СИНДРОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ: РОЛЬ УЛЬТРАЗВУКОВОЇ ДІАГНОСТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2019.2.10922Ключові слова:
синдром полікістозних яєчників, ультразвукова діагностикаАнотація
На сьогодні синдром полікістозних яєчників є найпоширенішою ендокринною патологією в жінок репродуктивного віку (близько 6 %). Одним з основних методів діагностики цієї патології є ультрасонографія. Головними критеріями зараз залишаються вимірювання об’єму яєчників та визначення кількості антральних фолікулів. Оптимальним при проведенні ультрасонографії є застосування трансвагінального датчика, оскільки він дозволяє добре візуалізувати яєчники та їх внутрішню структуру. У жінок з ожирінням та регулярним менструальним циклом УЗД треба проводити в ранню фолікулярну фазу. У пацієнток з оліго- чи аменореєю обстеження повинно проводитися в період між 3-м і 5-м днем, після того як менструація була викликана прогестероном.
Калькуляцію проводять на основі простої формули. Об’єм яєчника 10 см3 вважають межовим порогом для полікістозних яєчників. Яєчник об’ємом понад 10 см3 слід трактувати як полікістозно змінений. При підрахунку фолікулів у яєчниках ключовим технічним моментом оцінки їх кількості є наявність антральних фолікулів навколо строми яєчника, яка має підвищену ехогенність. 12 і більше антральних фолікулів діаметром 2–9 мм в одному яєчнику є ультразвуковим критерієм полікістозних яєчників.
Всім жінкам із підозрою на синдром полікістозних яєчників, а також з овуляторною дисфункцією та гіперандрогенією, необхідно проводити трансвагінальну сонографію у фолікулярній фазі менструального циклу і визначати два основні критерії – об’єм яєчників та кількість антральних фолікулів у них.
Посилання
Knochenhauer, E.S., Key, T.J., Kahsar-Miller, M., Waggoner, W., Boots, L.R., & Azziz, R. (1998). Prevalence of the polycystic ovary syndrome in unselected black and white women of the southeastern United States: a prospective study. J. Clin. Endocrinol. Metab., 83 (9), 3078-3082. DOI:10.1210/jcem.83.9.5090.
Guzick, D.S. (2004). Polycystic ovary syndrome. Obstet. Gynecol., 103 (1), 181-193. DOI:10.1097/01.AOG.0000104485.44999.C6
Battaglia, C. (2003) The role of ultrasound and Doppler analysis in the diagnosis of polycystic ovary syndrome. Ultrasound Obstet. Gynecol., 22 (3), 225-232. DOI:10.1002/uog.228
Zawadski, J.K., & Dunaif, A. (1992) Diagnostic criteria for polycystic ovary syndrome: towards a rational approach. Dunaif, A., Givens, J.R., & Haseltine, F.P. (Eds.). Polycystic Ovary Syndrome, 377-384. Boston: Blackwell Scientific Publications.
The Rotterdam ESHRE/ASRM-Sponsored PCOS Consensus Workshop Group. (2004) Revised 2003 consensus on diagnostic criteria and long-term health risks related to polycystic ovary syndrome. Fertil. Steril., 81 (1), 19-25.
The Rotterdam ESHRE/ASRM-Sponsored PCOS Consensus Workshop Group. (2003) Revised 2003 consensus on diagnostic criteria and long-term health risks related to polycystic ovary syndrome. Hum. Reprod., 19 (1), 41-47. DOI:10.1093/humrep/deh098.
Azziz, R., Carmina, E., Dewailly, D., Diamanti-Kandarakis, E., Escobar-Morreale, H.F., Futterweit, W., Janssen, O.E. et al. (2006). Androgen Excess Society. Positions statement: criteria for defining polycystic ovary syndrome as a predominantly hyperandrogenic syndrome: an Androgen Excess Society guideline. J. Clin. Endocrinol. Metab. 91 (11), 4237-4245. DOI:10.1210/jc.2006-0178.
Goldzieher, J.W., & Green, J.A. (1962). The polycystic ovary. I. Clinical and histologic features. J. Clin. Endocrinol. Metab., 50, 113-116. DOI:10.1210/jcem-22-3-325.
