КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК УСПІШНОГО ЛІКУВАННЯ СИНДРОМУ ГІПЕРСТИМУЛЯЦІЇ ЯЄЧНИКІВ ТЯЖКОГО СТУПЕНЯ В РАННЬОМУ ТЕРМІНІ ВАГІТНОСТІ (ІСТОРІЯ ХВОРОБИ)
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12361Ключові слова:
синдром гіперстимуляції яєчників, екстракорпоральне запліднення, вагітністьАнотація
Мета дослідження – опис клінічного випадку з використанням різних методів обстеження та лікування синдрому гіперстимуляції яєчників у ранньому терміні вагітності.
Матеріали та методи. Описано клінічний випадок синдрому гіперстимуляції яєчників, який виник у пацієнтки З., 34 роки, в ранньому терміні вагітності в результаті екстракорпорального запліднення. У роботі використано загальноклінічні (клінічний аналіз крові та сечі), біохімічні (біохімічний аналіз крові) та інструментальні методи дослідження (ультразвукове обстеження органів грудної та черевної порожнин). Терапію проводили з урахуванням принципів лікування відповідно до чинних нормативних документів МОЗ України.
Результати дослідження та їх обговорення. За результатами аналізу даних по клінічному випадку слід сказати, що у пацієнтки синдром гіперстимуляції яєчників виник у пізні терміни з моменту проведення трансвагінальної пункції фолікулів, а клінічна картина синдрому гіперстимуляції яєчників у хворої типова для ІІІ ступеня тяжкості.
Висновки. Застосування комплексного підходу в діагностиці та лікуванні синдрому гіперстимуляції яєчників дозволяє простежити динаміку патологічного процесу під впливом вагітності в ранньому терміні та призначених лікувальних заходів. Таким чином, синдром гіперстимуляції яєчників є важливим фактором ризику ускладненого перебігу вагітності, індукованої в програмі екстракорпорального запліднення та репродуктивних втрат у І триместрі. Тому до кожної конкретної пацієнтки повинен бути індивідуальний підхід при виборі протоколів екстракорпорального запліднення, враховуючи ступінь ризику виникнення синдрому гіперстимуляції яєчників у жінки.
Посилання
Sagamonova, K.Yu., Levchenko, M.V., Klepikova, A.A., Kazantseva, T.A., Arabadzhan, S.M., & Pivovarchik, S.N. (2016). Sluchay uspeshnogo lecheniya giperstimulyatsii yaichnikov tyazheloy stepeni [Successful treatment of severe ovarian hyperstimulation degree (case report)]. Problemy reproduktsii – Reproduction Problems, 22 (3), 63-66. DOI: 10.17116/repro201622363-66 [in Russian].
Egorova, E.A., & Terenteva, A. P. (2015). Sindrom giperstimulyatsii yaichnikov (obzor literatury i klinicheskoye nablyudeniye) [Ovarian hyperstimulation syndrome (the review of the literature and case report)]. Radiologiya – Praktika – Radiology – Practice, 3 (51), 29-36 [in Russian].
Alekhina, A.G., Petrov, Yu.A., & Blesmanovich, A.E (2018). Sindrom giperstimulyatsii yaichnikov v realiyakh nashego vremeni [Ovarian hyperstimulation syndrome in the realities of our time]. Zdorovye i obrazovaniye – Health and Education, 20 (4), 22-26 DOI: http://dx.doi.org/10.26787/nydha-2226-7425-2018-20-4 [in Russian].
Ermolenko, K.S., Radzinsky, V.E., Khamoshina, M.B., & Kostin, I.N. (2017) Kontroliruyemaya giperstimulyatsiya v programmakh ekstrakorporalnogo oplodotvoreniya u patsiyentok s anovulyatornym besplodiyem: chem menshe, tem luchshe? [Controlled ovarian hyperstimulation in patients with anovulatory infertility participating in in vitro fertilization programs: the less the better?]. Doctor. Ru., 9 (138), 69-73 [in Russian].
Bitsadze, V.O., Akinshina, S.V., Andreeva, M.D., & Makatsariya, A.D. (2013). Tromboembolicheskiye oslozhneniya, svyazannyye s ispolzovaniyem vspomogatelnykh reproduktivnykh tekhnologiy. Sindrom giperstimulyatsii yaichnikov [Thromboembolic complications related to the use of assistive reproductive treatment. Ovarian hyperstimulation syndrome]. Prakticheskaya meditsina – Practical Medicine, 7 (76), 20-31 [in Russian].
Айзятулова, Е. М. (2016). Suchasnyi pidkhid shchodo provedennia kontrolovanoi stymuliatsii yaiechnykiv u tsyklakh dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii u zhinok iz vysokym ryzykom syndromu hiperstymuliatsii yaiechnykiv [Modern approach concerning controlled ovarian stimulation in circles of additional reproductive technologies in women with high risk of ovarian hyper stimulation syndrome]. Aktualni pytannia pediatrii, akusherstva ta hinekolohii – Actual Problems of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, 1, 34-33 DOI: https://doi.org/10.11603/24116-4944.2016.1.5980 [in Ukrainian].
