ПЕРЕБІГ ВАГІТНОСТІ, ПОЛОГІВ ТА ПЕРИНАТАЛЬНІ НАСЛІДКИ РОЗРОДЖЕННЯ ЖІНОК ІЗ ЗАГРОЗОЮ ПЕРЕРИВАННЯ ВАГІТНОСТІ ТА СТАТУСОМ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ, ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ У ЛУГАНСЬКІЙ ОБЛАСТІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2019.2.10926Ключові слова:
внутрішньо переміщені особи, вагітність, загроза переривання вагітності, пологи, стан новонародженихАнотація
Мета дослідження – оцінити перебіг вагітності, пологів та перинатальні наслідки розродження жінок із загрозою переривання вагітності (ЗПВ) та статусом внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які проживають у Луганській області, для вдосконалення лікувально-профілактичних заходів та профілактики акушерських і перинатальних ускладнень у таких жінок.
Матеріали та методи. Проведено проспективний клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності та пологів 42 вагітних, які в I і II триместрах вагітності перебували на стаціонарному лікуванні з приводу ЗПВ у лікарнях Луганської області та мали статус ВПО (група I). Контрольну групу склали 64 вагітні жінки з необтяженим анамнезом із фізіологічним перебігом вагітності аналогічного гестаційного терміну та місця проживання (група II).
Результати дослідження та їх обговорення. У жінок групи I була достовірно вищою питома вага захворювань серцево-судинної системи, сечовивідних шляхів, ЛОР-органів, запальних захворювань жіночих статевих органів в анамнезі, мав місце ускладнений перебіг вагітності та пологів. Кількість випадків гострої респіраторно-вірусної інфекції, істміко-цервікальної недостатності, неспецифічного вагініту достовірно перевищувала показники групи II, безсимптомна бактеріурія, рецидивна ЗПВ, гестаційний пієлонефрит та уреаплазмова інфекція зустрічалися тільки у жінок групи I, кількість випадків анемії не мала достовірної різниці. Передчасні пологи в терміні 33–37 тижнів гестації відбулися у 7 (16,67 %) жінок групи I та у 3 (4,69 %) – групи II (р=0,048), оперативне розродження зареєстровано в 13 (30,95 %) та 8 (12,50 %) випадках відповідно (р=0,02). У жінок групи I передчасний розрив плодових оболонок зустрічався в 1,9, слабкість пологової діяльності – в 3,4, передчасне відшарування нормально розташованої плаценти – в 6, дистрес плода – в 1,5 раза частіше, центральне передлежання плаценти відмічено тільки в групі I.
Висновки. Наявність в анамнезі хронічних запальних захворювань придатків матки, інфекцій, що передаються статевим шляхом, гострої респіраторно-вірусної інфекції під час наявної вагітності, ЗПВ в I і II триместрах дозволяють виділити вагітних у групу високого ризику щодо розвитку гестаційних ускладнень з метою своєчасного проведення лікувально-профілактичних заходів. Ускладнений перебіг I і II триместрів вагітності впливає на зростання частоти передчасного переривання вагітності, оперативного розродження у жінок групи I порівняно з жінками групи II.
Посилання
Morin, N., Akhtar, A., Barth, J., & Schnyder, U. (2018). Psychiatric disorders in refugees and internally displaced persons after forced displacement: A systematic review. Front Psychiatry, 2, 9, 433. doi: 10.3389/fpsyt.2018.00433. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyt.2018.00433
IDCP Global Overview 2015: People Internally Displaced by Conflict and Violence. (2015). Retrieved from: http://www.internal-displacement.org/sites/default/files/inline-files/20150506-global-overview-2015-en.pdf.
(2015). IDCP Global Overview 2015: People Internally Displaced by Conflict and Violence. Retrieved from: http://www.internal-displacement.org/sites/default/files/inline-files/20150506-global-overview-2015-en.pdf.
Forced displacement in 2018. Global trends. Retrieved from: https://www.unhcr.org/globaltrends2018.
Global Report on Internal Displacement 2019. Retrieved from: http://www.internal-displacement.org/sites/default/files/publications/documents/2019-IDMC-GRID.pdf.
Refugee health. Retrieved from: https://www.unhcr.org/excom/EXCOM/3ae68bf424.html.
