ДРТ встановлено ряд соматичних та гінекологічних патологій, що могли вплинути на перебіг вагітності та внутрішньоутробний стан плодів. У 13 (37,1 %) вагітних виявлено захворювання сечовидільної системи, у 7 (20 %) – очей (міопія), у 5 (14,2 %) – серцево-судинної системи, у 3 (8,5 %) – шлунково-кишкові розлади, у 2 (5,7 %) – захворювання органів дихання з ознаками легеневої недостатності. Патології, що могли вплинути на перебіг вагітності: у 28 (80 %) пацієнток – плацентарна дисфункція, у 18 (51,4 %) – анемія, у 12 (34,2 %) – багатоводдя плодів, у 8 (22,8 %) – прееклампсія. За даними цервікометрії, ІЦН (вкорочення шийки матки до <25 мм) діагностовано у 2 (5,7 %) жінок. У 15 (42,8 %) пацієнток на період гестації було встановлено загрозу переривання вагітності, у 20 (57,1 %) – загрозу передчасних пологів. Із метою попередження переривання вагітності цим пацієнткам в оптимальний термін (16–20 тижнів вагітності) встановили акушерський розвантажувальний песарій. Родорозрішення у всіх 35 (100 %) обстежуваних жінок відбулось при доношеній вагітності (37–39 тижнів): у 2 (5,7 %) – вагінальними пологами, у 33 (94,3 %) – плановим кесаревим розтином за показаннями. У 3 (8,5 %) пацієнток народились діти з низькою масою тіла: в однієї – одне немовля у зв’язку з порушенням фетоплацентарного комплексу, в другої – один плід із двійні з дискордантним розвитком, в третьої – обидва новонароджених із затримкою внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) у зв’язку з перенесеним матір’ю COVID-19 у терміні 28–29 тижнів вагітності.
Висновки. Перебіг БВ після застосування ДРТ має високий ризик щодо розвитку ряду материнських та перинатальних ускладнень. Застосування розвантажувального акушерського песарію дозволяє пролонгувати вагітність до оптимальних термінів для родорозрішення і зрілості плодів.
Посилання
Bespalova, O.N., & Sargsyan, G.S. (2017). Vybor metoda korrektsii istmiko-tservikalnoy nedostatochnosti [Selection of the method for correction of cervical incompetence]. Zhurnal akusherstva i zhenskih bolezney – J. Obstet. Women's Dis., 66 (3), 157-168. DOI: 10.17816/JOWD663157-168 [in Russian].
Bespalova, O.N., & Sargsyan, G.S. (2017). Effektivnost primeneniya akusherskogo pessariya pri ugrozhayushchih prezhdevremennyh rodah i korotkoy sheyke matki [The effectiveness of the obstetric pessary for threatening preterm birth and short cervix]. Meditsinskiy Sovet – Medical Council, 13, 118-126. DOI: 10.21518/2079-701x-2017-13-118-126 [in Russian].
Vasylyshyna, V.R. (2014). Porivnialni aspekty bahatoplidnoi vahitnosti bez i pislia dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii [Comparative aspects multipara pregnancy without and after auxiliary reproductive technologies]. Candidateʼs thesis. Кyiv. Retrieved from: https://nmapo.edu.ua/zagruzka/DrAr/ArVasilishina.pdf [in Ukrainian].
Ventskivsky, B.M., Poladych, I.V. (2016). Patohenetychni mekhanizmy nevynoshuvannia u zhinok z bahatoplidnoiu vahitnistiu, zumovlenoiu zastosuvanniam dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii [Pathogenetic mechanisms of miscarriage in women with a multiple pregnancy, due to the use of ART]. Zdorovye zhenshchiny – Health of a Woman, 6, 173-176 [in Ukrainian].
Dobrokhotova, Yu.E., Borovkova, E.I., Zalesskaya, S.A., Nagaitseva, E.A., & Raba, D.P. (2018). Diagnostika i taktika vedeniya patsientok s istmiko-tservikalnoy nedostatochnostyu [Diagnosis and management patients with cervical insufficiency]. Ginekologiya – Gynecology, 20 (2), 41-45. DOI: 10.26442/2079-5696_2018.2.41-4 [in Russian].
Kovalenko, T.S., Chechneva, M.A., Kapustina, M.V., Zemskova, N.Iu., Yakhontova, O.A, & Akhvlediani, K.N. (2018). Istmiko-tservikalnaya nedostatochnost pri mnogoplodnoy beremennosti [Isthmic-cervical insufficiency in multiple pregnancies]. Rossiyskiy vestnik akushera-ginekologa – Rus. Bull. Obstet. Gynecol., 18 (1), 44-50. DOI: 10.17116/rosakush201818144-50 [in Russian].
Astrakhantseva, M.M., Breusenko, L.E., Lebedev, E.V., Plekhanova, E.R., Saveleva, G.M., & Shalina, R.I. (2016). Istmiko-tservikalnaya nedostatochnost. Diagnostika i korrektsiya [Isthmicocervical insufficiency: Diagnosis and correction]. Rossiyskiy vestnik akushera-ginekologa – Rus. Bull. Obstet. Gynecol., 16 (2), 83-88. DOI: 10.17116/rosakush201616283-88 [in Russian].