Guzick, D.S. (1996) Cardiovascular risk in women with polycystic ovarian syndrome. Semin. Reprod. Endocrinol., 14 (1), 45-49. DOI:10.1055/s-2007-1016308.
Legro, R.S.1, Kunselman, A.R., Dodson, W.C., & Dunaif, A. (1999). Prevalence and predictors of risk for type 2 diabetes mellitus and impaired glucose tolerance in polycystic ovary syndrome: a prospective, controlled study in 254 affected women. J. Clin. Endocrinol. Metab., 84 (1), 165-169. DOI:10.1210/jcem.84.1.5393.
Chang, R.J., Nakamura, R.M., Judd, H.L., Kaplan, S.A. (1983). Insulin resistance in nonobese patients with polycystic ovarian disease. J. Clin. Endocrinol. Metab., 57 (2), 356-359. DOI:10.1210/jcem-57-2-356.
Dunaif, A., Graf, M., Mandeli, J., Laumas, V., & Dobrjansky, A. (1987). Characterization of groups of hyperandrogenic women with acanthosis nigricans, impaired glucose tolerance, and/or hyperinsulinemia. J. Clin. Endocrinol. Metab., 65 (3), 499-507. DOI:10.1210/jcem-65-3-499.
Ehrmann, D.A., Barnes, R.B., Rosenfield, R.L., Cavaghan, M.K., Imperial, J. (1999). Prevalence of impaired glucose tolerance and diabetes in women with polycystic ovary syndrome. Diabetes Care. 22 (1), 141-146. DOI:10.2337/diacare.22.1.141.
Azziz, R., Ehrmann, D., Legro, R.S., Whitcomb, R.W., Hanley, R., Fereshetian, A.G., & O'Keefe, M. et al. PCOS/Troglitazone Study Group. (2001) Troglitazone improves ovulation and hirsutism in the polycystic ovary syndrome: a multicenter, double blind, placebo-controlled trial. J. Clin. Endocrinol. Metab., 86 (4), 1626-1632. DOI:10.1210/jcem.86.4.7375.
Velazquez, E.M.1, Mendoza, S., Hamer, T., Sosa, F., & Glueck, C.J. (1994). Metformin therapy in polycystic ovary syndrome reduces hyperinsulinemia, insulin resistance, hyperandrogenemia, and systolic blood pressure, while facilitating normal menses and pregnancy. Metabolism, 43 (5), 647-654.
Rebar, R., Judd, H.L., Yen, S.S., Rakoff, J., Vandenberg, G., & Naftolin, F. (1976). Characterization of the inappropriate gonadotropin secretion in polycystic ovary syndrome. J. Clin. Invest., 57 (5), 1320-1329. DOI:10.1172/JCI108400.
Baird, D.T., Corker, C.S., Davidson, D.W., Hunter, W.M., Michie, E.A., Van Look, P.F. (1977) Pituitary-ovarian relationships in polycystic ovary syndrome. J Clin Endocrinol. Metab., 45 (4), 798-809. DOI:10.1210/jcem-45-4-798.
Kaiser, U.B., Sabbagh, E., Katzenellenbogen, R.A., Conn, P.M., Chin, W.W. (1995). A mechanism for the differential regulation of gonadotropin subunit gene expression by gonadotropin-releasing hormone. Physiology, 92 (26), 12280-12284. DOI:10.1073/pnas.92.26.12280.
Chang, R.J., Mandel, F.P., Lu, J.K., & Judd, H.L. (1982) Enhanced disparity of gonadotropin secretion by estrone in women with polycystic ovarian disease. J. Clin. Endocrinol. Metab., 54 (3), 490-494. DOI:10.1210/jcem-54-3-490.
Balen, A.H., Laven, J.S., Tan, S.L., & Dewailly, D. (2003). Ultrasound assessment of the polycystic ovary: international consensus definitions. Hum. Reprod. Update, 9 (6), 505-514. DOI:10.1093/humupd/dmg044.
Adams, J., Franks, S., Polson, D.W., Mason, H.D., Abdulwahid, N., Tucker, M., Morris, D.V. et al. (1985). Multifollicular ovaries: clinical and endocrine features and response to pulsatile gonadotropin releasing hormone. Lancet, 2 (8469-70), 1375-1379. DOI:10.1016/s0140-6736(85)92552-8.
