ПОСТМЕНОПАУЗАЛЬНА ОСТЕОСАРКОПЕНІЯ
(ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ І РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ)
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2020.2.11845Ключові слова:
лікування, прогнозування ризику переломів, діагностика, профілактикаАнотація
Мета дослідження – аналіз даних літератури та результатів власних досліджень із проблеми остеосаркопенії в постменопаузі: патофізіологічні механізми розвитку, фактори ризику, підходи до діагностики, лікування, прогнозування ризику переломів і їх профілактики. Постменопаузальна остеосаркопенія, розвиток якої зумовлений генетичними факторами, зміною складу тіла, низькою фізичною активністю, дефіцитом естрогенів і вітаміну D, призводить до зниження м᾽язової маси, сили, функціональних можливостей, а також до зниження мінеральної щільності кісткової тканини, що реалізується в збільшенні частоти переломів, інвалідизації та смертності. У даний час відсутнє специфічне лікування саркопенії, первинною є профілактика. Рання діагностика остеосаркопенії, прогнозування ризику переломів та їх профілактика – шлях до збереження якості та незалежності життя жінки.
Матеріали та методи. Обстежено 65 жінок у віці (55,7±0,6) року, в постменопаузі з остеопорозом. Оцінку стану кістково-м᾽язової системи та ризик падінь вивчали за допомогою функціональних тестів, ультразвукового дослідження основних УЗ-параметрів m. quadriceps femoris на апараті «Toshiba aplio 300».
Результати дослідження та їх обговорення. Функціональні тести: порушення координації, стійкості і FraxAll (R=-0,67), порушення координації, стійкості, ризик падінь і FraxAll (R=0,64), динамометрія і FraxAll (R=-0,77), динамометрія і Fraxhit (R=-0,70). УЗ-параметрів м᾽язів: ехогенність м᾽яза і ширина м᾽яза (R=0,78), ехогенність м᾽яза і кут перистості (R=0,99).
Висновки. Остеосаркопенія часто спостерігається у жінок у постменопаузі, призводить до зниження м᾽язової маси, сили, функціональних можливостей, а також до зниження мінеральної щільності кісткової тканини, що погіршує якість життя, сприяє збільшенню частоти падінь і, відповідно, ризику переломів. Функціональні тести стану скелетної тканини мають високу інформативність у плані прогнозування ризику переломів. Ультразвукове вимірювання параметрів м᾽язів є інструментом для ранньої діагностики і моніторингу лікування саркопенії.
Посилання
WHO (2016). World report on aging and health. Retrieved from: http://apps.who.int/iris/bitstre am/10665/186463/10/9789244565049_rus. pdf.
Burton, L.A., & Sumukadas, D. (2010). Optimal management of sarcopenia. Clin. Interv. Aging, 5, 217-228.
Shostak, N.A., Muradyants, A.A., & Kondrashov, A.A. (2016). Sarkopeniya i perekrestnyye sindromy – znacheniye v klinicheskoy praktike [Sarcopenia and cross syndromes - implications in clinical practice]. Klinitsist – Сlinician, 10 (3), 10-14 [in Russian].
Cruz-Jentoft, A.J., Bahat, G., Bauer, J., Boirie, Y., Bruyère, O., Cederholm, T., ..., & Zamboni, M. (2019). Sarcopenia: European consensus on definition and diagnosis: Report of the European Working Group on Sarcopenia in older people. Age Ageing, 48 (1), 16-31.
Janssen, I., Heymsfield, S.B., & Ross, R. (2002). Low relative skeletal muscle mass (sarcopenia) in older persons is associated with functional impairment and physical disability. J. Am. Geriatr. Soc., 50 (5), 889-896.
(1989). Proceedings of a conference ‘‘Epidemiologic and methodologic problems in determining nutritional status of older persons’’ Albuquerque, New Mexico, October 19–21, 1988. Am. J. Clin. Nutr., 50 (5 Suppl.), 1121-1235.
Iannuzzi-Sucich, M., Prestwood, K.M., & Kenny, A.M. (2002). Prevalence of sarcopenia and predictors of skeletal muscle mass in healthy, older men and women. J. Gerontol. A. Biol. Sci. Med. Sci., 57 (12), 772-777.
Beaudart, C., Zaaria, M., Pasleau, F., Reginster, J.Y., & Bruyère, O. (2017). Health outcomes of sarcopenia: a systematic review and meta-analysis. PLoS One, 12 (1), e0169548.
Morley, J.E., Anker, S.D., & von Haehling, S. (2014). Prevalence, incidence, and clinical impact of sarcopenia: facts, numbers, and epidemiology-update 2014. J. Cachexia Sarcopenia Muscle, 5 (4), 253-259.
Safonova, Yu.A. (2019). Sarkopeniya kak faktor riska padeniy i perelomov [Sarcopenia as a risk factor for falls and fractures]. Klinitsist – Clinician, 13 (3-4), 22-28 [in Russian].
