АНАЛІЗ КЛІНІКО-АНАМНЕСТИЧНИХ ДАНИХ І ПРЕМОРБІДНОГО ФОНУ  ПРИ АДЕНОМІОЗІ

M. O. Scherbyna; A. O. Chekhunova

doi:10.11603/24116-4944.2020.1.11493

Автор(и)

M. O. Scherbyna Харківський національний медичний університет
A. O. Chekhunova Харківський національний медичний університет

DOI:

https://doi.org/10.11603/24116-4944.2020.1.11493

Ключові слова:

аденоміоз, преморбідний фон, анамнез, фактори ризику

Анотація

Мета дослідження – вивчити вплив клініко-анамнестичних аспектів, особливостей преморбідного фону на формування і перебіг аденоміозу.

Матеріали та методи. У дослідження включено 160 пацієнток, з яких 130 – хворі на аденоміоз різного ступеня поширення (основна група). Контрольну групу склали 30 практично здорових жінок. Середній вік хворих склав (39,5±5,7) року. Використовували клініко-анамнестичні дані та стан преморбідного фону і результати гістологічного дослідження.

Результати дослідження та їх обговорення. Серед пацієнток з аденоміозом значну частину становлять хворі, молодші 35 (28,8 %) років, які мали порушення менструального циклу (92,3 %) з періоду менархе за типом менорагії; патологію ендометрія (поліпи ендометрія – 37,7 %, гіперплазію ендометрія – 22,3 %); часті вишкрібання матки (78,5 %); ДЕК шийки матки (65 %); наявність пологів (49,2 %), які в 75 % випадків ускладнилися оперативними втручаннями; захворювання шлунково-кишкового тракту (57,7 %). Обтяжений гінекологічний і соматичний анамнез проявляється низьким індексом здоров᾽я, спадкова обтяженість пухлинними захворюваннями є сприятливим фактором, а висока поширеність перенесених оперативних втручань, хронічні запальні процеси геніталій створюють сприятливий фон для розвитку і прогресування аденоміозу.

Висновок. Детальне вивчення особливостей клініко-анамнестичних даних, преморбідного фону в пацієнток з аденоміозом дозволить лікарям прогнозувати і своєчасно проводити патогенетичну терапію, що особливо актуально для пацієнток фертильного віку.

Біографії авторів

M. O. Scherbyna, Харківський національний медичний університет

доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри акушерства та гінекології № 1 Харківського національного медичного університету МОЗ України

A. O. Chekhunova, Харківський національний медичний університет

доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри акушерства та гінекології № 1 Харківського національного медичного університету МОЗ України

Посилання

Zegers-Hochschild, F., Adamson, G.D., Dyer, S., Racowsky, C., de Mouzon, J., Sokol, R., …, & van der Poel, S. (2017). The international glossary on infertility and fertility care. Human. Reprod., 32 (9), 1786-1801.

Seidman, J.D., & Kjerulff, K.H. (1996). Pathologic findings from the Maryland Women᾽s Health Study: practice patterns in the diagnosis of adenomyosis. Int. J. Gynecol. Pathol., 15 (3), 217-221.

Vercellini, P., Vigano, P., Somigliana, E., Daguati, R., Abbiati, A., & Fedele, L. (2006). Adenomyosis: epidemiological factors. Best. Pract. Res. Clin. Obstet. Gynaecol., 20 (4), 465-477.

Vercellini P, Parazzini F, Oldani S, Panazza S, Bramante T, Crosignani PG, ..., & Oldani, S. (1995). Surgery: Adenomyosis at hysterectomy: a study on frequency distribution and patient characteristics. Human. Reprod., 10 (5), 1160-1162.

Pinzauti, S., Lazzeri, L., Tosti, C., Centini, G., Orlandini, C., Luisi, S., …, & Petraglia, F. (2015). Transvaginal sonographic features of diffuse adenomyosis in 18–30-year-old nulligravid women without endometriosis: association with symptoms. Ultrasound Obstet. Gynecol., 46 (6), 730-736.

