ЕФЕКТИВНА ДОПОЛОГОВА ПІДГОТОВКА – ЗАПОРУКА УСПІШНИХ ПОЛОГІВ, ПСИХОЕМОЦІЙНОГО ТА ФІЗИЧНОГО ЗДОРОВ’Я ЖІНКИ

Ю. В. Невишна

doi:10.11603/24116-4944.2021.1.12367

Автор(и)

Ю. В. Невишна ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМН України»

DOI:

https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12367

Ключові слова:

роділля, допологова підготовка, транскраніальна електростимуляція, больовий поріг, знеболювання, партнерські пологи

Анотація

Мета дослідження – вивчити ефективність впровадження транскраніальної електростимуляції (ТЕС) у програму підготовки до партнерських пологів шляхом визначення порогів больової чутливості, психологічного стану вагітних; провести проспективний клініко-статистичний аналіз перебігу пологів у здорових жінок.

Матеріали і методи. Наукове дослідження проведено на базі ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМН України». У процесі дослідження нами було обстежено 61 вагітну жінку. До першої групи (порівняння) увійшли 32 жінки, які планували медикаментозне знеболювання пологів за вимогою. До другої групи (основної) увійшли 29 жінок, які визнали переваги фізіологічних (немедикаментозних) методів знеболювання пологів.

Результати дослідження та їх обговорення. За результатами визначення порогу болю у динаміці проведення процедури ТЕС зареєстровано прогресуюче зростання порогу терпимості болю з подальшою стабілізацією цієї величини після застосування п’ятої процедури електростимуляції. Методи психофізичної підготовки до пологів із застосуванням ТЕС і партнерської підтримки дали змогу знизити потребу медикаментозного знеболювання при пологах, що підтверджено результатами проведених досліджень.

Висновки. Використання ТЕС у комплексній допологовій підготовці до партнерських пологів дає змогу досягти та підтримувати стійку психоемоційну адаптацію вагітних і підвищити толерантність роділей до пологового болю без додаткового медикаментозного навантаження, а це сприяє фізіологічному перебігу пологів.

Біографія автора

Ю. В. Невишна, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМН України»

лікар акушер-гінеколог, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України», Київ

Посилання

Vdovychenko, S.Yu. (2017). Profilaktyka akusherskoi ta prenatalnoi patolohii pry vykorystanni rodynno-oriientovanykh tekhnolohii pid chas vahitnosti ta polohiv [Prevention of obstetric and prenatal pathology using family-oriented technologies during pregnancy and childbirth]. Zdorove zhenshchyny – Women's Health, 2, 78-82 [in Ukrainian].

Lasaya, Ye. (2011). Iskusstvo byt beremennoy [The art of being pregnant]. Zhurnal praktikuyushchego psikhologa – Practicing Psychologist J., 5, 47-53 [in Russian].

Kachalina, T.S., & Lokhina, E.V. (2013). Primeneniye novykh metodov psikhologicheskogo soprovozhdeniya beremennosti i psikhologicheskoy podgotovke k rodam [Application of new methods of psychological support of pregnancy and psychological preparation for childbirth]. Meditsinskiy almanakh – Medical Almanac, 6 (30), 37-41 [in Russian].

Zhabchenko, I.A. (2020). Suchasni pidkhody do profilaktyky akusherskoho travmatyzmu ta yoho naslidkiv [Modern approaches to the prevention of obstetric injuries and its consequences]. Medychni aspekty zdorovia zhinky – Medical Aspects of Women's Health, 1, 5-10 [in Ukrainian].

Medvedev, M.V., & Davydova, Yu.V. (2016). Profilaktika perinatalnykh poter: na puti k personalizirovannoy meditsine [Prevention of perinatal losses: on the way to personalized medicine]. Perinatologiya i pediatriya – Perinatology and Pediatrics, 1 (65), 59-65 [in Russian].

Vdovychenko, S.Yu. (2015). Vplyv partnerskykh polohiv na kharakter polohovoi diialnosti zhinok, yaki narodzhuiut upershe i povtorno [The impact of partner childbirth on the nature of labor of women who give birth for the first and second time]. Zdorove zhenshchyny – Women's Health, 7 (103), 32-33 [in Ukrainian].

