КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК СИНДРОМУ РУМІНАЦІЇ ТА АЕРОФАГІЇ У ХЛОПЧИКА МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2020.1.11483Ключові слова:
синдром румінації, аерофагія, функціональні гастроінтестинальні розлади, дитинаАнотація
Мета дослідження – проаналізувати сучасні погляди на етіологію та основи лікування такого функціонального гастроінтестинального розладу, як синдром румінації, що діагностується у дітей та підлітків.
У даній статті розглянуто сучасні погляди на функціональні порушення шлунково-кишкового тракту в дітей. Частота функціональних гастроінтестинальних розладів (ФГР) є досить високою в усіх вікових групах, але в дітей старшого віку функціональні захворювання часто є на межі з патологією, що зумовлює підвищений інтерес педіатрів до їх етіології, патогенезу й терапії. Незважаючи на те, що ці розлади не становлять значної небезпеки для життя і, як правило, не чинять істотного впливу на здоров’я дітей у майбутньому, вони впливають на якість життя, призводять до великої кількості невиправданих госпіталізацій, застосування необґрунтованої фармакотерапії, порушують психологічний клімат у родині. Синдром румінації (СР) – це функціональний гастроінтестинальний розлад, що все більше діагностується у дітей та підлітків. Епідеміологія цього стану в дітей шкільного віку недостатньо вивчена. Патофізіологія СР передбачає підвищення внутрішньошлункового тиску, яке виникає за рахунок ненавмисного скорочення мускулатури черевної стінки та при наявності низького тиску в нижньому стравохідному сфінктері, що викликає ретроградне переміщення шлункового вмісту в стравохід. На сьогодні контрольованих досліджень лікування синдрому румінації недостатньо. Основою лікування синдрому румінації є роз’яснювальна та поведінкова терапія, яка складається із методів усунення звичок, що конкурують із позивами до відригування. Аерофагія – це функціональний розлад шлунково-кишкового тракту, що характеризується повторним ковтанням повітря, здуттям живота, відрижкою та метеоризмом. Для уникнення зайвих, дорогих діагностичних досліджень або серйозних клінічних ускладнень необхідні раннє розпізнавання та діагностика функціональної аерофагії. У статті наведено клінічний випадок синдрому румінації і аерофагії у хлопчика шкільного віку, який тривалий час не був правильно діагностований та пролікований, викликав занепокоєння у батьків та значно погіршував якість життя дитини.
Посилання
Benninga, M.A., Nurko, S., & Faure, C. (2016). Childhood functional gastrointestinal disorders: Neonate/toddler. Gastroenterology, 150, 1443-1455. PMID: 27144631. Retrieved from: https://doi.org/10.1053/j.gastro.2016.02.016.
Drossman, D.A., & Haster, W.L. (2016). Rome IV-Functional GI disorders: disorders of gut-brin interaction. Gastroenterology, 150 (6), 1257-1261. DOI: 10.1053/j.gastro.2016.03.035
Kevin, W. (2001). Olden rumination. Curr. Treat Options Gastroenterol., 4 (4), 351-358. Retrieved from: https://doi.org/10.1007/s11938-001-0061-z.
Zakharova, I.N., Sugyan, I.N., & Zakharova, I.N. (2018). Funktionalnye gastrointestinalnye rasstroystva u detey rannego vozrasta: kriterii diagnostiki i podkhody k dietoterapii [Functional gastrointestinal disorders in young children: diagnostic criteria and approaches to diet therapy]. Rossiyskiy vestnik perinatologii i pediatrii – Russian Bulletin of Perinatology and Pediatrics, 63 (1), 113-121. Retrieved from: https://doi.org/10.21508/1027-4065-2018-63-1-113-121.
Iacono, G., Merolla, R., & D’Amico, D. (2005). Paediatric Study Group on Gastrointestinal Symptoms in Infancy. Gastrointestinal symptoms in infancy: a population-based prospective study. Dig. Liver Dis., 37 (6), 432-438. PMid: 15893282. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.dld.2005.01.009.
Dubrovskaya M.I., & Gryaznova, E.I. (2019). Funktsionalnye narusheniya zheludochno-kishechnogo trakta v diade mat – ditya [Functional disorders of the gastrointestinal tract in young children as a mirror of disorders in relationships in the mother-child dyad]. Lechashchiy vrach – Attending Doctor, 6, 19-23. DOI: 10.26295/OS.2019.54.11.004 [in Russian].