Barinov, S.V., Artyimuk, N.V., Novikova, O.N., Shamina, I.V., Tirskaya, Yu.I., & Beglov, D.E. (2019). Opyt vedeniya beremennyh gruppy vysokogo riska po prezhdevremennym rodam s primeneniem akusherskogo kupoloobraznogo pessariya i serklyaya [Experience in managing pregnant women at high risk for preterm birth, by using a dome-shaped obstetric pessary and cerclage]. Akusherstvo i ginekologiya – Obstet. Gynecol., 1, 140-148. DOI: 10.18565/aig.2019.1.140-148 [in Russian].
Noskova, O.V., Churilov, A.V., Sviridova, V.V., & Litvinova, E.V. (2019). Osobennosti techeniya beremennosti, rodov i perinatalnyie ishodyi u beremennyih s istmiko-tservikalnoy nedostatochnostyu [Features of the course of pregnancy, childbirth and perinatal outcomes in pregnant women with isthmic-cervical insufficiency]. Vestnik gigienyi i epidemiologii – Bull. Hygiene Epidemiol., 23 (3), 247-250 [in Ukrainian].
Barinov, S.V., Belinina, A.A., Koliado, O.V., Molchanova, I.V., Shkret, A.A., & Stepanov, S.S. (2020). Prediktoryi nevyinashivaniya pri mnogoplodnoy beremennosti [The predictors of preterm labour in patients with multiple pregnancy]. Meditsinskiy Sovet – Medical Council, 3, 144-150. DOI: 10.21518/2079-701X-2020-3-144-150 [in Russian].
Bondarenko, K.R., Kuznetsov, P.A., Dzhokhadze, L.S., Lyan, V.V., Kriger, A.V., & Eletnova, E.S. (2020). Tsentilnyie nomogrammyi dlya otsenki massy i dliny novorozhdennyh pri mnogoplodnoy beremennosti [Centile nomograms for body weight and length of multiple-birth infants]. RMJ. Mat i ditya – Russian Journal of Woman and Child Health, 3 (1), 20-25. DOI: 10.32364/2618-8430-2020-3-1-20-25 [in Russian].
Yakovleva, O.V., Glukhova, T.N., & Rogozhina, I.E. (2020). Osnovnye printsipy vedeniya beremennosti posle vspomogatelnyh reproduktivnyh tehnologiy [Basic principles for the management of pregnancy after assisted reproductive]. Meditsinskiy vestnik Severnogo Kavkaza – Medical News of North Caucasus, 15 (1), 140-145. DOI: https://doi.org/10.14300/mnnc.2020.15035 [in Russian].
Barinov, S.V., Artymuk, N.V., Novikova, O.N., Shamina, I.V., Tirskaya, Y.I., Belinina, & Di Renzo, G.C. (2021). Analysis of risk factors and predictors of pregnancy loss and strategies for the management of cervical insufficiency in pregnant women at a high risk of preterm birth. J. Matern. Fetal Neonatal Med., 34 (13), 2071-2079. DOI: 10.1080/14767058.2019.1656195.
Hamilton, B.E., Martin, J.A., Osterman, M.J., Curtin, S.C., & Matthews, T.J. (2015). Births: final data for 2014. Nat. Vital Stat. Rep, 64 (12), 1-64.
Brown, R., Gagnon, R., & Delisle, M.F. (2019). No. 373-Cervical insufficiency and cervical cerclage. J. Obstet. Gynaecol. Can., 41 (2), 233-247. DOI: 10.1016/j.jogc.2018.08.009.
Guideline Summary: VA/DoD clinical practice guideline for the management of pregnancy.Prepared by: The Management of Pregnancy Work Group With support from: The Office of Quality, Safety and Value, VA, Washington, DC & Office of Evidence Based Practice, U.S. Army Medical Command Version 3.0 – 2018 Based on evidence reviewed through May 2017. 2018. Retrieved from: https://www.healthquality.va.gov/guidelines/WH/up/VADoDPregnancyCPG4102018.pdf.
Marasinghe, J.P. (2016). Cеrvіcаl pеssаrу аnd vаgіnаl prоgеstеrоnе іn twіn prеgnаncіеs wіth а shоrt cеrvіx. Obstet. Gynecol., 128 (2), 408. DOI: 10.1097/AOG.0000000000001546.
Vink, J., & Feltovich, H. (2016). Cervical etiology of spontaneous preterm birth. Semin. Fetal Neonatal Med., 21 (2), 106-112. DOI: https://doi.org/10.1016/j.siny.2015.12.009.
Boiko, V.I., Nikitina, I.N., Babar, T.V., & Boiko, А.V. (2018). The problem of miscarriage in multiple pregnancу. Wiad. Lek., 71 (7), 1195-1199.
Vygivska, L.M., Nykoniuk, T.R., & Oleshko, V.F. (2017). The optimization ways of pregnancy and labor management tactics in women after application of assisted reproductive technologies. Zdorovye Zhenshchiny – Health of a Woman, 9, 111-113. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2017_9_22 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
