ВПЛИВ СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЙ У СІМ’Ї НА ФОРМУВАННЯ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКА
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2020.2.11832Ключові слова:
підлітки, сім᾽я, стрес, психоемоційний стан, сімейні відносини, агресіяАнотація
Мета дослідження – проаналізувати вплив стресових ситуацій у сім᾽ї на психоемоційний стан підлітка.
Матеріали та методи. Було відібрано 1075 комплектів анкет учасників («Анкета підлітка 15–18 років» та «Анкета матері підлітка 15–18 років»), серед яких при аналізі даних було сформовано дві групи – І групу склали 425 агресивних підлітків, ІІ групу склали 439 неагресивних підлітків, 211 анкет не увійшли у дослідження, зважаючи на відсутність відповідей. При аналізі враховували відмінності в розподілі між агресивною та неагресивною групами під впливом певних факторів.
Результати дослідження та їх обговорення. Було проаналізовано наявність зв᾽язку між особливостями сімейних стосунків та рівнем агресії підлітка. Серед підлітків, які віддавали перевагу спілкуванню з батьками та радилися з ними, до І групи потрапили лише 37,8 та 44,8 % опитаних відповідно, тоді як до ІІ групи – 62,2 та 55,2 % відповідно. Із підлітків, які зазнали стресу внаслідок постійних конфліктів із батьками, у І групі опинилися 71,4 %. Відповідно до отриманих даних, конфлікти з батьками чи у сім᾽ї мають більш вагомий вплив на психоемоційний стан підлітка, тоді як втрата роботи одним із батьків (у І групу потрапили 57,1 % із підлітків, які зазнали стресу внаслідок цього), серйозна хвороба в когось із членів сім᾽ї (61,0 % підлітків у І групі), розлучення батьків (62,0 % підлітків у І групі), поява нових батьків (71,8 % підлітків у І групі), смерть когось із родини (55,3 % підлітків у І групі) мають менший вплив.
Висновки. Стресові ситуації в родині мають негативний вплив на психоемоційний стан підлітка, тоді як спілкування з батьками має позитивний вплив на рівень агресії. Важливо проводити роботу з батьками щодо роз᾽яснення можливого негативного впливу недооцінки реакцій та переживань підлітком різних сімейних стресових ситуацій.
Посилання
Hamina, T.S., & Honchar, O.Yu. (2012). Pedahohika simeinoho vykhovannia: Navchalnyi posibnyk [Pedagogy of family education: Textbook]. Luhansk: Alma-mater [in Ukrainian].
Chekhovska, I.V. (2013). Derzhavna simeina polityka v Ukraini: teoriia ta praktyka realizatsii: monohrafiia [State family policy in Ukraine: theory and practice of implementation: a monograph]. Kamianets-Podilskyi: TOV «Drukarnia «Ruta» [in Ukrainian].
Podolskaya, T.A., & Gusova, A.D. (2016). Vliyaniye semeynykh otnosheniy na razvitiye lichnosti rebenka [Influence of family relations on the development of a child's personality]. Baltiyskiy gumanitarnyy zhurnal – Baltic Humanitarian Journal, 5, 3 (16), 158-160 [in Russian].
Tovkanets, O., & Lendyel, L. (2013). Vzaiemodiia shkoly i simi u profilaktytsi deviantnoi povedinky uchniv [Interaction of school and family in the prevention of deviant behavior of students]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Pedahohika. Sotsialna robota – Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series: Pedagogy. Social Work, 29, 226-230 [in Ukrainian].
Bekoyeva, M.I., & Khuriyeva, M.Yu. (2014). Institut roditelstva kak psikhologo-pedagogicheskiy fenomen: materinskoye i ottsovskoye vospitaniye [Institute of parenting as a psychological and pedagogical phenomenon: maternal and paternal education]. Vestnik Severo-Osetinskogo gosudarstvennogo universiteta im. Kosta Levanovicha Khetagurova – Bulletin of the North Ossetian State University. Kosta Levanovich Khetagurov, 3, 127-132 [in Russian].
Pinayev, P.V., & Nekrasov, D.Yu. (2013). Vliyaniye semi na formirovaniye deviantnosti podrostka [Influence of the family on the formation of a teenager's deviance]. Vestnik Permskogo Universiteta – Bulletin of the Perm University, 1 (13), 142-149 [in Russian].
Cheprakova, Ye.A. (2011). Vliyaniye stilya roditelskogo vospitaniya na razvitiye agressivnogo povedeniya u podrostkov. Longityudnoye issledovaniye [Influence of parenting style on the development of aggressive behavior in adolescents. Longitudinal study]. Kulturno-istoricheskaya psikhologiya – Cultural-historical Psychology, 2, 84-93 [in Russian].
Markovskaya, I.M. (2005). Trening vzaimodeystviya roditeley s detmi [Training of interaction between parents and children]. Saint-Petersburg: Rech [in Russian].
Fomina, L.Yu. (2008). Vliyaniye razvoda roditeley na lichnost podrostka [Influence of parents' divorce on the personality of a teenager]. Izvestiya Saratovskogo universiteta. Novaya seriya. Seriya Akmeologiya obrazovaniya. Psikhologiya razvitiya – News Saratov University. New episode. Series Acmeology of Education. Developmental Psychology, 1, 1–2, 63-66 [in Russian].
