ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ КОНТРОЛЬОВАНОЇ ОВАРІАЛЬНОЇ СТИМУЛЯЦІЇ ЗА ДОВГИМ ПРОТОКОЛОМ У ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ НА ФОНІ СИНДРОМУ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ

  • M. S. Khmil Медичний центр «Клініка професора Стефана Хміля»
  • S. V. Khmil Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
Ключові слова: безпліддя, контрольована оваріальна стимуляція, СГЯ, СПКЯ, довгий протокол стимуляції

Анотація

Мета дослідження – проаналізувати ефективність контрольованої оваріальної стимуляції за довгим протоколом у жінок із безпліддям на фоні синдрому полікістозних яєчників.

Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були 130 пацієнток, з яких 100 жінок із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) та 30 – із трубним фактором безпліддя. Хворі були поділені на три групи: першу склали 22 пацієнтки, яким проводили ембріотрансфер у порожнину матки на 5–6 добу після пункції; другу групу – 78 пацієнток, яким проводили перенос ембріонів у кріоциклах; третю контрольну групу – 30 пацієнток із трубно-перитонеальним фактором безпліддя. Розподіл жінок у перші дві групи здійснювали на основі ступеня ризику розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників (СГЯ). Контрольовану оваріальну стимуляцію (КОС) здійснювали за довгим протоколом з 19–22 дня попереднього менструального циклу. Оцінку ефективності якості контрольованої оваріальної стимуляції за довгим протоколом проводили за показниками, які детально описані в розділі «Результати дослідження».

Результати дослідження та їх обговорення. При оцінці результатів індукції суперовуляції встановлено, що тривалість стимуляції у пацієнток із безпліддям на тлі СПКЯ була вища, ніж у пацієнток із трубним фактором безпліддя, – 11,92 і 10,63 дня відповідно. Сумарна доза гонадотропінів у жінок з СПКЯ становила 1050,5 (725; 1250) ОД і була вірогідно вищою стосовно контрольної групи – 845,0 (700; 900) ОД. У жінок із безпліддям на фоні СПКЯ у результаті КОС за довгим протоколом середнє число фолікулів перевищувало у 2,7 раза показники контрольної групи. При аспірації отримували достовірно вищу кількість ооцитів (у 2,4 раза) стосовно контрольної групи, а кількість зрілих яйцеклітин у жінок із СПКЯ, які отримували довгий протокол з а-ГнРГ, отримали достовірно більше (у 2,1 раза), ніж у пацієнток контрольної групи. Вихід бластоцист у жінок із СПКЯ у 1,7 раза перевищував даний показник у контролі. Встановлено, що у пацієнток із безпліддям на тлі СПКЯ, у яких розвинувся СГЯ 1 ступеня, кількість фолікулів й ооцитів була найнижча. У жінок із СПКЯ, в яких діагностовано СГЯ 3 ступеня, кількість фолікулів була вірогідно вища від аналогічних даних в осіб з 1 ступенем СГЯ (на 19,5 %), відповідно, кількість ооцитів була вища на 22,2 %. Встановлено, що кількість досягнутих клінічних індукованих вагітностей у жінок із безпліддям на фоні СПКЯ, яким проводили свіжий перенос ембріона, становила 40,9 %.

Висновки. Проведення контрольованої оваріальної стимуляції за довгим протоколом з використанням агоніст-ГнРГ у жінок із безпліддям на тлі синдрому полікістозних яєчників супроводжується у 92,0 % розвитком синдрому гіперстимуляції яєчників (з них у 49,0 % – середнього і тяжкого ступенів), що обмежує використання цієї схеми стимуляції.

Посилання

Alper, M.M., & Fauser, B.C. (2017). Ovarian stimulation protocols for IVF: is more better than less? Reproductive BioMedicine, 34, 4, 345-353.

Fatemi, H.M., Blockeel, C., & Devroey, P. (2012). Ovarian stimulation: today and tomorrow. Curr. Pharm. Biotechnol, 13, 392-397.

Khmil, M.S., Khmil, S.V., Chudiyovych, N.Ya., & Khmil-Doswald, A.S. (2018). Porivnialna kharakterystyka protokoliv stymuliatsii ovuliatsii z vykorystanniam ahonistiv ta antahonistiv honadotropin-rylizynh-hormoniv u prohramakh dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii (ohliad literatury) [Comparative characteristics of protocols of ovulation stimulation with using of agonists and antagonists of gonadotropin-releasing hormone in the programs of assisted reproductive technologies (literature review)]. Visnyk sotsialnoi hihiieny ta orhanizatsii okhorony zdorovia Ukrainy – Bulletin of Social Hygiene and Health Care Organization of Ukraine, 4 (78), 90-96 [in Ukrainian].