Avramenko, N.V., Kabachenko, O.V., Barkovskyi, D.Ye., & Kopiika, V.V. (2018). Zahalnoklinichni, biokhimichni pokaznyky ta riven hormoniv peryferychnoi krovi zhinok v umovakh syndromu hiperstymuliatsii yaiechnykiv [General clinical, biochemical parameters and peripheral blood hormone level in women at ovarian hyperstimulation syndrome]. Mizhnarodnyi medychnyi zhurnal – International Medical Journal, 2, 41-45 [in Ukrainian].
Dzyuba, D.O., Dynya, A.B., Haan, I.A., & Halushko, O.A. (2017). Porushennia vodno-elektrolitnoho balansu ta yikh korektsiia [Violations of water-electrolyte balance and their correction]. Hostri ta nevidkladni stany u praktytsi likaria – Acute and Urgent Conditions in the Doctors Practice, 3 (66), 17-21 [in Ukrainian].
Abramyan, G.R. (2017). Profilaktika trombozov v programmakh vspomogatelnykh reproduktivnykh tekhnologiy [Prophylaxis of thrombosis in programs of assisted reproductive technologies]. Prakticheskaya meditsina – Practical Medicine, 7 (108), 143-146 [in Russian].
Martazanova, B.A., Mishiyeva, N.G., Vedikhina, I.A., Aksenenko, A.A., Ipen, S.M., Ibragimova, M.Kh., ..., & Abubakirov, A.N. (2015). Gormonalnyy profil posle zameny triggera ovulyatsii u zhenshchin s vysokim riskom razvitiya sindroma giperstimulyatsii yaichnikov [Hormonal profile after ovulation trigger replacement in women at high risk of ovarian hyperstimulation syndrome]. Akusherstvo i ginekologiya – Obstetrics and Gynecology, 6, 84-90 [in Russian].
Shlapak, I.P., Holubovska, O.A., & Halushko, O.A. (2015). Dehidratatsiinyi syndrom [Dehydration syndrome]. Hostri ta nevidkladni stany u praktytsi likaria – Acute and Urgent Conditions in the Doctors Practice, 6 (56), 15-19 [in Ukrainian].
Ivakhnenko Ye.V. (2015). Dinamika elektrolitov plazmy krovi i mochi na etapakh nablyudeniy pri razlichnykh tipakh infuzionnoy terapii u patsiyentov s infektsionno-toksicheskim shokom [Dynamics of blood plasma and urine electrolytes at the stages of observation in various types of infusion therapy in patients with toxic shock syndrome]. Meditsina neotlozhnykh sostoyaniy – Emergency Medicine, 4, 28-31 [in Russian].
Veropotvelyan, P.N., Tsekhmistrenko, I.S., Veropotvelyan, N.P., & Goruk, P.S. (2016). Prakticheskiy podkhod k vedeniyu patsiyentok s sindromom giperstimulyatsii yaichnikov [A practical approach to the management of patients with ovarian hyperstimulation syndrome]. Meditsinskiye aspekty zdorovya zhenshchiny – Medical Aspects of a Woman's Health, 8 (105), 42-51 [in Russian].
Kulikov, A.V., Shifman, Ye.M., & Portnov, I.G. (2015). Intensivnaya terapiya sindroma giperstimulyatsii yaichnikov (klinicheskiye rekomendatsii) [Intensive therapy of ovarian hyperstimulation syndrome (clinical guidelines)]. Anesteziologiya i reanimatologiya – Anesthesiology and Reanimatology, 1, 73-76 [in Russian].
Shcherbakova, L.N., Ivanova, N.V., Bugerenko, A.Ye., & Panina, O.B. (2015). Preduprezhdeniye razvitiya sindroma giperstimulyatsii yaichnikov v programme ekstrakorporalnogo oplodotvoreniya [The prevention of development of syndrome of hyper-stimulation of ovary in program of extra-corporeal fertilization]. Rossiyskiy meditsinskiy zhurnal – Russian Medical Journal, 21 (1), 28-31 [in Russian].
Vorotnikova, S.Yu. (2012). Primeneniye kabergolina dlya profilaktiki i lecheniya sindroma giperstimulyatsii yaichnikov [The use of cabergoline for the prevention and treatment of ovarian hyperstimulation syndrome]. Ozhireniye i metabolism – Obesity and Metabolism, 9 (4), 48-50 [in Russian].
Shvets, M.V. (2017). Mechanisms of hormonal systems regulating water-salt metabolism. Clin. Exp. Pathol., 3,103.
Abuzeid, M., Warda, H., Joseph, S., Corrado, M.G., Abuzeid, Y., Ashraf, M., & Rizk, B. (2014). Outpatient management of severe ovarian hyperstimulation syndrome (OHSS) with placement of pigtail catheter. FVV in ObGyn, 6 (1), 31-37.
Humaidan, P., Nelson, S.M., Devroey, P., Coddington, C.C., Schwartz, L.B., Gordon, K., ..., & Stegmann, B.J. (2016). Ovarian hyperstimulation syndrome: review and new classification criteria for reporting in clinical trials. Hum. Reprod., 31 (9), 1997-2004. DOI: 10.1093/humrep/dew149 [in Russian].
Timmons, D., Montrief, T., Koyfman, A., & Long, B. (2019). Ovarian hyperstimulation syndrome: a review for emergency clinicians. Am. J. Emerg. Med., 37 (8), 1577-1584. DOI: 10.1016/j.ajem.2019.05.018.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
