КОРЕЛЯЦІЯ МІЖ КЛІНІЧНИМ ПЕРЕБІГОМ ЛЕЙОМІОМИ МАТКИ ТА СТАНОМ МІКРОБІОЦЕНОЗУ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12356Ключові слова:
лейоміома матки, мікробіоценоз статевих органів, інфекція, клінічний перебіг, репродуктивний вікАнотація
Мета дослідження – простежити взаємозв’язок між клінічним перебігом лейоміоми матки та наявністю порушень мікробіоценозу статевих органів.
Матеріали та методи. Обстежено 246 жінок репродуктивного віку, зокрема 216 хворих із клінічно безсимптомним, симптомним перебігом лейоміоми матки, та вивчено мікробіоценоз статевих органів у даних жінок бактеріоскопічним, бактеріологічним, ПЛР методами.
Результати дослідження та їх обговорення. У 100 % обстежуваних із лейоміомою матки на тлі вагініту постійно мали місце тяжкість, біль внизу живота, радикулоалгічний синдром, часте сечовипускання. При бактеріальному вагінозі до 80 % жінок, хворих на лейоміому матки, відмічали біль внизу живота та радикулоалгічний синдром. У жінок із проміжним типом мікробіоценозу статевих шляхів ці показники були в середньому в 50 % хворих на лейоміому матки. У жінок із нормоценозом незначний біль та дискомфорт внизу живота були відмічені лише в однієї хворої під час статевого акту в групі жінок із безсимптомним перебігом лейоміоми матки. У групі жінок із симптомним перебігом лейоміоми матки нормоценозу виявлено не було, але вдвічі переважав вагініт порівняно з групою безсимптомного перебігу лейоміоми матки.
Висновки. Отже, порівнюючи клінічний перебіг лейоміоми матки в жінок репродуктивного віку залежно від стану мікробіоценозу піхви, найбільш виражені клінічні симптоми лейоміоми матки, які вивчали, були в групі хворих із вагінітом, що не виключає ролі інфекційного фактора в патогенезі лейоміоми матки, «хибному» рості лейоміоматозних вузлів.
Посилання
Tatarchuk, T.F., Kosey, N.V., & Zadorozhnaya, T.D. (2009). Anatomo-funktsionalni osoblyvosti riznykh kliniko-patohenetychnykh variantiv leyomiomy matky [Anatomical and functional features of different clinical and pathogenetic variants of uterine leiomyoma]. Zdorovye zhenshchiny – Woman's Health, 5 (41), 120-127 [in Ukrainian].
Tyxa, V.G., & Skrypchenko, N.Ya. (2018). Sposib korektsii biotsenozu pikhvy u porodil z leiomiomoiu matky [Method of correction of vaginal biocenosis in women in labor with uterine leiomyoma]. Perynatologiya i pediatriya – Perinatology and Pediatrics, 4 (76), 44-48 [in Ukrainian].
Vilos, G.A., Allaire, C., Laberge, P.Y., & Leyland, N. (2015). The management of uterine leiomyomas. J. Obstet. Gynaecol. Can., 37 (2), 157-178. DOI: 10.1016/S1701-2163(15)30338-8.
Neut, C., Verrier, F., Nelis, H.J., & Coenye, T. (2015). Topical treatment of infectionus vaginitis: effects of antibiotic, antifungal, and antiseptic drags on the growth of normal vaginal lactobacillus strains. Open J. Obstet. Gynecol., 5, 173-180. DOI: 10.4236/ojog.2015.53024.
Barabas, K., Szabo-Meleg, E., & Abraham, IM. (2020). Effect of inflammation on female gonadotropin-releasing hormone (GnRH) neurons: mechanisms and consequences. Int. J. Mol. Sci., 21 (2), 529. DOI: 10.3390/ijms21020529.
Khan, K.N., Kitajima, M., Hiraki, K., Fujishita, A., Sekine, I., Ishimaru, T., & Masuzaki, H. (2010). Changes in tissue inflammation, angiogenesis and apoptosis in endometriosis, adenomyosis and uterine myoma after GnRH agonist therapy. Hum. Reprod., 25 (3), 642-653. DOI: 10.1093/humrep/dep437.