Chapron, C., Tosti, C., Marcellin, L., Bourdon, M., Lafay-Pillet, M.C., Millischer, A.E., …, & Santulli, P. (2017). Relationship between the magnetic resonance imaging appearance of adenomyosis and endometriosis phenotypes. Human. Reprod., 32 (7), 1393-1401.

Strizhakov, A.N., & Davydov, A.I. (1996). Endometrioz. Klinicheskiye i teoreticheskiye aspekty [Endometriosis. Clinical and theoretical aspects]. Moscow: Meditsyna [in Russian].

Dzhamalutdinova, K.M., Kozachenko, I.F., Gus, A.I., & Adamyan, L.V. (2018). Sovremennyye aspekty patogeneza i diagnostiki adenomioza [The pathogenesis and diagnosis of adenomyosis: current aspects]. Akusherstvo i ginekologiya – Obstetrics and Gynecology, 1, 29-34. Retrieved from: https://doi.org/10.18565/aig.2018.1.29-34 [in Russian].

Horban, N.Y., Vovk, I.B., Lysiana, T.O., Ponomariova, I.H., & Zhulkevych, I.V. (2019). Peculiarities of uterine cavity biocenosis in patients with different types of endometrial hyperproliferative pathology. J. Med. Life, 12 (3), 266-270. DOI: 10.25122/jml-2019-0074.

Gorban, N.Y., Zadorozhna, T.D., Vovk, I.B., & Zhulkevych, I.V. (2019). Morphological features of uterine polyps in females of reproductive age. Visnyk naukovykh doslidzhen – Bulletin of Scientific Research, 2, 47-52. https://doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10267 [in Ukrainian].

Kryvokulsky, B.D., Zhulkevych, I.V., Kryvokulsky, D.B., & Shkrobot, L.V. (2018). Vyvchennia vplyvu viku ta indeksu komorbidnosti na ryzyk trombotychnykh uskladnen u khvorykh na rak endometriia na dooperatsinomu etapi [Studying the influence of age and comorbidity index on the thrombotic complications risk in patients with endometrial cancer at preoperative stage]. Visnyk naukovykh doslidzhen – Bulletin of Scientific Research, 2, 151-153. https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.2.9212 [in Ukrainian].

Brun, J.-L., Botolahy, Z.A., Benjoar, M., Marty, M., & Bazot, M. (2014). Diagnosis of adenomyosis. EMC - Gynecology-Obstetrics, 50 (4), 1-10.

Lacheta, J. (2019). Uterine adenomyosis: Pathogenesis, diagnostics, symptomatology and treatment. Ceska Gynekologie, 84 (3), 240-246.

Martínez Camilo, R.V. (2015). Adenomyosis in climacteric women. Revista Cubana de Obstetricia y Ginecologia, 41 (3), 234-240.

Gordts, S., Grimbizis, G.F., & Campo, R. (2018). Symptoms and classification of uterine adenomyosis, including the place of hysteroscopy in diagnosis. Fertility and Sterility, 109 (3), 380-388.

Arutyunyan, A.F. (2017). Osobennosti dopplerometricheskikh pokazateley pri razlichnykh stepenyakh adenomioza [Features of dopplerometric indicators at various degrees of adenomyosis]. Zdorovye i obrazovaniye – Health and Education, 19, 10, 32-36 [in Russian].

Damirov, M.M. (2015). Sovremennaya taktika vedeniya bolnykh s adenomiozom: prakticheskoye rukovodstvo [Modern tactics of management of patients with adenomyosis: a practical guide]. Moscow: Iz-vo BINOM [in Russian].

Arutyunyan, A.F. (2018). Adenomioz: molekulyarno-geneticheskiye, immunologicheskiye i gemodinamicheskiye faktory razvitiya, taktika vedeniya [Adenomyosis: molecular genetic, immunological and hemodynamic development factors, management tactics]. Doctor᾽s thesis. Saint Petersburg [in Russian].