Ishchenko, H.I., & Demenina, N.K. (2019). Dynamika operatyvnoho rozrodzhennia v suchasnomu akusherstvi (ohliad literatury) [Dynamics of operative delivery in modern obstetrics (literature review)]. Perynatolohiia i pediatriia – Perinatology and Pediatrics, 2 (78), 54-57 [in Ukrainian].

Vdovychenko, S.Yu. (2015). Rol psykholohichnoi otsinky podruzhnikh par pry provedenni partnerskykh polohiv [The role of psychological assessment of married couples in partner childbirth]. Zdorovye zhenshchiny – Women's Health, 2 (98), 87-89 [in Ukrainian].

Boiko, V.I., & Kobyletska, N.A. (2015). Profilaktyka anomalii polohovoi diialnosti ta perynatalnoi patolohii z vykorystanniam partnerskykh polohiv zdorovykh zhinok [Prevention of benign anomalies for perinatal pathology for vicarious conditions of partners' beds of healthy women]. Zdorovye zhenshchiny – Women's Health, 7, 34-36 [in Ukrainian].

Manukhin, I.B., & Silayev, K.A. (2016). Rol psikhoprofilakticheskoy podgotovki beremennykh k rodam [The role of psychoprophylactic preparation of pregnant women for childbirth]. Rossiyskiy vestnik akushera-ginekologa – Russian Bulletin of Obstetrician-Gynecologist, 16 (6), 9-13 [in Russian].

Syusyuka, V.H. (2016). Otsinka vplyvu prohramy medyko-psykholohichnoi korektsii psykhoemotsiinoi dezadaptatsii u vahitnykh na perynatalni naslidky yikh rozrodzhennia [Assessment of the impact of the program of medical and psychological correction of psychoemotional maladaptation in pregnant women on the perinatal consequences of their birth]. Perinatologiya i pediatriya – Perinatology and Pediatrics, 3, 43-48 [in Ukrainian].

Pupyshev, A.G. (2002). Primeneniye transkranialnoy elektrostimulyatsii golovnogo mozga dlya obezbolivaniya rodov [The use of transcranial electrostimulation of the brain for pain relief in labor]. Candidate᾽s thesis. Volgograd [in Russian].

Temkina, A.A. (2014). Medikalizatsiya reproduktsii i rodov: borba za kontrol [Medicalization of reproduction and childbirth: the struggle for control]. Zhurnal issledovaniy sotspolitiki – Journal of Social Policy Research, 12 (3), 312-316 [in Russian].

Tkachenko, R.O. (2007). Vplyv rehionalnoi anestezii na perebih polohiv. Vidpovidi na hostri pytannia [The effect of regional anesthesia on childbirth. Answers to acute questions]. Reproduktyvne zdorovia zhіnky – Reproductive Health of Women, 1 (30), 52-56 [in Ukrainian].

Shcherbatykh, Yu.V. (2006). Psikhologiya stressa i metody korrektsii [Psychology of stress and methods of correction]. Piter [in Russian].

Rahm, V.A., Hallgren, A., Högberg, H., Hurtig, I., & Odlind, V. (2002). Plasma oxytocin levels in women during Labor with or without epidural analgesia: aprospektive study. Acta Obstet. Ginecol. Scand., 81 (11), 1033-1039. DOI: 10.1034/j.1600-0412.2002.811107.x.

Reynolds, R.M., Labad, J., Buss, C., & Ghaemmaghami, P. (2013). Transmitting biological effects of gtressin utero: implications for mother and off sping. Psychoneuro Endocrinology, 38 (9), 1843-1849. DOI: 10.1016/j.psyneuen.2013.05.018.

Romanzi, L.J. (2014). Natural childbirth – a global perspective. Virtual Mentor, 16 (10), 835-844. DOI: 10.1001/virtualmentor.2014.16.10.oped1-1410.

Simkin, P., & Bolding, A. (2013). Update on nonpharmacologic approaches to relieve labor pain and prevent suffering. J. Midwifery Womens Health, 49 (6), 489-504. DOI: 10.1016/j.jmwh.2004.07.007.

Gaston-Johansson, F., Albert, M., Fagan, E., & Zimmerman, L. (1990). Similarities in pain desciptors of four different ethniccultural groups. J. Pain Symptom Manage, (2), 94-100. DOI: 10.1016/s0885-3924(05)80022-3.