Keren, M., Keren, N., Eden, A., Tsangen, S., Weizman, A., & Zalsman, G. (2015). The complex impact of five years of stress related to life-threatening events on pregnancy outcomes: a preliminary retrospective study. Eur. Psychiatry, 30, 2, 317-21. doi: 10.1016/j.eurpsy.2014.10.004. DOI: https://doi.org/10.1016/j.eurpsy.2014.10.004
Ahmed, S.R., El-Sammani, Mel-K., Al-Sheeha, M.A., Aitallah, A.S., Jabin Khan, F., & Ahmed, S.R. (2012). Pregnancy outcome in women with threatened miscarriage: a year study. Mater. Sociomed., 24, 1, 26-8. doi: 10.5455/msm.2012.24.26-28. DOI: https://doi.org/10.5455/msm.2012.24.26-28
Liu, L., Johnson, H.L., Cousens, S., Perin, J., Scott, S., Lawn, J.E., …, & Li, M. (2012). Global, regional, and national causes of child mortality: An updated systematic analysis for 2010 with time trends since 2000. Lancet, 379, 2151-2161. doi: 10.1016/S0140-6736(12)60560-1. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(12)60560-1
Chawanpaiboon, S., Vogel, J.P., Moller, A.-B., Lumbiganon, P., Petzold, M., Hogan D., …, & Laopaiboon, M. (2018). Global, regional, and national estimates of levels of preterm birth in 2014, a systematic review and modelling analysis. Lancet Glob. Health, 7, e37-e46. doi: 10.1016/S2214-109X(18)30451-0. DOI: https://doi.org/10.1016/S2214-109X(18)30451-0
Blencowe, H., Cousens, S., Chou, D., Oestergaard, M., Say, L., Moller, A.B., …, & Lawn, J. (2013). Born too soon: the global epidemiology of 15 million preterm births. Reprod. Health, 10, 1, S2. doi: 10.1186/1742-4755-10-S1-S2. DOI: https://doi.org/10.1186/1742-4755-10-S1-S2
Chang, H.H., Larson, J., Blencowe, H., Spong, C.Y., Howson, C.P., & Cairns-Smith, S., (2013). Preventing preterm births: analysis of trends and potential reductions with interventions in 39 countries with very high human development index. Lancet, 381, 9862, 223-234. doi: 10.1016/S0140-6736(12)61856-X. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(12)61856-X
Leader, J., Bajwa, A., Lanes, A., Hua, X., White, R.R., Rybak, N., & Walker, M. (2018). The effect of very advanced maternal age on maternal and neonatal outcomes: A systematic review. J. Obstet. Gynaecol. Can., 40, 1208-1218. doi: 10.1016/j.jogc.2017.10.027. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jogc.2017.10.027
Mayo, J.A., Shachar, B.Z., Stevenson, D.K., & Shaw, G.M. (2017). Nulliparous teenagers and preterm birth in California. J. Périnat. Med., 45, 959–967. doi: 10.1515/jpm-2016-0313. DOI: https://doi.org/10.1515/jpm-2016-0313
Van Zijl, M.D., Koullali, B., Mol, B.W., Pajkrt, E., & Oudijk, M.A. (2016). Prevention of preterm delivery: Current challenges and future prospects. Int. J. Women's Health, 8, 633-645. doi: 10.2147/IJWH.S89317. DOI: https://doi.org/10.2147/IJWH.S89317
Fuchs, F., & Senat, M.V. (2016). Multiple gestations and preterm birth. Semin. Fetal Neonatal Med., 21, 113-120. doi: 10.1016/j.siny.2015.12.010. DOI: https://doi.org/10.1016/j.siny.2015.12.010
Berghella, V. (2012). Universal cervical length screening for prediction and prevention of preterm birth. Obstet. Gynecol. Surv., 67, 653-657. doi: 10.1097/OGX.0b013e318270d5b2. DOI: https://doi.org/10.1097/OGX.0b013e318270d5b2
Lemmers, M., Verschoor, M.A., Hooker, A.B., Opmeer, B.C., Limpens, J., Huirne, J.A., …, & Mol, B.W. (2016). Dilatation and curettage increases the risk of subsequent preterm birth: A systematic review and meta-analysis. Hum. Reprod. (Oxf. Engl.), 31, 34-45. doi: 10.1093/humrep/dev274. DOI: https://doi.org/10.1093/humrep/dev274
Manuck, T.A. (2017). Racial and ethnic differences in preterm birth: A complex, multifactorial problem. Semin. Perinatol., 41, 511-518. doi: 10.1053/j.semperi.2017.08.010. DOI: https://doi.org/10.1053/j.semperi.2017.08.010
Smid, M.C., Lee, J.H., Grant, J.H., Miles, G., Stoddard, G.J., Chapman, D.A., & Manuck, T.A. (2017). Maternal race and intergenerational preterm birth recurrence. Am. J. Obstet. Gynecol., 217, 480.e1-480.e9. doi: 10.1016/j.ajog.2017.05.051. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2017.05.051
Zhang, G., Feenstra, B., Bacelis, J., Liu, X., Muglia, L.M., Juodakis, J., …, & Russell, L. (2017). Genetic associations with gestational duration and spontaneous preterm birth. N. Engl. J. Med., 377, 1156-1167. doi: 10.1056/NEJMoa1612665. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMoa1612665
Frey, H.A., & Klebanoff, M.A. (2016). The epidemiology, etiology, and costs of preterm birth. Semin. Fetal Neonatal Med., 21, 68-73. doi: 10.1016/j.siny.2015.12.011. DOI: https://doi.org/10.1016/j.siny.2015.12.011
Jarde, A., Morais, M., Kingston, D., Giallo, R., MacQueen, G.M., Giglia, L., …, & McDonald, S.D. (2016). Neonatal outcomes in women with untreated antenatal depression compared with women without depression. JAMA Psychiatry, 73, 826-837. doi: 10.1001/jamapsychiatry.2016.0934. DOI: https://doi.org/10.1001/jamapsychiatry.2016.0934
Rubens, C.E., Sadovsky, Y., Muglia, L., Gravett, M.G., Lackritz, E., & Gravett, C. (2014). Prevention of preterm birth: Harnessing science to address the global epidemic. Sci. Transl. Med., 6, 262sr5. doi: 10.1126/scitranslmed.3009871. DOI: https://doi.org/10.1126/scitranslmed.3009871
Kanmaz, A.G., İnan, A.H., Beyan, E., & Budak, A..(2019). The effects of threatened abortions on pregnancy outcomes. Ginekol Pol., 90, 4, 195-200. doi: 10.5603/GP.a2019.0035. DOI: https://doi.org/10.5603/GP.a2019.0035
Weiss, J.L., Malone, F.D., Vidaver, J., Ball, R.H., Nyberg, D.A., Comstock, C.H., …, & D'Alton, M.E. (2004). Threatened abortion: A risk factor for poor pregnancy outcome, a population-based screening study. Am. J. Obstet. Gynecol., 190, 3, 745-750. doi: 10.1016 / j.ajog.2003.09.023. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2003.09.023
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).