Sighinolfi, G., Sunkara, S.K., & La Marca, A. (2018). New strategies of ovarian stimulation based on the concept of ovarian follicular waves: From conventional to random and double stimulation. Reproductive BioMedicine, 37, 4, 489-497.

Body Mass Index: Considerations for Practitioners. Retrieved from: https://www.cdc.gov/obesity/downloads/bmiforpactitioners.pdf

(2011). The Istanbul consensus workshop on embryo assessment: proceedings of an expert meeting. Human Reproduction, 26, 6, 1270-1283.

Dokras, A., Sargent, I.L., & Barlow, D.H. (1993). Human blastocyst grading: an indicator of developmental potential? Hum. Reprod., 8 (12), 2119-2127.

Gardner, D.K., Schoolcraft, W.B., Wagley, L., Schlenker, T., Stevens, J., & Hesla, J. (1998). A prospective randomized trial of blastocyst culture and transfer in in-vitro fertilization. Hum. Reprod., 13 (12), 3434-3440.

Veeck, L.L., & Zaninovic, N. (2003). An Atlas of Human Blastocysts. Encyclopedia of visual medicine series. Taylor & Francis, 286 p.

Dagan, G.F., & Balaban, M.O. (2006). Pasteurization of Beer by a Continuous Dense‐phase CO2 System. J. of Food Sci., 71, 3, E164-E169.

Dankovich, M.D., Vorobei-Vykchovsky, V.N. (2013). Prichiny i formy besplodiya. Sovremennyye vozmozhnosti diagnostiki i lecheniya [The course and forms of infertility. The opportunity of diagnostic and treatment today]. Zdorovye zhenshchiny − Women's Health, 3, 192-197 [in Russian].

Ke, H., Chen, X., Liu, Y.D., Ye, D.S., He, Y.X., & Chen, S.L. (2013). Cumulative live birth rate after three ovarian stimulation IVF cycles for poor ovarian responders according to the bologna criteria. J. Huazhong Univ. Sci. Technolog. Med. Sci., 33 (3), 418-422. doi: 10.1007/s11596-013-1134-7.

Shcherbyna, M.O., & Antonian, M.I. (2013). Optymizatsiia vedennia vahitnosti pislia zastosuvannia ekstrakorporalnoho zaplidnennia [Optimization of pregnancies conduction after assisted in vitro fe]. Tavricheskiy mediko-biologicheskiy vestnik – Tauride Medical and Biological Bulletin, 16, 2, ch. 1 (62), 258-260 [in Ukrainian].

Smith, V., Osianlis, T., & Vollenhoven, B. (2015). Prevention of ovarian hyperstimulation syndrome: A review. Obstet. Gynecol. Int., 2015, Article ID: 514159.

Wei, J., Wu, Q.-J., Zhang, T.-N., Shen, Z.-Q., Liu, H., Zheng, D.-M., …, & Liu, C.-X. (2016). Complications in multiple gestation pregnancy: A cross-sectional study of ten maternal-fetal medicine centers in China. Oncotarget, 7, 21, 30797-30803. doi: 10.18632/oncotarget.9000

Humm, K.C., Dodge, L.E., Wu, L.H., Penzias, A.S., Malizia, B.A., Sakkas, D., & Hacker, M.R. (2015). In vitro fertilization in women under 35: counseling should differ by age. J. Assist. Reprod.. Genet., 32, 10, 1449-1457.

Vityuk, A.D., & Korop, Z.A. (2014). Vplyv ozhyrinnia ta hiperandrohenii na chastotu nastannia vahitnosti u zhinok z anovuliatornym bezpliddiam [Influence of obesity and hyperandrogenia on the frequency of pregnancy in women with anovulatory infertility]. Zbirnyk naukovykh prats spivrobitnykiv NMAPO imeni P.L. Shupyka – P.L. Shupyk NMAPE Collection of Scientific orks, 23, 5 (ch. 2), 172-177 [in Ukrainian].

Auerbach, A.B., Norinsky, R., Ho, W., Losos, K., Guo, Q., Chatterjee, S., & Joyner, A.L. (2003). Strain-dependent differences in the efficiency of transgenic mouse production. Transgenic Res., 12, 1, 59-69.

Alper, M.M., & Fauser, B.C. (2017). Ovarian stimulation protocols for IVF: is more better than less? Reproductive BioMedicine Online, 34, 4, 345-353. DOI: https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2017.01.010.

Опубліковано
2020-03-06
Як цитувати
Khmil, M. S., & Khmil, S. V. (2020). ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ КОНТРОЛЬОВАНОЇ ОВАРІАЛЬНОЇ СТИМУЛЯЦІЇ ЗА ДОВГИМ ПРОТОКОЛОМ У ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ НА ФОНІ СИНДРОМУ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, (2), 143-148. https://doi.org/10.11603/24116-4944.2019.2.10934
Номер
Розділ
Акушерство та гінекологія