Mahmutyazicioğlu, K., Tanriverdi, H.A., Ozdemir, H., Barut, A., Davşanci, H., & Gündoğdu, S. (2005) Transabdominal pulse inversion harmonic imaging improves assessment of ovarian morphology in virgin patients with PCOS: comparison with conventional B-mode sonography. Eur. J. Radiol., 53 (2), 280-286. DOI:10.1016/j.ejrad.2004.03.024.
Allemand, M.C., Tummon, I.S., Phy, J.L., Foong, S.C., Dumesic, D.A., & Session, D.R. (2006). Diagnosis of polycystic ovaries by three-dimensional transvaginal ultrasound. Fertil. Steril., 85 (1), 214-219. DOI:10.1016/j.fertnstert.2005.07.1279.
Hassan, M.A., & Killick, S.R. (2003) Ultrasound diagnosis of polycystic ovaries in women who have no symptoms of polycystic ovary syndrome is not associated with subfecundity or subfertility. Fertil. Steril., 80 (4), 966-975.
Carmina, E., Wong, L., Chang, L., Paulson, R.J., Sauer, M.V., Stanczyk, F.Z., & Lobo, R.A. (1997). Endocrine abnormalities in ovulatory women with polycystic ovaries on ultrasound. Hum. Reprod., 12 (5), 905-909. DOI:10.1093/humrep/12.5.905.
Lam, P.M., & Raine-Fenning, N. (2006). The role of three-dimensional ultrasonography in polycystic ovary syndrome. Hum. Reprod., 21 (9), 2209-2215. DOI:10.1093/humrep/del161.
Zaidi, J., Campbell, S., Pittrof, R., Kyei-Mensah, A., Shaker, A., Jacobs, H.S., & Tan, S.L. (1995) Ovarian stromal blood flow in women with polycystic ovaries - a possible new marker for diagnosis? Hum. Reprod., 10 (8), 1992-1996. DOI:10.1093/oxfordjournals.humrep.a136222.
Ozkan, S., Vural, B., Calişkan, E., Bodur, H., Türköz, E., & Vural, F. (2007). Color Doppler sonographic analysis of uterine and ovarian artery blood flow in women with polycystic ovary syndrome. J. Clin. Ultrasound, 35 (6), 305-313. DOI:10.1002/jcu.20358.
Tugrul, S., Oral, O., Güçlü, M., Kutlu, T., Uslu, H., & Pekin, O. (2006). Significance of Doppler ultrasonography in the diagnosis of polycystic ovary syndrome. Clin. Exp. Obstet. Gynecol., 33 (3), 154-158.
Pinkas, H., Mashiach, R., Rabinerson, D., Avrech, O.M., Royburt, M., Rufas, O., Meizner, I. et al. (1998). Doppler parameters of uterine and ovarian stromal blood flow in women with polycystic ovary syndrome and normally ovulating women undergoing controlled ovarian stimulation. Ultrasound Obstet. Gynecol., 12 (3), 197-200. DOI:10.1046/j.1469-0705.1998.12030197.x.
Yoo, R.Y., Sirlin, C.B., Gottschalk, M., Chang, R.J. (2005). Ovarian imaging by magnetic resonance in obese adolescent girls with polycystic ovary syndrome: a pilot study. Fertil. Steril., 84 (4), 985-995. DOI:10.1016/j.fertnstert.2005.04.039.
Outwater, E.K., & Schiebler, M.L. (1994) Magnetic resonance imaging of the ovary. Radiol. Clin. North Am., 2 (2), 245-274.
Kimura, I., Togashi, K., Kawakami, S., Nakano, Y., Takakura, K., Mori, T., & Konishi, J. (1996). Polycystic ovaries: implications of diagnosis with MR imaging. Radiology, 201 (2), 549-552. DOI:10.1148/radiology.201.2.8888256.
Erdem, C.Z., Bayar. U., Erdem, L.O., Barut, A., Gundogdu, S., & Kaya, E. (2004). Polycystic ovary syndrome: dynamic contrast-enhanced ovary MR imaging. Eur. J. Radiol., 51 (1), 48-53. DOI:10.1016/j.ejrad.2003.08.005.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
