РОЛЬ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗБУДНИКІВ У ЖІНОК ДІТОРОДНОГО ВІКУ З ГІПЕРПЛАСТИЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ ЕНДОМЕТРІЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2020.1.11484Ключові слова:
гіперпластичні процеси ендометрія, інфекційний патоген, вірус папіломи людини 16 і 18 типівАнотація
Мета дослідження – проаналізувати роль інфекційного патогену в розвитку гіперпластичних процесів матки порівняно зі здоровими жінками для формування груп ризику щодо виникнення гіперпластичних змін слизової оболонки матки.
Матеріали та методи. Було обстежено 90 пацієнток гінекологічного відділення КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня № 2» з доброякісною гіперплазією ендометрія у репродуктивному віці впродовж 2017–2019 рр., підтвердженою гістологічним висновком після оперативної гістероскопії. Контрольній групі пацієнток-добровольців (30 жінок) забір матеріалу здійснювали за допомогою «Пайпель» біопсії з дослідженням евакуйованого матеріалу з порожнини матки. Всім пацієнткам проводили дослідження на наявність таких збудників, як Micoplasma hominis, Ureaplasma urealiticum, Chlamydia trachomatis, Herpex simplex virus I, II методом імуноферментного аналізу (ІФА) (IgG, IgM); Gardnerella vaginalis, Trichomonas vaginalis в мазках із піхви та уретри за методикою полімеразної ланцюгової реакції, а також здійснювали виявлення папіломавірусу людини (ПВЛ) 16 і 18 типів за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції.
Результати дослідження та їх обговорення. Найбільшого розповсюдження серед інфекційних агентів набув вірус папіломи людини 16 і 18 типів, який у дослідних групах був виявлений у 40,0 – 41,67 % порівняно з контрольною групою – у 10,0 %. Отримані дані зумовлюють необхідність проведення якісного інфекційного скринінгу для формування груп ризику щодо виникнення гіперпластичних змін слизової оболонки матки.
Висновки. Інфекційні агенти відіграють важливу роль у розвитку гіперпластичних змін слизової оболонки матки. Отримані результати дозволяють розглядати інфекційні патогени як кофактори гіперпластичних процесів матки, що патогенетично пов’язані з представниками флори нижніх відділів генітального тракту і беруть участь у реалізації запального процесу.
Посилання
Royal Coll. (2016). Royal College of Obstetricians and Gynaecologists. British Society for Gynaecological Endoscopy, Management of Endometrial Hyperplasia. Green-top Guideline No. 67, London: RCOG.
Beniuk, V.O., Kurochka, V.V., & Honcharenko, V.M. (2009). Suchasni pidkhody do diahnostyky hiperplastychnykh protsesiv endometriia u zhinok reproduktyvnoho viku [Modern approaches to the diagnosis of hyperplastic processes of the endometrium in women of reproductive age]. Problemy, dostyzheniya i perspektivy razvitiya mediko-biologicheskykh nauk i prakticheskogo zdravookhraneniya – Problems, Achievements and Prospects for the Development of Medical and Biological Sciences and Practical Health Care, 145, 3, 3004-3005 [in Ukrainian].
Pavlovskaya, M.A. (2015). Giperplaziya endometriya u zhenshchin fertilnogo vozrasta: klinika, diagnostika, patogenez i vozmozhosti terapii [Endometrial hyperplasia in women of childbearing age: Clinic, diagnosis, pathogenesis and treatment options]. Zhurnal Grodnenskogo gosudarstvennogo meditsinskogo universiteta – Journal of Grodno State Medical University, 2, 123-127 [in Russian].
Gorban, N.Y., Zadorozhna, T.D., Vovk, I.B., & Zhulkevych, I.V. (2019). Morphological features of uterine polyps in females of reproductive age. Visnyk naukovykh doslidzhen – Bulletin of Scientific Research, 2, 47-52.
Zhulkevych, I.V., & Kryvokulsky, B.D. (2018). Personalizatsiia v onkolohii: indyvidualnyi pidkhid do profilaktyky tromboembolichnykh uskladnen pry panhisterektomii [Personalization in oncology: individual approach to the prevention of thromboembolic complications during hysterectomy]. Visnyk sotsialnoi hihiieny ta orhanizatsii okhorony zdorovia Ukrainy – Bulletin of Social Hygiene and Health Care Organization of Ukraine, 4 (78), 11-18 [in Ukrainian].
Boychuk, A.V., Shadrina, V.S., & Vereshchahina, T.V. (2019). Hiperplaziia endometriia – suchasnyi systemno-patohenetychnyi pohliad na problemu (ohliad literatury) [Hyperplasia of the endometrium – a modern systemic and pathogenetic view of the problem (review of the literature)]. Aktualni pytannia pediatrii, akusherstva ta hinekolohii – Actual Problems of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, 1, 67-72 [in Ukrainian].
Hogg, S., & Vyas, S. (2015). Endometriosis. Obstetrics, Gynaecology and Reproductive Medicine, 25, 5, 133-141.
Huh, W.K., Ault, K.A., Chelmow, D., Davey, D.D., Goulart, R.A., Garcia. F.A.R., …, & Einstein, M.H. (2015). Use of primary high-risk human papillomavirus testing for cervical cancer screening: Interim clinical guidance. Gynecol. Oncol., 136 (2), 178-182.
Perez-Muñz, M.E., Arrieta, M.C., Ramer-Tait, A.E., & Walter, J. (2017). A critical assessment of the “sterile womb” and “in utero colonization” hypotheses: implications for research on the pioneer infant microbiome. Microbiome, 5, 1, 48 (2017).