Zhang, X., Zhang, W., Wang, C., Tao, W., Dou, Q., & Yang, Y. (2018). Sarcopenia as a predictor of hospitalization among older people: a systematic review and meta-analysis. BMC. Geriatr., 18 (1), 188.
Mokryisheva, N.G., Krupinova, Yu.A., Volodicheva, V.L., Mirnaya, S.S., & Melnichenko, G.A. (2018). Sarkopeniya glazami endokrinologa [A view at sarcopenia by endocrinologist]. Ozhirenie i metabolizm – Obes. Metab., 15 (3), 21-27 [in Russian].
Povoroznyuk, V.V., & Dzerovich, N.I. (2012). Sarkopeniya i vozrast: obzor literatury i rezultaty sobstvennykh issledovaniy [Sarcopenia and age: a literature review and the results of our own research]. Bol. Sustavy. Pozvonochnik – Pain. Joints. Spine, 3 (7), 7-13 [in Russian].
Sayer, A.A., Robinson, S.M., Patel, H.P., Shavlakadze, T., Cooper, C., & Grounds, M.D. (2013). New horizons in the pathogenesis, diagnosis and management of sarcopenia. Age Ageing, 42 (2), 145-150.
Picca, A., Calvani, R., Bossola, M., Allocca, E., Menghi, A., Pesce, V., ..., & Marzetti, E. (2018). Update on mitochondria and muscle aging: all wrong roads lead to sarcopenia. Biol. Chem., 399 (5), 421-436.
Chalaya, V.A., & Seitmemetova, S.A. (2019). Vozrastniye izmeneniya myshechnoy tkani. Sarkopeniya [Age-related changes in muscle tissue. Sarcopenia]. Mezhdunar. stud. nauchn. vestnik – Int. Student Sci. Bull., 1 [in Russian].
Frisoli, A. (2017). Clinical and biochemical phenotype of osteosarcopenia. Proceedings of the World Congress on Osteoporosis, Osteoarthritis and Musculoskeletal Diseases, 2017 March 23–26, Florence, Italy. Springer.
Crepaldi, G., & Maggi, S. (2005). Sarcopenia and osteoporosis: A hazardous duet. J. Endocrinol. Invest., 28 (10 Suppl), 66-68.
Muradyants, A.A., Shostak, N.A., Kondrashov, A.A., & Timofeev, V.T. (2016). Osteoporoz i sarkopeniya u bolnykh revmatoidnym artritom: kak predotvratit kostno-myshechnyye poteri [Osteoporosis and sarcopenia in patients with rheumatoid arthritis: the ways to prevent musculoskeletal loss]. Consil. Med., 18 (2), 134-140 [in Russian].
Walsh, M.C., Hunter, G.R., & Livingstone, M.B. (2006). Sarcopenia in premenopausal and postmenopausal women with osteopenia, osteoporosis and normal bone mineral density. Osteoporos. Int., 17 (1), 61-67.
Kawao, N., & Kaji, H. (2015). Interactions between muscle tissues and bone metabolism. J. Cell. Bioch., 116 (5), 687-695.
Kaji, H. (2016). Effects of myokines on bone. Bonekey Rep., 5, 826.
Choi, K.M. (2016). Sarcopenia and sarcopenic obesity. Korean J. Intern. Med., 31 (6), 1054-1060.
Zhulkevych, I.V., & Martseniuk, V.P. (2002). Vyznachennia prohnozu strukturno-funktsionalnykh zmin kistkovoi tkanyny pry hemoblastozakh [Determination of the prognosis of structural and functional changes of bone tissue in hemoblastosis]. Visnyk naukovykh doslidzhen – Bull. Sci. Res., 1, 57-59 [in Ukrainian].
Trierweiler, H., Kisielewicz, G., Hoffmann Jonasson, T., Rasmussen Petterle, R., Aguiar Moreira, C., & Zeghbi Cochenski Borba, V. (2018). Sarcopenia: a chronic complication of type 2 diabetes mellitus. Diabetol. Metab. Syndr., 10, 25.
Perna, S., Spadaccini, D., Nichetti, M., Avanzato, I., Faliva, M.A., & Rondanelli, M. (2018). Osteosarcopenic visceral obesity and osteosarcopenic subcutaneous obesity, two new phenotypes of sarcopenia: prevalence, metabolic profile, and risk factors. J. Aging Res., 6147426.
Belaya, Zh.E. (2014). Sarkopeniya: sovremennyye podkhody k diagnostike i lecheniyu [Sarcopenia: modern approaches to diagnosis and treatment]. Effektivnaya farmakoterapiya. Endokrinologiyа – Effective Pharmacother. Endocrinol., 5 (46), 42-49 [in Russian].
Sirola, J., & Kröger, H. (2011). Similarities in acquired factors related to postmenopausal osteoporosis and sarcopenia. J. Osteoporos., 2011, 536735.