Arutyunyan, A.F., Gaidukov, S.N., & Kostyushov, V.E. (2015). Adenomyosis: Algorithms complex conservative treatment. Proceedings from: VIII International Research and Practice Conference. Munich, Germany.

Arutyunyan, A.F., Gaidukov, S.N., Pavlova, N.G., & Kostyushov, E.V. (2016). Transvaginal color doppler ultrasonography significance for prediction fibroids relapse after organ surgery on the uterus patients with adenomyosis. Proceedings from: VII International Scientific Conference. Chicago, USA.

Zhang, J., Yu, J., Zhang, D., & Xia, W. (2019). Treatment of adenomyosis by hysteroscope. J. Minim. Invasive Gynecol., 26 (7), s193.

Mikos, T., Lioupis, M., Anthoulakis, C., & Grimbizis, G.F. (2020). The outcome of fertility-sparing and nonfertility-sparing surgery for the treatment of adenomyosis: A systematic review and meta-analysis. J. Minim. Invasive Gynecol., 27 (2), 309-331.e3.

Choi, E.Ji., Cho, S.B., Lee, S.R., Lim, Y.M., Jeong, K., Moon, H.-S., & Chung, H. (2017). Comorbidity of gynecological and non-gynecological diseases with adenomyosis and endometriosis. Obstetrics & Gynecology Science, 60 (6), 579-586.

Che, X., Wang, J., He, J., Guo, X., Li, T., & Zhang, X. (2020). The new application of mifepristone in the relief of adenomyosis-caused dysmenorrhea. Int. J. Med. Sci., 17 (2), 224-233. Retrieved from: http://www.medsci.org/v17p0224.htm

Naftalin, J., Hoo, W., Pateman, K., Mavrelos, D., Holland, T., & Jurkovic, D. (2012). How common is adenomyosis? A prospective study of prevalence using transvaginal ultrasound in a gynaecology clinic. Hum. Reprod., 27, 3432-3439.

Garcia, L., & Isaacson, K. (2011). Adenomyosis: review of the literature. J. Minim. Invasive Gynecol., 18, 428-437.

Pinzauti, S., Lazzeri, L., Tosti, C., Centini, G., Orlandini, C., Luisi, S., …, & Petraglia, F. (2015). Transvaginal sonographic features of diffuse adenomyosis in 18-30-year-old nulligravid women without endometriosis: association with symptoms. Ultrasound Obstet. Gynecol., 46, 730-736.

Puente J.M., Fabris A., Patel J., Patel A., Cerrillo M., Requena A., & Garcia-Velasco, J.A. (2016). Adenomyosis in infertile women: prevalence and the role of 3D ultrasound as a marker of severity of the disease. Reprod. Biol. Endocrinol., 14, 60.

Spitz, I.M., Grunberg, S.M., Chabbert-Buffet, N., Lindenberg, T., Gelber, H., & Sitruk-Ware, R. (2005). Management of patients receiving long-term treatment with mifepristone. Fertil. Steril., 84, 1719-1726.

Li, L., Leng, J., Jia, S., & Lang, J. (2019). Treatment of symptomatic adenomyosis with the levonorgestrel-releasing intrauterine system. Int. J. Gynaecol. Obstet., 146 (3), 357-363.

Vargas, M.V., & Huang, K. (2019). Endometriosis and adenomyosis. Evidence-based Obstetrics and Gynecology. E. Norwitz, D. Miller, C. Zelop, D. Keefe (Eds.). Ch. 8. John Wiley & Sons, Ltd. Retrieved from: https://doi.org/10.1002/9781119072980.ch8.

van den Bosch, V.T., Cornelis, A., van Schoubroeck, D., van Pachterbeke, C., & Timmerman, D. (2014). OP 16.08: Three-dimensional (3D) in vitro ultrasound examination in adenomyosis. Ultrasound in Obstetrics & Gynecology., 44 (1), 113.