Peymani, R., & DeCherney, A. (2016). Microbiome, Infection and Inflammation in Infertility. In book: Genital Infections and Infertility. Darwish, A. (Ed.) Chapter 8, InTech, 2016.99.133. DOI: 10.5772/63090.
U.S. National Cancer Institute. Surveillance, Epidemiology, End Results (SEER) Cancer Statistics Review, 1975-2013. Retrieved from: https://seer.cancer.gov/csr/1975_2013/. (Last accessed January 31, 2017).
Podolskyi, Vl.V., Lysyana, T.O., & Ponomarova, I.H. (2015). Stan mikrobiotsenozu urohenitalnykh orhaniv u zhinok z porushenniam reproduktyvnoho zdorovia ta zminamy vehetatyvnoho homeostazu [The state of microbiocenosis of urogenital organs in women with reproductive health disorders and changes in autonomic homeostasis]. Zdorove zhenshchyny – Women’s Health, 2, 142-150 [in Ukrainian].
Horban, N.Ye., Vovk, I.B., Lysiana, T.O., Ponomariova, I.H., & Zhulkevych, I.V. (2019). Peculiarities of uterine cavity biocenosis in patients with different types of endometrial hyperproliferative pathology. Journal of Medicine and Life, 12 (3), 266-270.
Apostolopoulos, N.V., Alexandraki, K.I., Gorry, A., & Coker, A. (2016). Association between chronic pelvic pain symptoms and the presence of endometriosis. Archives of Gynecology and Obstetrics, 293, 439-445.
Barcellos, M.B., Lasmar, B., & Lasmar, R. (2016). Agreement between the preoperative findings and the operative diagnosis in patients with deep endometriosis. Archives of Gynecology & Obstetrics, 293, 845-850.
Dakhly, D.M.R., Abdel Moety, G.A.F., Saber, W., Gad Allah, S.H., Hashem, A.T., & Abdel Salam, L.O.E. (2016). Accuracy of hysteroscopic endomyometrial biopsy in diagnosis of adenomyosis. J. Minim. Invasive Gynecol, 23 (3), 364-371. DOI: 10.1016/j.jmig.2015.11.004.
Heavy menstrual bleeding (update). National Guideline Alliance (UK). London: National Institute for Health and Care Excellence (UK); 2018 Mar. (NICE Guideline, No. 88.)
Lasmar, R.B., Lasmar, B.P., Celeste, R.K., Larbig, A., & De Wilde, R.L. (2015). Validation of a score to guide endometriosis therapy for the non-specialized gynecologist. International Journal of Gynecology and Obstetrics, 131, 78-81.
Lindsay, S.F., Luciano, D.E., & Luciano, A.A. (2015). Emerging therapy for endometriosis. Expert Opin Emerg Drugs, 20 (3), 449-461. DOI: 10.1517/14728214.2015.1051966.
Joste, N.E., Ronnett, B.M., Hunt, W.C., Pearse, A., Langsfeld, E., Leete, T., …, & Wheeler, C.M. (2015). Human papillomavirus genotype-specific prevalence across the continuum of cervical neoplasia and cancer. Cancer Epidemiol. Biomarkers Prev., 24, 230-240.
Kim, J.J., Campos, N.G., Sy, S., Burger, E.A., Cuzick, J., Castle, P.E., …, & Wheeler, C.M. (2015). Inefficiencies and high-value improvements in U.S. cervical cancer screening practice: a cost-effectiveness analysis. Ann. Intern. Med., 163, 589-597.
Melnikow, J., Henderson, J.T., Burda, B.U., Senger, C.A., Durbin, S., & Soulsby, M.A. (2017). Screening for cervical cancer with high-risk human papillomavirus testing: A systematic evidence review for the U.S. Preventive services task force. Evidence synthesis No. 158. AHRQ Publication No. 17-05231-EF-1. Rockville, MD: Agency for Healthcare Research and Quality; 2017.
Elkhalek, Abd Y.I., Kamel, O.F., & El-Sabaa, H. (2016). Comparison of 3 dimensional sonohysterography and hysteroscopy in Premenopausal women with abnormal uterine bleeding. Egyptian Journal of Radiology and Nuclear Medicine, 47, 1117-1122.
Pennant, M.E., Mehta, R., Moody, P., Hackett, G., Prentice, A., Sharp, S.J., & Lakshman, R. (2017). Premenopausal abnormal uterine bleeding and risk of endometrial cancer. BJOG, 124, 404-411.
Cancer Facts and Figures 2017. Retrieved from: https://www.cancer.org/content/dam/cancer-org/research/cancer-facts-and-statistics/annual-cancer-facts-and-figures/2017/cancer-facts-and-figures-2017.pdf. (Last accessed January 31, 2017).
NTP Research Report on the CLARITY-BPA Core Study: A Perinatal and Chronic Extended-Dose-Range Study of Bisphenol A in Rats. National Toxicology Program. Research Triangle Park (NC): National Toxicology Program; 2018.
Kurman, R.J., Carcangiu, M.L., Herrington, C.S., & Young, R.H. (Eds.). WHO Classification of Tumours of Female Reproductive Organs. 4th ed. Lyon: IARC, 2014.
Menshikov, V.N. (2015). Mikrobiologicheskiye i virusologicheskiye metody issledovaniya [Microbiological and virological research methods]. Moscow: Meditsina [in Russian].
Mintser, O.P. (2016). Statystychni metody doslidzhennia pry vykonanni dysertatsiinykh robit [Statistical methods of tracking in the performance of dissertations]. Praktychna medytsyna – Practical Medicine, (2), 35-42 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