Ignatеv, O.M., Ermolenko, T.O., Prutiyan, T.L., & Shanigin, A.V. (2016). Kompleksna korektsiia defitsytu ta nedostatnosti vitaminu D u pratsivnikiv morehospodarskoho kompleksu Ukrainy [Complex correction of vitamin D deficiency and insufficiency in workers of the sea-economic complex of Ukraine]. Proceedings of the mizhnar. nauk.-prakt. konf. «Suchasni teoretychni i praktychni aspekty zdorovoho sposobu zhyttia» – Int. Sci.-pract. Conf. ‘‘Modern theoretical and practical aspects of a healthy lifestyle’’. Odesa [in Ukrainian].
Płudowski, P., Karczmarewicz, E., Bayer, M., Carter, G., Chlebna-Sokół, D., Czech-Kowalska, J., …, & Żmijewski, M.A. (2015). Metodychnі rekomendatsіi z lіkuvannia ta profіlaktyky defіtsytu vіtamіnu D u naselennia krain tsentralnoi Evropy: rekomendovani dozy preparativ vitaminu D dlia zdorovoi populiatsii ta hrup ryzyku [Methodical recommendations for the treatment and prevention of vitamin D deficiency in the population of Central Europe: recommended doses of vitamin D for a healthy population and risk groups]. Mizhnar. endokrynol. zhurn. – Int. J. Endocrinol., 7, 113-119 [in Ukrainian].
Povorozniuk, V.V., & Pludovskyi, P. (Eds.) (2014). Defitsyt ta nedostatnist vitaminu D: epidemiolohiia, diahnostyka, profilaktyka ta likuvannia: monohrafiia [Deficiency and insufficiency of vitamin D: epidemiology, diagnosis, prevention and treatment: monograph]. Donetsk: Vydavnychyi dim «Zaslavskyi» [in Ukrainian].
Bruyère, O. (2018). Vitamin D and muscle function. Proceedings of the World Congress on Osteoporosis, Osteoarthritis and Musculoskeletal Diseases. Springer.
Zhao, Y., Zhang, Y., Hao, Q., Ge, M., & Dong, B. (2019). Sarcopenia and hospital-related outcomes in the old people: a systematic review and meta-analysis. Aging Clin. Exp. Res., 31 (1), 5-14.
Ji, H.M., Han, J., & Won, Y.Y. (2015). Sarcopenia and Osteoporosis. Hip Pelvis, 27 (2), 72-76.
Fukumoto, Y., Ikezoe, T., Yamada, Y., Tsukagoshi, R., Nakamura, M., Mori, N., ..., & Ichihashi, N. (2012). Skeletal muscle quality assessed from echo intensity is associated with muscle strength of middle-aged and elderly persons. Eur. J. Appl. Physiol., 112 (4), 1519-1525.
Manini, T.M., Clark, B.C., Nalls, M.A., Goodpaster, B.H., Ploutz-Snyder, L.L., & Harris, T.B. (2007). Reduced physical activity increases intermuscular adipose tissue in healthy young adults. Am. J. Clin. Nutr., 85 (2), 377-384.
Arts, I.M., Pillen, S., Schelhaas, H.J., Overeem, S., & Zwarts, M.J. (2010). Normal values for quantitative muscle ultrasonography in adults. Muscle Nerve, 41 (1), 32-41.
Karamanidis, K., & Arampatzis, A. (2006). Mechanical and morphological properties of human quadriceps femoris and triceps surae muscle-tendon unit in relation to aging and running. J. Biomech., 39 (3), 406-417.
Pillen, S., Tak, R.O., Zwarts, M.J., Lammens, M.M., Verrijp, K.N., Arts, I.M., ..., & Verrips, A. (2009). Skeletal muscle ultrasound: correlation between fibrous tissue and echo intensity. Ultrasound Med. Biol., 35 (3), 443-446.
Reimers, C.D., Harder, T., & Saxe, H. (1998). Age-related muscle atrophy does not affect all muscles and can partly be compensated by physical activity: an ultrasound study. J. Neurol. Sci., 159 (1), 60-66.
Strasser, E.M., Draskovits, T., Praschak, M., Quittan, M., & Graf, A. (2013). Association between ultrasound measurements of muscle thickness, pennation angle, echogenicity and skeletal muscle strength in the elderly. Age (Dordr.), 35 (6), 2377-2388.
Beaudart, C. (2018). Outcomes of the IOF-ESCEO sarcopenia working groups. Proceedings of the World Congress on Osteoporosis, Osteoarthritis and Musculoskeletal Diseases. Springer.
Hirschfeld, H.P., Kinsella, R., & Duque, G. (2017). Osteosarcopenia: where bone, muscle, and fat collide. Osteoporos. Int., 28 (10), 2781-2790.
Reginster, J.-Y. (2018). Dairy products in the prevention and treatment of sarcopenia: outcomes of the ESCEO Working Groups. Proceedings of the World Congress on Osteoporosis, Osteoarthritis and Musculoskeletal Diseases. Springer.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
