UTERINE SCAR FORMATION AND EXPRESSION OF SPECIFIC CONNECTIVE TISSUE PROTEINS

D. M. Zhelezov; T. O. Savenko

doi:10.11603/24116-4944.2020.1.11498

Автор(и)

D. M. Zhelezov Одеський Національний медичний університет
T. O. Savenko Регіональне патолого-анатомічне бюро Одеси

DOI:

https://doi.org/10.11603/24116-4944.2020.1.11498

Ключові слова:

рубець на матці, діагностика, прогнозування, патоморфологія

Анотація

Мета дослідження – оцінити роль експресії специфічних білків сполучної тканини у формуванні рубця на матці.

Матеріали та методи. Дослідження виконано на базі обласного перинатального центру та КУ ПБ № 5 впродовж 2017–2019 років. Обстежено 426 жінок з рубцем на матці, в тому числі 115 (27,0 %) – з двома та більше рубцями. Середній вік обстежених склав (33,4±1,1) року. Аналізували результати сонографічних досліджень. Для патоморфологічного дослідження представлено три випадки інтранатальних розривів стінки матки по «старому» рубцю після операції кесаревого розтину від жінок середнього віку зі строком гестації від 33 до 40 тижнів. Визначали експресію колагенів 1 і 3 типів та протеїну проміжних філаментів м’язової тканини десміну за допомогою напівкількісного методу з розрахунком H-score.

Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз даних УЗД показав, що середня оцінка ступеня неспроможності рубця на матці склала в обстежених жінок Х=(1,3±0,2) бала, високий рівень неспроможності був виявлений у 114 (26,8 %) вагітних. Водночас у 225 (52,8 %) вагітних ознак неспроможності рубця взагалі виявлено не було. У 87 (20,4 %) спостережено одну ознаку неспроможності рубця матки, у 76 (17,8 %) – дві ознаки, у 20 (4,7 %) – три ознаки, а у 18 (4,2 %) – чотири ознаки. У подальшому 44 (10,3 %) пацієнтки були розроджені оперативно, решта народжувала per via naturales. Локальний дефект міометрія після пологів на УЗД визначався у 25 з 182 (13,7 %) жінок, які народжували самостійно.

Висновки. Високий рівень неспроможності рубця виявлено у 26,8 % вагітних. Значення H-score для колагену 1 та 3 типів склали в середньому 212±24 та 188±22, для десміну – 193±17. Таким чином, репаративні процеси у місці попереднього оперативного втручання на стінці матки йдуть шляхом неповної регенерації (субституції) та компенсаторної гіперплазії структурних елементів тканин.

Біографії авторів

D. M. Zhelezov, Одеський Національний медичний університет

кандидат медичних наук, асистент кафедри акушерства і гінекології Одеського національного медичного університету

T. O. Savenko, Регіональне патолого-анатомічне бюро Одеси

лікар-патологоанатом Одеського регіонального патолого-анатомічного бюро

Посилання

Buyanova, S.N., & Puchkova, N.V. (2011). Unstable scar on the uterus after caesarean section: diagnosis, management tactics, reproductive prognosis. Russ. Gazette Obstet.-Gynecol., 11, 4, 36-38.

Vakalyuk, L.M. (2014). The scar on the uterus after caesarean section on clinical and morphofunctional analysis. Women's Health, 3, 91-93.

Goncharuk, N.P., & Kovid, N.R. (2016). Diagnosis of scar failure on the uterus after caesarean section (Literature review). Women's Health, 7, 171-173.

Barashyan, L.G., Lalayan, R.S., Kazmenkova, E.M., Bondarenko, N.Y., Cherednichenko, A.A., & Kibishev, Z.B. (2019). Morphological studies of the scar on the uterus at caesarean section. Ural Sci. Bull., 5, 3, 12-15.

