ОПТИМІЗАЦІЯ ДІАГНОСТИКИ СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ ПРЕЕКЛАМПСІЇ НА ТЛІ МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ З ОЦІНКОЮ ПСИХОСОМАТИЧНОГО СТАНУ ЖІНОК
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12371Ключові слова:
прееклампсія, сечова кислота, сироваткове залізо, метаболічний синдром, психосоматичний станАнотація
Мета дослідження – оптимізувати маркери визначення ступеня тяжкості прееклампсії у жінок на тлі метаболічного синдрому з оцінкою їх психосоматичного стану.
Матеріали та методи. Нами обстежено 60 вагітних жінок у третьому триместрі вагітності (28–38 тижнів вагітності), залежно від наявності та відсутності у них прееклампсії, ступеня тяжкості та метаболічного синдрому. При прееклампсії легкого ступеня на тлі метаболічного синдрому рівень сечової кислоти перевищував контроль приблизно в 1,3 раза, а при прееклампсії середнього ступеня на тлі метаболічного синдрому цей показник перевищував контрольну групу в півтора раза.
Результати дослідження та їх обговорення. Таким чином, при наростанні ступеня тяжкості прееклампсії на тлі метаболічного синдрому відбувається підвищення рівня сечової кислоти в крові, що може стати прогностичним критерієм виникнення прееклампсії. При визначенні сироваткового заліза ми також виявили досить суттєві зміни. При прееклампсії легкого ступеня рівень сироваткового заліза достовірно підвищувався, порівняно з контрольною групою, і ще більше наростав при прееклампсії середнього ступеня. Аналізуючи отримані дані, можна говорити про порушення обміну сироваткового заліза при прееклампсії. Оцінюючи психоемоційний стан жінок, встановили, що більшість обстежуваних вагітних схильна сприймати ситуації, як загрозливі, реагувати на них станом тривоги, нервозністю та неспокоєм.
Висновок. Оцінюючи дані дослідження, встановлено вагоме значення визначення рівня сечової кислоти та сироваткового заліза як маркерів оцінки ступеня прееклампсії на тлі метаболічного синдрому.
Посилання
Aplin, J.D., Myers, J.E., Timms, K., & Westwood, M. (2020). Tracking placental development in health and disease. Nat. Rev. Endocrinol., 16 (9), 479-494. DOI: 10.1038/s41574-020-0372-6.
Farhat, S., Zafar, M.U., Sheikh, M.A., Qasim, C.M., Urooj, F., & Fatima, S.S. (2020). Association of resolvin level in pregnant women with preeclampsia and metabolic syndrome. Taiwan J. Obstet. Gynecol, 59 (1), 105-108. DOI: 10.1016/j.tjog.2019.11.016.
Brown, D. (2020). Preeclampsia, hypertension, and a possible treatment for preeclampsia. Med. Hypotheses., 140, 109669. DOI: 10.1016/j.mehy.2020.109669.
Banadakoppa, M., Balakrishnan, M., & Yallampalli, C. (2020). Common variants of fetal and maternal complement genes in preeclampsia: pregnancy specific complotype. Sci. Rep., 10 (1), 4811. DOI: 10.1038/s41598-020-60539-9.
Gutierrez-Aguirre, C.H., García-Lozano, J.A., Treviño-Montemayor, O.R., Iglesias-Benavides, J.L., Cantú-Rodríguez, O.G., González-Llano, & Gómez-Almaguer, D. (2017). Comparative analysis of iron status and other hematological parameters in preeclampsia. Hematology, 22 (1), 36-40. DOI: 10.1080/10245332.2016.1220120.
Choi, S.Y., Kim, K.H., Lee, M., Yeo, M.K., Kim, J., & Suh, K.S. (2020). Complement component C4d deposition in the placenta of preeclampsia patients and renal glomeruli in 1 postpartum renal biopsy. Appl. Immunohistochem. Mol. Morphol., 28 (2), 139-145. DOI: 10.1097/PAI.0000000000000755.
Yuliani, D., Hadisaputro, S., & Nugraheni, S. (2019). Distribution of preeclampsia risk factors in pregnant woman with mild preeclampsia in banyumas district. J. Kebid, 9, 135. DOI: 10.31983/jkb.v9i2.5162.
