ПОКАЗНИКИ ДЕЯКИХ ВІТАМІНІВ ГРУПИ В ТА ГОМОЦИСТЕЇНУ У СИРОВАТЦІ КРОВІ ДІТЕЙ ІЗ КАРДІОГЕННИМИ СИНКОПЕ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12347Ключові слова:
вітамін В6, фолієва кислота, вітамін В12, гомоцистеїн, кардіогенні синкопе, дітиАнотація
Мета роботи – вивчити показники вітаміну В6, фолієвої кислоти, вітаміну В12 та гомоцистеїну в сироватці крові дітей із кардіогенними синкопе, визначити їх взаємозв’язки із показниками діяльності серцево-судинної системи.
Матеріали та методи. Обстежено 19 дітей із кардіогенними синкопе та 23 практично здорові дитини віком 8–17 років. Кардіогенні синкопе діагностували з використанням критеріїв Європейської асоціації кардіології (2018). Рівні вітамінів В6, В9, В12 та гомоцистеїну в сироватці крові визначали колориметричним методом імуноферментного аналізу з використанням тест-системи Monobind (США). Усім пацієнтам було проведено холтерівське моніторування електрокардіограми та добовий моніторинг артеріального тиску.
Результати дослідження та їх обговорення. Сироваткові рівні вітамінів В6, В9 та В12 у дітей із кардіогенними синкопе не відрізнялися від здорових дітей (p>0,05). Виявлені кореляційні зв’язки між вітаміном В6 та показниками систолічного артеріального тиску в денний період доби (r=0,62), фолієвою кислотою та кількістю епізодів синкопе в анамнезі (r=-0,49), вітаміном В12 та середньою добовою тривалістю інтервалу QTc (r=0,49) і показником варіабельності серцевого ритму LF/HF (r=0,46) є свідченням можливої ролі даних вітамінів у патогенезі кардіогенних синкопе (p<0,05). Порівняно з контрольною групою, у дітей із кардіогенними синкопе спостерігався достовірно вищий показник сироваткового гомоцистеїну (15,30±1,23; 7,81±1,71 мкмоль/л; p<0,05).
Висновки. Кардіогенні синкопе у дітей характеризуються високими показниками гомоцистеїну на тлі референтних значень вітамінів В6, В9, В12. Поширеність гіпергомоцистеїнемії у групі кардіогенних синкопе становить 72,2 %.
Посилання
Cannon, B., & Wackel, P. (2016). Syncope. Pediatr. Rev., 37 (4), 159-168. DOI: 10.1542/pir.2014-0109.
Scott, W.A. (1991). Evaluating the child with syncope. Pediatr. Ann., 20 (7), 350-351. DOI: 10.3928/0090-4481-19910701-08.
Mohanty, S., Kumar, C.P.R., & Kaku, S.M. (2021). Clinico-etiological profile of pediatric syncope: a single center experience. Indian Pediatr., 58 (2), 134-136.
Anderson, J.B., Willis, M., Lancaster, H., Leonard, K., & Thomas, C. (2016). The evaluation and management of pediatric syncope. Pediatr. Neurol., 55, 6-13. DOI: 10.1016/j.pediatrneurol.2015.10.018.
Benditt, D.G., van Dijk, J.G., Krishnappa, D., Adkisson, W.O., & Sakaguchi, S. (2020). Neurohormones in the pathophysiology of vasovagal syncope in adults. Front. Cardiovasc. Med., 7, 76. DOI: 10.3389/fcvm.2020.00076.
Zhang, Q., Sun, Y., Zhang, C., Qi, J., & Du, J. (2021). Vitamin D deficiency and vasovagal syncope in children and adolescents. Front. Pediatr., 9, 575923. DOI: 10.3389/fped.2021.575923.
Kovalchuk, T., & Boyarchuk, O. (2020). The role of vitamin D deficiency in the origin of vasovagal syncope in childhood. Int. J. Endocrinol., 16 (3), 231-236. DOI: 10.22141/2224-0721.16.3.2020.205272.
Li, Y., He, B., Li, H., Zhang, Q., Tang, C., Du, J., & Jin, H. (2018). Plasma homocysteine level in children with postural tachycardia syndrome. Front. Pediatr., 6, 375. DOI: 10.3389/fped.2018.00375.