Khalafyan, A.L. (2016). Probability theory, mathematical statistics and data analysis: Fundamentals of theory and practice on the computer. STATISTICA. EXCEL. More than 150 examples of problem solving. URSC.

Shlapak, I.M. (2013). Clinical-functional and immunohistochemical criteria of urinary scar on the uterus after cesarean section surgery. Woman's Health, 5 (81), 74-76.

Bancroft, J.D., & Gamble, M. (2008). Theory and practice of histological techniques. 6-ed. Elsevier.

Brahmalakshmy, B.L, & Kushtagi, P. (2015). Variables influencing the integrity of lower uterine segment in post-cesarean pregnancy. Arch. Gynecol. Obstet., 291 (4), 755-762.

Chen, Y., Han, P., Wang, Y.J., & Li, Y.X. (2017). Risk factors for incomplete healing of the uterine incision after cesarean section. Arch. Gynecol. Obstet., 296 (2), 355-361.

Di Spiezio Sardo, A., Saccone, G., McCurdy, R., Bujold, E., Bifulco, G., & Berghella, V. (2017). Risk of Cesarean scar defect following single- vs double-layer uterine closure: systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Ultrasound Obstet. Gynecol., 50 (5), 578-583.

Kumar, G.L., & Rudbeck, L. (2009). Immunohistochemical Staining Methods Education Guide. 5th ed. Dako. Retrieved from: https://www.agilent.com/cs/library/technicaloverviews/public/08002_ihc_staining_methods.pdf.

Naji, O., Daemen, A., Smith, A., Abdallah, Y., Saso, S., Stalder, C., …, & Bourne, T. (2013). Changes in Cesarean section scar dimensions during pregnancy: a prospective longitudinal study. Ultrasound Obstet. Gynecol., 41 (5), 556-562.

Pomorski, M., Fuchs, T., Rosner-Tenerowicz, A., & Zimmer, M. (2017). Morphology of the cesarean section scar in the non-pregnant uterus after one elective cesarean section. Ginekol. Pol., 88 (4), 174-179.

van der Voet, L.F., Jordans, I.P.M., Brölmann, H.A.M., Veersema, S., & Huirne, J.A.F. (2018). Changes in the uterine scar during the first year after a caesarean section: a prospective longitudinal study. Gynecol. Obstet. Invest., 83 (2), 164-170.

Wu, C., Chen, X., Mei, Z., Zhou, J., Wu, L., Chiu, W.H., & Xiao, X. (2018). A preliminary study of uterine scar tissue following cesarean section. J. Perinat. Med., 46 (4), 379-386.

Risager, J.K., Uldbjerg, N., & Glavind, J. (2020). Cesarean scar thickness in non-pregnant women as a risk factor for uterine rupture. J. Matern. Fetal. Neonatal. Med., 1-6. DOI:10.1080/14767058.2020.1719065.

Huang, L., Zhao, L., & Shi, H. (2020). Clinical efficacy of combined hysteroscopic and laparoscopic surgery and reversible ligation of the uterine artery for excision and repair of uterine scar in patients with type ii and iii cesarean scar pregnancy. Med. Sc.i Monit., 26, e924076. DOI:10.12659/MSM.924076.

Fox, N.S. (2020). Pregnancy outcomes in patients with prior uterine rupture or dehiscence: a 5-year update. Obstet. Gynecol., 135 (1), 211-212. DOI:10.1097/AOG.0000000000003622.

He, Y., Zhong, J., Zhou, W., Zeng, S., Li, H., Yang, H., & Shan, N. (2020). Four surgical strategies for the treatment of cesarean scar defect: a systematic review and network meta-analysis. J. Minim. Invasive. Gynecol., 27 (3), 593-602. DOI:10.1016/j.jmig.2019.03.027.

Donnez, O. (2020). Cesarean scar defects: management of an iatrogenic pathology whose prevalence has dramatically increased. Fertil. Steril., 113 (4), 704-716. DOI:10.1016/j.fertnstert.2020.01.037.