Belousova, O.Yu., & Kazarian, L.V. (2020). Funktsionalni hatsrointestynalni rozlady v ditei rannioho viku: likuvaty, sposterihaty chy korehuvaty [Functional gastrointestinal disorders in young children: treat, observe or correct?]. Zdorovia dytyny – Health of a Child, 15 (1), 24-29. Retrieved from: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.15.1.2020.196754.
Vandenplas, Y., Rudolph, C.D., & DiLorenzo, C. (2018). Pediatric gastroesophageal reflux clinical practice guidelines: joint recommendations of the North American Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition (NASPGHAN) and the European Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition (ESPGHAN). J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr., 49, 498-547. Retrieved from: https://doi.org/10.1097/mpg.0000000000001889.
Belousova, O.Yu. (2015). Sovremennyy vzglyad na funktsionalnye zapory u detey rannego vozrasta: printsipy nemedikamentoznoy korrektsii [Modern view on functional constipation in young children: principles of non-drug correction]. Zdorovye rebenka – Health of a Child, 1(60), 140-153. DOI: 10.22141/2224-0551.14.0.2019.165514.
Lewis, M.L., Palsson, O.S., Whitehead, W.E., & van Tilburg, M.A. (2016). Prevalence of functional gastrointestinal disorders in children and adolescents. J. Pediatr., S0022-3476(16)30056. Retrieved from: http://dx.doi.org/10.1016/j.jpeds.2016.04.008.
Rouster, A.S., Karpinski, A.C., & Silver, D. (2016). Functional gastrointestinal disorders dominate pediatric gastroenterology outpatient practice. J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr., 62, 847-851. Retrieved from: http://dx.doi.org/10.1097/MPG.0000000000001023.
Van Tilburg, M.A., Hyman, P.E., & Rouster, A. (2015). Prevalence of functional gastrointestinal disorders in infants and toddlers. J. Pediatr., 166, 684-689. Retrieved from: http://dx.doi.org/10.1016/j.jpeds.2014.11.039.
Nelson, S.P., Chen, E.H., & Syniar, G.M. (1997). Prevalence of symptoms of gastroesophageal reflux during infancy. A pediatric practice-based survey. Pediatric Practice Research Group. Arch. Pediatr. Adolesc. Med., 151, 569-572. Retrieved from: http://dx.doi.org/10.1001/archpedi.1997.02170430035007.
Wojtyniak, К. & Szajewska, H. (2017). Systematic review: probiotics for functional constipation in children. Eur. J. Pediatr., 176 (9), 1155-1162. PMCID: PMC5563334. DOI: 10.1007/s00431-017-2972-2.
James-Roberts, I.S., Alvarez, M., & Hovish, K. (2013). Emergence of a developmental explanation for prolonged crying in 1- to 4-month-old infants: review of the evidence. J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr., 57 (1), S30-S36. Retrieved from: http://dx.doi.org/10.1097/01.mpg.0000441932.07469.1b.
Jaqui Long, Charlotte Powell, Deborah Bamber (2018). Development of materials to support parents whose babies cry excessively: findings and health service implications. Prim. Health Care Res. Dev., 19 (4), 320-332. Retrieved from: https://dx.doi.org/10.1017%2FS1463423617000779.
Harb, T., Matsuyama, M., & David, M. (2016). Infant colic – what works: A rystematic review of interventions for breast-fed infants. Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition, 62 (5), 668-686. Retrieved from: http://dx.doi.org/10.1097/MPG.0000000000001075.
Belousova, O.Yu. (2019). Funkstionalnyy zapor u detey rannego vozrasta v svete Rimskikh kriteriiv IV peresmotra. Mezhdunarodnye rekomendatsii [Functional constipation in young children in the light of the Rome IV revision criteria. International recommendations]. Zdorovye rebenka – Health of a Child, 14 (1), 16-24. DOI: 10.22141/2224-0551.14.0.2019.165514 [in Russian].
Shaman Rajindrajith, Niranga Manjuri Devanarayana, Bonaventure Jayasiri, & Crispus Perera (2012). Rumination syndrome in children and adolescents: a school survey assessing prevalence and symptomatology. BMC Gastroenterol., 12, 163. PMID: 23157670. Retrieved from: https://dx.doi.org/10.1186%2F1471-230X-12-163.