Horban, N.Y., Vovk, I.B., Lysiana, T.O., Ponomariova, I.H., & Zhulkevych, I.V. (2019). Peculiarities of uterine cavity biocenosis in patients with different types of endometrial hyperproliferative pathology. J Med. Life, 12 (3), 266-70. DOI: 10.25122/jml-2019-0074.
Tarabrina, E.P. (2007). Voprosy patogeneza miomy matki [Questions of the pathogenesis of uterine fibroids]. Uspekhi sovremennogo yestestvoznaniya – Successes of Modern Nat. Sci., 12, 170-180 [in Russian].
Pyrogova, V.I., Fejta, Yu.R., & Shurpyak, S.O. (2018) Klinichna efektyvnist korektsii stanu mikrobioty pikhvy u zhinok z porushenniamy reproduktyvnoho zdorovia i pisliapolohovymy uskladnenniamy v anamnezi [Clinical effectiveness of correction conditions of the vaginal microbiota in women with reproductive health disorders and a history of postpartum complications]. Zdorovye zhenshchiny – Woman's Health, 5 (131), 40-43 [in Ukrainian].
Dubossarskaya, Z.M., Dubossarskaya, Yu.A., Grek, L.P., & Ushakova, T.B. (2017). Sovremennyy vzglyad na problemu vospalitelnykh zabolevaniy organov malogo taza u zhenshchin [Modern view on the problem of pelvic inflammatory disease in women]. Zdorovye zhenshchiny – Woman's Health, 6 (122), 57-64 [in Russian].
Tertishnik, A.O. (2016). Stan mikrobiotsenozu pikhvy u patsiientok z nespetsyfichnym khronichnym salpinhooforytom [The condition of vaginal microbiocenosis in patients with chronic nonspecific oophoritis]. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatalna medytsyna – Neonatol., Surg. Perinatal Med., VI, 1 (19), 49-54 [in Ukrainian].
Isik, G., Demirezen, S., Donmez, H.G., & Beksac, M.S. (2016). Bacterial vaginosis in association with spontaneous abortion and recurrent pregnancy losses. J. Cytol., 33 (3), 135-140. DOI: 10.4103/0970-9371.188050.
Bhatt, P., & Vidyashree, R. (2020). Clinicopathological vaginal discharge among pregnant women: Pattern of occurrence and associated complications. Indian J. Obstet. Gynecol. Res., 7 (2), 193-195. DOI: 10.18231/j.ijogr.2020.040.
Franasiak, J.M., & Scott, R.T. Jr. (2015). Reproductive tract microbiome in assisted reproductive technologies. Fertil. Steril., 104 (6), 1364-1371. DOI: 10.1016/j.fertnstert.2015.10.012.
Kudryna, E.A., & Baburyn, D.V. (2016). Mioma matky: sovremennye aspekty patogeneza i lecheniya (klinicheskaya lekcyya) [Uterine fibroids: modern aspects of pathogenesis and treatment (clinical lecture)]. Arkhiv akusherstva i ginekologii im. V.F. Snegyreva – Arch. Obstet. Gynecol. named after V.F. Snegirev, 3 (1), 4-10 [in Russian].
Kichigin, O.V., Arestova, I.M., & Zanko, Yu.V. (2013). Faktory riska razvitiya miomy matki i kachestvo zhizni patsiyentok, operirovannykh po povodu miomy matki [Risk factors for the development of uterine fibroids and the quality of life of patients operated on for uterine fibroids]. Okhrana materinstva i detstva – Protection of Motherhood and Childhood, 2 (22), 36-41 [in Russian].
Donnez, J., & Dolmans, M.M. (2016). Uterine fibroid management: from the present to the future. Hum. Reprod. Update, 22 (6), 665-686. DOI: 10.1093/humupd/dmw023.
Shapovalova, A.I. (2019). Leiomioma matky i reproduktsiya [Uterine fibroid and reproduction]. Zhurnal akusherstva i zhenskikh boleznei – J. Obstet. Women’s Dis., 68 (1), 93-101 [in Russian].
Doroha, O., Iarotska, I., Vitiuk, A., & Strelko, H. (2019). Optimization of metods diagnostics and treatment of submucosal leiomyomas in woman of reproductive age. Georgian Medical News, 12 (297), 35-41.