Vashchenko, I.V., & Kondratska, L.V. (2011). Faktory, shcho spryiaiut vynyknenniu simeinykh konfliktiv [Factors that contribute to the emergence of family conflicts]. Problemy suchasnoi psykholohii – Problems of Modern Psychology, 12, 142-158 [in Ukrainian].
Lafrenye, P. (2004). Emotsionalnoye razvitiye detey i podrostkov [Emotional development of children and adolescents]. Saint-Petersburg: Praym-Yevroznak [in Russian].
(2004). Doslidzhennia vzaiemyn batkiv ta ditei [Research of relations of parents and children]. Kyiv: Ukrainskyi instytut sotsialnykh doslidzhen ta Derzhavnyi Instytut simi ta molodi [in Ukrainian].
Klahr, A.M., Rueter, M.A., McGue, M., Iacono, W.G., & Burt, S.A. (2011). The relationship between parent-child conflict and adolescent antisocial behavior: confirming shared environmental mediation. J. Abnorm. Child. Psychol., 39 (5), 683-694. DOI:10.1007/s10802-011-9505-7.
Veyts, A.E. (2012). Vliyaniye semeynogo okruzheniya na osobennosti emotsionalnykh narusheniy u detey s nevrozami i nevrozopodobnymi rasstroystvami [Influence of the family environment on the characteristics of emotional disorders in children with neuroses and neurosis-like disorders]. Vestnik YuUrGU – Bulletin of SUSU, 31, 72-78 [in Russian].
Lachowska, B. (2016). Conflict styles and outcomes in parent-adolescent relationship and adolescent family satisfaction. Polish J. Applied Psychology, 14 (1), 85-98.
Mayer, B. (2009). Adolescents᾽ family models: A cross-cultural study. Doctor᾽s thesis. Konstanz: University of Konstanz. Retrieved from: http://nbn-resolving.de/urn:nbn:de:bsz:352-opus-86612.
Sillekens, S., & Notten, N. (2020). Parental divorce and externalizing problem behavior in adulthood. a study on lasting individual, family and peer risk factors for externalizing problem behavior when experiencing a parental divorce. Deviant Behavior, 41 (1), 1-16. Retrieved from: https://doi.org/10.1080/01639625.2018.1519131.
Mudassar, A., & Nik, R. (2016). Family role in deviant behaviour development of adolescents, referring juvenile delinquency: a qualitative approach. Sci. Int., 28, 5189-5195.
Zavgorodnyaya, T.V. (2018). Osobennosti detsko-roditelskikh otnosheniy i proyavleniya trevozhnosti detey starshogo doshkolnogo vozrasta [Peculiarities of parent-child relations and manifestations of anxiety in older preschool children]. Vestnik YuUrGU. Seriya «Psikhologiya» – Bulletin of SUSU. Series "Psychology", 2 (11), 112-116 [in Russian].
Bandura, A. (2000). Podrostkovaya agressiya: Izucheniye vliyaniya vospitaniya i semeynykh otnosheniy [Teenage aggression: Studying the influence of education and family relations]. Transl. from Engl. M. Bryantseva, B. Krasovskyy. Moscow: Aprel Press, Izd-vo Eksmo-Press [in Russian].
Gorbacheva, N.B. (2015). Mezhpokolennyy konflikt mezhdu roditelyami i detmi [Intergenerational conflict between parents and children]. Karelskiy nauchnyy zhurnal – Karelian Scientific Journal, 2 (11), 21-23 [in Russian].
Lazos, H.P. (2011). Uspishnist stosunkiv z batkamy: psykhokorektsiia nehatyvnykh perezhyvan pidlitkiv [Success of relations with parents: psychocorrection of negative experiences of adolescents]. Tekhnolohii rozvytku intelektu: elektronne naukove fakhove vydannia – Technologies of Intellectual Development: Electronic Scientific Professional Publication, 1. Retrieved from: htpp://psytir.org.ua [in Ukrainian].
Lazos, H.P. (2008). Problema doslidzhennia nehatyvnykh perezhyvan suchasnykh pidlitkiv u stosunkakh z batkamy [The problem of research of negative experiences of modern adolescents in relations with parents]. Zhurnal praktykuyushcheho psykholoha. Spetsyalnyi vypusk – Journal of Practicing Psychologist. Special Issue, 14, 169-177 [in Ukrainian].
Pyatunin, V.A. (2010). Deviantnoye povedeniye nesovershennoletnikh: sovremennyye tendentsii [Deviant behavior of minors: current trends]. Moscow: ROO «Tsentr sodeystviya reforme ugolovnogo pravosudiya» [in Russian].
Svilo, Ya.V. (2020). Rekomendatsii po minimizatsii u detey posledstviy razvoda roditeley [Recommendations for minimizing the consequences of divorce of parents in children]. Universum: psikhologiya i obrazovaniye – Universum: Psychology and Education, 5 (71), 11-13 [in Ukrainian].
Yakushenko, Ye.G. (2007). Povedencheskiye i emotsionalnyye osobennosti podrostkov iz razvedennykh semey [Behavioral and emotional characteristics of adolescents from divorced families]. Izvestiya RGPU im. A. I. Gertsena – News of the A. I. Herzen RSPU, 44, 500-504 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