Gonzalez-Bermudez, C.A., & López-Nicolás, R. (2018). Effects of different thickening agents on infant gut microbiota. Food Funct., 9 (3), 1768-1778. Retrieved from: http://dx.doi.org/10.1039/C7FO01992K.
Giuliana Morabito, Claudia Romeo, & Claudio Romano (2014). Functional aerophagia in children: A frequent, atypical disorder. Case Rep. Gastroenterol., 8 (1), 123-128. Retrieved from: https://dx.doi.org/10.1159%2F000362441.
Bredenoord, A.J. (2013). Management of belching, hiccups, and aerophagia. Clin. Gastroenterol. Hepatol., 11 (1), 6-12. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.cgh.2012.09.006.
Heather J. Chial, Michael Camilleri, & Donald E. Williams (2003). Rumination syndrome in children and adolescents: Diagnosis, treatment, and prognosis. Pediatrics, 111 (1), 158-162. Retrieved from: https://doi.org/10.1542/peds.111.1.158.
Bredenoord, A.J., Weusten, B.L., Timmer, R., & Smout, A.J. (2006). Psychological factors affect the frequency of belching in patients with aerophagia. Am. J. Gastroenterol.,101 (12), 2777-2781. Retrieved from: https://doi.org/10.1590/s0004-28032015000300007.
Hwang, J.B., Choi, W.J., & Kim, J.S. (2005). Clinical features of pathologic childhood aerophagia: early recognition and essential diagnostic criteria. J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr., 41, 612-616. PMID: 16254518. Retrieved from: https://doi.org/10.1097/01.mpg.0000179856.68968.e0.
Helgeland, H., Flagstad, G., & Grøtta, J. (2009). Diagnosing pediatric functional abdominal pain in children (4–15 years old) according to the Rome III Criteria: results from a Norwegian prospective study. J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr., 49, 309-315. Retrieved from: https://doi.org/10.1097/mpg.0b013e31818de3ab.
İrem İnanç, & Ümit Nusret Başaran (2019). Functional aerophagia in a pediatric patient with abdominal distension. Balkan Med. J., 36 (6), 361-362. Retrieved from: https://dx.doi.org/10.4274%2Fbalkanmedj.galenos.2019.2019.6.66.
Tack, J., Blondeau, K., Boecxstaens, V., & Rommel, N. (2011). Review article: the pathophysiology, differential diagnosis and management of rumination syndrome. Aliment Pharmacol Ther., 3 (7), 782-788. Retrieved from: https://doi.org/10.1111/j.1365-2036.2011.04584.x
Maidannyk, V.H. (2016). Rymski kryterii IV (2016): Shcho novoho [Roman Criteria IV (2016): What's new?]. Mizhnarodnyi zhurnal pediatrii, akushersrva ta hinekolohii – International Journal of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, 10 (1), 8-18 [in Ukrainian].
Makarov, E.G., & Ukraintsev, S.E. (2017). Funktsionalnye rasstroystva organov pishchevareniya u detey: otdalenye posledstviya i sovremenye vozmozhnosti preduprezhdeniya I korrektsii [Functional disorders of the digestive system in children: long-term consequences and modern possibilities of prevention and correction]. Pediatricheskaya farmakologiya – Pediatric Pharmacology, 14 (5), 392-399. DOI: 10.15690/pf.v14i5.1788 [in Russian].
Ans Pauwels, Charlotte Broers, & Brecht Van Houtte (2018). A randomized double-blind, placebo-controlled, cross-over study using Baclofen in the treatment of rumination syndrome. Am. J. Gastroenterol., 113 (1), 97-104. Retrieved from: https://doi.org/10.1038/ajg.2017.441.
Tkach, S.M. (2016). Rimskie kriterii IV funktsionalnykh gastrointestinalnykh rasstroystv: chto novogo v posledniy versii [Rome IV criteria for functional gastrointestinal disorders: What's new in the latest version]. Suchasna hastroenterolohiia – Modern Gastroenterology, 4 (90), 116-122 [in Russian].
Unifikovani klinichni protokoly medychnoi dopomohy ditiam z zakhvoriuvanniam orhaniv travlennia: Nakaz MOZ Ukrainy 29.01.2013 № 59 [Unified clinical protocols of medical care for children with diseases of the digestive system: Order of the Ministry of Health of Ukraine January 29, 2013 No. 59]. Retrieved from: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20130129_0059.html.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