Pektas, A., Koken, R., & Koca, H.B. (2018). Serum vitamin B-12 in children presenting with vasovagal syncope. Asia Pac. J. Clin. Nutr., 27 (1), 176-181. DOI: 10.6133/apjcn.022017.17.
Brignole, M., Moya, A., de Lange, F.J., Deharo, J.C., Elliott, P.M., Fanciulli, A., …, & van Dijk, J.G. (2018). 2018 ESC Guidelines for the diagnosis and management of syncope. Eur. Heart J., 39 (21), 1883-1948. DOI: 10.1093/eurheartj/ehy037.
Tanaka, H., Fujita, Y., Takenaka, Y., Kajiwara, S., Masutani, S., Ishizaki, Y., …, & Honda,, K. (2009). Japanese clinical guidelines for juvenile orthostatic dysregulation version 1. Pediatr. Int., 51 (1), 169-179. DOI: 10.1111/j.1442-200X.2008.02783.x.
Huemer, M., Vonblon, K., Födinger, M., Krumpholz, R., Hubmann, M., Ulmer, H., & Simma, B. (2006). Total homocysteine, folate, and cobalamin, and their relation to genetic polymorphisms, lifestyle and body mass index in healthy children and adolescents. Pediatr. Res., 60 (6), 764-769. DOI: 10.1203/01.pdr.0000246099.39469.18.
Berezhnoy, V.V., & Romankevych, I.V. (2015). Zastosuvannia vyznachennia variabelnosti sertsevoho rytmu u ditei [Using heart rate variability study in children]. Sovremennaya pedyatriya – Modern Pediatrics, 1 (65), 87-91. DOI 10.15574/SP.2015.65.87 [in Ukrainian].
Parati, G., Stergiou, G., O'Brien, E., Asmar, R., Beilin, L., Bilo, G., …, & Zhang, Y. (2014). European Society of Hypertension practice guidelines for ambulatory blood pressure monitoring. J. Hypertens, 32 (7), 1359-1366.
Kovalchuk, T.A. (2020). Osoblyvosti profiliu vitaminu B6 u ditei ta pidlitkiv iz vazovahalnymy syncope [Features of vitamin B6 profile in children and adolescents with vasovagal syncope]. Suchasna pediatriia. Ukraina – Modern Pediatrics. Ukraine, 4 (108), 61-66. DOI 10.15574/SP.2020.108.61 [in Ukrainian].
van Oijen, M.G., Laheij, R.J., Jansen, J.B., & Verheugt, F.W. (2007). The predictive value of vitamin B12 concentrations and hyperhomocysteinaemia for cardiovascular disease. Neth. Heart J., 15 (9), 291-294. DOI: 10.1007/BF03086002.
Polytarchou, K., Dimitroglou, Y., Varvarousis, D., Christodoulis, N., Psachoulia, C., Pantziou, C., …, & Manolis, A.S. (2020). Methylmalonic acid and vitamin B12 in patients with heart failure. Hellenic J. Cardiol., 61 (5), 330-337. DOI: 10.1016/j.hjc.2019.10.010.
Marcucci, R., Betti, I., Cecchi, E., Poli, D., Giusti, B., Fedi, S., …, & Prisco, D. (2004). Hyperhomocysteinemia and vitamin B6 deficiency: new risk markers for nonvalvular atrial fibrillation? Am. Heart J., 148 (3), 456-461. DOI: 10.1016/j.ahj.2004.03.017.
Caldeira-Araújo, H., Ramos, R., Florindo, C., Rivera, I., Castro, R., & Tavares de Almeida, I. (2019). Homocysteine metabolism in children and adolescents: influence of age on plasma biomarkers and correspondent genotype interactions. Nutrients, 11 (3), 646. DOI: 10.3390/nu11030646.
Marsillio, L.E., Manghi, T., Carroll, M.S., Balmert, L.C., & Wainwright, M.S. (2019). Heart rate variability as a marker of recovery from critical illness in children. PloS One, 14 (5), e0215930. DOI: 10.1371/journal.pone.0215930.
Sucharita, S., Sowmya, S., Thomas, T., Kurpad, A.V., & Vaz, M. (2013). Plasma vitamin B12, methylmalonic acid and heart rate variability in healthy young Indian adults. Int. J. Vitam. Nutr. Res., 83 (3), 147-153.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
