ОСОБЛИВОСТІ БІОЦЕНОЗУ ПІХВИ У ЖІНОК ІЗ МІКОПЛАЗМОВОЮ ІНФЕКЦІЄЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2020.2.11851Ключові слова:
мікоплазмова інфекція, запальні захворювання статевих шляхів, біом піхвиАнотація
Мета дослідження – вивчити особливості біому статевих органів та структуру асоціативних форм інфікування піхви у жінок із мікоплазмовою інфекцією.
Матеріали та методи. Обстежено 80 жінок із мікоплазмовою інфекцією та запальними захворюваннями статевих шляхів (І група) та 70 жінок без мікоплазмової інфекції, але із запальними захворюваннями статевих шляхів (ІІ група).
Проведення мікробіологічних досліджень та облік результатів здійснювали відповідно до наказу № 234 МОЗ України від 10.05.2007 року. Гарднерельоз діагностували методом бактеріоскопії шляхом фарбування мазків за Романовським із подальшим урахуванням «ключових» клітин, постановкою амінового тесту та визначенням pН. Діагностику хламідіозу здійснювали люмінесцентним методом за допомогою наборів «Хламі-Скан» (Москва, Росія). Діагностику мікоплазмозу здійснювали двома методами: люмінесцентним методом, за допомогою наборів «Міко-Скан» (Москва, Росія) та культуральним методом із застосуванням електроліт-дефіцитного поживного агару для виділення та ідентифікації мікроорганізмів у сечі (Махачкала, Росія). Результати бактеріологічних досліджень підлягали статистичній обробці за методом Стьюдента.
Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що мікроекологія піхви в обстежених жінок характеризується дисбалансом між нормальною мікрофлорою Lactobacillus та умовно-патогенною мікрофлорою та формуванням 3–4-компонентних асоціацій аеробних та анаеробних мікроорганізмів, грибів р. Candida в поєднанні з Chlamydia trahomatis. Виявлено, що у пацієнток із запальними захворюваннями статевих шляхів без мікоплазмової інфекції біоценоз піхви відрізняється від стану мікроекології статевих органів жінок із мікоплазмовою інфекцією зниженням частоти діагностики хламідіозу та гарднерельозу на фоні збільшення концентрації умовно-патогенної мікрофлори.
Висновки. Результати роботи свідчать про необхідність бактеріологічного обстеження жінок на наявність мікоплазмової інфекції, поглибленого вивчення етіології інфекційно-запальних захворювань статевих органів та застосування адекватних методів профілактики й терапії дисбіотичних захворювань піхви.
Посилання
Karaulov, A.V., Afanasev, M.S., & Nesvyzhskyi, Yu.V. (2019). Mikrobnyye patogeny pri urogenitalnoy infektsii beremennykh [Microbial pathogens of urochenitelny injection of pregnant women]. Zhurnal mikrobiologii, epidemiologii i immunobiologii – Journal of Microbiology, Epidemiology and Immunobiology, 6, 13-20 [in Russian].
Fedorych, P.V., & Mavrov, G.I. (2018). Incidence of sexually transmitted infections: Local study in Ukraine. World Sci., 8 (36), 4-7.
Aliyeva, U.G. (2020). Osobennosti mikrobiologicheskikh pokazateley pri khronicheskikh vospalitelnykh zabolevaniyakh vnutrennikh zhenskikh polovykh organov [Features of microbiological indicators in chronic inflammatory diseases of internal female genital organs]. Permskiy meditsinskiy zhurnal – Perm Medical Journal, 1, 41-47 [in Russian].
Chernova, O.A., Medvedeva, Ye.S., Muzykantov, A.A., & Baranova, N. B. (2016). Mikoplazmy i ikh ustoychivost k antibiotikam: problemy i perspektivy kontrolya mikoplazmennykh infektsiy i kontaminatsiy kletochnykh kultur [Mycoplasmas and their resistance to antibiotics: problems and prospects for the control of mycoplasma infections and cell culture contamination]. Acta Naturae, 2, 27-39 [in Russian].
Pestrikova, T.Yu., Yurasov, I.V., & Yurasova, Ye.A. (2018). Vospalitelnyye zabolevaniya organov malogo taza: sovremennyye trendy diagnostiki i terapii (obzor literatury) [Pelvic inflammatory diseases: modern trends in diagnosis and therapy (literature review)]. Ginekologiya – Gynecology, 6, 35-41 [in Russian].
Donders, G.G., Ruban, K., Bellen, G., & Petricevic, L. (2017). Mycoplasma/Ureaplasma infection in pregnancy: to screen or not to screen. J. Perinat. Med., 45 (5), 505-515.
Vallely, L.M., Egli-Gany, D., Pomat, W., Se Homer, C., Guy, R., Wand, H., …, & Vallely, A.J. (2018). Adverse pregnancy and neonatal outcomes associated with Neisseria gonorrhoeae, Mycoplasma genitalium, M. hominis, Ureaplasma urealyticum and U. parvum: a systematic review and meta-analysis protocol. BMJ. Open, 8 (11), 1-7.
Yusupova, L.A., Yunusova, E.Y., & Haraeva, Z. (2019). Sovremennoye sostoyaniye problemy urogenitalnoy mikoplazmennoy infektsii [Current state of the problem of urogenital mycoplasma infection]. Lechashchyi vrach – Attending Physician, (9, 18-20 [in Russian].
Jang, Y.S., Min, J.W., & Kim, Y.S. (2019). Positive culture rate and antimicrobial susceptibilities of Mycoplasma hominis and Ureaplasma urealyticum. Obstet. Gynecol. Sci., 62, 127-133.
Askhakov, M.S., & Chebotarev, V.V. (2019). Sovremennyy vzglyad na urogenital'nyye zabolevaniya assotsiirovanyye s mikoplazmami [Modern view of urogenital diseases associated with mycoplasmas]. Vestnyk molodoho uchenoho – Bulletin of the Young Scientist, 1, 27-30 [in Russian].
Danyleychenko, V.V., Fedechko, Y.M., Korniychuk, O.P., & Solonynko, I.I. (2020). Mikrobiolohiia z osnovamy imunolohii: pidruchnyk [Microbiology with the basics of immunology: a textbook]. Kyiv: Medytsyna [in Ukrainian].
Taylor-Robinson, D. (2017). Mollicutes in vaginal microbiology: Mycoplasma hominis, Ureaplasma urealyticum, Ureaplasma parvum and Mycoplasma genitalium. Res. Microbiol, 168, 875-881.
Khrianyn, A.A., & Reshetnykov, O.V. (2019). Mikoplazmennaya infektsiya v patologii cheloveka i rol antibakterialnykh preparatov [Mycoplasma infection in human pathology and the role of antibacterial drugs]. Antibiotiki i khimioterapiya – Antibiotics and Cchemotherapy, 64, 7-8 [in Russian].
Skvortsov, V.V., Zatonskyi, Y.E., Levytan, B.N., Skvortsova, E.M., & Skvortsova, A.V. (2019). Vospalitelnyye zabolevaniya organov malogo taza [Pelvic inflammatory disease]. Medytsynskaia sestra – Nurse, 1, 6-9 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