Ababio, G.K., Adu-Bonsaffoh, K., Abindau, E., Narh, G., Tetteh, D., Botchway, F., & Quaye, I.K. (2019). Effects of factor v Leiden polymorphism on the pathogenesis and outcomes of preeclampsia. BMC Med. Genet., 20 (1), 189. DOI: 10.1186/s12881-019-0924-6.
Ma'ayeh, M., Krishnan, V., Gee, S.E., Russo, J., Shellhaas, C., & Rood, K.M. (2020). Fetal renal artery impedance in pregnancies affected by preeclampsia. J. Perinat. Med. DOI: 10.1515/jpm-2020-0024.
Pasyar, S., Wilson, L.M., Pudwell, J., Peng, Y.P., & Smith, G.N. (2020). Investigating the diagnostic capacity of uric acid in the occurrence of preeclampsia. Pregnancy Hypertens, 19, 106-111. DOI: 10.1016/j.preghy.2019.12.010.
Ma'ayeh, M., Rood, K.M., Kniss, D., & Costantine, M.M. (2020). Novel interventions for the prevention of preeclampsia. Curr. Hypertens. Rep., 22 (2), 17. DOI: 10.1007/s11906-020-1026-8.
Murthi, P., Pinar, A.A., Dimitriadis, E., & Samuel, C.S. (2020). Inflammasomes-A molecular link for altered immunoregulation and inflammation mediated vascular dysfunction in preeclampsia. Int. J. Mol. Sci., 21 (4), 1406. DOI: 10.3390/ijms21041406.
Ryu, A., Cho, N.J., Kim, Y.S., & Lee, E.Y. (2019). Predictive value of serum uric acid levels for adverse perinatal outcomes in preeclampsia. Medicine, 98 (18), e15462. DOI: 10.1097/MD.0000000000015462.
Riwa, A., Ghulmiyyah, L., Hobeika, E., Usta, I., Mirza, F., & Nassar, A. (2021). Preeclampsia: a review of early predictors. Mat. Fet. Med. DOI: 10.1097/FM9.0000000000000088. Pub Ah of Pr.
Nirupama, R., Sheshadri, D., Janhavi, P., Peddha, M., & Ravindra, P. (2020). Preeclampsia: Pathophysiology and management. J. Gynecol. Obstet. Hum. Reprod, 50 (2). DOI: 10.1016/j.jogoh.2020.101975.
Schuster, J., Cheng, S.B., Padbury, J., & Sharma, S. (2021). Placental extracellular vesicles and pre-eclampsia. Am. J. Reprod. Immunol., 85 (2), e13297. DOI: https://doi.org/10.1111/aji.13297.
Sibai, B.M., & Stella, C.L. (2009). Diagnosis and management of atypical preeclampsia-eclampsia. Am. J. Obstet. Gynecol., 200 (5), 481. e1-7. DOI: 10.1016/j.ajog.2008.07.048.
Masoura, S., Makedou, K., Theodoridis, T., Kourtis, A., Zepiridis, L., & Athanasiadis, A. (2015). The involvement of uric acid in the pathogenesis of preeclampsia. Curr. Hypertens. Rev., 11 (2), 110-115. DOI: 10.2174/1573402111666150529130703.
Michalczyk, M., Celewicz, A., Celewicz, M., Woźniakowska-Gondek, P., & Rzepka, R. (2020). The role of inflammation in the pathogenesis of preeclampsia. Mediators Inflamm., 2020, 3864941. DOI: 10.1155/2020/3864941.
Khaliq, O.P., Konoshita, T., Moodley, J., & Naicker, T. (2018). The role of uric acid in preeclampsia: is uric acid a causative factor or a sign of preeclampsia? Curr. Hypertens. Rep., 20 (9), 80. DOI: 10.1007/s11906-018-0878-7.
Dhariwal, N.K., & Lynde, G.C. (2017). Update in the management of patients with preeclampsia. Anesthesiol. Clin., 35 (1), 95-106. DOI: 10.1016/j.anclin.2016.09.009.
Zhao, X., Frempong, S.T., & Duan, T. (2019). Uric acid levels in gestational hypertensive women predict preeclampsia and outcome of small-for-gestational-age infants. J. Matern. Fetal. Neonatal. Med., 1-7. DOI: 10.1080/14767058.2019.1671339.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