Khmil, S.V., Korda, I.V., Drozdovska, Yu.B., Khmil, M.S., & Chudiiovych, N.Ya. (2017). Leiomioma matky i bezpliddia: ohliad literatury [Uterine leiomyoma and infertility (literature review). Visnyk sotsialnoi hihiieny ta orhanizatsii okhorony zdorovia Ukrainy – Bull. Soc. Hyg. Organiz. Public Health of Ukraine, 4 (74), 97-103. DOI: 10.11603/1681-2786.2017.4.8661 [in Ukrainian].
Lumsden, M.A. (2013). Modern management of fibroids. Obstet. Gynaecol. Reprod. Med., 23 (3), 65-70. DOI: 10.1016/j.ogrm.2013.02.001.
Sabry, M., & Al-Hendry, A. (2012). Innovative oral treatments of uterine leiomyoma. Obstet. Gynecol. Int., 2012, 943635. DOI: 10.1155/2012/943635.
Jansen, F.W., de Kroon, C.D., van Dongen, H., Grooters, C., Louwé, L., & Trimbos-Kemper, T. (2006). Diagnostic hysteroscopy and saline infusion sonography: prediction of intrauterine polyps and myomas. J. Minim. Invasive Gynecol., 13 (4), 320-324. DOI: 10.1016/j.jmig.2006.03.018.
Torre, A., Fauconnier, A., Kahn, V., Limot, O., Bussierres, L., & Pelage, J.P. (2017). Fertility after uterine artery embolization for symptomatic multiple fibroids with no other infertility factors. Eur. Radiol., 27 (7), 2850-2859. DOI: 10.1007/s00330-016-4681-z.
Kukharchik, Yu.V., Gutikova, L.V., & Kolesnikova, T.A. (2017). Techeniye beremennosti i rodov u zhenshchin s miomoy matki [The course of pregnancy and childbirth in women with uterine fibroids]. Sb. nauch. trudov «Sovremennyye perinatalnyye meditsinskiye tekhnologii v reshenii problem demograficheskoy bezopasnosti» – Coll. of Sci. Works “Modern perinatal medical technologies in solving problems of demographic security”. Minsk: GU RNPTs «Mat i ditya» [in Russian].
Moroni, R.M., Vieira, C.S., Ferriani, R.A., dos Reis, R.M., Nogueira, A.A., & Oliveira Brito, L.G. (2015). Presentation and treatment of uterine leiomyoma in adolescence: a systematic review. BMC. Women’s Health, 15, 4. DOI: 10.1186/s12905-015-0162-9.
Peymani, R., & DeCherney, A. (2016). Microbiome, infection and inflammation in infertility. In book: Genital Infections and Infertility. Darwish, A. (Ed.). Ch. 8. InTech.
Zaporozhchenko, M.B., Parubina, D.Yu., & Sydorenko, A.V. (2018). Osoblyvosti mikrobiotsenozu statevykh orhaniv zhinok, shcho khvoriiut na leiomiomu matky [Preculiarities of microbiocenosis of sexual organs in women suffering from uterine leiomyoma]. Zdorovye zhenshchiny – Woman's Health, 1 (127), 89-92 [in Ukrainian].
Zaporozhchenko, M.B., Parubina, D.Yu., & Sydorenko, A.V. (2018). Infectious aspects of myomatous nodes released from the women of reproductive age with mioma. Byull. 17-kh chtenyi ym. V.V. Podvysoczkogo – Bull. of the 17th readings named after V.V. Podvysotsky, (pp. 34-37) Odesa.
Zaporozhchenko, M.B., Parubina, D.Yu., & Sydorenko, A.V. (2019). Pat. UA 136181 U na korysnu model. Sposib likuvannia porushen biotsenozu pikhvy v zhinok reproduktyvnogo viku, khvorykh na leiomiomu matky [Pat. UA 136181 U for utility model. Method of treatment of vaginal biocenosis disorders in women of reproductive age with uterine leiomyoma]; zaiavnyk i patentovlasnyk Odeskyi natsionalnyi medychnyi universytet. No. u 2019 12684; zaiavl. 14.02.19, opubl. 12.08.19, Biul. No. 15. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
